Рішення

від 13.11.2014 по справі 926/1135/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2014 р. Справа № 926/1135/14

За позовом Чернівецької міської ради

до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Теплий-2005»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - управління Держземагенства у м. Чернівцях

про зобов'язання вчинити дії з реєстрації обмежень у використанні землі

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - Баланецький О. Д., довіреність № 01/02-18/602 від 02.06.2014 та Білак Ю. М., довіреність № 01/02-18/646 від 12.06.2014;

від відповідача - Нягу Ю. Д. - голова правління;

від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецька міська рада звернулася з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Теплий-2005», м. Чернівці, про зобов'язання вчинити дії з реєстрації обмежень у використанні землі, а саме: замовити виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку загальною площею 0,1220 га., яка розташована за адресою м. Чернівці, проспект Незалежності, 92-Д із зазначенням відомостей про обмеження, які встановлені рішенням Чернівецької міської ради від 29.09.2011 № 284; звернутися до Управління Держземагенства у місті Чернівцях Чернівецької області із заявою про внесення обмежень до Державного земельного кадастру.

Позов мотивується тим, що згідно примітки додатку № 1 до рішення Чернівецької міської ради від 29.09.2011 № 284 було встановлено обмеження у використанні земельної ділянки на проспекті Незалежності, 92-Д такого змісту: заборонити улаштування шлагбаумів та запірних пристроїв на між будинкових проїздах; заборонити ведення городництва та садівництва на прибудинковій території; заборонити улаштування без дозволу органів місцевого самоврядування тимчасових та капітальних споруд. Улаштування огорожі земельної ділянки здійснюється лише за погодженням з управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради (глава 29 Правил використання та забудови території м. Чернівці); утримувати прибудинкову територію відповідно до тимчасових правил благоустрою м. Чернівців. Обмеження, вказані в цій примітці підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства. Також, позивач вказує на те, що невиконання відповідачем рішення Чернівецької міської ради щодо реєстрації встановлених обмежень, порушує його право належним чином здійснювати організацію та планування на місцевому рівні та регулювати земельні відносини на території міста.

Ухвалою суду від 01.08.2014 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 18.08.2014 із залученням до участі у її розгляді управління Держземагенства у м. Чернівцях Чернівецької області третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

У зв'язку з перебуванням судді Ковальчук Т. І. в черговій щорічній відпустці, розгляд справи у порядку повторного автоматичного розподілу передано судді Бутирському А. А.

Відповідно до ухвали від 26.09.2014 про самовідвід судді Бутирського А. А. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 926/1135/14 та передано справу на розгляд судді Скрипничуку І. В. (розпорядження від 26.09.2014).

Згідно розпорядження від 29.09.2014 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 926/1135/14 у зв'язку з перебуванням судді Скрипничука І. В. у відрядженні та передано справу на розгляд судді Байталюку В. Д.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.10.2014, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 13.11.2014.

Позивач, уточнивши свої позовні вимоги, просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії з реєстрації обмежень у використанні земельної ділянки шляхом замовлення виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку загальною площею 0,1220 га., яка розташована за адресою м. Чернівці, проспект Незалежності, 92-Д із зазначенням відомостей про обмеження, які встановлені рішенням Чернівецької міської ради від 29.09.2011 № 284 (заборонити улаштування шлагбаумів та запірних пристроїв на між будинкових проїздах; заборонити ведення городництва та садівництва на прибудинковій території; заборонити улаштування без дозволу органів місцевого самоврядування тимчасових та капітальних споруд; улаштування огорожі земельної ділянки здійснюється лиш за погодженням з управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради; утримувати прибудинкову територію відповідно до тимчасових Правил благоустрою м. Чернівців) та звернення до управління Держземагенства у місті Чернівцях Чернівецької області із заявою про внесення обмежень до Державного земельного кадастру.

Відповідач в наданому відзиві позовні вимоги не визнає.

Третя особа, надавши 13.11.2014 письмові пояснення на позов, просить суд розглядати справу без участі її представника.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно пункту 9 додатку 1 до рішення Чернівецької міської ради від 29.09.2011 № 284, відповідач набув право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7310136300:25:002:0212, загальною площею 0,1220 га. за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 92-Д, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На підставі вказаного вище рішення позивача відповідачу 20.01.2012 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії «ЯК» № 124448.

В примітці додатку 1 до рішення Чернівецької міської ради від 29.09.2011 № 284 позивачем зазначено: «Встановити обмеження у використанні земельної ділянки на пр. Незалежності, 92-Д такого змісту: заборонити улаштування шлагбаумів та запірних пристроїв на між будинкових проїздах; заборонити ведення городництва та садівництва на прибудинковій території; заборонити улаштування без дозволу органів місцевого самоврядування тимчасових та капітальних споруд. Улаштування огорожі земельної ділянки здійснюється лиш за погодженням з управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради (глава 29 Правил використання та забудови території м. Чернівці); утримувати прибудинкову територію відповідно до тимчасових Правил благоустрою м. Чернівців. Обмеження, вказані в цій примітці підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства.»

На думку позивача відсутність державної реєстрації зазначених вище обмежень у використанні земельної ділянки, яка належить на праві власності відповідачу , порушує права позивача, у зв'язку з чим останній звернувся до суду із даною позовною заявою.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Отже, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Також, захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес. Тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» дається в Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004. «Поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам».

У зв'язку з цим судом ухвалами про порушення провадження у справі від 01.08.2014 та про відкладення розгляду справи від 18.08.2014 зобов'язано позивача надати письмові пояснення про те, яке саме право позивача порушено відповідачем.

Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 року зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються , створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.

Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення прав позивача відсутнє, суд має відмовити в позові.

Однак, за період часу більш ніж три місяці позивач так і не навів жодного обґрунтованого пояснення стосовно його порушеного права у даному «спорі». Натомість, на виконання вказаних вимог суду позивач обмежився цитуванням норм законодавства щодо його повноважень у сфері контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням і охороною земель - стаття 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 187, 189 Земельного кодексу України та статті 8 Закону України «Про землеустрій» (пояснення позивача від 08.09.2014 № 01/02-18-3451 на а. с. 50 та пояснення позивача від 10.11.2014 № 01/02-18-3451/3).

Натомість, з аналізу матеріалів справи, зокрема, рішення апеляційного суду Чернівецької області від 20.12.2013 у цивільній справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Теплий-2005» до Дудника Вадима Борисовича, Плахотник Ольги Борисівни та Гуменюк Ганни Дмитрівни про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної шкоди, видно, що позивач у даній справі виступає не від імені територіальної громади м. Чернівців згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а представляє приватні інтереси певних жителів міста Чернівців, які намагалися чинити перешкоди відповідачу у даній справі щодо благоустрою своєї земельної ділянки, зокрема, влаштування огорожі.

На переконання суду у примітці додатку № 1 до рішення Чернівецької міської ради від 29.02.2011 № 284 встановлено наступні обмеження у використанні земельної ділянки на проспекті Незалежності, 92-Д:

1. заборона улаштування шлагбаумів та запірних пристроїв на міжбудинкових проїздах;

2. заборона ведення городництва та садівництва на прибудинковій території;

3. заборона улаштування без дозволу органів місцевого самоврядування тимчасових та капітальних споруд.

Аналогічного висновку приходить також управління Держземагенства у м. Чернівцях, яке відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» здійснює державну реєстрацію обмеження у використанні земель, що викладено у його письмових поясненнях від 13.11.2014 № 0-28-0.5-511/2-14.

Що стосується улаштування огорожі земельної ділянки та утримання прибудинкової території , то за змістом примітки додатку № 1 до вказаного вище рішення позивача вони не є та не можуть бути обмеженнями у використанні земельної ділянки.

Так, утримувати прибудинкову територію пропонується відповідачу відповідно до тимчасових Правил благоустрою м. Чернівців, а улаштування огорожі земельної ділянки - здійснювати лише за погодженням з управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради відповідно до глави 29 Правил використання та забудови території м. Чернівці .

При цьому, суд зазначає, що на момент прийняття Чернівецькою міською радою рішення від 29.09.2011 № 284 Правила використання та забудови території міста Чернівців скасовані рішенням Чернівецької міської ради від 31.03.2011 № 101.

Відповідно до частин другої, четвертої та п'ятої статті 111 Земельного кодексу України Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку.

Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, кадастрових планах земельних ділянок, іншій документації із землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

Отже, державній реєстрації в Державному земельному кадастрі підлягають лише ті обмеження у використанні земель, які безпосередньо не встановлені законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Обмеження про які йдеться у примітці додатку № 1 до рішення Чернівецької міської ради від 29.02.2011 № 284 (заборона улаштування шлагбаумів та запірних пристроїв на міжбудинкових проїздах; заборона ведення городництва та садівництва на прибудинковій території; заборона улаштування без дозволу органів місцевого самоврядування тимчасових та капітальних споруд) передбачені Законом України «Про благоустрій населених пунктів», та відповідно до частини четвертої статті 111 Земельного Кодексу України не потребують окремої реєстрації.

Так, Законом України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Пунктом 2 частини першої статті 13 зазначеного Закону визначено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать прибудинкові території.

В статті 21 цього Закону встановлено перелік елементів благоустрою до яких відносяться: зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях, технічні засоби регулювання дорожнього руху, малі архітектурні форми та інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Згідно статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об'єктах благоустрою забороняється, в тому числі: виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо; встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України;

Крім того, вказані вище обмеження у використанні земельної ділянки, позивачем встановлені вже після виготовлення технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку, однак, законодавством України не передбачено обов'язку виготовляти нову технічну документацію, для внесення обмежень у використанні земельної ділянки, які були прийняті пізніше.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).

Згідно з частиною п'ятою статті 21 Закону, відомості про обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншої документації із землеустрою.

Відповідно до статті 28 Закону, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель здійснюється у формі:

державної реєстрації обмежень у використанні земель;

внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі обмежень у використанні земель, безпосередньо встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Державна реєстрація обмеження у використанні земель здійснюється на підставі заяви:

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності або особи, на користь якої встановлені обмеження, - щодо обмежень, які стосуються використання певної земельної ділянки;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, рішенням якого затверджена документація із землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей про ці обмеження до Державного земельного кадастру, - щодо інших обмежень.

У зв'язку з цим, суд також враховує пояснення управління Держземагенства у Чернівецькій області щодо можливості реєстрації обмежень у використанні земельної ділянки про які йде мова у позовній заяві. Так, Додатком № 6 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, визначено перелік обмежень щодо використання земельних ділянок. Обмеження зазначені в примітці додатку № 1 до рішення Чернівецької міської ради від 29.09.2011 № 284 даним переліком не передбачені, хоча наявний код 06 - «Інше обмеження», який зокрема включає: 06.01 - зона особливого режиму забудови, 06.02 - зона радіоактивно забрудненої території та 06.03 - зона надзвичайної екологічної ситуації.

Тому, дані обмеження у використанні земельної ділянки можуть бути зареєстровані в Державному земельному кадастрі у випадку віднесення цієї земельної ділянки до зони особливого режиму забудови (код обмеження - 06.01), що зовсім не наводиться позивачем.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не доведено порушення його прав та необґрунтованість позову по суті, у його задоволенні слід відмовити з покладенням судового збору на позивача.

Керуючись статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 17.11.2014.

Суддя В. Байталюк