Рішення

від 19.06.2009 по справі 34/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/214

19.06.09

За позовомВідкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал ГГ»

про стягнення 263 566,88 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Костинюк О.І., представник за дов. №1-11-11125 від 02.06.2009;

від відповідача –не з'явився.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(далі – Позивач, або Банк) звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал ГГ»(далі – Відповідач, або Позичальник) заборгованості в сумі 263 566,88 грн., в т.ч. 159 720,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 71 940,55 грн. прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 517,85 грн. пеня за прострочення сплати процентів, 29 388,48 грн. пеня за прострочення сплати кредиту.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням ТОВ «Вітал ГГ»своїх зобов'язань за кредитним договором № 111/ЕР/2004-840 (далі –Кредитний договір) щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

18.06.2009 до загального відділу суду від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог за №6362/0601 від 15.06.2009, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), відповідно до якої Позивач просив суд стягнути з Відповідача 251 133,30 грн. –простроченої заборгованості за кредитом, 147 436,19 грн. –простроченої заборгованості по сплаті процентів, 26 787,55 грн. –пені за прострочення сплати кредиту, 14 677,14 грн. –пені за прострочення сплати процентів.

Позивач надав до даної заяви меморіальний ордер за №14 (в підтвердження сплати державного мита) та фіскальний чек за №2613 (в підтвердження надсилання даної заяви Відповідачу).

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвали суду надсилались Відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1.

Юридична адреса Відповідача підтверджується наданою Позивачем довідкою з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві за №21-10/3973-2 від 09.06.2009.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:  

13.09.2004 між Позивачем та Відповідачем укладено Кредитний договір, відповідно до п.1.1 якого Банк видає Позичальнику кредит в сумі 33 000 доларів США, строком на 15 місяців з 13 вересня 2004 року до 31 грудня 2005 року включно.

Пунктом 1.2 Кредитного договору передбачено, що кредит надається зі сплатою 14,5% річних, які можуть бути змінені додатковими угодами до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п.3.5 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний забезпечити повне повернення кредиту та процентів по ньому в строк до 31 грудня 2005 року включно, а також сплату можливої пені та штрафних санкцій.

Відповідно до п.3.6 Кредитного договору погашення кредиту відбувається шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №20658003026501 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320564. Погашення процентів по даному кредиту щомісячно, в строк до 1 числі місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №20681003026501 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320564. Інші строки та період сплати процентів можуть бути змінені при видачі кожного кредитного транша в додаткових угода до даного договору.

Позивач виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором перерахувавши кошти на поточний розрахунковий рахунок Відповідача №26006000287505 в Шевченківській філії ВАТ КБ «Надра», МФО 320973.

01.03.2005 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Кредитного договору.

28.12.2005 між сторонами укладено додаткову угоду №03 до Кредитного договору, якою сторони погодили внести зміни до п.1.1 Кредитного договору, зокрема погодили, що Банк видає Позичальнику кредит в сумі 33 000 доларів США строком на 18 місяців з 13 вересня 2004 року до 31 березня 2006 року включно.

В зв'язку з невиконанням Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань за Кредитним договором, Позивач 05.09.2006 звернувся до Відповідача з вимогою, в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та вимагав у семиденний строк з моменту отримання цієї вимоги сплатити ВАТ КБ «Надра»заборгованість по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що разом становить 38 445 доларів США.

Зазначена вимога була отримана Відповідачем 08.03.2009, що підтверджується наявною в матеріалах справи копію повідомлення про вручення поштового відправлення за №571257.

Проте, Відповідач, як у передбачений Кредитним договором строк, тобто до 31 березня 2006 року так і на дату звернення Позивача до суду отриманих від Банку коштів не повернув, процентів за користування кредитними коштами не сплатив.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Вітал ГГ»251 133,30 грн. заборгованості за кредитом та 147 436,19 грн. заборгованості за процентами є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначалось вище сторони, 28.12.2005 додатковою угодою №03 до Кредитного договору погодили продовжити строк повернення кредитних коштів до 31 березня 2006 року включно.

З матеріалів справи та пояснень представника Позивача слідує, що пеня нараховувалась Позивачем за період з 01.01.2009 до 09.06.2009 (з урахуванням поданої заяви за №6362/0601 від 15.06.2009) та складає: 26 787,55 грн. –прострочення сплати кредиту, 14 677,14 грн. –прострочення сплати процентів.

Враховуючи викладені обставини, зокрема той факт, що зобов'язання Відповідача перед Позивачем мало бути виконане у строк до 31 березня 2006 (включно), то нарахування пені за прострочення оплати вартості виконаних робіт припиняється 1 вересня 2006 року.

Зважаючи на той факт, що Позивач починає нараховувати пеню з 1 січня 2009 року, господарський суд визнає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у сумі  26 787,55 грн. –прострочення сплати кредиту, 14 677,14 грн. –прострочення сплати процентів необґрунтованою та такою, що такою, що не підлягає задоволенню.

Позивач не довів суду належними доказами своїх вимог. Таким чином господарський суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал ГГ»(03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп.1, ідентифікаційний код 25591060, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, р/р 29094800002219 в філії ВАТ КБ «Надра»КРУ, МФО 320003, ін. код 21707100) 251 133 (двісті п'ятдесят одну тисячу сто тридцять три) грн. 30 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 147 436 (сто сорок сім тисяч чотириста тридцять шість) грн. 19 коп. простроченої заборгованості по сплаті процентів, а також 3 985 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 69 коп. витрат  на оплату державного мита та 106 (сто шість) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                          Сташків Р.Б.

                                                                      Повний текст рішення підписано 16.07.2009