Рішення

від 06.07.2009 по справі 53/325

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/325

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/325

06.07.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Туніська група «Оазіс»

про стягнення 22 664,45 грн.

Суддя           Грєхова О.А.

Представники:

від позивача: Кіяніцина О. С. –представник за довіреністю № 505094 від 07.11.2008р.

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Товариства  з обмеженою відповідальністю «Українсько-Туніська група «Оазіс»заборгованості за Договором про надання послуг електрозв'язку розмірі 22 664,45 грн., в тому числі 17 880,20 грн. –основний  борг, 1 073,75 грн. –пеня, 3 250,46 грн. –збитки від інфляції, 460,04 грн. –3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2009р. порушено провадження по справі № 53/325, розгляд справи призначено на 06.07.2009р.

В судовому засіданні 06.07.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Листом Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві № 21-10/4202-1 від 18.06.2009р., наданим позивачем.

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалою суду від 05.06.2009р., про що свідчить відмітка про відправку на зворотній стороні вказаної ухвали, повідомлення про вручення поштового відправлення  з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи за відсутності представників сторін, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.07.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1  ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

30.07.2003 року між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Туніська група «Оазіс»(далі-відповідач) було укладено Договір № 7705007319 про надання послуг електрозв'язку, відповідно до умов якого підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2. (п. 1.1 Договору № 7705007319 від 30.07.2003року).

Пунктом 4.5 Договору № 7705007319 від 30.07.2003 року передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року № 1280-IV (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційні    послуги   надаються   відповідно   до  законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення    договору    між    оператором,  провайдером телекомунікацій  і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно  до основних  вимог  до  договору  про  надання  телекомунікаційних  послуг, установлених НКРЗ;  оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

              Відповідно до ч. 5. ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі     телекомунікаційних     послуг    зобов'язані  дотримуватися  Правил  надання  та  отримання   телекомунікаційних  послуг,  що  затверджує  Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати  умови  договору про надання телекомунікаційних  послуг у разі його укладення,  у тому числі  своєчасно  оплачувати  отримані ними телекомунікаційні послуги.

                Відповідно до ст. 68 Закону України “Про телекомунікації” розрахунки  за  телекомунікаційні  послуги здійснюються на  умовах  договору  про  надання   телекомунікаційних   послуг   між  оператором,  провайдером  телекомунікацій  та  споживачем  або без  договору за готівкову оплату чи за допомогою карток, в  разі  одержання  споживачем  замовленої  за  передоплатою  (авансованої)  послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

                Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

               Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

                Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Позивач надавав відповідачу послуги електрозв'язку, проте останній їх своєчасно не оплачував. За відповідачем обліковується перед позивачем заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 17 880,20 грн., що підтверджується довідкою про залишкову суму боргу за підписом начальника позивача.

          18.11.2008р. позивач надіслав відповідачу претензію № 32-18-3460 з вимогою сплатити заборгованість.

          Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач яким-небудь чином відреагував на претензію позивача.

                Матеріалами справи підтверджено, що станом на день пред'явлення позову та розгляду справи відповідач свої зобов'язання щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 17 880,20 грн. не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Крім того, статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

                Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

               Статтею 36 Закону України “Про телекомунікації” встановлена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг, згідно якої споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону; у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

                У відповідності до пункту 5.8 Договору № 7705007319 від 30.07.2003 року за несвоєчасну оплату рахунків Оператор може вимагати сплату пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, якщо діючим законодавством не передбачено іншого розміру пені.

                 Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем нараховано  1 073,75 грн. пені, яку він просить суд стягнути з відповідача.

          Суд задовольняє вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 1 073,75 грн.

                 Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 460,04 грн. та збитків від інфляції в сумі 3 250,46 грн. обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

                 Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

       1.   Позов задовольнити повністю.

       2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Туніська група «Оазіс»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 14, кв. 13; ідентифікаційний код 30115484) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Шалетт, 1; код ЄДРПОУ 01189910) 17 880 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 20 коп. основного боргу, 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 75 коп. пені, 460 (чотириста шістдесят) грн. 04 коп. три відсотка річних, 3 250 (три тисячі двісті п'ятдесят) грн. 46 коп. інфляційних витрат, 226 (двісті двадцять шість) грн. 65 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.   Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.