Постанова

від 26.11.2014 по справі 826/14770/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2014 року 15:56 № 826/14770/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засіданні Непомнящій О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Завод 410 цивільної авіації" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Завод 410 цивільної авіації" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 березня 2014 року № 0000092202, від 25 березня 2014 року № 0000112202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2014 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15 жовтня 2014 року, яке відкладалось до 22 жовтня 2014 року у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року роз'єднано адміністративну справу № 826/14770/14 за позовом Державного підприємства "Завод 410 цивільної авіації" до Окружного адміністративного суду міста Києва до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 березня 2014 року № 0000092202, від 25 березня 2014 року № 0000112202. Адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 березня 2014 року № 0000092202 залишено на розгляд в межах адміністративної справи № 826/14770/14. Адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 березня 2014 року № 0000112202 виведено в окреме провадження та передано на повторний автоматичний розподіл.

У судовому засіданні 26 листопада 2014 року представники позивача підтримали адміністративний позов, просили суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26 червня 2013 року № 129, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства "Завод 410 цивільної авіації" з питань правомірності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Виробниче об'єднання «Форт Старт» (код за ЄДРПОУ 37841707) за період з 01 липня 2013 року по 31 липня 2013 року, за результатом якої складено акт перевірки від 02 грудня 2013 року № 2542/26-58-22-02-18/01128297.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого в липні 2013 року встановлено завишення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 239174,00 грн., що призвело до завищення значення рядка 20.2, рядка 21 (21.1) та рядок 22 податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року у сумі 239174,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17 березня 2014 року № 0000092202 позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 239174,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, спірне податкове повідомлення - рішення - без змін.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Виробниче об'єднання «Форт Старт».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 02 грудня 2013 року № 2542/26-58-22-02-18/01128297.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Виробниче об'єднання «Форт Старт», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як свідчать матеріали справи, на засіданні комітету з конкурсних торгів ДП «Завод 410 цивільної авіації» 02 серпня 2013 року ухвалено на підставі документів, які є у наявності (комерційна пропозиція від ТОВ «Виробниче об'єднання «Форт Старт», м. Донецьк на загальну суму 1 002 660,00 грн., проект додаткової угоди №7 до договору № 02-01-13 від 22 січня 2013 року ТОВ «Виробниче об'єднання «Форт Старт» на загальну суму 1 002 660,00 грн. з ПДВ) щодо закупівлі радіо-електричного обладнання, затвердити найбільш економічно вигідну пропозицію ТОВ «Виробниче об'єднання «Форт Старт», місто Донець, сума по якій складає 1002660,00 грн. та укласти додаткову угоду № 7 з ТОВ «Виробниче об'єднання «Форт Старт» щодо закупівлі радіо-електричного обладнання.

Державним підприємством "Завод 410 цивільної авіації" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Форт Старт» (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 02-01-13 від 22 січня 2013 року, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю радіо-електричне обладнання, далі товар, для капітального ремонту літаків типу АН, зазначені в п. 1.2 цього Договору, а Покупець - прийняти і оплатити. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість товарів та ціна, які поставляються за цим Договором, передбачені у Специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору. Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до розділу II Договору купівлі-продажу № 02-01-13 від 22 січня 2013 року Продавець повинен поставити Покупцю товари, якість яких відповідає технічним умовам (ТУ) заводу-виробника, відповідним ГОСТам, характеристикам та вимогам державних стандартів, встановленим для цієї групи товарів.

Продавець зобов'язаний на товари, які постачаються за цим Договором, видати документ (паспорт, сертифікат якості, бірку, тощо, з мокрою печаткою відділу технічного контролю (ВТК)) підтверджуючий якість із посиланням на відповідні ГОСТи, ОСТи, ТУ, або ін., видаткову накладну, податкову накладну.

В разі надання копій документів, що підтверджують якість та відповідність товару, Продавець повинен завірити такі документи відповідним чином: своєю печаткою та підписом керівника із зазначенням П.І.Б., посади, дати встановлення підпису та написом «з оригіналом згідно».

Відповідно до пункту 3.1. зазначеного Договору ціна на момент укладення цього Договору без ПДВ становить: 648 650,00 грн. Загальна вартість товару складає: 778 380,00 грн. Ціна одиниці товарів фіксується на момент укладання цього Договору та передбачена в п. 1.2. цього Договору і зміні в односторонньому порядку не підлягає.

Пунктом 4.1 цього Договору купівлі-продажу № 02-01-13 від 22 січня 2013 року . Розрахунки проводяться наступним шляхом Покупець направляє Продавцю (факсимільним зв'язком) заявку на поставку партії товару в рамках Специфікації № 1 (Додаток №1). Продавець передає Покупцю рахунок для оплати замовленої продукції. Покупець згідно заявки в рамках Специфікації №1, проводить авансовий платіж в розмірі 100%.

Відповідно до пункту 5.5. Договору Продавець здійснює поставку кожної партії товару з додаванням необхідної документації на товар (податкова накладна, видаткова накладна, паспорт (сертифікат) якості виробника на товар).

Матеріали справ свідчать, що сторонами укладались Додаткові угоди, якими затверджувались специфікацій до Договору № 02-01-13 від 22 січня 2013 року, та виписувались видаткові накладні, згідно яких позивачем придбано радіо-електричне обладнання для капітального ремонту літаків типу АН.

На підтвердження поставки придбаного товару у ТОВ «Виробниче об'єднання «Форт Старт» позивачем надані пояснювальні записки працівників складу (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4), якими останні повідомляють, що протягом лютого - вересня 2013 року зазначеними працівниками були прийняті вантажі та документи на вантаж, яким були комплектуючі від ТОВ «ВО «Форт Старт», що призначалися для використання Підприємством ремонту повітряних суден.

ТОВ «Виробниче об'єднання «Форт Старт» виписано на адресу позивача податкові накладні №№ 1-43 від 02 року 2013 року по 30 липня 2013 року на загальну суму 1435045,20 грн., в тому числі сума ПДВ 239174,20 грн.

Оплата за придбаний товар здійснювалась протягом липня - вересня 2013 року в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується відповідні копії платіжних доручень.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за перевіряємий період на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ВО «Форт Старт» у зв'язку з придбанням товарів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Виробниче об'єднання «Форт Старт» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з надання послуг й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Державне підприємство "Завод 410 цивільної авіації" здійснює діяльність у сфері ремонту і технічного обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів, пасажирського авіаційного транспорту, виробництва повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування, діяльності у сфері інжинірингу, геології та геодезії надання послуг, технічного консультування в цих сферах.

Матеріали справи, зокрема надані позивачем приходні складські ордери, придбані у ТОВ «Виробниче об'єднання «Форт Старт» радіо-електричне обладнання, використані для капітального ремонту літаків типу АН, що співпадає із основним видом діяльності позивача.

В свою чергу, відсутність товарно-транспортних накладних пояснюється тим, що згідно умов Договору купівлі-продажу, обов'язок доставки товару до складських приміщень позивача покладено на Продавця.

Слід звернути увагу, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «Виробниче об'єднання «Форт Старт» здійснювались протягом 2013 року, проте саме операції вчинені у липні 2013 року на думку відповідача є нікчемними.

Як зазначено в акті перевірці, стверджуючі про нікчемність господарських операцій між позивачем та контрагентом у липні 2013 року, контролюючий орган посилається на висновки, що викладені в Довідці ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів Донецької області від 17 жовтня 2013 року № 531304 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВО» Форт Старт» (код за ЄДРПОУ 37841707) щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами покупцями за липень 2013 р. Згідно висновків довідки встановлено: відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статті 198, 201 Податкового кодексу України.

Проте судом не приймаються зазначені доводи контролюючого органу, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «ВО» Форт Старт», здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «ВО» Форт Старт» був зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань, а тому за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «ВО» Форт Старт», а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

На думку суду, позивач, як Замовник послуг, не може нести відповідальність ні за несплату податків виконавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Суд звертає увагу, що дані податкової звітності контрагентів про відсутність основних засобів не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ВО» Форт Старт», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 239174,00 грн. є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17 березня 2014 року № 0000092202 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Державного підприємства "Завод 410 цивільної авіації" підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Державного підприємства "Завод 410 цивільної авіації" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17 березня 2014 року № 0000092202.

3. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Державного підприємства "Завод 410 цивільної авіації" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник