Рішення

від 18.11.2014 по справі 910/17353/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17353/14 18.11.14

За позовом Прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації

до Громадської організації "Комітет громадського самоврядування "Кібцентр-Теремки"

про визнання договору оренди нерухомого майна недійсним та зобов'язання повернути приміщення

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від прокуратури: Коваленко О.А. (за посвідченням);

від позивача-1: не з'явились;

від позивача-2: Федорчук О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: Романенко Н.Ю. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 18 листопада 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

18 серпня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Прокуратури міста Києва (заявник або процесуальний позивач) в інтересах держави в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (позивач-1) та Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації (позивач-2) на розгляд суду надійшла позовна заява № 08-2319-14 від 13.08.2014 року до Громадської організації "Комітет громадського самоврядування "Кібцентр-Теремки" (відповідач) в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- визнати недійсним договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 04.12.2012 року № 63-12, укладеного між Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією та Громадською організацією "Комітет громадського самоврядування "Кібцентр-Теремки" за участю Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 6-А - нежитлові приміщення загальною площею 60,0 кв.м.;

- зобов'язати Громадську організацію "Комітет громадського самоврядування "Кібцентр-Теремки" повернути Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 6-А, зокрема нежитлові приміщення загальною площею 60,0 кв.м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір № 63-12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 04.12.2012 року, укладений між позивачем-1 та відповідачем всупереч положень ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, а відтак, відповідний правочин має бути визнаний судом недійсним, а його сторони зобов'язані повернути одна одній все одержане за вказаним господарським зобов'язанням.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову, за викладених у відзиві підстав, заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/17353/14, розгляд справи призначено на 23.09.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2014 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників позивача-2 та відповідача було відкладено до 16.10.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 року судом, за клопотанням прокурора відділу захисту справ і свобод дітей прокуратури міста Києва, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, в судовому засіданні 16 жовтня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 04 листопада 2014 року.

Судове засідання, призначене на 04.11.2014 року, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року розгляд справи відкладено до 18.11.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача-2 та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 27.11.2012 року № 846 «Про продовження дії договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, які перебувають у сфері управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації» надано дозвіл на продовження строку дії договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, які перебувають у сфері управління Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, і зокрема запропоновано продовжити строк оренди приміщення площею 60 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 6-А, середньої загальноосвітньої школи № 286 для розміщення Громадської організації «Комітет громадського самоврядування «Кібцентр - Теремки».

Процесуальний позивач зазначає, що на підставі вказаного розпорядження, між Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією (надалі - Орендодавець) та Громадською організацією «Комітет громадського самоврядування «Кібцентр - Теремки» (далі - Орендар), за участю Управління освіти Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації (по тексту - Установа), було укладено договір № 63-12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 04.12.2012 року (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Спірний договір або Оспорюваний договір).

Заявник вказує, що розпорядження № 846 є скасованим за поданням прокурора Голосіївського району міста Києва від 06.12.2013р. № 128-10430 вих.13, а майно, передане за Договором в оренду ГО КГС «Кібцентр-Теремки», використовується для діяльності не пов'язаної з навчально-виховним процесом, що є порушенням вимог Закону України «Про освіту», Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про приватизацію державного майна», у зв'язку із чим процесуальний позивач зауважує, що в силу приписів ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України відповідний Договір підлягає визнанню в судовому порядку недійсним, а відповідача слід зобов'язати повернути позивачу-1 передане за Договором майно.

З викладеними процесуальним позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві звернув увагу суду на те, що відповідно до частини четвертої статті 61 Закону України «Про освіту», який є спеціальним законом, одним з додаткових джерел фінансування комунальних навчальних закладів є доходи від надання в оренду приміщень, а відтак закон не містить жодного обмеження щодо права оренди комунальних навчальних закладів.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Розпорядженням Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 27.11.2012 року № 846 «Про продовження дії договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, які перебувають у сфері управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації» надано дозвіл на продовження строку дії договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, які перебувають у сфері управління Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації (копія розпорядження в справі).

Зі змісту додатку до вказаного розпорядження випливає, що запропоновано продовжити строк оренди приміщення площею 60 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 6-А, середньої загальноосвітньої школи № 286 для розміщення Громадської організації «Комітет громадського самоврядування «Кібцентр - Теремки» (копія додатку в справі).

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є, в тому числі, договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вже було встановлено судом, між 04 грудня 2012 року між позивачами та відповідачем укладено договір № 63-12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 04.12.2012 року згідно п. 1.1. якого Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 27.09.2012 року № 132 та розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.11.2012 року № 846 «Про продовження дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, які перебувають в сфері управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації» передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 6-А, для розміщення громадської приймальні депутата Київської міської ради Закревської Л.О.

За п. 9.1. Договору він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з « 01» квітня 2012 року до « 31» березня 2015 року, але не більше ніж термін дії повноважень депутата КМР Закревської Л.О.

29 серпня 2014 року між позивачами та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до Договору (копія угоди в справі), за якою сторони Договору домовилися внести зміни до доповнення в окремі його положення.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Аналогічну правову позицію викладено у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Із системного правового аналізу статей 638, 640 Цивільного кодексу України вбачається, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

За ст. 61 Закону України «Про освіту» фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність. Додатковими джерелами фінансування є: кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; плата за надання додаткових освітніх послуг; кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані навчальним закладом на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; дотації з місцевих бюджетів; дивіденди від цінних паперів; валютні надходження; добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян; інші кошти.

У своїй постанові від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» Пленум Вищого господарського суду України, з метою забезпечення правильного і однакового застосування законодавства у розгляді справ, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, надав господарським судам роз'яснення, в яких звернув увагу судів на ту обставину, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанови: від 27.07.2010 року у справі № 25/2/10, від 02.12.2008 року у справі № 8/47 (12/335/16), від 25.05.2010 року у справі № 54/210, від 06.07.2010 року у справі № 16/507.

За ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 61 Закону України «Про освіту» додатковими джерелами фінансування навчальних закладів системи освіти є доходи від надання в оренду приміщень, що, по суті, вказує на можливість надання в оренду приміщень та, як таке, відноситься до фінансово-господарської діяльності навчальних закладів, приймаючи до уваги те, що укладення додаткової угоди № 1 від 29.08.2014р. до Договору відбулося після скасування розпорядження № 846 від 27.11.2012р., дії між позивачами та відповідачем з чого, фактично підтверджують наступне виконання і схвалення укладеного між ними в 2012 році Договору та вказують на його чинність, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги, за вказаних процесуальним позивачем в позові № 08-2319-14 від 13.08.2014 року підстав, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Зважаючи на викладене, з огляду на недоведеність позовних вимог про визнання недійсним Договору, необґрунтованими є похідні заявлені процесуальним позивачем вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу-1 нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 6-А, а саме нежитлові приміщення загальною площею 60,0 кв.м.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Копію даного рішення направити позивачу-1 по справі № 910/17353/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.11.2014р.

Суддя О.В. Котков