32/135
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.09 Справа№ 32/135
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптова компанія „Дарниця”, м.Київ.
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека „Примула”, м.Львів.
про стягнення 6 549,36 грн.
За участю представників сторін:
від позивача:Поврозник А.І.–представник (довіреність №48 від 01.07.2009р.).
від відповідача: Шелемба Ю.В. - директор (наказ № 0-К від 11.12.2007р.).
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Оптова торгівля „Дарниця”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека „Примула”, м.Львів про стягнення 6 549,36 грн., з яких 5 239,49 грн. сума основного боргу та 1 309,87 грн. штраф.
Ухвалою суду від 29.05.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 23.06.2009р. Розгляд справи було відкладено на 07.07.2009р. в зв»язку з поданням відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи. В судовому засіданні 07.07.2009р. оголошено перерву до 14.07.2009р. для надання сторонам можливості надати додаткові докази в підтвердження своїх вимог та заперечень. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 20.07.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 07.07.2009р. подав пояснення № 91 від 01.07.2009р. в якому вказує на той факт, що договір поставки № 103 від 04.04.2008р. є єдиним договором укладеним між сторонами. Внаслідок неуважності оператора ПК було допущено помилку в графі (підстава) видаткових накладних і замість правильної дати договору поставки № 103 від 04.04.2008р. зазначено 05.05.2008р. Усі поставки, в тому числі пов»язані з позовними вимогами позивача здійснювались відповідно до договору поставки № 103 від 04.04.2008р., інші договора між позивачем та відповідачем не укладались.
Відповідач в судовому засіданні 07.07.2009р. подав відзив № 33 від 06.07.2009р. в якому заперечив позовні вимоги з тих підстав, що позивачем не надано заявок на поставку товарів як передбачено в п.2.1 договору поставки № 103 від 04.04.2008р.: не надано довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей; в наданих позивачем накладних вказана підстава платежу договір № 103 від 05.05.2008р., тому вони не можуть бути належними доказами заборгованості відповідача за договором № 103 від 04.04.2008р. Крім того, відповідач вказує, що у накладних поданих позивачем, які не стосуються предмету спору, немає усіх реквізитів (відсутні посади і прізвища осіб відповідальних за дозвіл та здійснення господарських операцій, печатка підприємства відповідача), а також на той факт, що позивач безпідставно нарахував штрафні санкції в зв»язку з тим, що він не подав належного доказу, який би свідчив про прострочення або невиконання зобов»язання відповідача по договору поставки № 103 від 04.04.2008р. Акт звірки розрахунків надісланий позивачем відповідач не підписав, оскільки він складений не за спірний період та стосується накладних іншого договору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення сторін, судом встановлено:
04.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптова компанія «Дарниця»(постачальник), в собі генерального директора Тацького О.Ф. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека «Примула»(покупець), в особі директора Шелемби Ю.В. було укладено договір поставки № 103 (далі по тексту –договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві лікарські засоби і вироби медичного призначення (надалі товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і своєчасно сплатити за нього певну грошову суму відповідно до умов даного договору.
Згідно п.1.2. договору передача товару здійснюється окремими партіями, в асортименті, кількості та по цінам, зазначеним в специфікаціях (витратних накладних), які є невід»ємною частиною даного договору.
Відповідно до умов п.4.1., п.4.2. договору постачальник передає покупцю товар за цінами, визначеними у специфікаціях (витратних накладних) на кожну партію товару. Ціни на товар зазначені в специфікаціях (витратних накладних) з урахуванням ПДВ, є фіксованими і не можуть бути змінені в односторонньому порядку.
Відповідно до п.5.1., п.5.2., п.5.3., п.5.4 договору покупець зобов»язаний здійснювати розрахунок за кожну поставлену партію у формі попередньої оплати вартості партії товару або шляхом відстрочки платежу на розсуд постачальника. Під терміном «відстрочка товару»сторони розуміють оплату покупцем вартості отриманої партії товару таким чином, щоб остаточний розрахунок за отриманий товар покупець провів не пізніше дня закінчення строку відстрочки. Першим днем вістрочки платежу є наступний день після дати отримання партії товару покупцем, зазначеної в специфікації (витратній накладній). У випадку надання постачальником покупцю права на відстрочку платежу, строк відстрочки платежу вважається погодженим сторонами при наявності підпису уповноваженої особи покупця на специфікації (витратній накладній).
Пунктом 7.3. договору обидві сторони визнають на специфікаціях (витратних накладних) підписи та печатки (штампи) представників сторін, які засвідчують факт прийому-передачі партії товару, факт досягнення взаємної згоди по строкам оплати і факт досягнення взаємної згоди по цінам, при цьому службові особи, які приймають-передають товар вважаються уповноваженими представниками сторін, які мають право вчиняти всі необхідні дії по прийому-передачі партії товару.
У випадку несвоєчасної оплати партії товару покупець зобов»язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення та штраф у розмірі 25% вартості неоплаченого вчасно товару (п.8.2. договору).
Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних: № Lv-808997 від 23.12.2008р. на суму 275,38 грн. з відтермінуванням оплати 30 днів; № Lv-809062 від 24.12.2008р. на суму 372,72 грн. з відтермінуванням оплати 30 днів; № Lv-809127 від 29.12.2008р. на суму 2 615,76 грн. з відтермінуванням оплати 30 днів; № Lv-809162 від 29.12.2008р. на суму 95,86 грн. з відтермінуванням оплати 30 днів; № Lv-809234 від 31.12.2008р. на суму 305,57 грн. з відтермінуванням оплати 30 днів; № Lv-900012 від 02.01.2009р. на суму 459,36 грн. з відтермінуванням оплати 30 днів; № Lv-900013 від 02.01.2009р. на суму 42,84 грн. з відтермінуванням оплати 30 днів; № Lv-900066 від 05.01.2009р. на суму 387,09 грн. з відтермінуванням оплати 30 днів; № Lv-900163 від 08.01.2009р. на суму 395,11 грн. з відтермінуванням оплати 30 днів; № Lv-900164 від 08.01.2009р. на суму 39,60 грн. з відтермінуванням оплати 30 днів; № Lv-902960 від 28.04.2009р. на суму 209,52 грн. з відтермінуванням оплати 14 днів; № Lv-902968 від 28.04.2009р. на суму 99,41 грн. з відтермінуванням оплати 14 днів. Всього було поставлено товар на загальну суму 5 298,22 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.
08.05.2009р. відповідач перерахував грошові кошти у сумі 400,00 грн. згідно договору поставки № 103 від 04.04.2008р., які позивач зарахував в погашення заборгованості відповідача за видатковими накладними: № Lv-808879 від 09.12.2008р. на суму 199,05 грн.; № Lv-808998 від 23.12.2008р. на суму 46,20 грн.; № Lv-809075 від 24.12.2008р. на суму 34,68 грн.; № Lv-809079 від 24.12.2008р. на суму 60,44 грн.; а також частково зараховав оплату в сумі 58,73 грн. згідно видаткової накладної № Lv-808997 від 23.12.2008р. на суму 275,38 грн.
Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 5 239,49 грн. (5 298,22 грн. –58,73 грн.)
Позивач на підставі п.8.2 договору нарахував відповідачу штраф, що згідно поданого ним розрахунку становить 1 309,87 грн.
Відтак, заборгованість відповідача становить 6 549,36 грн. з яких 5 239,49 грн. основний борг та 1 309,87 грн. штраф.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт виконання позивачем зобов»язань підтверджується видатковими накладними № Lv-808997 від 23.12.2008р. на суму 275,38 грн.; № Lv-809062 від 24.12.2008р. на суму 372,72 грн.; № Lv-809127 від 29.12.2008р. на суму 2 615,76 грн.; № Lv-809162 від 29.12.2008р. на суму 95,86 грн.; № Lv-809234 від 31.12.2008р. на суму 305,57 грн.; № Lv-900012 від 02.01.2009р. на суму 459,36 грн.; № Lv-900013 від 02.01.2009р. на суму 42,84 грн.; № Lv-900066 від 05.01.2009р. на суму 387,09 грн.; № Lv-900163 від 08.01.2009р. на суму 395,11 грн.; № Lv-900164 від 08.01.2009р. на суму 39,60 грн.; № Lv-902960 від 28.04.2009р. на суму 209,52 грн.; № Lv-902968 від 28.04.2009р. на суму 99,41 грн. на яких є підписи представників відповідача, печатки (штампи) (оригінали оглянуто в судовому засіданні 23.06.2009р., копії знаходяться в матеріалах справи).
