Рішення

від 27.11.2014 по справі 924/1467/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р.Справа № 924/1467/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО XXI" с.Бабин Гощанського району Рівненської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервіс-Агро" с.Томашівка Дунаєвецького району Хмельницької області

про стягнення 195 970,00 грн.

Представники сторін:

позивач: Лук'янчук С.М. - представник за довіреністю від 01.07.2014р.

відповідач: Залуцький В.Н. - представник за довіреністю від 25.11.2014р.

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 195 970,00 грн. В обґрунтування позову зазначає, що 16.08.2013р. між сторонами був укладений договір про виконання робіт №16/08/02, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виконати роботи по збиранню сої на площі 2000 гектарів протягом 20 календарних днів з 10.09.2013р., а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи. 30.08.2013р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору №16/08/02 від 16.08.2013р., якою внесено зміни в п. 1.3 договору, а саме зменшено ціну робіт за 1 гектар до 277,56 грн. без ПДВ.

Згідно акту здачі - приймання робіт №25 від 14.11.2013р. за період з 11.09.2013р. по 17.10.2013р. обсяг фактично виконаних відповідачем робіт становить 340,70 га на загальну суму 94 564,00 грн., в той час як мінімальний обсяг робіт по збиранню сої становить 2000 га. Після 17.10.2013р. відповідач в односторонньому порядку припинив виконання робіт, за що позивач відповідно до п. 5.3 договору нарахував відповідачу штраф в розмірі 40 000,00 грн.

Позивач вказує, що у період з 18.10.2013р. по 10.12.2013р. він здійснив оплату за роботи у розмірі 155 970,00 грн. Однак, зважаючи на положення п. 5.5 договору та враховуючи, що відповідач не виконав мінімального обсягу робіт по збиранню сої, грошові кошти в розмірі 155970,00 грн. підлягають поверненню позивачу. 18.09.2014 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату вказаних коштів, однак, станом на день подачі позовної заяви до суду грошова сума в розмірі 195 970,00 грн. не повернута.

В письмових поясненнях від 18.11.2014р. позивач вказує, що грошова сума в розмірі 155 970,00 грн. сплачена позивачем за роботи, які повинен був здійснити відповідач згідно договору. Проте, після здійснення перерахунку вартості наданих послуг на підставі п. 5.5 договору відпала підстава для набуття відповідачем вказаної грошової суми. Тому згідно ст. 1212 ЦК України сума в розмірі 155970,00 грн. підлягає поверненню позивачу як майно (гроші) набуте без достатньої правової підстави.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими.

Представник відповідача позов не визнає, вважає його безпідставним та необґрунтованим. В письмовому відзиві на позовну заяву вказує, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав для застосування штрафу згідно п. 5.3 договору № 16/08/02 від 19.08.2013р. Зокрема, наявним в матеріалах справи актом виконаних робіт від 14.11.2013р. № 25 спростовується факт відмови відповідача від початку виконання робіт та прострочення початку робіт. Також позивачем не доведено факту довгострокового припинення робіт з виведенням техніки та не надано пояснень що малось на увазі під вказаним терміном. Звертає увагу, що відповідно до умов договору роботи мали б бути виконані протягом 20 днів від початку робіт, тобто до 01.10.2013р., а згідно акту роботи виконувались до 17.10.2013р. Тому дострокового припинення робіт не відбулось. Із вказаних підстав вважає вимоги щодо стягнення штрафу необґрунтованими. Щодо решти вимог вказує, що для виконання відповідачем умов договору позивач зобов'язаний був надати останньому інформацію щодо терміну початку робіт, переліку площ полів із зазначенням їх розміру та місця розташування, надати мінімальний обсяг робіт по збиранню сої. Оскільки повідомлення про початок робіт було надіслано позивачем із запізненням, переліку площ полів взагалі не було надано, то відповідач вважає безпідставним твердження позивача, що саме з вини відповідача не виконано мінімальний обсяг робіт. Тому просить в позові відмовити.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:

16.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО XXI" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техсервіс-Агро" (далі - виконавець) був укладений договір №16/08/02 (далі - договір), згідно п. 1.1 якого виконавець зобов'язується на виробничих площах замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню сої на пальному замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені нижче за текстом договору, а замовником зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Сільськогосподарські роботи, що є предметом договору, мають бути виконані на території Хмельницької та Рівненської областей. Мінімальний обсяг робіт по збиранню сої складає 2000 га з нормою виробітку не менше 100 га за 1 добу (п.п. 1.2, 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору плановий початок робіт - 10.09.2013р. За 5 календарних днів до планового початку робіт, замовник остаточно уточнює терміни початку робіт із зазначенням дати та місця розташування техніки виконавця. Загальний термін виконання робіт не перевищує 20 календарних днів з дати планового початку робіт включно, обчислення здійснюється до 24-00 години останнього дня (п. 2.3 договору).

Пунктом 2.5 договору передбачено, що розміри поля визначаються згідно з переліком площ полів, наданих замовником. У випадку розбіжностей щодо площі поля у даних наданих замовником, з даними виконавця, останній вправі провести перевірку розмірів поля за допомогою системи GPS. Замір проводиться в присутності представника замовника. За результатами заміру складається акт.

Ціна робіт за 1 гектар дорівнює 350,00 грн. без ПДВ. Загальна сума договору, виходячи із мінімального обсягу робіт, визначеного п. 1.3 договору, складає 700 000,00 грн. без ПДВ (п.3.1 договору).

Згідно п. 3.2 договору вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється виходячи із акту передачі - приймання виконаних робіт, що підписаний сторонами. Оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця на підставі акту передачі - приймання робіт в термін 10 (десять) банківських днів з дати його підписання (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору у випадку відмови виконавця від початку виконання робіт, або прострочення початку робіт виконавцем, довгострокового припинення робіт з ведення техніки, виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 40 000,00 грн., також замовник має право залучити до проведення робіт, що є предметом договору, іншого підрядчика за рахунок виконавця.

За невиконання виконавцем мінімального обсягу робіт, сума до сплати за виконані роботи зменшується на різницю між вартістю мінімального обсягу робіт, визначеного п. 1.3 цього договору, і вартістю фактично виконаних робіт (п. 5.5 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р. (п. 8.1 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

30.08.2013р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору №16/08/02 від 16.08.2013р., якою внесено зміни до п. 3.1 договору, а саме визначено, що ціна робіт за 1 (один) гектар дорівнює 277,56 грн. без ПДВ. Загальна сума договору, виходячи із мінімального обсягу робіт, визначеного п. 1.3 даного договору, становить 555 120,00 грн. без ПДВ. Інші умови договору № 16/08/02 від 16.08.2013р. залишаються незмінними.

Згідно п. 4 додаткової угоди дана угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та є невід'ємною частиною договору №16/8/02 від 16.08.2013р.

05.09.2013р. позивач направив на адресу відповідача листа №Аі-870-09-13 від 04.09.2013р., в якому просив розпочати роботи 10 вересня 2013 року згідно договору № 16/08/02 від 16.08.2013р. та надати комбайни в кількості 4 одиниці за адресою: Рівненська область, м.Рівне, вул.Курчатова, 62а. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вказаний лист був отриманий відповідачем 10.09.2013р.

На виконання умов договору виконавець за період з 11.09.2013р. по 17.10.2013р. виконав роботи по збиранню сої на площі 340,70 га на загальну суму 94 564,00 грн., що підтверджується актом здачі - приймання робіт №25 від 14.11.2013р.

Згідно банківських виписок позивач перерахував відповідачу кошти на загальну суму 155 970,50 грн. із призначенням платежу "оплата за послуги по збору урожаю сої (кукурудзи) згідно договору 16/08/02 від 16.08.2013р."

18.09.2014 року позивач направив відповідачу вимогу про повернення безпідставно перерахованих коштів в розмірі 155 970,00 грн. та сплату штрафу в сумі 40 000,00 грн. Однак, відповідач не виконав вказаної вимоги, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

З метою визначення фактичного обсягу посівних площ сої, наявних у позивача, останнім на вимогу суду подано в матеріали справи статистичні звіти форми № 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2013 року" та форми № 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2013 року", із змісту яких вбачається, що загальна площа посівів сої складає 5829,20 га на території Гощанського, Острозького, Рівненського районів Рівненської області. Також позивачем подано план розміщення полів на 2013 рік.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до умов договору № 16/08/02 від 16.08.2013 року відповідач зобов'язувався на виробничих площах позивача виконати сільськогосподарські роботи по збиранню сої, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

При цьому сторонами був погоджений мінімальний обсяг робіт по збиранню сої - 2000 га (п.1.3 договору), плановий початок робіт - 10.09.2013р. (п. 2.2 договору), загальний термін виконання робіт, який повинен був не перевищувати 20 календарних днів з дати планового початку робіт включно (п. 2.3 договору).

