Рішення

від 26.05.2009 по справі 32/77

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/77

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.09                                                                                           Справа№ 32/77

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон”, м.Київ.

До відповідача Комунального підприємства „Аптека № 294”, м.Львів.

Про стягнення 3 786,86 грн.             

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: Данчук Р.А. –завідувач КП „Аптека № 294” (наказ від 14.12.2000р. № 143).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон”, м.Київ до Комунального підприємства „Аптека №294”, м.Львів про стягнення                     3 786,86 грн.,  з яких 2 424,00 грн. сума основного боргу, 175,69 грн. пеня,    242,40 грн. штраф,                21,95 грн. 3 % річних, 159,98 грн. інфляційні нарахування, 87,84 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами та 675,00 грн. витрат понесених позивачем у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права.

Ухвалою суду від 27.03.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 12.05.2009р. Ухвалою суду від 12.05.2009р. розгляд справи відкладено, з підстав вказаних в даній ухвалі. Рішення прийнято 26.05.2009р.

Представником позивача  надіслано на адресу суду клопотання вих. №1824 від 29.04.2009р., яке отримано 05.05.2009р. в якому вказується, про те, що відповідач здійснив часткове погашення суми основного боргу, станом на 27.04.2009р. заборгованість за отриманий товар становить 916,76 грн. Керуючись ст.22 ГПК України позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, та просив стягнути з КП „Аптека №294” грошові кошти на загальну суму 2 279,62 грн., що складається з суми основного боргу 916,76 грн., пені –175,69 грн., штрафу –242,40 грн.,   3% річних –21,95 грн., суми інфляційних нарахувань –159,98 грн., суми процентів за користування чужими грошовими коштами –87,84 грн. та суми витрат, понесених позивачем у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права –675,00 грн., а також судові витрати у справі. Крім того, розгляд справи просив провести без його участі.

Представник позивача в судове засідання 26.05.2009р. не з'явився, надіслав клопотання вих. № 1867 від 21.05.2009р., в кому вказує, що станом на 19.05.2009р. відповідач не погасив несплачену заборгованість в добровільному порядку, жодних заходів щодо мирного врегулювання справи відповідачем вжито не було. Тому позивач підтримує позовні вимоги в обсязі, заявленому у клопотанні вих.. №1824 від 29.04.2009р. та просить розглянути справу без участі представника.

Представник відповідача в судове засідання 26.05.2008р. з'явився, представив платіжне доручення № 310 від 22.05.2009р., яке підтверджує сплату боргу в сумі    916,76 грн. Крім того, подав відзив на позовну заяву вих. №14/2009 від 25.05.2009р., в якому вказує, що КП „Аптека №294” забезпечує медикаментами та лікарськими засобами населення мікрорайону Рясне м.Львова, зокрема за пільговими та безоплатними рецептами такі категорії амбулаторних хворих: учасники та постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС які проживають в Шевченківському та Залізничному районах м.Львова, а також всі пільгові категорії 3-ї міської клінічної лікарні (хворі на бронхіальну астму, діти до 3-х та 6-ти років, учасники та інваліди ВВВ та бойових дій, інваліди 1-ї та 2-ї групи, онкологічні хворі). Оплата за відпущені медикаменти проводиться з відтермінуванням, тому аптека вимушена оплачувати накопичену заборгованість перед постачальником з власного бюджету. З осені 2008р.  за умов глобальної економічної кризи усі без виключення постачальники скоротили терміни оплати, а ціни зросли майже удвічі. Це призвело до зменшення обігових коштів підприємства та рівня платоспроможності.

Відповідач просив суд не нараховувати штрафні санкції, суми інфляційних нарахувань та суми витрат, понесених позивачем у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд,-

                                                                   встановив:

20.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон” (постачальник), в собі генерального директора Коломієць Т.В. та Комунальним підприємством „Аптека № 294” (покупець), в особі завідувача Данчука Р.А. було укладено договір № 0376/07 поставки товару (далі по тексту –договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність/повне господарське володіння/, лікарські засоби та вироби медичного призначення, надалі товар, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно п.2.1 договору поставки ціна та загальна вартість товару, який поставляється покупцю, вказана у видаткових накладних на кожну поставку, які є невід'ємною частиною даного договору.   

За умовами п.3.1. та п.3.2. договору поставки платежі за поставлений по даному договору товар проводиться покупцем в терміни зазначені в видатковій накладній. Оплата за отриманий товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно способу оплати вказаного у п.3.1. даного договору не пізніше строку визначеному в накладних

Згідно п.3.3. договору поставки при оформленні платіжного доручення покупець обов'язково вказує згідно якого договору, накладної /номер, дата/, за якою здійснюється розрахунок за поставлений товар.

Відповідно до п.4.1. договору поставки перехід права власності на товар відбувається в момент отримання товару покупцем, або уповноваженою особою, від постачальника. Датою отримання товару у власність вважається дата прийому його покупцем згідно товарної накладної.

Згідно п.4.6. договору поставки підтвердження прийняття товару здійснюється на підставі належно оформлених накладних, а право отримання товару на підставі довіреності покупця. При виявленні покупцем будь-яких недоліків в момент прийому товару, у відповідної накладної постачальника повинні бути зроблені необхідні відмітки.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу медикаменти на загальну суму 2 424,00 грн. згідно накладних: № 2560485 від 16.10.2008р. на суму 1 279,23 грн. - з узгодженим терміном сплати до 15.11.2008р., сума неоплаченої накладної становить  798,43 грн.; № 2561551 від 17.10.2008р. на суму 228,01 грн. - з узгодженим терміном сплати до 16.11.2008р.; № 2561469 від 17.10.2008р. на суму 417,49 грн. - з узгодженим терміном сплати до 16.11.2008р.; № 2563036 від 20.10.2008р. на суму 9,84 грн. - з узгодженим терміном сплати до 19.11.2008р.; № 2563031 від 20.10.2008р. на суму 470,96 грн. - з узгодженим терміном сплати до 19.11.2008р.; № 2574056 від 12.11.2008р. на суму 499,27 грн. - з узгодженим терміном сплати до 03.12.2008р.

Станом на 10.03.2009р. основний борг відповідача перед ТзОВ „Аптека Біокон” становив 2 424,00 грн.

Враховуючи клопотання позивача вих. №1824 від 29.04.2009р. про зменшення позовних вимог, основний борг станом на 26.05.2009р. становив 916,76 грн., станом на 26.05.2009р. основний борг в сумі 916,76 грн. сплачений відповідачем, що підтверджується платіжним  дорученням № 310 від 22.05.2009р., відтак провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Позивач керуючись умовами договору, у зв»язку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 175,69 грн. та штраф 242,40 грн.

Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі                 21,95 грн. та збитки від інфляції в сумі 159,98 грн.

Також на підставі ч.3 ст.692 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України позивач нарахував проценти за користування чужими грошовими коштами, що згідно поданого ним розрахунку становлять 87,84 грн.

Згідно п.7.1 договору поставки позивач нарахував 675,00 грн. витрат понесених у зв»язку із захистом та відновленням свого порушеного права.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627,628,629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується накладними, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками (оригінали оглянуті в судовому засіданні) на загальну суму 2 424,00 грн., а саме: № 2560485 від 16.10.2008р. на суму 1 279,23 грн. - з узгодженим терміном сплати до 15.11.2008р., сума неоплаченої накладної становить 798,43 грн.; № 2561551 від 17.10.2008р. на суму 228,01 грн. - з узгодженим терміном сплати до 16.11.2008р.; № 2561469 від 17.10.2008р. на суму 417,49 грн. - з узгодженим терміном сплати до 16.11.2008р.; № 2563036 від 20.10.2008р. на суму 9,84 грн. - з узгодженим терміном сплати до 19.11.2008р.; № 2563031 від 20.10.2008р. на суму 470,96 грн. - з узгодженим терміном сплати до 19.11.2008р.; № 2574056 від 12.11.2008р. на суму 499,27 грн. - з узгодженим терміном сплати до 03.12.2008р.

Станом на 12.05.2009р. з врахуванням попередніх проплат борг відповідача становив 916,76 грн.          

Враховуючи, що станом на 26.05.2009р. основний борг в сумі 916,76 грн. сплачений відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 310 від 22.05.2009р., відтак провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

За умовами п.7.3. договору поставки  покупець за порушення термінів оплати товару сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,7% від заборгованості суми за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Згідно ч.2 ст. 549 ЦК України У відповідності до п.7.2. договору поставки товару, у випадку прострочки платежу, покупець сплачує постачальнику одноразовий штраф у розмірі            10 відсотків від суми несплаченого в строк товару.

Відтак, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 175,69 грн. та штраф в сумі                 242,40 грн. які підлягають до стягнення.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 159,98 грн. збитків, завданих ростом інфляції та 21,95 грн. 3% річних.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 159,98 грн. збитків, завданих ростом інфляції та 21,95 грн.

Згідно ч.3. ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування чужими коштами. Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовоми коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до ч.6  ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 87,84 грн. суми процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як вбачається з матеріалів справи 26.02.2009р. між ТзОВ „Аптека Біокон” (замовник) в особі директора Коломієць Т.В. та ПП „Юридична фірма „Евіденс” (виконавець) в особі директора Антонішина І.І. було укладено договір №7/2-4 про надання юридичних послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи по поверненню суми заборгованості та відшкодуванню збитків, завданих порушенням зобов'язань КП „Аптека №294” код ЄДРПОУ 23959320. Згідно п.3.1. після підписання даного договору замовник сплачує виконавцю на протязі 7 банківських днів суму в розмірі 675,00 грн. за виконані послуги. Сплата за послуги по юридичному обслуговуванню згідно договору №7/2-4 від 26.02.2009р. підтверджується платіжним дорученням №101 від 02.03.2009р. на суму 675,00 грн. Крім того, між сторонами 21.05.2009р. було підписано акт виконаних робіт по наданню юридичних послуг на суму 675,00 грн.

В п.7.1. договору поставки сторони визначили, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує завдані даними діями, а рівно бездіяльністю збитки, в тому числі відшкодовує неотриманий прибуток, у відповідності до чинного законодавства та усі витрати, пов'язані з юридичним забезпеченням повернення заборгованості чи відновленням будь-якого порушеного права.

КП «Аптека № 294»забезпечує медикаментами та лікарськими засобами населення мікрорайону Рясне м.Львова, зокрема за пільговими та безоплатними рецептами такі категорії амбулаторних хворих: учасники та постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС які проживають в Шевченківському та Залізничному районах м.Львова, а також всі пільгові категорії 3-ї міської клінічної лікарні (хворі на бронхіальну астму, діти до 3-х та 6-ти років, учасники та інваліди ВВВ та бойових дій, інваліди 1-ї та 2-ї групи, онкологічні хворі). В підтвердження чого відповідач надав договора укладені з 3-ою міською клінічною лікарнею  та Управлінням соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Відшкодування вартості безкоштовних медикаментів виписаних за рецептами лікарів для пільгових категорій населення згідно представлених відповідачем договорів здійснюється із запізненням.

Враховуючи важке фінансове становище відповідача,  співрозмірність суми витрат на юридичні послуги та суми заборгованості по договору, а також  те, що відповідач вжив усіх можливих заходів щодо погашення боргу, суд прийшов до висновку зменшити на 50% суму, яка підлягає стягненню згідно п.7.3. договору поставки та стягнути  337,50 грн.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, враховуючи, що основний борг сплачений відповідачем, а також те, що умови договору визначаються на розсуд сторін, погоджуються ними, сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору які є обов»язковими до виконання, суд вважає позов обґрунтованим в частині стягнення 159,98 грн. інфляційних нарахувань,   21,95 грн.  3% річних, 175,69 грн. пені, 242,40 грн. штрафу, 337,50 грн. суми витрат понесених позивачем у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права, 87,84 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 387 від 12.03.2009р. –102,00 грн. держмита і № 385 від 12.03.2009р. - 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі, оскільки часткова сплата боргу відбулась після звернення позивача з позовною заявою до суду.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 536, 549, 612, 625, 627, 692, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити  частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Аптека № 294” (79069, м.Львів, вул.Шевченка, 358; р/р 26007000003535 в ВАТ «Електронбанк»м.Львів; МФО 325213; ЄДРПОУ 23959320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон” (02098, м.Київ, вул.Березняківська, 29; р/р 260040234800 в АБ „Брокбізнесбанк” м.Києва; МФО 300249; ЄДРПОУ 30263519)  інфляційні нарахування в сумі 159,98 грн., 3 % річних в сумі  21,95 грн., пеню в сумі 175,69 грн., штраф в сумі  242,40 грн., витрати понесені позивачем у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права в сумі                  337,50 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 87,84 грн., держмито в сумі 102,00 грн. та 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення витрат понесених позивачем у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права  в сумі 337,50 грн. відмовити.

5. В частині стягнення 916,76 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

6. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку                    ст.116 ГПК України.

7. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

    Суддя                                                                                  Сухович Ю.О.       

Суддя