Рішення

від 22.04.2008 по справі 2-4245/08

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №2-4245/08

РІШЕННЯ

Іменем України

22 квітня 2008 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гуревського В.К.,

за секретаря - Кузнецової Т.В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про визнання договору дійсним та визнання права власності -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності, обґрунтовуючи його тим, що в квітні 2007 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким відповідач продала, а позивач придбав у власність земельну ділянку загальною площею 0, 1052 га та домоволодіння з надвірними спорудами, загальною житловою площею 42, 6 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належали відповідачу на праві приватної власності. Разом з відповідачем вони, оглянули земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 954381, виданого на підставі договору купівлі-продажу від 14 липня 2006 року за № 2497 і домоволодіння з надвірними спорудами, який належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 14 липня 2006 року за № 8607. Дана земельна ділянка і домоволодіння з надвірними спорудами повністю задовольнили позивача, як за місцем розташування, так і за вартістю (200 000 гривень) і сторони домовилися укласти договір купівлі-продажу даного майна до 1 березня 2008 року. 2 квітня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу у простій письмовій формі у зв'язку з тим, що на той час у відповідача не було усіх документів, необхідних для укладання даного договору відповідно до вимог чинного законодавства. До теперішнього часу договір купівлі-продажу зазначеного вище майна між сторонами не укладений, так як від нотаріального посвідчення договору ОСОБА_2 ухиляється. Позивач зі своєї сторони свої обов'язки за договором купівлі-продажу від 2 квітня 2007 року виконав, відповідач отримала за продаж земельної ділянки і домоволодіння з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, грошові кошти (200 000 гривень) до підписання договору в повному обсязі, що підтверджується розпискою власноручно написаною ОСОБА_2 Позивач змушений звернутися до чсуду за захистом своїх прав.

Відповідач з'явилася у судове засідання, позов визнала в повному обсязі. Вислухавши пояснення сторін дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Згідно з ст. 130 та ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Судом встановлені такі фактичні обставини стосовно правовідносин, що виникли між сторонами.

02 квітня 2007 року між сторонами досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 954381, виданого на підставі договору купівлі-продажу від 14 липня 2006 року за № 2497 і домоволодіння з надвірними спорудами загальною житловою площею 42, 6 кв. м. , який належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 14 липня 2006 року за № 8607.

На виконання досягнутої домовленості позивач передав відповідачу 200000, 0 гривень. Так як для нотаріального посвідчення даних угод відповідач не мала на той час всіх необхідних документів, сторони домовилися укласти договір у строк до 1 березня 2008 року. Відповідач ОСОБА_2 до теперішнього часу ухилялася від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки та домоволодіння з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, сторони прийшли до згоди відносно всіх істотних умов договору, а згідно з ч. 2 статті 219 ЦК України суд може визнати правочин вчинений без нотаріального посвідчення дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі. Крім цього, відповідно до ч. 2 статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому різі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 1 статті 640 договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ч. 2 статті 642 ЦК якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що своїми діями ОСОБА_2 засвідчила своє бажання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки та домоволодіння, але свої обов'язки за договором не виконала.

Згідно з ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі.

Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 219, 220, 392, 640, 642 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 130, 174, 212-215, 217 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0, 1052 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та житлового будинку, розташованого на цій ділянці, загальною площею 96, 3 кв. м. , житловою площею 42, 6 кв. м. , підсобною площею 53, 7 кв. м. з надвірними спорудами, укладеного 02 квітня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0, 1052 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, та житлового будинку, розташованого на цій ділянці, загальною площею 96, 3 кв. м. , житловою площею 42, 6 кв. м. , підсобною площею 53, 7 кв. м. з надвірними спорудами.

Встановити порядок виконання рішення, згідно з яким, після набрання ним законної сили це рішення є підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку та житловий будинок з надвірними спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.