Судом встановлено, що згідно акту здачі - приймання робіт №25 від 14.11.2013р. відповідач за період з 11.09.2013р. по 17.10.2013р. виконав роботи по збиранню сої лише на площі 340,70 га на загальну суму 94 564,00 грн., що не заперечується сторонами.

Тому в зв'язку з тим, що відповідач в односторонньому порядку припинив виконання робіт, позивач відповідно до п. 5.3 договору заявив вимогу про сплату відповідачем штрафу в розмірі 40000,00 грн.

Приписами ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 5.3 договору у випадку відмови виконавця від початку виконання робіт, або прострочення початку робіт виконавцем, довгострокового припинення робіт з ведення техніки, виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 40000,00 грн., також замовник має право залучити до проведення робіт, що є предметом договору, іншого підрядчика за рахунок виконавця.

Позивачем заявлено до стягнення штраф в розмірі 40 000,00 грн., в зв'язку із тим, що відповідач в односторонньому порядку припинив виконання робіт, що призвело до невиконання їх мінімального обсягу, визначеного договором. Тобто позивач вважає, що у діях відповідача мало місце довгострокове припинення робіт з виведенням техніки і саме за вказане порушення останній просить стягнути штраф.

Судом враховується, що в п. 2.3 договору сторонами був погоджений строк (термін) виконання робіт, який мав не перевищувати 20 календарних днів з дати планового початку робіт включно, обчислення здійснюється до 24-00 години останнього дня.

Згідно п. 2.2 договору плановий початок робіт - 10.09.2013р. За 5 календарних днів до планового початку робіт, замовник остаточно уточнює терміни початку робіт із зазначенням дати та місця розташування техніки виконавця.

Із змісту листа позивача №Аі-870-09-13 від 04.09.2013р. вбачається, що роботи згідно договору №16/08/02 від 16.08.2013р. мали розпочатись 10 вересня 2013 року. Однак, оскільки вказаний лист був отриманий відповідачем лише 10.09.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, то фактично роботи розпочались 11.09.2013р.

Згідно акту здачі - приймання робіт №25 від 14.11.2013р. позивач виконував роботи по збиранню сою в період з 11.09.2013р. по 17.10.2013р., що становить більший термін, ніж визначений п. 2.3 договору. Отже, відповідачем не були достроково припинені роботи.

Також вищевказані обставини свідчать про відсутність у діях відповідача й інших порушень, за які передбачена відповідальність у п. 5.3 договору.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно заявлено до стягнення 40 000,00 грн. штрафу.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 155 970,00 грн., то судом приймається до уваги наступне.

Як вбачається із змісту позовної заяви та письмових пояснень від 18.11.2014р. позивач просить стягнути грошову суму в розмірі 155 970,00 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки вважає, що в зв'язку із невиконанням відповідачем визначеного договором мінімального обсягу робіт, після здійснення перерахунку вартості наданих послуг на підставі п. 5.5 договору відпала підстава для набуття відповідачем вказаної грошової суми.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжує такі юридичні факти як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Судом встановлено, що між сторонами у даній справі було укладено договір № 16/08/02 від 16.08.2013р. Кошти на загальну суму 155 970,50 грн. перераховувались позивачем із призначенням платежу "оплата за послуги по збору урожаю сої (кукурудзи) згідно договору 16/08/02 від 16.08.2013р.". Отже, дані кошти були отримані відповідачем як оплата за послуги відповідно до умов договору № 16/08/02 від 16.08.2013р., тобто такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставно набуті.

Наведена правова позиція викладена в абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.10.2014р. № 01-06/1666/14 "Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", а також в постановах Верховного Суду України від 02.09.2014р. по справі № 910/1620/13, від 17.06.2014р. по справі № 13/096-12, від 22.01.2013р. по справі № 5006/18/13/2012, які в силу ст. 111-28 ГПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 155 970,00 грн. зайво сплачених коштів не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача, в зв'язку з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО XXI" с.Бабин Гощанського району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервіс-Агро" с.Томашівка Дунаєвецького району Хмельницької області про стягнення 195 970,00 грн. відмовити.

Повне рішення складено 01.12.2014р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Бабин, вул. Заводська, 1),

3 - відповідачу (Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с. Томашівка, вул. Центральна, 79) .