Постанова

від 31.07.2013 по справі 19/239

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Справа № 19/239

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В. М., за участю представника відповідача ОСОБА_1 (дов. від 29.07.2013), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18 квітня 2013 року у справі № 19/239 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 213 439 грн 27 коп.,

УСТАНОВИВ: Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18 квітня 2013 року (судді О. Родіонова, О. Марченко, В. Татенко) відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 16 травня 2012 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 33 і 97 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте фізична особа-підприємець ОСОБА_3 право на подання відзиву на касаційну скаргу не використав і його представник у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду у даній справі було оформлено 21 травня 2012 року, а апеляційну скаргу відповідач подав 12 червня 2012 року.

Вирішуючи питання апеляційної скарги, господарський суд не визнав поважними причини пропуску відповідачем строку, встановленого для її подання, і ухвалою від 22 червня 2012 року відмовив у його відновленні з посиланням на пункт 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

У липні 2012 року підприємець ОСОБА_2 повторно звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 16 травня 2012 року і ухвалою від 23 липня ц. р. господарський суд відмовив у її прийнятті з мотивів подання скарги після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу і відхилення клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги.

У квітні 2013 року відповідач втретє подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 16 травня 2012 року і ухвалою від 18 квітня 2013 року Донецький апеляційний господарський суд відмовив у її прийнятті з тих же мотивів.

За змістом пункту 4 частини першої і частини четвертої статті 97 Господарського процесуального кодексу України, правовим наслідком подання особою апеляційної скарги після закінчення строку, встановленого для її подання, і відхилення господарським судом клопотання про відновлення строку, є відмова у прийнятті апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що обставини подання апеляційних скарг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 встановлені господарським судом апеляційної інстанції на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих стороною доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18 квітня 2013 року у справі № 19/239 залишити без змін, касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій