Рішення
від 30.06.2009 по справі 13/135
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.09                                                                                 Справа № 13/135

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський шифер", м. Краматорськ Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕМФОРТ",                   м. Луганськ  

про стягнення 34 545 грн. 21 коп.,      

     

                                               Суддя Яресько Б.В.

Секретар с.з.Лисенко В.П.

за участю:

від сторін  представники не прибули.  

У судовому засіданні 18.06.2009 року оголошено перерву до 30.06.2009 року до 11 год. 50 хв.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в сумі 32 797 грн. 20 коп., пені в сумі 1 130 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 141 грн. 34 коп., інфляційних втрат в сумі 476 грн. 00 коп.

Позивач у судовому засіданні 18.06.2009 року позовні вимоги по справі підтримав.

Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 32 797 грн. 20 коп.    

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами Договору поставки від 23.01.2009 року  №7-09 (надалі Договір), позивач зобов'язався передати в певні строки у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та сплатити продукцію в кількості, якості та по цінам зазначеним в специфікації, що є невід'ємною частиною Договору.

На виконання умов Договору, згідно складеної сторонами специфікації до Договору, позивач за накладною від 23.01.2009 року № 75 передав відповідачу, а відповідач прийняв продукцію (шифер) на загальну суму 39 000 грн. 00 коп.   

Відповідно до п. 3.4. Договору, відповідач сплачує продукцію в порядку 100 % передплати, згідно рахунку на передплату у продовж трьох днів з моменту проявлення рахунку. У разі якщо позивач здійснює поставку продукції без передплати, то відповідач зобов'язаний сплатити поставлену йому продукцію, у продовж тридцяти календарних днів з моменту її відвантаження.

Згідно п. 5.2 Договору, при простроченні відповідачем оплати, поставленої йому продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.               

Відповідач в порушення умов Договору оплату за отриману продукцію  здійснив частково в сумі 6 202 грн. 80 коп., в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 32 797грн. 20 коп.

Позивачем 27.04.2009 року подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену відповідно до Договору продукцію в сумі 32 797 грн. 20 коп., пені нарахованої в період з 23.02.2009 року по 14.04.2009 року на підставі п. 5.2. Договору в сумі 1 130 грн. 67 коп. та нарахованих в порядку ст. 625 Цивільного кодексу 3% річних за період з 23.02.2009 року по 14.04.2009 року в сумі 141 грн. 34 коп., інфляційних втрат за березень 2009 року в сумі 476 грн. 00 коп.

Відповідач щодо факту отримання продукції за Договором на суму 39 000 грн. 00 коп. не заперечує. Позовні вимоги в сумі 32 797 грн. 20 коп. визнає. Доказів сплати решти боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлений факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором.  

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.   

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 345 грн. 45 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕМФОРТ",            м. Луганськ, містечко Щорса, будинок 22, квартира 33, ідентифікаційний код 33242245 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський шифер", м. Краматорськ Донецької області, вулиця Привокзальна, 2, ідентифікаційний код 32879254, заборгованість за поставлену продукцію в сумі 32 797 грн. 20 коп., пеню в сумі 1 130 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 141 грн. 34 коп., інфляційні втрати сумі 476 грн. 00 коп., державне мито в сумі 345 грн. 45 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.  

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Б.В. Яресько

   

СудГосподарський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення30.06.2009
Оприлюднено31.07.2009
Номер документу4169023
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —13/135

Ухвала від 17.03.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Ухвала від 15.02.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Постанова від 22.12.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гребенюк Наталія Володимирівна

Ухвала від 07.12.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гребенюк Наталія Володимирівна

Ухвала від 17.11.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гребенюк Наталія Володимирівна

Ухвала від 19.10.2020

Господарське

Господарський суд Луганської області

Яресько Б.В.

Ухвала від 12.10.2020

Господарське

Господарський суд Луганської області

Яресько Б.В.

Ухвала від 22.04.2020

Господарське

Господарський суд Луганської області

Яресько Б.В.

Постанова від 17.07.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Грек Б.М.

Ухвала від 27.06.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Грек Б.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні