Ухвала

від 18.11.2014 по справі 815/7474/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7474/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю: представника ТОВ "Міжнародна промислова комерційна компанія "Аркадія-95" - Карпенко Валерії Ігорівни та представника ДПІ у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - Груня Сергія Олеговича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна промислова комерційна компанія "Аркадія-95" до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна промислова комерційна компанія "Аркадія-95" (далі - ТОВ МПКК "Аркадія-95" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000722310 від 23.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 358658 грн., та №0000712310 від 23.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 448320 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Також, суд стягнув з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 458,81 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішення, представником ДПІ у Приморському районі м. Одеси подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПА в Одеській області від 05.12.11 №2550, та постанови слідчого по особливо важливим справам СВ ПМ ДПА в Одеській області від 06.06.11 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області Паюк Н.В. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ МКПП "Аркадія-95" з питань взаємовідносин з ТОВ "Миракод" за весь період діяльності.

Перевіркою повноти визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток встановлено завищення ТОВ МКПП "Аркадія-95" валових витрат на загальну суму 1434633 грн., у т.ч.: 2 квартал 2009 року - 376300 грн.; 3 квартал 2009 року - 50800 грн.; 4 квартал 2009 року - 693208,3 грн.; 1 квартал 2010 року - 155075 грн.; 2 квартал 2010 року - 159250 грн.

Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на підставі вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.11 по справі № 1-325/11, яким встановлено, що ТОВ "Миракод" (код ЕДРПОУ 36369586) є фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності, яке було зареєстровано з метою прикриття незаконної діяльності, що призвело до заподіяння великої матеріальної шкоди державі.

Так, у постанові слідчого по особливо важливим справам СВ ПМ ДПА в Одеській області від 06.06.11р. зазначено, що посадові особи ТОВ МПКК "Аркадія-95" за попередньою змовою з іншими особами здійснювали перерахування грошових коштів на поточні рахунки ТОВ "Миракод" з призначенням платежу "придбання товарів, робіт". Фактично зазначені товари, послуги ТОВ МПКК "Аркадія-95" не отримувало, а операції з ТОВ "Миракод" мали безтоварний характер. В подальшому, посадові особи ТОВ МПКК "Аркадія-95" для надання злочинним зв'язкам вигляду господарських, маскуючи незаконний переказ грошових коштів на розрахункові рахунки ТОВ "Миракод", за попередньою змовою з іншими особами, складали підроблені первині бухгалтерські документи - угоди, накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні між зазначеними підприємствами, які документально стверджували перерахування грошових коштів по нібито здійсненим господарчим операціям.

Крім того, перевіркою також встановлено, що згідно бази даних ДПА в Одеській області АІС "Податки" ТОВ "Миракод" з березня 2010 року не звітує та знято з податкового обліку в ДПІ 18.11.2010 року.

Таким чином, перевіряючий дійшов до висновку, що ТОВ МПКК "Аркадія-95" до складу валових витрат за вищевказаними договорами та актами здачі - приймання робіт віднесено витрати по придбанню вищевказаних робіт на загальну суму 1434633 грн. (без ПДВ), у т.ч.: 2 квартал 2009 року - 376300 грн.; 3 квартал 2009 року - 50800 грн.; 4 квартал 2009 року - 693208,3 грн.; 1 квартал 2010 року - 155075 грн.; 2 квартал 2010 року - 159250 грн., що не мають юридичної сили та доказовості, так як відсутній підпис особи відповідальної за здійснення господарських операції і складання первинних документів. З урахуванням зазначеного, ТОВ МПКК "Аркадія-95" в порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 334/94-ВР) завищено валові витрати на загальну суму 1434633 грн. та відповідно занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 358658 грн., у т.ч.: 2 квартал 2009 року - 94075 грн.; 3 квартал 2009 року - 12700 грн.; 4 квартал 2009 року - 177302 грн.; 1 квартал 2010 року - 38769 грн.; 2 квартал 2010 року-39812 грн.

Товариством, в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин далі - Закон № 168/97-ВР) завищено податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 286926,7 грн., у т.ч.: у червні 2009р. - 75260 грн.; у липні 2009р. - 10160 грн.; у жовтні 2009р. - 39666,67 грн.; у листопаді 2009р. - 41665 грн.; у грудні 2009р. - 57310 грн.; у лютому 2010р. - 11790 грн.; у березні 2010р. - 19225 грн.; у квітні 2010р. - 31850 грн. по здійсненим операціям з ТОВ "Миракод".

За результатами перевірки був складений акт від 27.12.11 № 34/23-80/22451005 на підставі якого було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.01.12 №0000712310 про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 358658 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій з вказаного податку на суму 89665 грн., № 0000722310 про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 286927 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій з вказаного податку на суму 71732 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку, однак залишені без змін, а скаргу платника податків без задоволення.

Під час офіційного з'ясування усіх обставин, судом першої інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що основним видом економічної діяльності ТОВ МПКК "Аркадія-95" є, зокрема виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення. Упродовж 2009 - 2010 років Товариство здійснювало господарську діяльність в тому числі з ТОВ "Миракод" за результатами якої формувало валові витрати та податковий кредит.

Так, ТОВ МПКК "Аркадія-95" було замовником послуг з модернізації та випробувань устаткування у ТОВ "Миракод" - виконавець про що було укладено наступні угоди: договір № 1(04)-09 від 06.04.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в модернізації стенда для випробувань та обкатки гідродемпфера"; договір № 2(04)-09 від 06.04.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в модернізації стенда для випробувань компресорів"; договір № 3(04)-09 від 17.04.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в модернізації електрообладнання стенда для випробування та обкатки гідродемпфера"; договір № 4(04)-09 від 21.04.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в розробці систем регулювання установки для проведення випробувань амортизаторів шасі вертольотів; договір № 5(04)-09 від 21.04.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в розробці програмного забезпечення установки для проведення випробувань амортизаторів шасі вертольотів"; договір № 1(05)-09 від 11.05.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в модернізації систем відліку розмірів токарно-гвинторізних верстатів"; договір № 2(05)-09 від 15.05.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в модернізації токарно-гвинторізних верстатів моделей 16К20 та 1К62Д"; договір № 3(05)-09 від 15.05.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в модернізації системи відліку кутових переміщень верхньої каретки токарно-гвинторізних верстатів"; договір № 1(06)-09 від 02.06.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в модернізації балансувальної машини"; договір № 1(07)-2009 від 02.07.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в розробці блоку індикації зусилля преса для випробувань амортизаторів"; договір № 2(07)-09 від 24.07.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в розробці мікропроцесорного пристрою цифрової індикації і датчиків відліку плоского поворотного столу станка мод. 2430"; договір № 1(08)-09 від 17.08.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в модернізації "УЦИ "Агат" з переводом його на мікропроцесорну базу та випробуванням макетних зразків"; договір № 2(08)-09 від 17.08.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в оснащенні цифровою індикацією нахило-поворотних столів з індуктивною двухвіділковою системою вимірювання"; договір № 1(09)-09 від 01.09.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в розробці установки для випробування командно-паливних агрегатів"; договір № 1(10)-09 від 12.10.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в модернізації установки для випробування паливних насосів У-667-72"; договір № 2(10)-09 від 12.10.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в розробці установки для випробувань насосної станції НП-27ТМ"; договір № 1(11)-09 від 18.11.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в модернізації мікропроцесорної системи установки для випробувань паливних насосів"; договір № 2(11)-09 від 18.11.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в модернізації групи токарних та карусельних верстатів"; договір № 1(12)-09 від 16.12.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в модернізації стенда для випробувань демпфера втулки несучого гвинта"; договір № 3(07)-09 від 24.07.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт з модернізації та випробувань устаткування; договір № 1(01)-10 від 14.01.2010 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: "Участь в модернізації установки для випробування паливних насосів".

Реальність здійснення господарських операцій за вищевказаними угодами підтверджена актами здачі-приймання робіт та податковими накладними, з яких вбачається, що позивачем протягом 2009 - 2010 років отримало від ТОВ "Миракод" послуги з модернізації та випробувань устаткування згідно вищезазначених договорів. Оплату за отримані послуги було здійснено шляхом перерахування грошових коштів ТОВ "Миракод" усього у розмірі 1650820 грн., що підтверджується наявними у позивача платіжними дорученнями.

На підставі викладеного, суд першої інстанції вважав, що позивачем доведено реальність укладених правочинів з контрагентом ТОВ "Миракод", факт повного виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується первинними документами, які були досліджені судом, та копії яких знаходяться у матеріалах справи. В обгрунтування позовних вимог позивачем було надано належним чином оформлені та погоджені сторонами правочинів календарні плани роботи, технічні вимоги до виконуваних робіт та протоколи погодження про договірну ціну на проведення робіт, що відповідає пунктам 1.2 укладених угод.

Суд відхилив доводи Податкового органу на те, що первинні документи, які були підставами відображення у податковому обліку господарських операцій з ТОВ "Миракод", не містять підписів відповідальної за здійснення господарських операцій і складання первинних документів особи, оскільки наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, тощо містять усі необхідні реквізити для надання їм юридичної сили та доказовості. Зазначені документи мають підписи керівників підприємств та їх печатки.

Вирішуючи справу та скасовуючи оскаржені податкові повідомлення-рішення, суд дійшов до висновку, що ТОВ МПКК "Аркадія-95" правомірно формувало податковий кредит у період з 2009 року по 2010 року, з урахуванням сум податку на додану вартість, сплачених у ціні отриманих від ТОВ "Миракод" та правомірно сформовано валові витрати.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції вважає їх правильними, а також зазначити наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР).

Відповідно до пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Норми вказаного Закону передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових платіжних документів, а тому неможливість віднесення до валових витрат підприємства сум, що не підтверджені будь-якими документами взагалі.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та неспростовано відповідачем, всі необхідні первинні бухгалтерські документи на оплату товарів та робіт були у позивача в наявності та надані для перевірки; договори, укладені між позивачем та контрагентом про поставку товарів, виконання робіт не були визнані недійсними в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит, що в даному випадку було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи.

Колегія суддів не може взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року по справі № 1-325/11, яким директора підприємства - контрагента визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України, оскільки відповідно до положень ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Проте, обставини щодо діяння фізичної особи (засновника чи директора підприємства), встановлені вироком суду по кримінальній справі відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов'язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.

Тобто, обставини, встановлені вироком суду у кримінальній справі відносно фізичної особи, не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами, дослідженими судом в межах розгляду адміністративної справи.

Колегія суддів погоджується, що встановлені вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 по справі № 1-325/11 обставини не спростовують реальність спірних операцій, оскільки фінансово-господарські правовідносини між позивачем та ТОВ "Миракод" у цій кримінальній справі не досліджувалися.

Сама по собі фіктивність реєстрації контрагента не може бути безпосереднім свідченням одержання платником необґрунтованої податкової вигоди без підтвердження факту відсутності реального здійснення господарських операцій.

Доказів того, що позивач знав або повинен був знати, що керівник ТОВ "Миракод" був номінальним, не було надано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, податковим органом не доведено, узгодженості дій позивача та його контрагента, спрямованих виключно на штучне створення умов для виникнення податкової вигоди.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 листопада 2014 року.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова