Рішення

від 07.07.2009 по справі 27/317

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/317

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  27/317

07.07.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Акам»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Хорст»

простягнення  245 433, 52 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Гончаренко І.Б. –представник за довіреністю від 01.11.2008 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акам»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорст»про стягнення заборгованості у розмірі 203 679, 00 грн., пені у сумі 20 367, 90 грн., 3% річних у розмірі 2 845, 93 грн. та збитків від інфляції у сумі 18 540, 69 грн. за договором № 256/П від 13.10.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.06.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2009 року розгляд справи відкладено до 07.07.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача.

Позивач у судове засідання 07.07.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань та не сплачує вартість виконаних робіт.

Відповідач у судовому засіданні 07.07.2009 року усно заперечував проти позовних вимог посилаючись на те, що відповідач не виконав умови п. 2 розділу 1.9 договору № 256/П від 13.10.2008 року та не передав відповідачу повний комплект виконавчої документації.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

        13.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Акам»(надалі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хорст»(надалі - замовник) був укладений договір підряду 256/П (далі-Договір), відповідно до якого підрядник зобов'язується своїми або залученими силами і засобами виконати комплекс робіт –облицювання поверхонь гранітом, відповідно до вимог проектної документації та проекту виконання робіт, у визначені договором строки та передати виконані роботи замовнику, а замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, приймання виконаних підрядником робіт.

        Відповідно до п. 1 розділу 1.2 Договору загальна вартість робіт становить 523 326, 00 грн.

        Згідно із п. 1 розділу 1.4 Договору замовник здійснює фінансування робіт, а саме виплату авансів на матеріали та для виконання робіт у розмірі 30 % від вартості робіт за договором, замовник перераховує підряднику одним або кількома платежами протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання договору.

         На виконання зазначеного пункту договору відповідач перерахував на рахунок позивача аванс у розмірі 299 043, 00 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

На виконання умов договору позивач виконав роботи на суму 502 722, 00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 256/П 11-1 за листопад 2008 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт підписаними сторонами та скріпленими печатками.

Відповідно до 2 розділу 1.4 Договору оплату фактично виконаних підрядником робіт, замовник здійснює протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання відповідних актів виконаних робіт.

Оскільки, акт приймання виконаних підрядних робіт № 256/П 11-1 підписаний сторонами 21.11.2008 року, то відповідач повинен був розрахуватися за виконані роботи у строк до 26.11.2008 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В своїх запереченнях на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивачем не було виконано п. 2 розділу 1.9 Договору, а саме не було передано повного комплекту виконавчої документації.

Дані заперечення не приймаються судом до уваги, оскільки умовами договору, а саме п. 2 розділу 1.4 Договору чітко передбачені строки та умови оплати виконаних підрядником робіт, згідно якого замовник здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання відповідних актів виконаних робіт.

Отже, згідно даного пункту договору не вбачається відстрочення оплати за виконані роботи у разі не передання позивачем виконавчої документації. Пунктом 2 розділу 1.9 Договору передбачена лише можливість відповідача не приймати роботи у випадку не надання позивачем виконавчої документації.

Оскільки, як було встановлено судом, відповідач 21.11.2008 року прийняв виконані роботи на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт № 256/П 11-1, тому він згідно п. 2 розділу 1.4 Договору повинен був здійснити оплату робіт у строк до 26.11.2008 року.

Також, суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звертатися до суду з окремим позовом про зобов'язання позивача передати виконавчу документацію.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за виконані роботи відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за виконані роботи в розмірі 203 679, 00 грн., тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 20 367, 90 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 3 розділу 1.13 Договору встановлено, що у разі прострочення оплати замовником виконаних підрядником робіт, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов'язання, за весь період прострочення, але не більше 10% від вартості неоплачених в строк робіт.  

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

        Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені становить:

203 679, 00 грн. (заборгованість) * 24% * 170 (з 01.12.2008 року по 20.05.2009 року) / 365 = 22 767, 41 грн.

Оскільки, договором встановлено обмеження щодо стягнення пені у сумі 10% від суми заборгованості, то суд задовольняє вимогу позивача про стягнення пені у сумі 20 367, 90 грн. (10% від 203 679, 00 грн.).

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 18 540, 69 грн. та 3% річних у розмірі 2 845, 93 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних:

203 679, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 170 (з 01.12.2008 року по 20.05.2009 року) / 365 = 2 845, 93 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір збитків від інфляції становить:

203 679, 00 грн. (заборгованість) * 102, 1% * 102, 9% * 101, 5% * 101, 4% * 100, 9% - 203 679, 00 грн. = 18 540, 69 грн.

Отже, 3% річних і збитки від інфляції становлять 2 845, 93 грн. та 18 540, 69 грн. відповідно, та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорст»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А; код ЄДРПОУ 22924957) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акам»(49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 34681481) заборгованість у розмірі 203 679 (двісті три тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 00 коп., пеню у сумі 20 367 (двадцять тисяч триста шістдесят сім) грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 2 845 (дві тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. 93 коп., збитки від інфляції у сумі 18 540 (вісімнадцять тисяч п'ятсот сорок) грн. 69 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 454 (дві тисячі чотириста п'ятсот чотири) грн. 34 коп., та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

     Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 15.07.2009 року