53/392
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 53/392
13.07.09
За позовом Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмотрейд»
про стягнення 12 000,00 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники:
від позивача: Лисевич М. В. –представник за довіреністю № 61/09-д від 03.06.2009р.
від відповідача: не з'явились
СуТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмотрейд» заборгованості за видатковими накладними в розмірі 12 000,00 грн. основного боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2009р. порушено провадження по справі № 53/392, розгляд справи призначено на 13.07.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 13.07.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 47978 від 19.05.2009р., наданою позивачем.
Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалою суду від 02.07.2009р., про що свідчить відмітка про відправку на зворотній стороні вказаної ухвали, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, якийдолучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 13.07.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).
Як встановлено в ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.
У відповідності до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
На підставі усної домовленості між сторонами у справі позивачем по справі було передано, а відповідачем отримано продукцію на загальну суму 84 012,99 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями видаткових накладних: № РН-0020436 від 11.10.2007р., № РН-0020728 від 16.10.2007р., № Рн-0023788 від 22.11.2007р.; належним чином завіреними копіями довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей: серія ЯИО № 259456 від 09.10.2007р., серія ЯИО № 259459 від 15.10.2007р., серія ЯИО № 259476 від 21.11.2007р., належним чином завіреними копіями рахунків-фактур: № 29488 від 11.10.2007р., № 29756 від 15.10.2007р., № 34098 від 21.11.2007р. (оригінал оглянутий в судовому засіданні).
Відповідач по справі розрахувався за поставлений товар на суму 71 012,99 грн.
Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача лист-вимогу № 443 від 15.05.2009р. з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар в розмірі 12 000,00 грн. На доказ направлення претензії позивач надав суду копію фіскального чеку № 3802 від 19.05.2009р. поштового відділення та копію опису вкладення в цінний лист від 19.05.2009р.
Однак, відповідач відповіді на вищевказану претензію не надавав та взяті на себе зобов'язання не виконав.
Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного Кодексу.
Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 29.05.2009р. оплати позивачу поставлену продукцію у сумі 12 000,00 грн.
Однак, відповідач, як у строк до 29.05.2009р., так і на дату прийняття рішення, свого обов'язку щодо оплати отриманої продукції в сумі 12 000,00 грн. не виконав.
Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті отриманого згідно накладних товару, суду не надав.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 12 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 12 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмотрейд»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, 4; ідентифікаційний код 33552594, з будь–якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг»(03039, м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 30; ідентифікаційний код 19121597) 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2009 |
Оприлюднено | 01.08.2009 |
Номер документу | 4172945 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні