Постанова

від 27.11.2014 по справі 5009/1978/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р. Справа № 5009/1978/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

боржника - Погосян С.Г. (довіреність від 24 березня 2014 року),

ВДВС - не з'явився,

стягувачів - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника (вх. № 3748 З/1-6) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 15 жовтня 2014 року у справі № 5009/1978/12 про повернення скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області у межах зведеного виконавчого провадження № 24782704

у справі, де стягувачі у виконавчому провадженні:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарс", м. Дніпропетровськ

2. Арбітражний керуючий Острик Сергій Юрійович, м. Запоріжжя

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Юг", м. Одеса

4.Сільськогосподарський кооператив "Росія", с. Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізької області,

боржник у виконавчому провадженні:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15 жовтня 2014 року по справі № 5009/1978/12 (суддя Зінченко Н.Г.) скаргу ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області у межах зведеного виконавчого провадження № 24782704 повернуто на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Боржник - ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", з ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу про повернення скарги необґрунтованою та незаконною, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15 жовтня 2014 року та передати справу на розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення скарги боржника - ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, не прийнявши опис вкладення, в якості належного доказу направлення копій скарг іншим учасникам судового процесу.

В судове засідання 27 листопада 2014 року представники Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області та стягувачів не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Харківський апеляційний господарський суд виконав процесуальний обов'язок щодо належного повідомлення представників ВДВС та стягувачів про час та місце судового розгляду справи, про що свідчить штамп на зворотному боці ухвали суду від 13 листопада 2014 року про відправлення її копій сторонам, що є доказом належного повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20 лютого 2013 року (т.2 а.с.2-3).

Колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності не з'явившихся учасників судового процесу, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи боржника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши представника ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 15 жовтня 2014 року по справі № 5009/1978/12, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, 14 жовтня 2014 року на адресу Господарського суду Запорізької області в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України та статей 12, 60, 83 Закону України «Про виконавче провадження» надійшла скарга ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області, вчинені у межах зведеного виконавчого провадження № 24782704 з примусового виконання наказів господарського суду Запорізької області № 15/84 від 25.04.2005 р., № 5009/1979/12 від 18.07.2012 р., № 5009/1978/12 від 02.07.2012 р., № 5009/3836/12 від 29.07.2013 р., № 2/3/518 від 05.04.2002 р., № 8/46-7/337 від 14.07.2006 р., в якій просить суд:

- визнати дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області, що полягають у накладенні арешту на кошти боржника - Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» неправомірними;

- скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області № 5/1 від 16.05.2013 р. про арешт коштів боржника у межах суми 37728942,34 грн.;

- скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області ВП № 24782704 від 19.09.2014 р. про арешт коштів боржника у межах суми 692033,22 грн.;

- зняти арешт з грошових коштів Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у межах суми 37728942,34 грн., що містяться на рахунках в банківських установах (з переліком 17 банківських установ);

- зняти арешт з грошових коштів Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у межах суми 692033,22 грн., що містяться на рахунку у філії АТ «Укрексімбанк».

Місцевий господарський суд, розглянувши матеріали скарги, дійшов висновку про її повернення без розгляду на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з того, що скаржник не надав належних доказів направлення копій скарги іншим учасникам процесу. При цьому зазначив, що самий лише опис вкладення не може вважатись належним доказом направлення сторонам виконавчого провадження та органу державної виконавчої служби копії скарги та доданих до неї документів.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 54 Господарського процесуального кодексу України зміст, форма та додатки до позовної заяви повинні відповідати приписам вказаної норми законодавства.

У відповідності до п. 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження».

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XIIІ Господарського процесуального кодексу України тощо.

Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб з описом вкладення.

Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05 березня 2009 року № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже, опис вкладення - це документ, який складається під час відправлення кореспонденції, а наявність на описі вкладення календарного штемпеля поштового відділення з номером поштового відправлення є доказами відправлення такого листа.

Як свідчать матеріали справи, до скарги боржником надано опис вкладення в поштове відправлення з відміткою поштового штемпеля, з якого вбачається факт відправлення стягувачам та органу Державної виконавчої служби скарги та доданих до неї документів (т. 2 а.с. 46-50).

Таким чином, боржником виконано вимоги статей 56, 57 Господарського процесуального кодексу України України в частині направлення іншим учасникам судового процесу скарги та доданих до неї документів.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Отже, суд першої інстанції при підготовці справи до розгляду може витребувати у відповідача підтвердження надіслання йому позовної заяви та додатків до неї.

Як убачається із матеріалів справи, в якості доказу направлення учасникам судового процесу скарги з доданими документами, боржником надано господарському суду першої інстанції також оригінал поштового реєстру кореспонденції, який безпідставно залишився поза увагою місцевого господарського суду (т. 2 а.с. 52).

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п. 4 Постанови № 7 від 17 травня 2011 року «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.

Виходячи з положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України опис вкладення є доказом, а отже, враховуючи наведене, у випадку сумніву в його достовірності, чи дійшовши висновку про недостатність такого доказу, господарський суд Запорізької області повинен був витребувати додаткові докази, а тому підстави для повернення позовної заяви без розгляду відсутні.

До того ж, скаржником було додано до апеляційної скарги копії зворотних повідомлень про вручення учасникам даного судового процесу поштових відправлень, які міг би витребувати суд першої інстанції в ухвалі про прийняття скарги до провадження (т. 2 а.с.15-18).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд неправильно застосував норми процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Запорізької області від 15 жовтня 2014 року по справі № 5009/1978/14 - скасуванню.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 15 жовтня 2014 року по справі №5009/1978/14 скасувати.

Справу №5009/1978/14 передати на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.