Рішення

від 18.06.2009 по справі 18/252

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/252

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/252

18.06.09

За позовом          ТОВ „Ледовід”;

До                    ТОВ „Айс Ком”;

Про                    стягнення 31 802,72 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Пюлльманн О.В., представник, довіреність №17 від 18.06.2009 р.;

                              Стретович Т.М., представник, довіреність №16 від 18.06.2009 р.;

Від відповідача:           не з”явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 29 858,48 грн. (26 235,20 грн. основного боргу + 3 623,28 грн. інфляційних втрат), 1 508,86 грн. пені, 435,38 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 311,46 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представниками позивача була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останні просять стягнути з відповідача 3 623,28 грн. інфляційних втрат, 1 508,86 грн. пені, 435,38 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 311,46 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві. У вищезазначеній заяві позивач зазначає про те, що відповідачем після подачі позовної заяви до господарського суду сума основного боргу була сплачена у повному обсязі.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач—Товариство з обмеженою відповідальністю „Айс Ком”, повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

04.04.2008 р. між сторонами укладений договір поставки №0404/01, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 3.4. договору оплата за товар здійснюється у повному обсязі або частинами на розрахунковий рахунок позивача на підставі рахунків останнього не пізніше дати відвантаження товару.

За домовленістю строк оплати окремої поставки може змінюватися, але не може бути більшим, ніж 20 календарних днів з дати оформлення накладної (п. 3.5. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на суму 39 235,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №348 від 14.10.2008 р.

Факт одержання товару відповідачем підтверджується довіреністю останнього серії ЯПЛ №942553 від 14.10.2008 р.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, поставлений позивачем товар оплатив частково. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складала 26 235,20 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Після подачі позовної заяви до господарського суду відповідачем на користь позивача сума основної заборгованості була сплачена у повному обсязі, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 1 508,86 грн. пені, передбачена п. 6.3. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нараховані 3 623,28 грн. інфляційних втрат та 435,38 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Айс Ком” (юридична адреса: інд. 03055, м. Київ, вул. В.Ярмоли, 6/8, кв. 60; фактична адреса: інд. 02225, м. Київ, вул. Бальзака, 4-а, кв. 154, код ЄДРПОУ 33887224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ледовід” (інд. 04086, м. Київ, вул. Чаплигіна, 20, код ЄДРПОУ 35648052) 3 623 (три тисячі шістсот двадцять три) грн. 28 коп. інфляційних втрат, 1 508 (одна тисяча п'ятсот вісім) грн. 86 коп. пені, 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. 38 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 311 (триста одинадцять) грн. 46 коп. витрат по сплаті держмита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову провадження у справі припинити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко