Рішення

від 20.07.2009 по справі 49/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

49/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  49/165

20.07.09

За позовом:          Приватного підприємства „Анфа-Центр”

До:                    Відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк „Укргазбанк”

Про:                              стягнення 125 000,00 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники:

Від позивача         Гончар С.М. –за дов. № 04/209 від 18.02.2009

Від відповідача          Гах Н.Б. (дов. № 1410 від 28.09.2007 р.)  

Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 125 000,00 грн. заборгованості за договором комісії № 1 від 01.02.2008 р., крім того 1 250,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що в зв'язку з невиконанням відповідачем покладених на нього обов'язків згідно Положення про здійснення уповноваженими банками контролю за проведенням резидентами та нерезидентами, до яких застосовані спеціальні санкції згідно зі статтею 37 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, валютних операцій через ці банки, затвердженого постановою Національного Банку України № 198 від 21.05.2003 р., позивачем було завдано шкоди в розмірі 125000,00 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

          Відповідач проти позову заперечує з підстав, визначених у відзиві.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.04.2009 р. порушено провадження у справі № 49/165.

Ухвалою господарського суду м. Києва № 49/165 від 13.05.2009 р., на підставі ст. 77 Господарського кодексу України, розгляд справи було відкладено на 01.06.2009 р. В судовому засіданні 01.06.2009 р. оголошувалась перерва до 12.06.2009 р.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

19.06.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк „Укргазбанк” (відповідач) та Приватним підприємством „Анфа-Центр” (позивач, Клієнт) укладено договір № 10231 про відкриття та обслуговування мультивалютного банківського рахунку, відповідно до умов якого для зберігання грошових коштів (в національній валюті України, в іноземній валюті), банківських металів та здійснення усіх видів операцій у відповідності з чинним законодавством України банк відкриває Клієнту поточні рахунки в національній валюті України та/або та/або в іноземних валютах та/або в банківських металах згідно наданих Клієнтом заяв про відкриття поточних рахунків, які є невід'ємною частиною цього Договору.

01 лютого 2008 року між Приватним підприємством „Анфа-Центр” (комісіонер) та фізичною особою-підприємцем Батиєвою Фальсафою Сабірянівною (комітент) укладено договір комісії № 1, згідно умов якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду здійснити для комітента від свого імені одну або кілька угод з придбання палички для морозива, за ціною узгодженою сторонами у Додатку № 1 до цього договору, і в термін, визначений комісіонером і комітентом.

Згідно п. 3.1 вказаного договору комітент зобов'язаний не пізніше 10 днів з моменту укладення цього договору перерахувати на банківський рахунок комісіонера кошти в сумі 125 000,00 грн. для придбання товарів.

При цьому, п. 4.2 цього ж договору визначено, що у разі придбання комісіонером за даним договором товару із вадами кількості або якості, що позбавить комітента можливості реалізувати даний товар своєму контрагенту, комісіонер повинен повернути комітенту грошові кошти, сплачені згідно п. 3.1 цього договору.

На виконання умов договору комісії 14.03.2008 р. Приватним підприємством „Анфа-Центр” (покупець) було укладено з фірмою „Liaoning MEC Group Co., Ltd” (Китай) (продавець) контракт № 2 (далі –Контракт), згідно умов якого продавець продає, а покупець покупає палички для морозива та інші дерев'яні вироби в асортименті.

Положеннями п.7.1 вказаного Контракту визначено, що рекламації щодо якості поставленого товару можуть бути заявлені протягом двох місяців від дати поставки. Згідно п. 7.3 Контракту продавець повинен повернути вартість неякісного товару, або поставити додатково товар належної якості за згодою покупця.

З матеріалів справи вбачається, що ПП „Анфа-Центр” перераховано фірмі „Liaoning MEC Group Co., Ltd” 18 480 доларів США на підставі платіжних доручень в іноземній валюті від 18.03.2008 р. №№ 10231, 10231/1, від 04.04.2008 р. № 10231/1.

20.05.2008 р. між ПП „Анфа Центр” та фізичною особою-підприємцем Батиєвою Ф.С. підписано акт виконаних робіт до Договору комісії № 1 від 01.02.2008 р., згідно якого сума витрат становить 125 000,00 грн.

В свою чергу, 25.02.2008 р. фізичною особою-підприємцем Батиєвою Ф.С. (постачальник) було укладено договір № 08/1 з ВАТ „Лубенський молочний завод” (покупець), згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти палички дерев'яні для виробництва морозива (товар).

Листом від 28.05.2008 р. вих. № 1364 ВАТ „Лубенський молочний завод” направив фізичній особі-підприємцю Батиєвій Ф.С. акт приймання-передачі продукції за кількістю та якістю № 1, складений 27.05.2008 р., згідно якого було виявлено недоліки в поставленій продукції, в зв'язку з чим продукція не була прийнята і оплачена.

На підставі витратної накладної № 2428 від 19.06.2008 р. ВАТ „Лубенський молокозавод” було повернуто ПП Батиєвій Ф.С. товар (палички) в кількості 7880000 шт. на суму 167056,00 грн., в тому числі ПДВ 27842,67 грн.

19.06.2008 р. фізична особа-підприємець Батиєва Ф.С. направила ПП „Анфа-Центр” претензію № 12/068, якою просила повернути сплачені нею кошти в сумі 125000 грн. (припустима сплата частковими платежами) на р/р 26004101319069, МФО 344034 у філії ЗАТ „ОТП банк” у м. Черкаси.

З матеріалів справи вбачається, що ПП „Анфа-Центр” було повернуто фізичній особі-підприємцю Батиєвій Ф.С. грошові кошти в розмірі 125 000 грн. на підставі відповідних платіжних доручень (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні).

