Ухвала

від 23.03.2015 по справі 916/269/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 березня 2015 року Справа № 916/269/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМележик Н.І., суддів:Губенко Н.М., Дунаєвської Н.Г., Кочерової Н.О., Самусенко С.С., розглянувши заяву Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 26.11.2014 у справі№ 916/269/14 за позовом Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" доПриватного малого підприємства "Ірина" провитребування майна та стягнення 18 080,95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного малого підприємства "Ірина" про стягнення 18 080,95 грн., з яких 14 120,79 грн. заборгованість з орендної плати; 3 702,14 грн. компенсація витрат за утримання і обслуговування нерухомого майна; 212,60 грн. пені; 45,42 грн. - 3% річних та витребування майна, що є об'єктом оренди за договором №10 від 14.09.2013, а саме: три приміщення загальною площею 26,5 кв.м. - приміщення №3 (корпусу 2, плану розташування приміщень А), приміщення №1, 2 (корпусу 2, плану розташування приміщень А).

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.04.2014 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного малого підприємства "Ірина" на користь Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" 13 749,34 грн. основного боргу з орендної плати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 рішення місцевого господарського суду від 14.04.2014 в частині стягнення 13 749,34 грн. заборгованості з орендної плати скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2014 у справі №916/269/14 касаційну скаргу Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 залишено без змін.

Державним підприємством "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.11.2014 у справі №916/269/14, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2014, а рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2014 залишити без змін.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 16.07.2014 у справі №916/3344/13, від 10.08.2011 у справі №6/532-10, від 30.06.2009 у справі №40/206, від 13.09.2007 у справі №8/233, від 16.06.2011 у справі №18/1(15/59), від 06.07.2006 у справі №276/16-2005, від 07.07.2011 у справі №2/123-42(9/103-42), мотивовано неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень статей 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України та статей 526, 530, 613, 762 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Разом з тим, Державним підприємством "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.11.2014 у справі №916/269/14.

Розглянувши матеріали заяви про перегляд постанови суду касаційної інстанції та клопотання про поновлення пропущеного строку, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 111 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення господарського суду, щодо якого подано заяву про перегляд судових рішень господарських судів, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Постанова Вищого господарського суду України, про перегляд якої подано заяву та з дня прийняття якої відраховується строк для подання даної заяви відповідно до приписів статті 111 17 ГПК України, прийнята 26.11.2014 (пізніше постанов у справах №916/3344/13 від 16.07.2014, №6/532-10 від 10.08.2011, №40/206 від 30.06.2009, №8/233 від 13.09.2007, №18/1(15/59) від 16.06.2011, №276/16-2005 від 06.07.2006, №2/123-42(9/103-42) від 07.07.2011, на які посилається заявник). Отже, строк подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови у справі №916/269/14 закінчився 27.02.2015, тоді як відповідну заяву було направлено до суду касаційної інстанції лише 07.03.2015, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті поштового відправлення, тобто, з пропуском встановленого статтею 111 17 ГПК України процесуального строку.

Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів, встановлений частиною першою статті 111 17 ГПК України, є процесуальним і може бути поновлений з причин, визнаних судом поважними, за клопотанням особи, яка подала відповідну заяву (частина третя статті 111 17 ГПК України).

Дотримання заявником вимог норм процесуального права при зверненні із заявою є обов'язком для всіх учасників процесу. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи з поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Державне підприємство "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.11.2014 обґрунтовує тим, що повний текст оскаржуваної постанови було направлено на його адресу 27.11.2014 та отримано 08.12.2014, у зв'язку з чим вважає поважною причину пропуску строку на подання даної заяви.

Відповідно до положень статті 111 11 Господарського процесуального кодексу України постанова суду касаційної інстанції надсилається сторонам у справі у триденний строк з дня її прийняття (ч.4).

Як вбачається з викладеного, постанову судом касаційної інстанції прийнято 26.11.2014 та направлено 27.11.2014, тобто з дотриманням строків, встановлених вказаною статтею, направлено на адресу заявника.

При цьому, судом касаційної інстанції враховується, що процесуальне законодавство не містить приписів, які б давали підстави вважати, що строк на подання відповідної заяви може обраховуватись із дня отримання копії оскарженого процесуального акта, а визначає, що заява про перегляд судових рішень господарських судів подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення господарського суду, щодо якого подано заяву про перегляд судових рішень господарських судів.

Таким чином, наведені заявником причини пропуску строку подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.11.2014 у справі №916/269/14 не є поважними у розумінні статті 53 ГПК України, оскільки можливість вчасного подання заяви залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто, мала суб'єктивний характер через недотримання заявником норм процесуального права.

Крім того, навіть зважаючи на те, що оскаржувана постанова отримана товариством 08.12.2014, останнім не доведено неможливості вчасного подання заяви (до 27.02.2015), тобто протягом більше ніж двох місяців, а відтак відсутні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

Частиною третьою статті 111 17 ГПК України встановлено, що заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про залишення без розгляду заяви Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.11.2014 у справі №916/269/14. При цьому, підлягає поверненню заявнику судовий збір, сплачений платіжним дорученням від 04.03.2015 №159.

Керуючись статтями 86, 111 14 -111 20 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному підприємству "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" у поновленні строку для подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.11.2014 у справі №916/269/14.

2. Заяву Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду від 26.11.2014 у справі №916/269/14 залишити без розгляду.

3. Повернути Державному підприємству "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" із спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 081 (дві тисячі вісімдесят одна) грн. 80 коп., сплачений платіжним дорученням від 04.03.2015 №159.

Головуючий суддя:Н.Мележик Судді:Н.Губенко Н.Дунаєвська Н.Кочерова С.Самусенко