Рішення

від 22.07.2009 по справі 19/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2009 р.   Справа № 19/79   

Господарський суд Івано - Франківської області у  складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання Гринюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи    

за позовом  Державної організації "Автобаза управління справами"  вул. Петрівська, 12/28, м. Київ 71,04071

до відповідача  Обслуговуючого підрозділу  управління ресурсного  забезпечення та господарського обслуговування  Івано-Франківської ОДА  вул. Дудаєва, 31, м. Івано-Франківськ

про повернення  автомобіля марки Land Cruiser 4.7. 2002 року випуску, кузов № JTEHT05J502024807  та стягнення 29 128 грн. 96 коп. штрафних санкцій.  

Представники сторін не  з"явилися.

СУТЬ СПОРУ: Державна організація "Автобаза Державного управління справами" звернулась в суд із позовом до Обслуговуючого підрозділу  управління ресурсного  забезпечення та господарського обслуговування  Івано-Франківської ОДА про повернення  автомобіля марки Land Cruiser 4.7. 2002 року випуску, кузов № JTEHT05J502024807  та стягнення 29 128, 96 грн. штрафних санкцій.

               Представник позивача в судове засідання не прибув,  подав клопотання вх. № 6231 від 16.07.09. про розгляд справи без   участі уповноваженого представника та надіслав заяву про зменшення позовних вимог вх.№166 від 21.07.09.

          Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої позивачем заяви.

          Представник відповідача тричі  в судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 26.05.09. (вих. №9536), від 23.06.09. (вих. № 11739), та від 16.07.09. (вих.№ 13447), що підтверджується повідомленнями  про вручення поштового відправлення.

         Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

       За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд,  враховуючи те, що відповідач належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

                  Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із  врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно  з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються  вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

     18.06.08. між сторонами даного спору укладено договір про надання послуг, щодо користування автомобілем №24/1, згідно якого позивач  зобов”язався надати у строкове платне користування автомобіль марки Land Cruiser 4.7. 2002 року випуску, кузов № JTEHT05J502024807 , а відповідач в свою чергу  прийняти та  своєчасно здійснювати плату за користування  даним автомобілем (п.1.1.)

              Відповідно до п.4.1. передача замовнику автомобіля та закріпленого за ним обладнання й інструменту та повернення його виконавцю здійснюється за актом здачі-приймання.

       На виконання умов договору №24/1 від 18.06.08. позивачем передано відповідачу  автомобіль марки Land Cruiser 4.7. 2002 року випуску, кузов № JTEHT05J502024807, що підтверджується  актом здачі-приймання №42 від 14.02.03., копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.16).

            Згідно п.10.1. договір  набуває чинності від 01.01.08. і діє по 31.12.08.

           Пунктом 4.3.  договору №24/1 передбачено, що замовник повинен повернути автомобіль виконавцю протягом 5(п"яти) днів з моменту закінчення терміну дії договору, або отримання від виконавця листа про негайне повернення автомобіля, в повній комплектності  та втому технічному стані, якому був отриманий.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК  України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

       Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання послуг, щодо користування автомобілем  на 2009 рік не укладався., а тому, згідно договору  відповідач повинен був повернути автомобіль до 05.01.09.

Проте в установлений договором термін,  відповідач даний  автомобіль не повернув, обгрунтування причин неповернення не надав.

       З метою досудового врегулювання спору позивачем  направлялася відповідачу претензія №32/79 від 11.02.09., з вимогою повернути автомобіль власнику та погасити заборгованість  за весь період користування автомобілем. Дана вимога станом на 21.07.09. залишена відповідачем без виконання.

         Пунктом 7.3. договору встановлено, що за прострочення повернення автомобіля замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від оціночної вартості автомобіля за кожний день прострочення.

          Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення пункту 7.3. договору про надання послуг, щодо користування автомобілем, а також беручи до уваги  висновок про вартість транспортного засобу від 17.07.09., копія якого знаходиться в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 25207,04 грн.

          Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

          Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання, щодо повернення автомобіля, тому вимоги позивача про повернення автомобіля та стягнення 25207,04 грн. штрафних санкцій обгрунтовані та  підлягають задоволенню.

     Відповідно до ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона  посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Щодо вимоги про   задоволення  витрат за проведення незалежної оцінки рухомого майна в сумі 350,00 грн., то слід зазначити, що  відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

        Отже, виходячи з вищенаведеного оплата за висновок про вартість  транспортного засобу не входить до складу судових витрат, а тому задоволенню не підлягає.

        Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

       На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124, 129 Конституції України,   ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 614, 629 Цивільного Кодексу України, ст.173 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд  

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Обслуговуючому  підрозділу  управління ресурсного  забезпечення та господарського обслуговування  Івано-Франківської ОДА , вул. Дудаєва, 31, м. Івано-Франківськ (код 33427126) повернути  автомобіль марки Land Cruiser 4.7. 2002 року випуску, кузов № JTEHT05J502024807 в повній  комплектності  та  технічному стані,  в якому був отриманий Державній організації "Автобаза Державного управління справами", вул. Петрівська, 12/28, м. Київ, 71,04071 (код 19134105) за актом здачі-приймання.

      Стягнути з Обслуговуючого  підрозділу  управління ресурсного  забезпечення та господарського обслуговування  Івано-Франківської ОДА, вул. Дудаєва, 31, м. Івано-Франківськ (код 33427126)  на користь  Державної організації "Автобаза Державного управління справами", вул. Петрівська, 12/28, м. Київ, 71,04071 (код 19134105) - 25207,04 грн. -штрафних санкцій,  а також 2567,01 грн. витрат по сплаті  державного мита та  312,50 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.

            В решті позову відмовити.

            Наказ видати позивачу після набрання  рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Максимів Т. В.

                                                            рішення підписане 22.07.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

22.07.09.