Постанова

від 26.11.2014 по справі 916/269/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 916/269/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 року у справі господарського судуОдеської області за позовомДержавного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" доПриватного малого підприємства "Ірина" провитребування майна та стягнення 18080,95 грн. В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з"явився, - відповідача:не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року Державне підприємство "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" (далі - ДП "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного малого підприємства "Ірина" (далі - ПМП "Ірина") про стягнення 18 080,95 грн., з яких 14 120,79 грн. заборгованість з орендної плати, 3 702,14 грн. - компенсація витрат за утримання і обслуговування нерухомого майна, 212,60 грн. пені, 45,42 грн. - 3% річних та витребування майна, що є об"єктом оренди за договором №10 від 14.09.2013 року, а саме: три приміщення загальною площею 26,5 кв.м. - приміщення №3 (корпусу 2, плану розташування приміщень А), приміщення №1, 2 (корпусу 2, плану розташування приміщень А).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.04.2014 року (суддя Брагіна Я.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПМП "Ірина" на користь ДП "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" 13 749,34 грн. основного боргу з орендної плати, 958,63 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні позовних вимог про стягнення 371,45 грн. орендної плати, 3702,14 грн. компенсації витрат на утримання і обслуговування орендованого майна, 212,60 грн. пені 45,42 грн. 3% річних та в частині витребування у ПМП "Ірина" об"єкту оренди за договором №10 від 14.09.2006 року - три приміщення загальною площею 26,5 кв.м. - відмовлено.

Рішення обґрунтовано наявністю правових підстав для стягнення з відповідача орендної плати за період 01.01.2011 року по 02.12.2013 року у розмірі 13749,33 грн., у зв"язку з тим, що орендар в порушення умов договору №10 від 14.09.2006 року не оплатив виставлені позивачем рахунки на сплату орендних платежів за вказаний період, які були направлені на адресу відповідача 03.12.2013 року. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що договір оренди №10 від 14.09.2006 року є продовженим через відсутність доказів повідомлення відповідача про відмову від договору №10 чи про його розірвання, а отже відсутні підстави для витребування об"єкту оренди у відповідача у зв"язку з припиненням дії договору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 року (колегія суддів у складі: Туренко В.Б. - головуючий, судді Поліщук Л.В., Таран С.В.) рішення місцевого господарського суду від 14.04.2014 року в частині стягнення 13749,34 грн. заборгованості з орендної плати та 958,63 грн. судового збору скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення 13749,33 грн. заборгованості з орендної плати, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у відповідача в силу п.3.3., 3.6 договору не виникло зобов"язання по сплаті орендної плати, оскільки позивачем не було доведено належними доказами направлення рахунків на сплату орендної плати за спірний період орендарю. Поштовий чек від 03.12.2013 року про направлення відповідачу рахунків на сплату орендної плати, судом апеляційної інстанції не був визнаний, як належний доказ, який свідчив про отримання відповідачем вказаних у листі рахунків, оскільки даний рекомендований лист не отримувався відповідачем, а був повернутий позивачу із відміткою пошти про "закінчення строків зберігання". Щодо решти позовних вимог, то суд апеляційної інстанції погодився з правовою позицією місцевого господарського суду, викладеної у рішенні суду.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДП "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 року скасувати, рішення місцевого господарського суду від 14.04.2014 року з даної справи залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 14.09.2010 року між ДП "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" (орендодавець) та ПМП "Ірина" (орендар) був укладений договір оренди №10, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. 25-ої Чапаєвської дивізії, 1а та складається з трьох приміщень, загальною площею 26,5 кв.м.

Згідно з п.3.1 договору, орендна плата становить 212,00 грн. у місяць без ПДВ. Орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та не може перевищувати 10% від вартості майна, що складає 2544,00 грн. на рік.

