Ухвала

від 24.11.2014 по справі 2а-11195/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2014 р. м. Київ К/800/45888/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013

у справі № 2а-11195/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгерметик"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби щодо визнання в Акті перевірки від 14.06.2012 № 1355/22-621-32378230 нікчемними правочинів щодо придбання ТОВ «Будгерметик» товарів у ПП «ЕВМ Сервіс»; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби щодо визнання в Акті перевірки від 14.06.2012 № 1355/22-621-32378230 нікчемними правочинів щодо продажу товарів ТОВ «Будгерметик» покупцям. В решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будгерметик» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «ЕВМ Сервіс» за червень, серпень 2011 року, складено Акт від 14.06.2012 № 1355/22-621-32378230, яким встановлено порушення позивачем пп. 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 201.1, 201.2, 201.6 ст. 201 ПК України, п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 666216,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, на підставі виписаних ПП «ЕВМ Сервіс» податкових накладних є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, викладений ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС в Акті перевірки висновок про вказані порушення, є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи. Відтак, дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, які полягають у визнанні в Акті №1355/22-621-32378230 від 14.06.2012 нікчемними правочинів щодо придбання ТОВ «Будгерметик» товарів у ПП «ЕВМ Сервіс», а також щодо продажу товарів ТОВ «Будгерметик» покупцям є протиправними.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно чинного законодавства, вчинення податковими органами дій по проведенню перевірок платників податків прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

Так, суди попередніх інстанцій, розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, які полягають у визнанні в Акті №1355/22-621-32378230 від 14.06.2012 нікчемними правочинів щодо придбання позивачем товарів у ПП «ЕВМ Сервіс», а також, щодо продажу товарів позивачем покупцям, помилково не звернули уваги на те, чи є вказані позовні вимоги належним способом захисту порушеного права.

Отже, судам попередніх інстанцій необхідно врахувати позовні вимоги, з якими позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

За змістом ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль