Ухвала

від 25.11.2014 по справі 826/11139/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11139/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Інвестмент» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Інвестмент» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дії відповідача щодо формування в довідці від 25 червня 2014 року №334/26-56-22-04-04/38915397 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юніт Інвестмент" висновків про відсутність реальності господарських операцій з усіма контрагентами позивача за період з 01 серпня 2013 року по 28 лютого 2014 року; визнання протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Юніт Інвестмент" за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року; зобов'язання відповідача поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Юніт Інвестмент" за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що висновки довідки про неможливість проведення зустрічної звірки про те, що правочини між ТОВ "Юніт Інвестмент" та його контрагентами укладені без мети настання реальних наслідків, є помилковими, не підтверджуються нормативно та документально, та виходять за межі повноважень відповідача. Так само відповідачем не наведено, яким чином позивач маніпулював податковою звітністю, на що це вплинуло та не надано відповідних доказів. При цьому складення довідки саме про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачено жодним нормативно-правовим чи іншим актом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі здійснено заходи з метою проведення перевірки ТОВ "Юніт Інвестмент" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року, за результатами яких складено довідку від 25 червня 2014 року №334/26-56-22-04-04/38915397 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юніт Інвестмент" (код за ЄДРПОУ 38915397) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2013 по 31.05.2014" (далі по тексту - довідка про неможливість проведення зустрічної звірки).

У висновку довідки про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач зазначив порушення позивачем вимог статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України в частині вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, здійснених ТОВ "Юніт Інвестмент" при придбанні та продажу товарів; перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 серпня 2013 року по 28 лютого 2014 року, які підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України, та відсутність реального здійснення господарських операцій на суму податкових зобов'язань 2 684 886,00 грн. по взаємовідносинах з наведеними у довідці покупцями за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року, та податкового кредиту на суму 2 682 156,00 грн. по взаємовідносинам із наведеними у довідці постачальниками за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року.

Вказані висновки мотивовані тим, що ТОВ "Юніт Інвестмент" маніпулює податковою звітністю з податку на додану вартість з метою мінімізації податкових зобов'язань та надання вигоди третім особам, а податкові накладні не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважаю такі висновки податкового органу та дії по складанню вказаної довідки протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Наведені норми вказують, що питання недійсності правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, тобто фіктивних, вирішується виключно судом.

Водночас, як вірно зауважено судом першої інстанції, відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між ТОВ "Юніт Інвестмент" та його контрагентами (покупцями і постачальниками), відсутні.

У свою чергу контролюючі органи не наділені повноваженнями визнавати фіктивними правочини, укладені між суб'єктами господарювання та роботи відповідні висновки в актах чи довідках про неможливість проведення зустрічної звірки.

За таких підстав, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що висновки довідки про неможливість проведення зустрічної звірки про те, що правочини між ТОВ "Юніт Інвестмент" та його контрагентами укладені без мети настання реальних наслідків, є помилковими, не підтверджуються нормативно та документально, та виходять за межі повноважень відповідача. Так само відповідачем не наведено, яким чином позивач маніпулював податковою звітністю, на що це вплинуло та не надано відповідних доказів. Складення довідки саме про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачено жодним нормативно-правовим чи іншим актом.

Так, відповідно до пункту 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232, який визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, встановлено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі по тексту - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Складення такого документу, як "довідка про неможливість проведення зустрічної звірки" Порядком та Методичними рекомендаціями або іншим актом не передбачено.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, дії органу державної податкової служби та його посадових осіб по зазначенню в актах чи довідках про неможливість проведення зустрічної звірки не можна вважати діями суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а є лише викладенням суб'єктивної думки посадової особи, що здійснила звірку або заходи про її проведенню.

За таких підстав, судом першої інстанції вірно встановлено, що позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Водночас колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року та зобов'язання поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Юніт Інвестмент" за вказаний період.

Відповідно до змісту довідки про неможливість проведення зустрічної звірки та наданих відповідачем роздруківок із інформаційної бази "Податковий блок" (у формі скрішотів) щодо детальної інформації по платнику по автоматизованому співставленню по кожному періоду та детальної інформації по кожній декларації, суд встановив, що інформацію довідки про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач вніс до інформаційної системи "Податковий блок", зокрема інформацію в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Юніт Інвестмент", а саме: за період грудень 2013 року по березень 2014 року зменшив задекларовані позивачем суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, за квітень та травень 2014 року зменшив задекларовані суми податкових зобов'язань.

Наведене, фактично свідчить, що відповідач змінив дані, задекларовані ТОВ "Юніт Інвестмент" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2013 року-травень 2014 року (включно), що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

ДПІ у Подільському районі, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

При цьому, як вбачається з інформаційного повідомлення на офіційному порталі Міністерства доходів і зборів України (http://minrd.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/povidomlenia_/2013-rik-/88461.html) систему "Податковий блок" введено в експлуатацію в органах податкової служби з 01 січня 2013 року згідно наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року №1197.

З урахуванням того, що висновки довідки про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи помилковість висновків довідки про неможливість проведення зустрічної звірки суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Подільському районі щодо коригування шляхом зменшення в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період грудень 2013 року-травень 2014 року (включно) є протиправними, а тому ДПІ у Подільському районі зобов'язана відновити в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" задекларовані позивачем показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за період листопад 2013 року-травень 2014 року (включно).

Аналогічна правова позиція узгоджується з позицією викладеною в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12, від 25 вересня 2013 року №К/9991/59622/12.

Водночас за повідомленням відповідача інформація про податкову звітність за листопад 2013 року в інформаційній базі "Податковий блок" відсутня, що вказує на необхідність задоволення позовних вимог лише в частині, що стосується періоду грудень 2013 року-травень 2014 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 25.11.2014 року.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.