Рішення від 20.07.2009 по справі 39/126

39/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/126

20.07.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія  Атол»

про  стягнення 347858,74 грн.

                                                                                                                           Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача:  Цибенко В.В. –довіреність № 20 від 19.01.2009 р.

Від відповідача:  не зЧявились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія  Атол»(відповідач) про стягнення з останнього заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за Договором фінансового лізингу № 01-182/07-обл від 15.11.2007 р. у розмірі 333643,22 грн., 3% річних у розмірі 1870,22 грн. та 12345,30 грн. індексу інфляції за період з 20.09.2008 р. по 28.01.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2009 р. порушено провадження у справі № 39/126 та призначено справу до розгляду на 30.03.2009 р. о 11:00 год.

Представник відповідача в судове засідання 30.03.2009 р. не зЧявився,  документи на виконання вимог ухвали суду від 12.03.2009 р. не подав і не надіслав.

Представник позивача в судовому засіданні 30.03.2009 р. подав документи на виконання вимог ухвали суду від 12.03.2009 р., проте повністю вимоги зазначеної ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було  відкладено на 10.04.2009 р.

Представник позивача 07.04.2009 р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав Заяву про збільшення позовних вимог № 479 від 06.04.2009 р., відповідно до якої просив стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежами у сумі 525468,38 грн., 3% річних у сумі 4222,61 грн. та 30969,01 грн. індексу інфляції за період з 20.09.2008 р. по 06.04.2009 р.

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз'яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначає, що зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до відповідача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві –така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Оскільки позивачем у вищезазначеній заяві № 479 від 06.04.2009 р. було збільшено суму позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, суд прийняв заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання 10.04.2009 р. не зЧявився, вимоги ухвал суду від 12.03.2009 р. та від 30.03.2009 р. не виконав.

В судовому засіданні 10.04.2009 р. відповідно до Витягу з ЄДРПОУ Серії АВ № 607082 станом на 31.03.2009 р. встановлено, що відповідач змінив адресу. Так, згідно даних названого витягу місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, будинок 2-Л, офіс, 6.

Представником позивача в судовому засіданні 10.04.2009 р. залучено до матеріалів справи фіскальний чек № 1437 від 08.04.2009 р. з описом вкладення у цінний лист у якості доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів за адресою відповідача, яка відповідає даним Витягу з ЄДРПОУ Серії АВ № 607082.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2009 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 27.04.2009 р. о 14:40 год.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.04.2009 р. подав документи на виконання вимог попередніх ухвал суду, зокрема копії довідки з ЄДРПОУ щодо відповідача, довідки про поточний рахунок відповідача, та клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні 27.04.2009 р. для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. Судом клопотання про ознайомлення з матеріалами справи задоволено.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.04.2009 р. також подав клопотання про продовження строків розгляду справи. Представник позивача підтримав заявлене клопотання. Судом клопотання про продовження строків розгляду справи задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2009 р., відповідно до ст.ст. 69, 77 ГПК України строк розгляду спору по справі № 39/126 продовжено, а її розгляд відкладено на 25.05.2009 р. о  15:10 год.  

22.05.2009 р. представник відповідача через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання, відповідно до якого просив суд оголосити повний текст рішення та заперечував проти оголошення вступної та резолютивної частин рішення у справі № 39/126.

Представник позивача в судовому засіданні 25.05.2009 р. подав Правове обґрунтування позовних вимог № 667 від 20.05.2009 р., у якості додатку до якого залучив Розрахунок коригування лізингових платежів за Договором фінансового лізингу № 01-182/07-обл від 15.11.2007 р., здійснений у відповідності до п. 3.9 Загальних умов спірного договору

З огляду на наведене у названому Правовому обґрунтуванні позовних вимог, представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.05.2009 р. подав Відзив від 25.05.2009 р. на позовну заяву від 05.02.2009 року про стягнення грошових коштів та на заяву про збільшення позовних вимог від 06.04.2009 р., відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував частково, надав контррозрахунок сум до стягнення.

На підставі ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні, призначеному на 25.05.2009 р., було оголошено перерву до 06.07.2009 р. о 10:10 год.

Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2009 р. подав для залучення до матеріалів справи копії Договору фінансового лізингу № 01-182/07-обл від 15.11.2007 р. з додатками та рахунків на здійснення лізингових платежів за цим договором.

Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2009 р. також надав усні пояснення щодо порядку розрахунків і сплати лізингових платежів, визначених у п. 3.1 спірного договору та у розділі 3 (п.п. 3.1 –3.9 ) Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до спірного договору). Зокрема, представник позивача зазначив, що пунктом 3.9 Загальних умов фінансового лізингу сторони передбачили коригування на дату сплати лізингового платежу на суму винагороди (комісії) за відповідною наведено у цьому пункті формулою. При цьому представник позивача пояснив, що таке коригування, т.т. прив'язка величини гривневого лізингового платежу до можливих змін курсу гривні до валюти фінансування протягом дії лізингового договору, передбачено умовами цього договору у зв'язку з тим, що позивач використовує кредити банків, видані в іноземній валюті для придбання предмету лізингу.

Представник відповідача в судове засідання 06.07.2009 р. не зЧявився, 02.07.2009 р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2009 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 20.07.2009 р. о 10:10 год.

Представник позивача 14.07.2009 р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав Заяву про збільшення позовних вимог № 887 від 08.07.2009 р., відповідно до якої просив стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежами у сумі 819673,71 грн., 3% річних у сумі 9079,43 грн. та 47148,04 грн. індексу інфляції за період з 20.09.2008 р. по 03.07.2009 р.

Оскільки позивачем у вищезазначеній заяві про збільшення позовних вимог було збільшено суму позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, суд прийняв заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення позовних вимог, викладене позивачем у Заяві про збільшення позовних вимог № 887 від 08.07.2009 р., прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 875901,18 грн., з яких 819673,71 грн. - основний борг, 9079,43 грн. - 3% річних та 47148,04 грн. - індекс інфляції за період з 20.09.2008 р. по 03.07.2009 р.

В судовому засіданні  20.07.2009р. було оголошено повний текст рішення відповідно до ст. 84 ГПК України.  

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                  В С Т А Н О В И В:

15.11.2007 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(надалі - лізингодавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія  Атол»(надалі - лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 01-182/07-обл (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач  зобов'язався набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння  майно (надалі –Предмет лізингу), найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені у Специфікації і умовах передачі предмету лізингу (Додаток № 2 до Договору) (надалі –Специфікація), а відповідач зобов'язався прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору.

Згідно п. 1.2 Договору строк користування відповідачем Предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) (надалі –Графік) та починається з дати підписання сторонами Акту приймання –передачі Предмета Лізингу (надалі –Акт), але в будь –якому випадку не може бути менше одного року. Зокрема, у Графіку визначено строк користування відповідачем Предметом лізингу протягом 20 місяців.

Відповідно до ст. 1 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору) (надалі –Загальні умови) приймання лізингоодержувачем (відповідачем) Предмета лізингу в лізинг здійснюється шляхом складання Акту, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан Предмета лізингу і відповідність Предмета лізингу техніко – економічним показникам, встановленим лізингоодержувачем умовам і специфікаціям та умовам Договору. Акт підписується уповноваженими представниками сторін скріплюється печатками сторін.

На виконання приписів вищезазначеної статті Загальних умов сторони 28.11.2007 року підписали та скріпили печатками Акт приймання –передачі від 28.11.2007 р., відповідно до якого позивач передав відповідачу у фінансовий лізинг Предмет лізингу, вказаний у Специфікації.

Згідно п. 3.1  Договору відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку та умов ст. 3 Загальних умов. Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів кожен з яких включає:

-          суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Предмета лізингу;

-          винагороду (комісію) лізингодавцю (позивачу) за отриманий у лізинг Предмет лізингу (надалі –Винагорода).

Статтею 3 Загальних умов встановлені строки та порядок розрахунків і сплати лізингових платежів за Договором, а саме:

Всі платежі за Договором лізингоодержувач (відповідач) зобов'язаний здійснювати в національній  валюті України (гривнях) відповідно до Графіку та Загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця (позивача) (п. 3.1.).

Авансовий лізинговий платіж лізингоодержувач зобов'язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку від лізингодавця. Лізингоодержувач має право здійснювати авансовий лізинговий тільки на підставі отриманого від лізингодавця рахунку (п. 3.2).

Датою здійснення будь-якого платежу за Договором вважається дата фактичного    надходження    грошових    коштів    на    банківський    рахунок лізингодавця (п. 3.3).

Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.). (п. 3.4).

Якщо передача Предмета лізингу відбулася до п'ятнадцятого числа, то чергові лізингові платежі сплачуються кожного п'ятого числа місяця, інакше, чергові лізингові платежі сплачуються кожного двадцятого числа (п. 3.5).

Лізингоодержувач, не пізніше дати місяця, наступного за місяцем, в якому було передано Предмет лізингу, визначеної згідно пункту 3.5 Загальних умов, зобов'язаний сплатити Винагороду, яка визначається виходячи із вартості Предмета лізингу, кількості днів за період з дня підписання Акту до цієї дати, та подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період (п. 3.6).

Всі інші чергові лізингові платежі, відповідно до Графіку, та Загальних умов, лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати відповідно до умов пунктів 3.4, 3.5 Загальних умов, починаючи з другого по порядку місяця, після місяця, в якому був підписаний Акт. Зазначені в Графіку порядкові номери місяців лізингу відповідають календарним місяцям, які в прямому порядку слідують за місяцем, в якому було підписано Акт (п. 3.7).

У разі прострочення лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів, зазначених в Графіку та в Загальних умовах, розмір Винагороди збільшується на суму, яка визначається виходячи із суми, яка прострочена, кількості днів прострочки, та відсоткової ставки - 20% річних. Суму такого збільшення Винагороди лізингоодержувач зобов'язаний сплатити у складі наступного за простроченим чергового лізингового платежу (п. 3.8).

На дату сплати, визначену пунктом 3.5 Загальних умов, лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу), який підлягає сплаті згідно Графіку та Загальних умов, коригується на суму Винагороди, яка визначається за формулою:

V  1   =      Sо       *    k     -     Sо,      де

Sо - сума чергового лізингового платежу за Договором на дату сплати;

k - коеффіцієнт, який визначається як відношення, курсу гривні до долару США, встановленого НБУ за 5 (п'ять) календарних днів до дати сплати чергового лізингового платежу, згідно п. 3.5 Загальних умов, та збільшеного на 0,99 % (нуль цілих дев'яносто дев'ять сотих) відсотка, до курсу гривні до долару США,   за  яким   АКІБ   „УкрСиббанк"   (надалі   -   Банк),   по   дорученню лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній  валюті  (валютного  кредиту),   що  підтверджується   відповідною довідкою   Банку,   або  завіреною   копією  банківської   виписки,   отриманих лізингодавцем для придбання Предмета лізингу та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг. Якщо значення коефіцієнта k менше одиниці, то сума V  1 не розраховується;

* - знак множення;

Якщо курс гривні до долара США, за яким Банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, що підтверджується відповідною довідкою Банку, або завіреною копією банківської виписки, перевищує більш ніж на 1 (один) відсоток курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта k, вказаного в цьому пункті, то лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про коригування лізингового платежу на суму Винагороди, яке виникло внаслідок такого перевищення. Суму такого коригування лізингового платежу лізингоодержувач зобов'язаний сплатити протягом трьох робочих днів з моменту отримання такого повідомлення (3.9).

Отже, зі змісту п. 3.9 Загальних умов вбачається, що лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу) на дату сплати підлягає коригуванню через зміни курсу гривні, а саме у разі, якщо курс гривні до долара США, за яким Банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, перевищує більш ніж на 1 (один) відсоток курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта k. Крім того, зазначеним пунктом Загальних умов встановлений обов'язок відповідача сплатити суму такого коригування лізингового платежу.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був здійснювати лізингові платежі згідно п. 3.1 Договору, Графіку та умов ст. 3 (п.п. 3.5 –3.7, 3.9)  Загальних умов, а саме: оскільки передача Предмету лізингу відповідачу відбулася 28.11.2007 р. (відповідно до Акту), тобто після п'ятнадцятого числа місяця, то датами сплати чергових лізингових платежів є кожне двадцяте число місяця.

По матеріалам справи встановлено, що станом на 03.07.2009 р. відповідач на виконання п. 3.1 Договору, Графіку та умов ст. 3 (п.п. 3.5 –3.7, 3.9)  Загальних умов повинен був сплатити позивачу 1955872,83 грн. (включно з: 1) авансовим лізинговим платежом, 2) відшкодуванням частини вартості Предмета лізингу, 3) Винагородою, в яку включено: винагороду згідно Графіку, збільшення Винагороди у відповідності до п. 3.8 Загальних умов та коригування лізингових платежів через зміни курсу гривні згідно п. 3.9 Загальних умов). Наведена сума міститься у доданому до Заяви про збільшення позовних вимог № 887 від 08.07.2009 р. Розрахунку суми простроченої заборгованості станом на 03.07.2009 р., який здійснений позивачем у відповідності до умов Договору, Графіку та Загальних умов. Крім того, така підтверджується і копіями рахунків на сплату авансового лізингового платежу та щомісячних чергових лізингових платежів, які виставлялись позивачем відповідачу (копії рахунків знаходяться в матеріалах справи).

Зібрані у справі докази свідчать, що на виконання умов Договору розрахувався лише частково, перерахувавши на рахунок позивача кошти на загальну суму 1136199,12 грн. Наведена сума міститься у доданому до Заяви про збільшення позовних вимог № 887 від 08.07.2009 р. Розрахунку суми простроченої заборгованості станом на 03.07.2009 р. Перерахування коштів в цій частині позивачу підтверджується і відповідачем відповідно до Відзиву на позовну заяву від 25.05.2009 р., до якого додані платіжні доручення на загальну суму 1136199,12 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за лізинговими платежами станом на 03.07.2009 року становить 819673,71 грн. (1955872,83 грн., загальна сума коштів, нарахованих позивачем до сплати відповідачу відповідно до п. 3.1 Договору, Графіку та умов ст. 3 (п.п. 3.5 –3.7, 3.9)  Загальних умов –1136199,12 грн. сума частково перерахованих коштів відповідачем на рахунок позивача = 819673,71 грн. загальна сума заборгованості за Договором станом на 03.07.2009 р.).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 174 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) також передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) договір вважається укладеним, коли між сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів цього виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї сторони повинно бути досягнуто згоди.

Зібрані у справі докази свідчать, що між сторонами по справі укладено договір фінансового лізингу, а, отже, саме він та відповідні положення статей параграфа 6 глави 58 (лізинг), глави 58 (найм (оренда)), глави 52 (купівля –продаж), параграфа 3 глави 54 (поставка) ЦК України, параграфа 5 глави 30 ГК України з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України від 16.12.1997 р. № 723/97-ВР «Про фінансовий лізинг»(надалі –Закон України «Про фінансовий лізинг»), визначають права та обовЧязки сторін, зокрема зі здійснення передбаченого Договором фінансового лізингу № 01-182/07-обл від 15.11.2007 р.  При цьому, підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін Договору фінансового лізингу № 01-182/07-обл від 15.11.2007 р. свідчить про досягнення згоди сторін з усіх істотних умов цього договору, включаючи і строки та порядок розрахунків і сплати лізингових платежів за договором.

