Рішення

від 10.06.2009 по справі 47/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/248

10.06.09

За позовом      ВАТ «Ужгородське шляхово-будівельне управління № 58»

До                     ТОВ «Київсміськбудмоноліт»

про                   стягнення 148850,69 грн.

Суддя   Станік С.Р.

Представники:

Від позивача   -  Дворак М.Є. довіреність від 01.03.2009р.

Від відповідача -  не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 140000,00 грн. заборгованості за виконані роботи по Договору № 11 від 03.11.2008р..,  пені –5139,73 грн., втрат від інфляції –2940,00 грн., 3% річних –770,96 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита – 1498,79 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу-118,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 30.04.2009р. було порушено провадження в справі  № 47/248 та призначено її  до розгляду на 28.05.2009р., а ухвалою від 28.05.2009р. відкладено на 10.06.2009р.

В судовому засіданні 10.06.2009р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов Договору № 11 від 03.11.2008р.., не було здійснено оплату за виконані роботи, оскільки позивач виконав роботи загалом на суму 280000,00 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 140000,00 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає –140000,00 грн. Також позивачем було заявлено до стягнення штрафні санкції за порушення відповідачем умов Договору  щодо строків оплати.

Представник відповідача в судові засідання 28.05.2009р., 10.06.2009р. не з'явився, відзив та витребувані судом документи - не надав, причини неявки представників суду не повідомив. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та  клопотань не направляв. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Також, суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2008р. між позивачем –ВАТ «Ужгородське ШБУ-58», як підрядником, та відповідачем ТОВ «Київміськбудмоноліт», як замовником, було укладено договір № 11, який підписано повноважними представниками замовника та підрядника, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується провести відповідно до проектно-кошторисної документації роботи по улаштуванню асфальтобетонного покриття земельної ділянки по вул. Латорицькій, б/н у м. Чоп, Чопська митниця, а замовник зобов'язується прийняти результат та оплатити його (п. 1.1).

Умовами вищезазначеного договору, сторони погодили, що вартість робіт, вказаних в п. 1.1 цього договору, визначається в договірній ціні. Договірна ціна стає невід'ємною частиною договору, з моменту затвердження її замовником та передачі підряднику. Договірна ціна є твердо. На момент підписання цього договору договірна ціна складає 280000,00 грн. (двісті вісімдесят тисяч грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ (п. 2.1), замовник перераховує до початку виконання робіт аванс в розмірі 50%, а саме 140000,00 грн. (сто сорок тисяч грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ (п. 2.2), розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі актів по формі № КБ 2в, та довідок по формі КБ-3, який надається замовнику підписаний підрядником (2.3), оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 робочих днів з дня підписання документів замовника (п. 2.4), в разі порушення строків оплати вартості робіт, замовник на письмову вимогу сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості (п. 5.2).

Згідно з випискою банку по особовому рахунку позивача, 07.11.2008р. відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 140000,00 грн. як авансовий платіж по договору № 11 від 03.11.2008р.

Відповідно до акту приймання-передачі робіт по договору № 11 від 03.11.2008р., а саме: за листопад 2008р. на суму 280000,00 грн., та довідки про вартість виконаних робіт, підписаних повноважними представниками позивача (підрядника), та посвідчених печаткою підрядника (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі),  вартість виконаних робіт складає – 280000,00 грн.

Суд дослідивши вищезазначений акт приймання-передачі та довідку про вартість виконаних робіт по договору № 11 від 03.11.2008р., встановив, що їх підписано лише повноважним представником підрядника та проставлено його печатку. Зі сторони замовника –ТОВ «Київміськбудмоноліт», акти –не підписано.

29.05.2009р. позивач направив на адресу відповідача,  цінним листом з описом вкладеного, акт виконаних  робіт та довідку про вартість виконаних підрядних робіт, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладеного.

Як зазначив позивач у позові, відповідачем всупереч умов Договору № 11 від 03.11.2008р., не було здійснено оплату за виконані роботи, оскільки позивач виконав роботи загалом на суму 280000,00 грн., які відповідачем прийнято та оплачено в повному обсязі не було, а лише було перераховано 140000,00 грн. авансу.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану  підрядником відповідно до договору підряду,  оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому  посилатися  на  ці  відступи  від  умов  договору  або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як виконавець  умови договору №  11 від 03.11.2008р.,  виконав, а саме ним: було виконано роботи передбачені п. 1.1 договору, на суму –280000,00 грн., що підтверджується  актом приймання передачі виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, які зі сторони відповідача хоча і не підписані, але в силу імперативних вимог статті 853 Цивільного кодексу України вважаються прийнятими відповідачем, адже позивачем даний акт було направлено відповідачу, - останнім даний акт було отримано, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладеного. Будь яких належних доказів наявності зауважень з боку відповідача щодо якості або кількості виконаних позивачем робіт надано не  було. Також відповідачем на виконання умов договору № 11 від 03.11.2008р. було перераховано авансовий платіж в сумі 140000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у  відповідача перед позивачем по договору № 11 від 03.11.2008р. існує непогашена заборгованість в сумі  140000,00 грн. (280000,00 (сума виконаних робіт) –140000,00 (аванс) = 140000,00), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані позивачем роботи в сумі –140000,00 грн. - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по повній оплаті виконаних робіт за Договором підряду № 11 03.11.2008р., пені –5139,73 грн., втрат від інфляції –2940,00 грн., 3% річних –770,96 грн..

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних, пеню та інфляційні втрати за період з 05.12.2008р. (дата виникнення заборгованості за розрахунками позивача) до 10.02.2009р. (дата визначена позивачем самостійно), а судом встановлено що акт приймання передачі виконаних робіт позивач направив на адресу відповідача 29.05.2009р., що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладеного, обов'язок оплати виникнув з 04.06.2009р. (п.2.4 договору), що за датою пізніше ніж, визначений позивачем, граничний термін нарахування, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, пені та втрат від інфляції не є законними, обґрунтованими, а тому задоволенню - не підлягають.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: сума основного боргу –140000,00 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київміськбудмоноліт»(код ЄДРПОУ 34925511, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. М.Рибалка, 7/18, р/р 26005004965 в КФ ВАТ СКБ «Дністер», м. Києва, МФО 300722), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Ужгородського шляхово-будівельне управління»(код ЄДРПОУ 03450092, місцезнаходження: 88020, м. Ужгород, вул. Урожайна, 38, р/р 26005013000648 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 380195) суму заборгованості – 140000 (сто сорок тисяч) грн. 00 коп., втрат від інфляції –8154 (вісім тисяч сто п'ятдесят чотири) грн.  01 коп., пені –9137 (дев'ять тисяч сто тридцять сім) грн. 70 коп., а також  1400 (тисяча чотириста ) грн. 00 коп.  - витрат по сплаті державного мита та 110 (сто десять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

          Підписано: 07.07.2009р.