Рішення

від 08.07.2009 по справі 50/384

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/384

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/384

08.07.09

За позовомУправління державної служби охорони при Головному управління МВС України в Київській області

до товариства з обмеженою відповідальністю  «Торгово-виробнича компанія  «Артан»

простягнення 4 674,58 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивачаЛабутіна О.А..(дов. № 13/1-1799 від 04.06.2009)Москаленко Т.М. (дов.№13/1-1-2129 від 08.07.2009)

від відповідача не з'явився

                                             ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України в Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю  «Торгово-виробнича компанія  «Артан» про стягнення 4 674,58 грн. заборгованості за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором на охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України № 1895/08 від 21.07.2008.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.05.2009 порушено провадження у справі № 50/384 та призначено її до розгляду на 19.06.2009.

Представник відповідача в судове засідання 19.06.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судове засідання прибув представник позивача  і дав пояснення по справі.

В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 08.07.2009.

В судовому засіданні 08.07.2009 представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги. Також представник позивача підтримав, заявлене через відділ діловодства суду, клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Однак, позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів. Судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, держави. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках. У зв'язку з наведеним суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Відповідач в судові засідання 19.06.2009 та 08.07.2009 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2008 між Управлінням державної служби охорони при Головному управління МВС України в Київській області (далі - позивач, охорона за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю  «Торгово-виробнича компанія  «Артан» (далі-відповідач, замовник за договором)  було укладено договір на охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України № 1895/08 (далі-договір).

На підставі договору був виданий Наказ Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області про взяття під цивільну охорону за №2121 від 23.07.2008р., складений Акт про виставлення охорони на об'єкт від 21.07.2008р., підписаний сторонами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за укладеним договором щодо оплати наданих послуг, чим порушив норми чинного законодавства України .

Відповідно до п. 1.1 договору замовник передав належне йому майно, яке зберігається у відокремлених приміщеннях (будівлях), земельних ділянках об'єкта, що охороняється, (далі-об'єкт) під охорону постів фізичної охорони позивача, а охорона зобов'язалася здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна замовника на об'єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна.

Замовник зобов'язався виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати охороні встановлену плату.

Згідно положень п. 1.3. договору система охорони об'єкта та розташування постів визначається охороною і узгоджується із замовником за підсумками обстеження об'єкта, про що сторони складають акт обстеження об'єкта, який є невід'ємною частиною договору.

Порядок здійснення системи допуску, внутрішньо-об'єктового  розпорядку та дислокації постів сторони закріпили в додатку № 1 до договору, в якому встановили об'єкт - приміщення цеху ТОВ «ТВК «Артан», розташованого в м. Ірпінь, вул. Садова, 94.

В положеннях п. 3.1 договору зазначено, що ціна послуг охорони за даним договором є договірною та зазначається сторонами у розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни, а саме : 18,00 грн. за одну годину охорони працівником цивільної охорони.

Відповідно до умов п. 3.2. договору, вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі дислокації та розрахунку, відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартість.

 Порядок оплати робіт сторони закріпили також в положенні п 3.5  договору, оплата за послуги охорони здійснюється на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони не пізніше 05 числа кожного місяця за цей місяць. Датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківський рахунок охорони (п. 3.6. договору).

Як встановлено судом, Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України в Київській області виконало свої зобов'язання за договором, шляхом надання послуг охорони об'єкту на загальну суму 22 104,00 грн., що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг.

№ ІРП-115941 за липень 2008 на загальну суму 2 232,00 грн.,

№ ІРП-115966 за серпень 2008 на загальну суму 6 696,00 грн.,

№ ІРП-116622 за жовтень 2008 на загальну суму 6 696,00 грн.,

№ ІРП-116958 за листопад 2008 на загальну суму 6 480,00 грн.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, станом на день звернення з позовом до суду взяті на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконав частково в сумі 17 604,00  грн. Тобто на момент подачі позову щодо вирішення спору сума основної заборгованості складала 4 500,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача неодноразово були направлені письмові претензії від з вимогами погасити суму заборгованості в повному обсязі. Однак зазначені претензії відповідачем залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань. Враховуючи положення договору про надання послуг від 21.07.2008, наведені норми діючого законодавства й встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем  зобов'язань, що виникли за договором про надання охоронних послуг та про їх порушення з боку відповідача в частині повної та своєчасної оплати.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 4 500,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором на охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України № 1895/08  від 21.07.2008 в сумі 4 500,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеними договорами,  позивач просить суд стягнути з відповідача  на свою користь пеню в розмірі 174,58грн. за період  прострочення, вказаний в розрахунку.

Згідно ст. 8.1. договору у випадку несвоєчасної оплати послуг по договору, замовник сплачує охороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період за який нараховується пеня ) від суми простроченої оплати за кожен календарний день прострочення платежів у межах трирічного строку позовної давності.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог п. 8.1 договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в сумі 174,58 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором від № 1895/08 від 21.07.2008 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити повністю.

  2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Артан»(03680, м. Київ, вул. Святошинська, 34; код ЄДРПОУ 33747614) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України в Київській області (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 8,  код ЄДРПОУ 08596914) основний борг в сумі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот)грн. 00 коп., пеню в сумі 174 (сто сімдесят чотири) грн. 58 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 74 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                                     Головатюк  Л.Д.

                                                                                                                    Дата підписання рішення 14.07.2009