Відповідно до ч.1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ч.1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частина 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З огляду на докази по справі, а саме: Акт приймання-передачі від 28.11.2007 р. про передачу позивачем у володіння та користування відповідача Предмет лізингу згідно Специфікації вартістю 1483057,10 грн. (з ПДВ), суд прийшов до висновку, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості Предмет лізингу від відповідача не надходило.  

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до поданого відповідачем Відзиву на позовну заяву від 25.05.2009 р., останній проти задоволення позовних вимог заперечував частково в частині нарахованих позивачем  щомісячних сум лізингових платежів, а тому надав контррозрахунок сум до стягнення.

Перевіривши наданий відповідачем контррозрахунок, суд прийшов до висновку, що останній не містить передбачених п. 3.9 Загальних умов коригувань лізингових платежів через зміни курсу гривні, які є складовою щомісячного лізингового платежу у разі, якщо на дату сплати курс гривні до долара США, за яким Банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, перевищує більш ніж на 1 (один) відсоток курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта k. А суму такого коригування лізингового платежу відповідач за умовами наведеного  п. 3.9 Загальних умов зобов'язаний сплатити позивачу як лізингодавцю.

Судом встановлено, що відповідач прийняв та використовує у своїй господарській діяльності Предмет лізингу, тоді як свої договірні зобов'язання в частині дотримання строків та порядку розрахунків і сплати лізингових платежів за Договором відповідач виконує частково та з порушенням строків.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 819673,71 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 9079,43 грн. та 47148,04 грн. індексу інфляції за період з 20.09.2008 р. по 03.07.2009 р.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, а також, здійснивши перевірку наданого позивачем Розрахунку суми простроченої заборгованості станом на 03.07.2009 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 9079,43 грн. та суми індексу інфляції у розмірі 47148,04 грн. за період з 20.09.2008 р. по 03.07.2009 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п. а  ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито», державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Загальна сума заявлених вимог позивача становить 875901,18 грн., отже позивач повинен був оплатити державне мито у розмірі 8759,01 грн. Платіжними дорученнями № 311 від 05.02.2009 р. на суму 3478,59 грн., № 857 від 30.03.2009 р. на суму 2147,17 грн. та  № 1808 від 08.07.2009 р. на суму 2972,41 грн. позивач перерахував державне мито на загальну суму 8598,17 грн., що свідчить про недоплату державного мита у сумі 160,84 грн. (8759,01 грн. –8598,17 грн. = 160,84 грн.).

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 8598,17 грн. та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача. Державне мито у сумі 160,84 грн. підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 625, 626, 638, 806 ЦК України, ст.ст. 174,193, 292 ГК України, та ст.ст. 22, 32 -34, 49, 69, 75, 77, 82-85, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

         1. Позов задовольнити повністю.

 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія  Атол»(04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, будинок 2-Л, офіс, 6; ідентифікаційний код  33996670; п/р 26001052704251 в Печерській філії «ПриватБанк»м. Київ, МФО 300711) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(01001, м. Київ, вул. Михайлівська, будинок 12; ідентифікаційний код 30575865, п/р 26003024740201 в АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005) суму основного боргу у розмірі 819673,71 грн. (вісімсот дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят три гривні 71 коп.), 3% річних у розмірі 9079,43 грн. (дев'ять тисяч сімдесят девЧять гривень 43 коп.), індекс інфляції у розмірі 47148,04 грн. (сорок сім тисяч сто сорок вісім  гривень 04 коп.), витрати по сплаті державного мита в сумі  8598,17 грн. (вісім тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень 17 коп.) та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія  Атол»(04212, м. Київ, вул.. Маршала Тимошенка, будинок 2-Л, офіс, 6; ідентифікаційний код  33996670; п/р 26001052704251 в Печерській філії «ПриватБанк»м. Київ, МФО 300711) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, в доход Державного бюджету України 160,84 грн. (сто шістдесят гривень 84 коп.) державного мита.

2.          Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

 Суддя                                                                                                 Гумега О. В.