cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
УХВАЛА
"01" грудня 2014 р.Справа № 16/5025/1004/12
Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Магера В.В., суддя Музика М.В., суддя Заверуха С.В. , розглянувши скаргу на дії державного виконавця у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ", м. Київ
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ
до Приватного підприємств „Авіст", м. Хмельницький
про стягнення заборгованості по кредитному договору №793-07/01 від 08 жовтня 2007 року в розмірі 1 614 517,34 доларів США, в тому числі заборгованість по кредиту 1 476 000,00 доларів США, по процентам 138 517,34 доларів США
За участю представників сторін:
від позивача: Драгомерецький І.П. - за довіреністю №404 від 18.12.2013р.;
від відповідача (заявника): Богач А.А. - за довіреністю від 19.06.2013р.;
від третьої особи: Драгомерецький І.П. - за довіреністю №09-32/553 від 11.08.2014р.;
за участю представника Державної виконавчої служби України - Кушнірука Ю.В. (довіреність №4.4-03/44/1801 від 25.12.2013р.)
Суть спору: Рішенням господарського суду від 05.06.2014р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ", м. Київ за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ до Приватного підприємств „Авіст", м. Хмельницький про стягнення заборгованості по кредитному договору №793-07/01 від 08 жовтня 2007 року в розмірі 1 614 517,34 доларів США, в тому числі заборгованість по кредиту 1 476 000,00 доларів США, по процентам 138 517,34 доларів США.
Стягнуто із Приватного підприємства „Авіст", м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17/2-А (код ЄДРПОУ 14159951) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ", м. Київ, Проспект 40-річчя Жовтня, буд. 92/1 (код ЄДРПОУ 35379813) 1 476 000,00 доларів США заборгованості по кредиту, що еквівалентно сумі 11 698 480,80 грн. (одинадцять мільйонів шістсот дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень 80 коп.), 138 517,34 доларів США заборгованості по процентах, що еквівалентно сумі 1 097 860,73 грн. (один мільйон дев'яносто сім тисяч вісімсот шістдесят гривень 73 коп.) та 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
На виконання вказаного рішення 20.06.2014р. видано відповідний наказ, який направлено стягувачу.
17.11.2014р. на адресу господарського суду Хмельницької області від відповідача (ПП „Авіст") надійшла скарга на дії державного виконавця від 13.11.2014р. (за вх.05-08/2932/14).
В обгрунтування поданої заяви заявником зазначено, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.06.2014 року було задоволено позов ТОВ „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ" (надалі - „Стягувач") до ПП „АВІСТ" (надалі - „Боржник") про стягнення заборгованості по кредитному договору №793-07/01 від 08 жовтня 2007 року в розмірі 1 614 517,34 доларів США, в тому числі заборгованість по кредиту 1 476 000,00 доларів США, по процентам 138 517,34 доларів США.
З метою виконання вказаного вище рішення за заявою Стягувана відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження №43937256, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2014р.
Із змісту постанови вбачається, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області №16/5025/1004/12 від 20.06.2014 року, за яким з боржника на користь стягувача повинно бути стягнуто 1 476 000,00 доларів США заборгованості по кредиту, що еквівалентно 11 698 480,80 грн., 138 517,34 доларів США заборгованості по процентах, що еквівалентно 1 097 860,73 грн. та 64 380,00 грн. витрат по оплаті судового збору.
На переконання боржника, проведення виконавчих дій у вказаному провадженні неможливе без роз'яснення господарським судом змісту рішення від 05.06.2014 року, прийнятого у справі №16/5025/1004/12, з підстав, які були наведені Боржником у заяві - від 22.07.2014 року, направленій державному виконавцю.
Не зважаючи на зазначені обставини, які унеможливлюють здійснення виконавчого провадження, 30.10.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника. Вказаною постановою державним виконавцем накладено арешт на кошти у межах суми 12 860 721,53 грн., що належать боржнику та містяться на рахунках в Вінницькій філії ПАТ КБ „Приватбанк", АТ „УкрСиббанк", АТ „РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", а також на кошти на рахунках, що будуть відкрити після винесення постанови про арешт коштів боржника.
Вказану постанову разом із супровідним листом від 31.10.2014 року боржник отримав 06.11.2014 року, що підтверджується копією поштового конверту.
Ознайомившись із змістом зазначеної вище постанови, боржник дійшов висновку, що вона є незаконною та повинна бути скасована. Підставою для скасування вказаної постанови на думку заявника те, що вона суперечить як рішенню господарського суду Хмельницької області від 05.06.2014 року, такі і постанові про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2014 року, винесеній з метою примусового виконання цього рішення.
Так, відповідно до рішення господарського суду і постанови про відкриття виконавчого провадження з боржника на користь стягувача має бути стягнуто 1 476 000,00 доларів США заборгованості по кредиту, що еквівалентно 11 698 480,80 грн., 138 517,34 доларів США заборгованості по процентах, що еквівалентно 1 097 860,73 грн. та 64 380,00 грн. витрат по оплаті судового збору.
Заявник вказує, що відповідно до ч.3 ст.53 Закону України „Про виконавче провадження" у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби. Тобто, зазначеною нормою закону встановлено спеціальний порядок виконання рішення при обчисленні боргу в іноземній валюті, який відрізняється від загального прядку звернення стягнення на кошти і майно боржника, передбаченого ст.52 Закону України „Про виконавче провадження".
Заявник наголошує, що оскаржуваною постановою державним виконавцем накладено арешт на його грошові кошти в межах суми 12 860 721,53 грн. Таким чином державний виконавець самостійно, без належної правової підстави та всупереч змісту рішення суду і виданого на його підставі виконавчого документу змінив валюту, в якій обчислюється борг.
В зв'язку з цим заявник зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із приписами ч.2 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Таким чином, оскаржувана постанова про арешт коштів боржника від 30.10.2014 року в частині валюти стягнення суперечить рішенню господарського суду Хмельницької області від 05.06.2014 року, на виконання якого стягується заборгованість, виконавчому документу, а також постанові про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2014 року, що є свідченням її незаконності та підставою для її скасування.
На підставі викладеного, заявник просить суд визнати недійсною постанову про арешт коштів боржника, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазуром Г.І. 30.10.2014 року у виконавчому провадженні №43937259.
Ухвалою суду від 17.11.2014р. розгляд скарги на дії державного виконавця призначено на 01.12.2014р.
Представник відповідача (заявника) в засідання суду 01.12.2014р. прибув, подану до суду скаргу на дії державного виконавця від 13.11.2014р. підтримав із підстав, викладених у скарзі.
Представник позивача в засідання суду 01.12.2014р. прибув, надав суду письмові заперечення від 01.12.2014р., відповідно до яких вважає скаргу ПП „Авіст" на дії державного виконавця необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Так, на виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 05.06.2014р. у справі №16/5025/1004/12, відповідно ст.116 Господарського процесуального кодексу України, 20.06.2014р. був виданий наказ.
У відповідності до ст.ст.19, 22, 25 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом і пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
10.07.2014 року державним виконавцем ВПВР ДВС України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №43937256 та постановлено боржнику самостійно виконати рішення суду протягом 7 днів з моменту виконання (отримання) постанови.
Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України „Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №489/20802.
Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (п. 1.5 Інструкції).
Відповідно до ст. 32 Закону України „Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
В пункті 4.1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону України „Про виконавче провадження". Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті (ч. 4 ст. 57 Закону). Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (п. 4.1.9, п. 4.1.10 Інструкції).
Так, в порядку ст.ст.52, 57 Закону України „Про виконавче провадження" за виконавчим провадженням №43937256 30.10.2014р. було винесено постанову про арешт коштів боржника, та направлено до банківських установ на виконання. Вищезазначена постанова прийнята банківськими установами, та накладено арешт на рахунки у межах суми 12 860 721,53 грн.
Крім того, в преамбулі постанови про арешт коштів боржника вказаний зміст наказу суду, який підлягає виконанню. Резолютивна частина оскаржуваної постанови не суперечить змісту наказу, оскільки вказана сума коштів, на які необхідно накласти арешт, не перевищує суму коштів, що вказана в наказі суду по цій справі. Також скаржником не наведено доказів про суму акумульованих коштів та підстави, які б свідчили про порушення його прав як сторони виконавчого провадження.
Згідно інформації виконавчої служби кошти на рахунках скаржника відсутні, господарська діяльність ним не проводиться.
Таким чином, накладення арешту на кошти боржника є необхідним заходом, вжитим державним виконавцем, щодо належного виконання наказу суду у цій справі, а тому позивач вважає, що у задоволенні скарги приватного підприємства „Авіст" необхідно відмовити, оскільки вона є безпідставною.
З огляду на це, позивач вважає, що подання скарги з боку ПП „Авіст" є способом затягування виконавчого провадження та ухилення від виконання рішення суду.
Враховуючи викладене позивач просить суд відмовити ПП „Авіст" у задоволенні скарги.
Представник третьої особи в засідання суду 01.12.2014р. прибув, усно повідомив, що притримується тієї ж позиції, що і позивач, а тому просить суд відмовити ПП „Авіст" у задоволенні скарги на дії державного виконавця.
Представник Державної виконавчої служби України в засідання суду 01.12.2014р. прибув, усно повідомив суду, що постанова про арешт коштів боржника від 30.10.2014р. державним виконавцем винесена із дотриманням норм чинного законодавства, а тому скарга подана відповідачем ПП „Авіст" на дії державного виконавця є необґрунтованою, підстави для її задоволення відсутні, а також повідомив, що підтримує позицію позивача та третьої особи стосовно даної скарги.
Дослідивши матеріали виконавчого провадження, докази та пояснення сторін та державного виконавця, судом встановлено таке.
Відповідно до ст.121 2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України „Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до положень ст.17 Закону України „Про виконавче провадження" (далі Закону) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Статтею 25 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Відповідно до ст.27 Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Статтею 52 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження").
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням суду від 05.06.2014р. задоволено позов ТОВ „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ", м. Київ за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ до Приватного підприємств „Авіст", м. Хмельницький про стягнення заборгованості по кредитному договору №793-07/01 від 08 жовтня 2007 року в розмірі 1 614 517,34 доларів США, в тому числі заборгованість по кредиту 1 476 000,00 доларів США, по процентам 138 517,34 доларів США.
Відповідно стягнуто із ПП „Авіст", м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17/2-А (код ЄДРПОУ 14159951) на користь ТОВ „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ", м. Київ, Проспект 40-річчя Жовтня, буд.92/1 (код ЄДРПОУ 35379813) 1 476 000,00 доларів США заборгованості по кредиту, що еквівалентно сумі 11 698 480,80 грн. (одинадцять мільйонів шістсот дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень 80 коп.), 138 517,34 доларів США заборгованості по процентах, що еквівалентно сумі 1 097 860,73 грн. (один мільйон дев'яносто сім тисяч вісімсот шістдесят гривень 73 коп.) та 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
З огляду на викладене, загальна сума до стягнення із відповідача за вказаним рішенням у гривневому еквіваленті становить 12 860 721,53 грн.
На виконання вказаного рішення 20.06.2014р. видано відповідний наказ, який направлено стягувачу.
10.07.2014р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на підставі ст.ст.17, 19, 21, 25 Закону України „Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду у справі №16/5025/1004/12. При цьому відповідно до положень ст.25 Закону України „Про виконавче провадження" боржнику надано строк на самостійне виконання рішення суду (п.2). Окрім того, в постанові зазначено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням із боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій (п.3).
Вказану постанову надіслано боржнику 10.07.2014р., що підтверджується наявним у матеріалах справи супровідним листом.
У зв'язку із тим, що у строк наданий на самостійне виконання рішення суду боржником добровільно його не виконано та не погашено борг, 30.10.2014р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на підставі ст.ст.27, 52 Закону України „Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника.
Вказаною постановою державним виконавцем, у межах стягнутої за судовим рішення суми, а саме - 12 860 721,53 грн., накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках боржника у Вінницькій філії ПриватБанку, АТ „УкрСиббанк", АТ „Райффайзен Банк Аваль", а також на кошти рахунки, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що належать боржнику.
Інформація щодо рахунків боржника, відкритих у банках, отримана органом ДВС на його запит №1004863228 від 11.07.2014р., поданий у порядку ч.3 ст.65 Закону України „Про виконавче провадження".
Таким чином, арешт коштів боржника на рахунках здійснювався головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України в межах суми стягнення за наказом від 20.06.2014р., що видано на виконання рішення суду у справі №16/5025/1004/12, тобто постанова головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 30.10.2014р. ВП №43937256 про арешт коштів боржника була винесена правомірно, із додержанням вимог Закону України „Про виконавче провадження".
Відповідно до п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №43937256.
Враховуючи вищезазначене, скаргу Приватного підприємств „Авіст" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №43937256, суд вважає за необхідне відхилити.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, СУД-
УХВАЛИВ:
Скаргу Приватного підприємств „Авіст" щодо визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника, винесеної державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Мазуром Г.І, 30.10.2014р. у виконавчому провадженні №43937259 відхилити.
Головуючий суддя В.В. Магера
Суддя М.В. Музика
Суддя С.В. Заверуха
Віддруковано 1 прим.:
1 - до справи.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2014 |
Оприлюднено | 03.12.2014 |
Номер документу | 41650573 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні