Рішення

від 09.07.2009 по справі 17/142

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/142

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.07.09 р.                                                                                                       Справа № 17/142                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Приватного підприємства “Постачання та доставка”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Крамхолодмаш”, м. Краматорськ

про стягнення 17'077,24 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Сінакін О.Г. - довіреність

від відповідача:  не з'явився

Приватне підприємство “Постачання та доставка”, м. Донецьк звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Крамхолодмаш”, м. Краматорськ про стягнення 17'077,24 грн., з яких: основна заборгованість складає -  15'215,00 грн., 3% річних – 228,23грн., інфляційні – 1'634,01грн..

В обґрунтування позову позивач посилається на договір №165 від 28.02.08р. про перевезення вантажів автомобільним транспортом, заявки до договору, рахунки, гарантійне письмо.

В якості правої підстави позову посилається га ст..193 Господарського кодексу України, ст..526, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судові засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи; в порушення ст..59 ГПК України відзив на позов не надав.

Відповідно до ст..75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:

28.02.2008р. між сторонами був підписаний договір №165 про перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі – «договір») (а.с. 8-9), відповідно до якого Приватне підприємство “Постачання та доставка” – “ЕКСПЕДИТОР” приймає на себе зобов'язання по наданню послуг щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом на підставі поданих заявок “ЗАМОВНИКА” - Товариства з обмеженою відповідальністю “Крамхолодмаш”.

Відповідно до п.п.4.3 п.4 договору, “ЗАМОВНИК” здійснює розрахунки по даному договору за кожне перевезення впродовж 14 банківських днів з моменту отримання від “ЕКСПЕДИТОРА” пакету документів, оформлених з вимогами законодавства: рахунку, товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача об отриманні вантажу, акту наданих послуг, податкової накладної. Факт передачі наведених документів здійснюється, зокрема, на підставі поточного повідомлення об отриманні поштового відправлення.

Пункт 5 договору встановлює відповідальність сторін відповідно діючого законодавства України.

          На підставі заявок до договору позивачем були надані відповідачу послуги по перевезенню вантажів, що підтверджується CMR.

          Однак, в порушення п.4 договору, відповідачем отримані послуги були сплачені не в повному обсязі, у зв'язку з чим створилась заборгованість на загальну суму 15'215,00 грн..

          Гарантійним листом №2 від 16.01.2009р. відповідач обіцяв сплатити утворену заборгованість у розмірі 15'215,00 грн., однак, на момент звернення позивача до суду заборгованість погашена не була.

Відповідно до п. 4 договору та ст.ст. 549-550, 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані додатково інфляційні та 3% річних.

Зважаючи на те, що:

-          зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-          згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов'язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не припустима;

-          до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

-          відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-          боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

-          відповідач прийняті на себе зобов'язання належним чином не виконав,

-          індекс інфляції, 3% річних нараховані позивачем у відповідності до норм діючого законодавства та умов договору,

господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Крамхолодмаш” (84300, м.Краматорськ Донецької області, вул. Гвардійців Контемировцій, 29/76, р/р26000301512151 в Краматорському відділенні ПІБ, МФО 334141, ОКПО 32737469) на користь Приватного підприємства “Постачання та доставка” (83108, м. Донецьк, вул. Новочеркаська, 88а, р/р26002170675391 в ДОФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Донецьк, МФО 334011, ОКПО 34626923) заборгованість у розмірі 15'215,00 грн., 3% річних – 228,23грн., інфляційні – 1'634,01грн.; 170,78 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 312,50 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

               Суддя