Рішення

від 01.06.2009 по справі 3/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2009 р.                     Справа № 3/91.

За первісним позовом Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо - 31», м. Чернівці

про стягнення штрафу та пені –2280 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо - 31», м. Чернівці

до Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення №29 від 27.06.2008 року

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача –Білоус Р.Г. –головний спеціаліст, доручення №01-25/78 від 16.01.2009 року, Гамаль А.В. –головний спеціаліст, доручення № 01-25/292 від 23.02.2009 року

Від відповідача –Самолюк М.В., довіреність від 28.05.2009 року

СУТЬ СПОРУ: Чернівецьке обласне територіального відділення Антимонопольного комітету України звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо - 31»з позовом про стягнення 2280 грн., з яких 1140 грн. штрафу застосованого до відповідача на підставі рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №29 від 27.06.2008 року та 1140 грн. пені нарахованої за прострочення сплати вказаного штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом вчинення з боку відповідача правопорушення передбаченого п. 15 ч. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді подання недостовірної інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.12.2008 року порушено провадження у справі.

Ухвалою від 26.01.2009 року прийнято до розгляду зустрічний позов ТзОВ «Сільпо-31»до Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №29 від 27.06.2008 року.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку відповідача у справі, оскаржуване рішення не відповідає дійсним обставинам справи та суперечить чинному законодавству України. Як на підстави визнання недійсним рішення №29 від 27.06.2008 року, сторона посилається на обставини викладені у зустрічній позовній заяві, зокрема на факт наявності у ТзОВ «Сільпо-31»в період з 11 по 31 березня 2008 року солі, яка згідно даних переобліку переміщена для потреб відділу кулінарії та м'ясного цеху магазину.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі за заявою сторін від 24.02.2009 року - за межами двохмісячного строку.

В процесі розгляду справи судом направлявся запит до Західно-української комерційної фірми «Світнест»–одного з постачальників відповідача щодо надання інформації про випадки відмови ТзОВ «Сільпо-31»у постачанні солі кам'яної та солі харчової йодованої. Листом від 15.04.2009 року ПП ЗУКФ «Світнест»повідомило про відсутність з його боку фактів відмови у постачанні ТзОВ «Сільпо-31»солі кам'яної та солі харчової йодованої.

На день вирішення спору по суті, 01.06.2009 року, представник позивача наполягає на задоволенні первісного позову. Представник відповідача, натомість, просить у задоволенні позову відмовити та задовольнити зустрічний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

27.06.2008 року адміністративною колегією Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення у справі № 03/26 за № 29 про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (а.с. 5). Даним рішенням на відповідача за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді подання недостовірної інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, накладено штраф у розмірі 1140 грн.

Рішення №29 від 27.06.2008 року направлене позивачем відповідачеві для виконання 04.07.2008 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 05.05.2008 року ТзОВ «Сільпо-31»звернулось до господарського суду Чернівецької області з адміністративним позовом про скасування рішення №30 від 27.06.2009 року.

Ухвалою господарського суду від 17.09.2008 року у справі № 6/208 провадження у справі закрито у зв'язку з її підвідомчістю господарському суду за правилами Господарського процесуального кодексу України. 02.10.2008 року Товариством подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 17.09.2008 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2009 року вказану апеляційну скаргу залишено без розгляду.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.12.2008 року порушено провадження у даній справі, а 24.01.2009 року відповідач звернувся до позивача з зустрічним позовом про визнання недійсним рішення №30 від 27.06.2008 року.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»№ 2210-III від 11.01.2001 року (надалі - Закон № 2210) рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Вказані норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону № 2210 щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам, є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме –вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Аналогічну правову позицію викладено й у пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005, де також зазначено, що закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

За таких обставин, дана зустрічна позовна заява, будучи підвідомчою господарському суду, ухвалою від 26.01.2009 року прийнята до розгляду з первісним позовом.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону №2210 заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Передбачений вказаною статтею строк є присікальним, і визначені згідно із статтею 223 Господарського кодексу України строки реалізації господарсько-правової відповідальності на відповідні правовідносини не поширюються.

Таку правову позицію відображено в постанові Верховного Суду України від 29.05.2007 № 9/205-06-5910 і відтворено в підпункті 6.2.4 пункту 6 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»(в редакції рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 22.10.2007 № 04-5/198), у пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.04.2007 № 01-8/229 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»(в редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 19.06.2007 № 01-8/432) та в пункті 2 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства».