Спір по справі виник з причин того, що під час здійснення вказаних господарських операцій було виявлено, що фірма „Liaoning MEC Group Co., Ltd” перебуває в Переліку іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію –індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України. На думку позивача, відповідач як обслуговуючий банк зобов'язаний повідомити ПП „Анфа-Центр” про знаходження іноземного контрагента в списку суб'єктів господарювання, до яких застосовується індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України. В цьому б разі ПП „Анфа-Центр” не стало б співпрацювати з даною компанією, оскільки б це суперечило вимогам п. 2.1 г) договору комісії, і в результаті не зазнало б вказаних збитків. Відповідач проти цього заперечує.

З матеріалів справи вбачається, що до фірми „Liaoning MEC Group Co., Ltd” (Китай) в період дії контракту № 2 від 14.03.2008 р. було застосовано спеціальні санкції.

Згідно п. 1.1 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затвердженого наказом Міністерства економіки України № 52 від 17.04.2000 р. (Положення № 52) спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економіки України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Відповідно до п. 1.2 Положення № 52 санкції застосовуються Міністерством економіки України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Згідно приписів пунктів 2.1, 2.2 Положення № 52 індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економіки України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, що зазначена в статті 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". З метою контролю за зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що допустили порушення у цій сфері, оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, яка видається Міністерством економіки України чи уповноваженими ним органами. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано санкції. Оформляється разова (індивідуальна) ліцензія у порядку, визначеному Міністерством економіки України.

Такий порядок, визначено Положенням про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженого Наказом Міністерства економіки України № 47 від 17.04.2000 р. (Положення № 47).

Згідно п.п. 1.3, 1.5 Положення № 47 разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення окремої зовнішньоекономічної операції суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосована спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для митного оформлення товарів та здійснення розрахункових операцій у зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані спеціальні санкції.

Отже, застосування спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності є мірою відповідальності за порушення ними валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Сам факт знаходження суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності в Переліку іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію –індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України та видачі разової (індивідуальної) ліцензії не може мати наслідком поставки таким суб'єктом неякісного товару.

Згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Економічна ефективність договору (позитивна чи негативна) є наслідком ризику господарської діяльності, тобто є результатом господарювання.

Частиною 1 ст. 43 ГК України визначено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

У відповідності до вимог ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Позивач з метою отримання прибутку у вигляді комісійної винагороди уклав договір комісії з фізичною особою-підприємцем Батиєвою Ф.С., за яким зобов'язався на власний ризик укласти угоду з третьою особою на придбання паличок для морозива.

Згідно розділу ІІ договору комісії ПП „Анфа-Центр” як комісіонер зобов'язаний вивчити ринок з метою пошуку продавця товару, прийняти товар за контрактом, перевірити його якість та вжити всіх необхідних заходів щодо його збереження від втрати, нестачі або пошкодження та передати товар комітентові в належному якісному стані.

Отже, обов'язок щодо придбання якісного товару за умовами договору комісії покладався саме на позивача. Саме позивач був зобов'язаний перевірити статус суб'єкта підприємницької діяльності, з яким мав намір укласти договір поставки. На офіційному веб-сайті Міністерства економіки України міститься інформація щодо переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано спеціальні санкції, серед яких значиться також фірма „Liaoning MEC Group Co., Ltd”. Зазначена інформація є загальнодоступною, а тому позивач мав можливість дізнатись про застосування до фірми „Liaoning MEC Group Co., Ltd” спеціальних санкцій.

Згідно частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Однією з умов цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду є безпосередній причинний зв'язок між шкодою і неправомірними діями особи, що її завдала.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 Постанови „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 р. № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Приписами п. 3.2 Положення про здійснення уповноваженими банками контролю за проведенням резидентами та нерезидентами, до яких застосовані спеціальні санкції згідно зі статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", валютних операцій через ці банки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21 травня 2003 року № 198 (Положення № 198) визначено, що уповноважений банк щоразу під час отримання доручення на перерахування коштів на користь нерезидента зобов'язаний перевірити, чи були застосовані спеціальні санкції до цього нерезидента. У разі отримання від Департаменту інформації про застосування до резидентів і нерезидентів спеціальних санкцій уповноважений банк зобов'язаний перевірити, чи були застосовані спеціальні санкції до його клієнтів. Таку перевірку банк повинен здійснювати також щодо всіх нових клієнтів під час прийняття їх на обслуговування (надання разових послуг).

Згідно п. 3.3 Положення № 198 якщо до клієнта уповноваженого банку застосовано спеціальну санкцію, то уповноважений банк з дня, наступного після дати отримання від Департаменту інформації про застосування цієї спеціальної санкції, але не раніше дати, з якої санкція починає діяти, приймає від такого клієнта доручення на здійснення перерахувань коштів на користь нерезидентів на виконання зобов'язань перед ними при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та здійснює їх перерахування на користь нерезидентів на підставі раніше отриманих доручень від такого клієнта за наявності індивідуальної ліцензії Міністерства економіки.

З вказаних норм Положення № 198 не вбачається, що невиконання банком зобов'язань агента валютного контролю жодним чином може мати наслідком завдання шкоди позивачу в зв'язку з порушенням зобов'язань нерезидентом  - фірмою „Liaoning MEC Group Co., Ltd”.

Отже, між діями відповідача та завданою позивачу шкодою позивача відсутній причинний зв'язок, що виключає підстави для відшкодування шкоди.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивач не надав належних та допустимих доказів в підтвердження того, що шкода йому була завдана саме неправомірними діями відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                А. В. Митрохіна