Рішення

від 09.07.2009 по справі 7/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  7/238

09.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетта"    

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "О Кей Україна"

про стягнення 107 621,81 грн.

                                                                                                             Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Римська А.П.- довіреність б/н від 03.11.2008р.;

від відповідача: не з'явився;

                                                     ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетта" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "О Кей Україна" про стягнення 258 434,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором поставки № 210/08/07 від 17.08.2007 р. повністю не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 198 509,24 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 198 509,24 грн. - боргу, 3 236,23 грн. –пені, 8 802,82 грн. –3% річних, 47 886,01 грн. –індексу інфляції, а також понесені ним по справі судові витрати –4 285,27 грн. –державного мита, 118, 00 грн. – витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.05.2009 року представник позивача в судовому засіданні подав заяву згідно якої зменшує свої позовні вимоги у зв'язку з із частковим погашенням відповідачем суми основного боргу, в зв'язку з чим просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 47 696,75 грн. - боргу, інші позовні вимоги залишено без змін.

Ухвалою від 07.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14.05.2009.

14.05.2009 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

14.05.2009 року розгляд справи було відкладено на 25.05.2009.

25.05.2009 року представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 47696,75грн. основного боргу, іншу частину позовних вимог залишено без змін.

25.05.2009 року представник відповідача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи для вирішення спору мирним шляхом. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було задоволено, по справі оголошено перерву до 01.06.2009. Учасників процесу було зобов'язано провести звірку взаєморозрахунків, організацію проведення зірки взаєморозрахунків було покладено на відповідача. Акт звірки взаєморозрахунків зобов'язано надати суду.

01.06.2009 року представники сторін повідомили, що проведення звірки взаєморозрахунків не відбулося. Представником відповідача було заявлено клопотання про витребування у позивача додаткових доказів по справі. Клопотання відповідача про витребування у позивача додаткових доказів по справі було задоволено. Ухвалою суду розгляд справи було відкладено до 25.06.2009 року на 12:10 годину.

25.06.2009 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 09.07.2009 року.

09.07.2009 року представник відповідача повторно у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

09.07.2009 року представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.07.2009 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                                                  ВСТАНОВИВ:

17.08.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 210/08/07 (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1.), сторони погодили, що позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та відповідно до замовлень відповідача поставляти товар, а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначеним чим Договором, примати товар і оплатити його вартість, за цінами вказаними у відповідній специфікації. Сторони погоджують асортимент та терміни поставки товару в замовленнях відповідача.

Відповідно до п. 2.1. Договору замовлення відповідача на поставку товару повинно містити: порядковий номер, код позивача, коди товарів які поставляються, дата поставки, кількість, асортимент товару, адресу доставки товару.

Згідно п. 4.1. Договору позивач зобов'язаний постачати товар, за цінами погодженими сторонами в специфікації з врахуванням знижок, відповідно до умов даного Договору.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що товари приймаються за кількістю та якістю у місці, куди товари поставляються, на підставі ТТН/ТН та інших супровідних документів, які підтверджують якість та повноту товарів. Приймання товарів фіксується підписом уповноваженої особи відповідача в ТТН/ТН.

Сторони погодили, що відповідач здійснює оплату товару протягом 35 днів з моменту поставки товару, тільки у випадку, якщо суму за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 29.02.2008 р. по 28.10.2008 р. позивач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання по поставці товару, що підтверджується двосторонніми видатковими накладними, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Суд встановив, що на день звернення позивача з позовом до суду (02.04.2009 р.) відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 198 509,24 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю позивача (копія у справі).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

25.05.2009 р. представник позивача в судовому засіданні подав заяву згідно якої стверджує, що відповідач здійснив добровільне часткове погашення суми основного боргу, а тому на підставі вищевикладеного просить суд стягнути з відповідача 47 696,75 грн. основного боргу

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, враховуючи те, що під час розгляду справи в суді між сторонами було частково врегульовано спір в частині стягнення суми основного боргу по Договору, суд  припиняє провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 150 812,49 грн. на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.  

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов'язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 47 696,75 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 47 886,01 грн. –індексу інфляції та 8 802,82 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач припустився прострочення оплати за поставлену продукцію, а тому позивач, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 3 236,23 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Додатком № 1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати відповідачем обладнання у строки встановлені Договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 3 236,23 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

        Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ( код ЄДРПОУ 35073676) на користь ( код ЄДРПОУ 21670851) –95 775 (дев'яносто п'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. –боргу, 3 236 (три тисячі двісті тридцять шість) грн. 23 коп. –пені, 47 886 (сорок сім тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 01 коп. – індексу інфляції, 8 802 (вісім тисяч вісімсот дві) грн. 82 коп. –3% річних,  4 285 (чотири тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн. 27 коп. –державного мита,  118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 150 812,49 грн.  

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                     М.М. Якименко

Дата підписання рішення: