Рішення

від 06.07.2009 по справі 14/230-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/230-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.09           Справа № 14/230-09.

За позовом: Виробничого підприємства “Надежда”, смт. Машівка, Полтавська область

До відповідача: Малого приватного підприємства “Бірюза”, м. Суми  

Про стягнення 43558 грн. 89 коп.

                                                                                         СУДДЯ   Миропольський С.О.

Представники сторін:

Від позивача: Рашевська Т.В.

Від відповідача: не прибув

При секретарі судового засідання Міщенко Т.М.

Суть спору: позивач, відповідно до позовної заяви просить суд стягнути з відповідача на свою користь 43558 грн. 89 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору постачання нафтопродуктів № 29 від 04.03.2009р., з якої: 33468 грн. 50 коп. основного боргу, 1723 грн. 26 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань, 8367 грн. 13 коп. штрафу; стягнути витрати пов`язані з розглядом справи.

В судове засідання з боку представника позивача надійшло клопотання в якому він уточнив позовні вимоги ат просив суд стягнути з відповідача на свою користь 17668 грн. 50 коп. основного боргу, 1723 грн. 26 коп. пені, 8367 грн. 13 коп. штрафу.     

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, тому справа на підставі 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази у справі, суд встановив:

04.03.2009 р. сторони уклали договір №29 поставки, відповідно до умов договору позивач здійснював поставку відповідачу партіями нафтопродукти, а відповідач в свою чергу був зобов'язаний згідно п. 3.1. договору поставки та додатків до нього на протязі п'яти банківських дні.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, відповідач в порушення умов договору своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати продукції не здійснив.   

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи позивач направляв відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість, яка відповідачем залишена без відповіді.   

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням часткової сплати в розмірі 17668 грн. 50 коп. обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.   

Майнова відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання передбачена ст. 198 Господарського кодексу України та п. 6.3 договору. За прострочення платежу відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки. Розрахунок пені доданий позивачем до позовної заяви є обґрунтованим та правомірним.

Згідно розрахунку позивача, пеня яку належить стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов'язання за договором становить 1723 грн. 26 коп., тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1723 грн. 26 коп. підлягають задоволенню.

Крім того у відповідності до п. 6.4 договору у випадку, якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 25% від суми заборгованості, протягом 5 робочих днів із дня одержання відповідної письмової вимоги постачальника.

Враховуючи викладене станом на 20.05.2009 року розмір штрафу, як зазначає позивач, що підлягають стягненню з відповідача складає 8367 грн. 13 коп., тому позовні вимоги в цій частині правомірні обґрунтовані та підлягають задоволенню.     

Щодо інших позовних вимог провадження у справі припинити на підставі п.1.1.  ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.           

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та судово-інформаційні-витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити.  

2. Стягнути з Малого приватного підприємства “Бірюза” (40000, м. Суми, вул. Терезова 2/11, код 14019173) на користь Виробничого підприємства “Надежда” (36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, 1, код 22519085)  17668 грн. 50 коп. основного боргу , 1723 грн. 26 коп. пені, 8367 грн. 13 коп. штрафу, 435 грн. 59 коп. витрат по держмиту  та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.    В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

4.    Копію рішення направити сторонам по справі.

5.    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.