Рішення

від 10.11.2014 по справі 912/3552/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 рокуСправа № 912/3552/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3552/14

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: комунального підприємства "Енерговодоканал" Смолінської сільської ради Маловисківського району, смт. Смоліне Маловисківського району Кіровоградської області

про стягнення 1 147 433,43 грн.

Представники:

від позивача - Сидоренко А.С., довіреність 14-100 від 18.04.14 р.;

від відповідача - Штирба О.В., довіреність № 1 від 02.01.14 р.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, з урахуванням заяви про виправлення технічної помилки в п. 2 прохальної частини позовної заяви від 10.11.14 р. (а.с. 48) про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 880 849,53 грн., пені у розмірі 116 526,86 грн., 3% річних у розмірі 32 138,42 грн. та суми, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів в розмірі 117 918,62 грн., всього в розмірі 1 147 433,43 грн.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.12 р. № 28.12.12 р.

У судовому засіданні 10.11.14 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача подав письмовий відзив на позов, відповідно до якого визнає позовні вимоги частково, а саме в частині стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат. В частині ж стягнення пені відповідач просить застосувати норми ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та відмовити позивачу в задоволенні даної вимоги (а.с. 49-50).

Розглянувши наявні матеріали справи, подані сторонами докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

28.12.12 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі - Продавець) та комунальним підприємством "Енерговодоканал" Смолінської селищної ради (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/3737-БО-18 (далі - Договір, а.с. 11-16).

Відповідно до умов Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору; газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

У п. 1.2. Договору сторонами передбачено, що Продавець передає Покупцеві з 01.01.13 р. по 31.12.13 р. газ обсягом до 479,5 тис. куб.м.

Ціну газу сторони погодили у розділі 5 Договору.

Так, відповідно до п.п 5.1. -5.2. Договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб м. газу становить 3 509,00 грн. без урахування ПДВ - 20%, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4 661,74 грн.

Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 1862752,01 грн., крім того ПДВ - 372552,32 грн., разом з ПДВ - 2235304,33 грн. (п. 5.5. Договору).

Згідно п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Також сторони в п. 6.3 Договору домовилися, що в платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначати номер Договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості за цим Договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому Договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Згідно п. 9.3. Договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у п'ять років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.13 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Продавця та Покупця, скріплений круглими печатками позивача та відповідача.

20.08.14 р. сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору (а.с. 17), відповідно до якої з 01.07.13 р. викладено п. 5.2. та п. 5.5. Договору у наступній редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб м. газу становить 3 459,00 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 59,12 грн., всього з ПДВ - 354,72 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 823,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 764,76 грн., всього з ПДВ - 4 588,54 грн.

5.5. Загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок газу."

Додатковою угодою від 01.11.13 р. № 2 до Договору, сторонами викладено в новій редакції п. 4.1. Договору (а.с. 11).

Вказані Додаткові угоди до Договору є невід'ємними частинами Договору, підписані представниками сторін та скріплені круглими печатками підприємств.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Так, за змістом ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: актів приймання - передачі природного газу від 31.01.13 р. на суму 447 815,69 грн., від 28.02.13 р. на суму 356 245,21 грн., від 31.03.13 р. на суму 375 456,21 грн., від 30.02.13 р. на суму 130 440,04 грн., від 31.10.13 р. на суму 285 558,36 грн., від 30.11.13 р. на суму 296 561,66 грн. та від 31.12.13 р. на суму 404 149,08 грн., позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, передавши відповідачу січня 2013 року по грудень 2013 року природний газ на загальну суму 2 296 226,25 грн. (а.с. 19-25).

Однак, відповідач не розрахувався за отриманий природний газ своєчасно та в повному обсязі, оплативши поставлений природний газ частково в сумі 1 415 376,72 грн., що вбачається з розрахунку боргу Покупця за Договором (а.с. 26-27).

Таким чином сума заборгованості Покупця за Договором складає 880 849,53 грн. (2 296 226,25 грн. - 1 415 376,72 грн. = 880 849,53 грн.).

Відповідач не заперечив існування за Покупцем заборгованості за Договором в сумі 880 849,53 грн. та визнав її в повному обсязі.

Оскільки відповідачем не подано до суду доказів сплати основної заборгованості за Договором в сумі 880 849,53 грн., в матеріалах справи такі докази відсутні, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 116 526,86 грн., 3% річних у розмірі 32 138,42 грн. та інфляційні втрати в сумі 117 918,62 грн.

В частині стягнення пені у розмірі 116 526,86 грн. відповідач позовні вимоги заперечив та просить суд відмовити в задоволенні вказаної вимоги в повному обсязі, застосувавши ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та врахувавши наступне.

Відповідач знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому стані, оскільки займаючи монопольне становище на ринку централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення, а також послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в смт. Смоліне, має обсяги заборгованості з різниці в тарифах в розмірі 4 694 030,00 грн.; обсяг заборгованості за період з 01.01.13 р. по 31.12.13 р., погоджених фінансовим управлінням Маловисківської РДА, з різниці в тарифах на комунальні послуги, що надані населенню відповідачем, становить 898 667,00 грн.; відповідно до звіту про фінансові результати за 2013 рік, відповідач у 2013 році отримав збитки в розмірі 1 929 000,00 грн. (а.с. 51- 55).

Відповідач також просить зауважити суд, що при затвердженому обсязі заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення в розмірі 4 694 030,00 грн., відповідач не в змозі проводити заліки з позивачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.14 р. № 30 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування", оскільки обсяг заборгованості з різниці в тарифах складається виключно з послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (а.с. 49-50).

Аналізуючи зібрані у справі докази та оцінюючи їх у сукупності, господарський суд дійшов наступних висновків.

Укладений сторонами Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7.1. Договору, у разі невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Пунктом 7.2. Договору визначено, що у разі невиконання Покупцем п. 6.1. умов цього Договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пені від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поданий позивачем розрахунок пені в сумі 116 526,86 грн., інфляційних втрат в сумі 117 918,62 грн. та 3% річних в сумі 32 138,42 грн. відповідає умовам Договору, чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а тому вимоги позивача є обґрунтованими (а.с. 8-10).

При цьому, вимоги про стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних відповідачем визнаються в повному обсязі.

Поряд з цим, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до положень пп. 3.17.4. п. 3.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 (зі змінами та доповненнями), які вказують на те, що вирішуючи питання про зменшення неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Господарський суд вважає за необхідне врахувати доводи відповідача щодо існування виняткових обставин і наданих йому доказів про те, що на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань вплинула різниця в тарифах на комунальні послуги, що надані населенню відповідачем.

Також, господарським судом взято до уваги, що позивач займає монопольне становище на ринку централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення, а також послуг з утримання будинків і спору та прибудинкових територій в смт. Смоліне.

Взявши до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ у переважній більшості для потреб населення, бюджетних установ та організацій, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір стягнення з відповідача пені від належної до стягнення суми до 58 263,43 грн., тобто на 50 %.

Крім того, пред'явлені до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та 3% річних мають компенсувати всі негативні наслідки затримки розрахунку з боку відповідача.

Таким чином, клопотання відповідача про застосування господарським судом ст. 83 Господарського процесуального кодексу України підлягає частковому задоволенню, оскільки зазначена правова норма дає право суду у виняткових випадках зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій, а не повністю звільнити від їх сплати.

Враховуючи зменшення господарським судом пред'явленої до стягнення з відповідача суми пені, вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Енерговодоканал" Смолінської сільської ради (26223, Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліне, вул. Козакова, 39, код ЄДРПОУ 24153091) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720, п/р № 26002301921 АТ "Ощадбанк", код банку 300465) заборгованість в сумі 1 089 170,00 грн., з яких: 880 849,53 грн. - основний борг; 117 918,62 грн.; - інфляційні втрати; 32 138,42 грн. - 3% річних, 58 263,43 грн. - пеня, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 21 782,81 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 17.11.2014 року.

Суддя Л.С. Вавренюк