Орендна плата сплачується щоквартально орендарем на поточний рахунок орендодавця на підставі наданого ним орендарю письмового з печаткою та на фірмовому бланку рахунку не раніше 05 числа місяця, наступного за звітним кварталом, протягом двох днів після отримання від орендодавця відповідного рахунку (п.3.3. договору).

Фактичні витрати за комунальні послуги, пов'язані із використанням об'єкту (використанням електроенергії, води, тепла, газу та інших комунікацій, вивіз сміття, тощо), а також усі можливі витрати, що пов'язані з експлуатацією об'єкту сплачує орендодавець, які йому щоквартально компенсує орендар на підставі наданого рахунку та документів, що підтверджують розмір та належність таких вимог, оскільки позивач не надав належних доказів, які б підтверджували наявність боргу (пункт 3.6 договору).

Відповідно до п.8.1 договору, цей договір укладено строком на 11 місяців та діє з 14.09.2006 року по 14.08.2007 року включно.

Пунктом 8.7 договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення, або зміну умов договорів після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, який був передбачений цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачу за актом приймання-передачі від 14.09.2006 року до договору оренди № 10 від 14.09.2006 року були передані в строкове платне користування приміщення №1 корпусу №2 площею 2,10 кв.м., приміщення № 2 корпусу №2 площею 2,90 кв.м., приміщення № 3 корпусу №2 площею 21,50 кв.м.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.04.2010р. у справі №33/146-09-6179, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.10. було відновлено становище, яке існувало до порушення прав Приватного малого підприємства "Ірина" щодо користування приміщеннями та здійснення господарської діяльності станом до 06.10.2009р., а саме: вселено Приватне мале підприємство "Ірина" у розташовані на території Південно-українського державного виробничого підприємства по інженерним розвідуванням для будівництва "Укрпівденбудрозвідування" за адресою м. Одеса, вул. 25-тої Чапаєвської дивізії, 1-а: в орендовані за договором №10 приміщення та стягнуто з Південно-Українського державного виробничого підприємства по інженерним розвідуванням для будівництва "Укрпівденбудрозвідування" на користь Приватного малого підприємства "Ірина" понесених збитків у вигляді не отриманої вигоди за період з 06.10.2009р. по 15.02.2010р. в розмірі 68 305,55 грн. та судові витрати (а.с.37-54 т.1).

Відповідно до ч.6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Отже, враховуючи приписи зазначених вище статей, а також п.3.3 договору, за умовами якого обов"язок орендаря по сплаті орендної плати виникає з моменту отримання рахунку, а обов"язок виставлення такого рахунку та направлення його лежить на орендодавцеві за договором, то вирішуючи спір про стягнення орендної плати по договору, за переконанням колегії суддів, вирішальним є встановлення та дослідження виконання орендодавцем свого обов"язку направлення рахунку про сплату орендної плати за вказаний період орендарю.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів направлення відповідачу рахунків на сплату орендної плати за період з 01.01.2011 року по 02.12.2013 року, дійшов вірного висновку, що у останнього не виник обов"язок сплатити орендну плату за цей період, а відповідно правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати.

Посилання скаржника на поштовий чек від 03.12.2013 року, як доказ направлення позивачем листа від 02.12.2013 року з відповідними рахунками на оплату орендної плати на адресу ПМП "Ірина": м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 1-А, не може братись судом до уваги, оскільки вказаному доказу була надана належна правова оцінка судом апеляційної інстанції, а суд касаційної інстанції в силу ст. 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інших доказів, які свідчили б про направлення позивачем рахунків на оплату орендної плати на юридичну адресу ПМП "Ірина" (м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 1-А) та їх отримання відповідачем матеріали не містять та скаржником не надані, а тому доводи касаційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем оскаржується постанова лише в частині позовних вимог про стягнення 13749,34 грн. заборгованості з орендної плати, колегія суддів вважає, що господарським судом апеляційної інстанції дана правильна юридична оцінка обставинам справи, висновки суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 року у справі №916/269/14 залишити без змін.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді І.В.Вовк

Н.М.Нєсвєтова