Як вбачається з матеріалів справи, прийняте 27.06.2008 року, рішення №29 отримано Товариством 07.07.2008 року, і в установлений частиною першою статті 60 Закону двомісячний строк до господарського суду оскаржено не було. При чому, суд не вважає можливим оцінювати факт звернення ТзОВ «Сільпо-31»з позовом в порядку адміністративного судочинства, як обставину зупинення (призупинення) передбаченого статтею 60 Закону №2210 двохмісячного строку, у зв'язку з тим, що ні цією статтею, ані іншими нормами Закону не передбачено зупинення перебігу даного строку з яких би то не було підстав. Товариство не було позбавлене ні права, ані можливості оскаржити рішення АМК у визначені Законом строк та порядку.

Отже, у даному випадку, оскарження Товариством рішення № 29 в судовому порядку здійснено поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 60 Закону № 2210, унеможливлює вирішення господарським судом відповідного спору по суті.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

При чому, згідно вказаної норми процесуального права провадження у справі може припинятися не лише у зв'язку з непідвідомчістю справи господарського суду, а й з інших підстав, які з огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням конкретних обставин роблять неможливим вирішення спору в господарських судах України, до таких підстав належить і закінчення строку, передбаченого статтею 60 Закону №2210.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження за зустрічним позовом.

Щодо первісного позову, то судом встановлено, що 27.03.2008 року Чернівецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України вручено ТзОВ «Сільпо-31»вимогу № 01-24/595 про надання протягом трьох днів з моменту одержання вимоги інформації про обсяги залишків солі в розрізі товарних груп та роздрібні ціни на неї, перелік основних постачальників солі та обґрунтоване письмове пояснення причин зміни ціни солі.

Відповідач листом від 31.03.2008 року надав позивачу відповідну інформацію. Проте, згідно проведеної позивачем перевірки відповідача в період з 5 по 16 травня 2008 року, встановлено, що дана інформація є недостовірною про що зазначено у рішенні №29 від 27.06.2008 року.

За вчинене порушення конкурентного законодавства, як вже зазначалось вище, до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 1140 грн. грн.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»голова територіального відділення Антимонопольного комітету України наділений повноваженнями вимагати, зокрема, від суб'єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках.

Аналогічні повноваження передбачені підпунктом 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 № 32-р.

Згідно зі статтею 22 названого Закону вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов'язковим для виконання у визначені ним строки; невиконання таких вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

За приписами частини першої статті 221 Закону № 2210 суб'єкти господарювання, їх посадові особи та працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Пункт 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»визначає як порушення законодавства про захист економічної конкуренції подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки. За таке порушення накладається штраф згідно із статтею 52 названого Закону.

Подання недостовірної інформації є самостійним видом порушення конкурентного законодавства, зміст якого полягає в наданні на запит органу Антимонопольного комітету недостовірної інформації, яка не відповідає дійсності, що встановлено рішенням адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за № 29 від 27.06.2009 року .

Рішенням від № 29 від 27.06.2009 року доведено, що подання відповідачем недостовірної інформації щодо поставок та залишків солі, не дозволяє Чернівецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України своєчасно і в повному обсязі здійснити дослідження діяльності суб'єктів господарювання на ринку роздрібної та дрібнороздрібної торгівлі кухонною сіллю та перешкоджає виконанню функцій, передбачених статтями 7 та 17 Закону України «Про антимонопольний комітет України».

Згідно з частин другої та третьої статті 56 Закону № 2210 рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання, а особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, повинна сплатити його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу (ч. 5 ст. 56 Закону № 2210  ).

Відтак, враховуючи, що відповідач не сплатив штраф згідно рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 03/26 за № 29 в установлений Законом двомісячний строк, позивачем обґрунтовано нараховано пеню у розмірі 1140 грн. за період з 23.09.2008 року по 19.12.2008 року з урахуванням законодавчого обмеження розміру пені розміром застосованого штрафу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна з сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

ТзОВ «Сільпо-33»обґрунтованих заперечень проти можливості задоволення первісних позовних вимог не надано. Разом з тим, вимоги Чернівецького обласного територіального відділення антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача 1140 грн. штрафу та 1140 грн. пені є правомірними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі .

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 11 частини 1 статті 80, статтями 33, 43, 49, 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо – 31»(м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 71, р/р 26009051601079 в Чернівецькій філії «Привтбанк», МФО 356282, код 32652113):

- 2280 грн. на користь держави (ГУДК у Чернівецькій області, МФО 856135, рах. №31111106700002, одержувач –державний бюджет, ВДК м. Чернівці, ОКПО, 23246436);

- в дохід державного бюджету 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі за зустрічним позовом припинити.

4. Після набрання рішенням законної сили, видати накази.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 01.06.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 09.06.2009 року.

                   Суддя                                                                  О.В. Гончарук