Ухвала

від 03.12.2014 по справі 5008/941/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.12.2014р. Справа № 5008/941/2012

За позовом Прокурора Виноградівського району в інтересах держави в особі Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України, м. Київ, Державного підприємства „Радгосп - завод „Виноградівський", м. Виноградів

до Широківської сільської ради, с. Широке, Виноградівський район

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, с. Широке, Виноградівський район, Закарпатська область

про визнання недійсним рішення 2 сесії 5 скликання Широківської сільської ради №14 від 06.05.2006р. „Про вилучення земель від радгоспу „Виноградівський", нормативно - грошова оцінка якої складає 208 583,20грн. (позовні вимоги викладені відповідно до заяви прокурора №71-3371 вих.13 від 13.12.2013р. про уточнення позовних вимог по даній справі).

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від прокурора: Левкулич В.І. - старший прокурор відділу прокуратури міста Ужгорода, службове посвідчення №027580 від 29.07.2014р.

від позивачів: не з"явився

від відповідача: Феєр І.С. - сільський голова Широківської сільської ради, Чорба П.П. - представник за дов. від 18.11.2014р.

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_31 - представник за дов. від 25.03.2013р., від 04.03.2014р. та від 02.12.2014р..

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Виноградівського району в інтересах держави в особі Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України, м. Київ, Державного підприємства „Радгосп-завод „Виноградівський", м. Виноградів (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Широківської сільської ради, с. Широке, Виноградівський район (далі - відповідач) за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, с. Широке, Виноградівський район, Закарпатська область (далі - треті особи) про визнання недійсним рішення 2 сесії 5 скликання Широківської сільської ради №14 від 06.05.2006р. „Про вилучення земель від радгоспу „Виноградівський", нормативно - грошова оцінка якої складає 208 583,20грн. (позовні вимоги викладені відповідно до заяви прокурора №71-3371 вих.13 від 13.12.2013 р. про уточнення позовних вимог по даній справі).

Дана справа судом розглядалась неодноразово. Постановою Вищого Господарського суду України від 08.10.2014р. у справі №5008/941/2012 скасовано рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2014р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2014р. по справі №5008/941/2012, а справу №5008/941/2012 передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Автоматизованою системою документообігу справу №5008/941/2012 розподілено для розгляду судді Карпинець В.І..

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 31.10.2014р. дану справу було прийнято до провадження та зобов'язано сторін та учасників судового процесу подати суду додаткові письмові обґрунтування та пояснення по суті спору з доданням підтверджуючих документів, з урахуванням усіх обставин, встановлених та зазначених до обов'язкового виконання у своїй постанові Вищим господарським судом України (а.с.260 -261, Т.4).

Ухвалою суду від 20.11.2014р. по справі №5008/941/2012 розгляд даної справи було відкладено на 03.12. 2014 р., з підстав зазначених у даній ухвалі суду (а.с.66-68, Т.5).

Від представника Міністерства аграрної політики та продовольства України - Пишняк І.О., за дов від 22.08.2014р., через канцелярію суду надійшло письмове пояснення від 01.12.2014р. №31-4/672 (вхідний номер канцелярії суду 02.5.1-14/15322/14 від 02.12.2014р.) з долученими до нього копіями: Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2000р. №1118, з наступними змінами та доповненнями „Про затвердження Положення про Державний департамент продовольства"; Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006р. №707 „Про ліквідацію Державного департаменту продовольства" та витягу з Указу Президента України від 23.04.2011р. №500/2011, з наступними змінами та доповненнями „Про Міністерство аграрної політики та продовольства України" (а.с. 69-77,Т.5). Суд зазначає, що з даним письмовим поясненням Мінагрополітики України та доданими до нього матеріалами, ознайомлено представників відповідача та третіх осіб, про що свідчать проставлені підписи таких представників на даному поясненні.

Зокрема, в даному письмовому поясненні зазначено ту обставину, що Радгосп „Виноградівський" є державним підприємством, яке було підпорядковане Державному департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України. Оскільки Державний департамент продовольства було ліквідовано, а Міністерству аграрної політики України було передано функції щодо забезпечення виконання завдань з реалізації державної політики у сфері харчової промисловості, переробки сільськогосподарської продукції, садівництва та виноградарства, тому вважає, що Міністерство аграрної політики України є правонаступником даного Державного департаменту продовольства у виконанні вищезазначених функцій. З урахуванням тієї обставини, що Міністерство аграрної політики та продовольства України є правонаступником Міністерство аграрної політики України, що передбачено Указом Президента України від 23.04.2011р. №500/2011 „Про Міністерство аграрної політики та продовольства України" та з урахуванням тієї обставини, що відповідно до Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого вищезазначеним Указом Президента України, на дане міністерство також покладено здійснення функції державної політики у сферах сільського господарства, тваринництва, садівництва та виноградарства, тому вважає, що Мінагрополітики України є правонаступником Державного департаменту продовольства.

У даному судовому засіданні представник відповідача подав до справи письмову заяву від 03.12.2014р., якою долучено засвідчені копії: витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Державного департаменту продовольства та Державного підприємства „Радгосп - Завод „Виноградівський" та їх статусу, як на день прийняття оспорюваного рішення, на день подання прокурором даного позову до суду, так і на даний час (а.с.96-102,Т.5).

Представником прокурора також подано до справи засвідчені копії таких витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Державного департаменту продовольства та Державного підприємства „Радгосп - Завод „Виноградівський" та їх статусу, станом на 15.10 та 03.12.2014р. (а.с.103-110,Т.5).

Суд зазначає, що представник прокурора у даному судовому засіданні відмовився від ознайомлення з письмовим поясненням Мінагрополітики України та доданими до нього матеріалами та відмовився від проставлення на ньому свого підпису про таке ознайомлення із зазначенням тієї обставини, що йому необхідно додатковий час для подання додаткового обгрунтованого пояснення щодо поданого прокурором позову.

Оскільки судом було надано достатньо часу сторонам для подання будь - яких додаткових пояснень тощо ( в тому числі і прокурору), тому суд, з огляду на вищезазначене, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи у даному судовому засіданні, а розглядає дану справу по суті.

У даному судовому засіданні, за участі представників прокурора, відповідача та третіх осіб, судом було досліджено наявні у справі матеріали щодо Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України, зазначеного прокурором, як позивачем у даній справі, та з"ясовано, що даний Департамент був утворений, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2000р. №489 та зареєстрований у Державному реєстрі 14.03.2000р. зі статусом юридичної особи, що підтверджується витягом з ЄДРЮО та ФОП (а.с. 98 на звороті та а.с.104,Т.5) та про те, що даний Департамент є юридичною особою, також зазначено в п. 14 Положення про Державний департамент продовольства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000р. №1118 (а.с. 75 на звороті,Т.5).

Як вбачається з витягу з ЄДРЮО та ФОП (а.с. 98 на звороті та а.с.104,Т.5), 26.02.2007р. було внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи та із зазначенням підстави для внесення такого запису - припинено за рішенням засновників. Таке рішення було прийнято Кабінетом Міністрів України, відповідно до Постанови від 22.05.2006р. №707 «Про ліквідацію Державного департаменту продовольства» та з утворенням комісії з ліквідації (а.с. 76,Т.5), якою і було подано пакет документів про виключення даного Департаменту з Державного реєстру.

Отже, з огляду на вищезазначене, станом на час прийняття Широківською сільською радою рішення №14 від 06.05.2006р., Державний департамент продовольства був юридичною особою.

Разом з тим, на час подання Прокурором Виноградівського району до господарського суду позовної заяви від 10.09.2012р. №39/2817 вих.12 (вхідний номер канцелярії суду 05/1-20-1163/2012 від 15.10.2012р.) (а.с. 2-5,Т.1) в інтересах держави в особі Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України, даний Департамент був ліквідований та виключений з Державного реєстру, з огляду на вищезазначене.

Суд зазначає, що жодні наявні у справи матеріали, не містять даних щодо правонаступництва інших підприємств за даний департамент, а тільки свідчать про його ліквідацію, як такої юридичної особи.

Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу (ст. 21 ГПК України).

Приписами ст.2 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача ст. 29 ГПК України.

У рішенні Конституційного суду України від 04.04.1999р. №3-рп/99 у справі у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) зазначено таке. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах і є фактично позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.

При цьому, поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора. У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам").

За вищезазначених обставин судом встановлено, що прокурором подано даний позов в інтересах держави в особі зазначеного органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, такого як Державний департамент продовольства Міністерства аграрної політики України, який (такий Департамент) на час подання позову був ліквідований та не був юридичною особою.

Також суд зазначає, що на час прийняття Широківською сільською радою рішення №14 від 06.05.2006р. „Про вилучення земель від Радгоспу „Виноградівський", Державний департамент продовольства не був наділений функціями щодо розпорядження земельними ресурсами загальнодержавної власності, що підтверджується Положенням про Державний департамент продовольства, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000р. №1118 (а.с.74 -75,Т.5) та таким органом у такому періоді було Міністерство аграрної політики України, підвідомче Кабінету Міністрів України та на яке було покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України №8-92 від 19.12.1992р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин - надання Радгоспом „Виноградівський" Широківській сільській раді письмової згоди на вилучення земельної ділянки загальною площею 20,32га. Отже, Радгосп „Виноградівський" повинен був звернутися із відповідною заявою до Міністерства аграрної політики України, яке здійснює функції щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності (в тому числі щодо розпорядження земельними ресурсами загальнодержавної власності) для отримання згоди на вилучення земельної ділянки загальною площею 20,32га..

За вищезазначених обставин, Державний департамент продовольства не є органом уповноваженим державою здійснювати функції щодо розпорядження земельними ресурсами загальнодержавної власності про що помилково зазначено прокурором у позовній заяві .

Суд також зазначає, що відповідно до Положення про Державний департамент продовольства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000р. №1118 (а.с. 74-76,Т.5) даний Департамент, до часу його ліквідації та виключення з Державного реєстру, не був наділений самостійним правом на звернення до суду за захистом свого порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (не є належним позивачем).

За таких обставин, враховуючи вищенаведене в сукупності суд дійшов висновку, що прокурором неправильно визначено позивача - Державний департамент продовольства Міністерства аграрної політики України, за вимогами про захист інтересів держави за даних спірних правовідносин у цій справі.

Оскільки судом було помилково порушено провадження у даній справі за позовом Прокурора Виноградівського району в інтересах держави в особі Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України, тому, з огляду на вищевикладене, позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України.

Керуючись п. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов залишити без розгляду.

Суддя В.І. Карпинець