Позивач надав письмове пояснення № 91 від 01.07.2009р. про те, що між сторонами був укладений єдиний договір поставки № 103 від 04.04.2008р., посилання в накладних долучених до матеріалів справи на договір № 103 від 05.05.2008р. сталося внаслідок неуважності оператора ПК.
Відповідач у відзиві вказує, що позивачем не надано заявок на поставку товарів за договором № 103 від 04.04.2008р., підстава для складання яких передбачена п.2.1 договору.
Як вбачається з договору поставки № 103 від 04.04.2008р. в його умовах не передбачено обов»язкового складання письмових заявок, в п.6.2. договору вказано, що замовлення на передачу партії товару може бути оформлене шляхом відповідних листів-заявок від покупця або заявок, зроблених уповноваженим представником покупця по телефону в усній формі.
Однією з підстав своїх заперечень відповідач вказує на те, що надані позивачем видаткові накладні не стосуються договору № 103 від 04.04.2008р., оскільки в них є посилання на договір № 103 від 05.05.2008р. Але договір № 103 від 05.05.2008р. або інший договір укладений з позивачем, відповідач суду не надав.
Щодо зауваження відповідача про те, що у позивачем не надано довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також на те, що у представлених позивачем накладних відсутні: печатка підприємства з боку відповідача, обов»язкові реквізити –посади і прізвища осіб відповідальних за дозвіл та здійснення господарських операцій, вони спростовуються п.7.3. договору де вказано, що обидві сторони визнають на специфікаціях (витратних накладних) підписи та печатки (штампи) представників сторін, які засвідчують факти прийому-передачі партії товару, факт досягнення взаємної згоди по строкам оплати і факт досягнення взаємної згоди по цінам, при цьому службові особи, які приймають-передають товар вважаються уповноваженими представниками сторін, які мають право вчиняти всі необхідні дії по прийому-передачі партії товару.
Щодо зауваження відповідача про те, що позивач безпідставно посилається у позові про відстрочку поставки на 14 днів, так як у наданих видаткових накладних, зазначено 30 днів, слід зауважити, що у накладних долучених до матеріалів справи позивачем вказано строк оплати 30 днів (накладні № Lv-808997 від 23.12.2008р. на суму 275,38 грн.; № Lv-809062 від 24.12.2008р. на суму 372,72 грн.; № Lv-809127 від 29.12.2008р. на суму 2 615,76 грн.; № Lv-809162 від 29.12.2008р. на суму 95,86 грн.; № Lv-809234 від 31.12.2008р. на суму 305,57 грн.; № Lv-900012 від 02.01.2009р. на суму 459,36 грн.; № Lv-900013 від 02.01.2009р. на суму 42,84 грн.; № Lv-900066 від 05.01.2009р. на суму 387,09 грн.; № Lv-900163 від 08.01.2009р. на суму 395,11 грн.; № Lv-900164 від 08.01.2009р. на суму 39,60 грн.), а також 14 днів (видаткові накладні № Lv-902960 від 28.04.2009р. на суму 209,52 грн.; № Lv-902968 від 28.04.2009р. на суму 99,41 грн.).
Стосовно позовних вимог про стягнення штрафу за прострочення платежу, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.8.2. договору у випадку несвоєчасної оплати партії товару покупець зобов»язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення та штраф у розмірі 25% вартості неоплаченого вчасно товару.
Положеннями ст.ст.627,628,629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6 549,36 грн. з яких основний борг в сумі 5 239,49 грн., штраф в сумі 1 309,87 грн.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили заперечення викладені у відзиві та обґрунтували безпідставність позовних вимог.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги, є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення.
Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 1446 від 21.05.2009р. –102,00 грн. держмита і № 1445 від 21.05.2009р. –312,50 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 549, 611, 612, 627, 628, 629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека „Примула” (79018, м.Львів, вул. Тургенєва, 30; р/р 2600314726 в ЛОД „Райффайзенбанк „Аваль”; МФО 325570; ЄДРПОУ 35620613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптова компанія „Дарниця”, вул.Мечнікова, 8/22, м.Київ (р/р 26000011770 в банку „Український капітал”, МФО 320371, код ЄДРПОУ 24381128) основний борг в сумі 5 239,49 грн., штраф в сумі 1 309,87 грн., держмито в сумі 102,00 грн. та 312,50 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Сухович Ю.О.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2009 |
Оприлюднено | 01.08.2009 |
Номер документу | 4170810 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні