Ухвала

від 01.12.2014 по справі 910/11278/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/11278/14 01.12.14

За заявою Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними

інвестиціями "ОСНОВА-СОЛСИФ" у формі товариства

з обмеженою відповідальністю

про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від

06.08.2014р. у справі № 910/11278/14

У справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК БУД"

до Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними

інвестиціями "ОСНОВА-СОЛСИФ" у формі товариства з

обмеженою відповідальністю

про стягнення 51 877,04 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Соболєва Т.О. - по дов. №б/н від 26.05.2014р.

Від відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2014р., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК БУД" задоволено частково.

Стягнуто з Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями "ОСНОВА-СОЛСИФ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, код ЄДРПОУ 20057315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК БУД" (03680, м. Київ, вул. О. Довженка, 12-А, код ЄДРПОУ 36529767) 46 775 (сорок шість тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. - суму основної заборгованості, 568 (п'ятсот шістдесят вісім) грн. 92 коп. - 3% річних, 3092 (три тисячі дев'яносто дві) грн. 50 коп. - інфляційних нарахувань та 1775 (одну тисячу сімсот сімдесят п'ять) грн.. 84 коп. - судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014р., апеляційну скаргу спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 року у справі №910/11278/14 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 року у справі №910/11278/14 залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2014 р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 р., яка набрала законної сили 24.09.2014 р., господарським судом міста Києва видано наказ від 01.10.2014р., що відповідає резолютивній частині вказаного рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2014р., рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 24.09.2014р. у справі № 910/11278/14 залишено без змін.

05.11.2014 р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про розстрочку виконання рішення від 06.08.2014р. у справі № 910/11278/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК БУД" до Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями "ОСНОВА-СОЛСИФ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 51 877,04 грн.

Ухвалою від 18.11.2014р. розгляд заяви було призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.12.2014р.

Заява мотивована тим, що нестійкість національної економіки та девальвація національної валюти як складова обставини, що унеможливлює негайне виконання рішення Господарського суду м. у справі №910/11278/14 від 06.08.14 року.

У відповідності з офіційним курсом валют Національного Банку України (далі - НБУ) станом на 04.11.14 року офіційний курс гривні досяг історичного мінімуму майже в 12,95 грн. за долар. Падіння гривні обґрунтоване військовими діями на сході країни і панічними настроями юридичних та фізичних осіб. Девальвація національної валюти та неймовірні втрати зумовлюють об'єктивну обставину, як складову виняткового характеру, що унеможливлює негайне виконання Рішення господарського суду.

Також заявник зазначає про неймовірний рівень інфляції, що істотно вплинув на діяльність заявника. За даними НБУ в період з січня по серпень 2014 року, рівень інфляції склав 12% у порівнянні з минулим роком того ж періоду, рівень інфляції склав лише 0,2 %.

Основним видом діяльності СП ТОВ «Основа- Солсиф» є - Будівництво житлових і нежитлових будівель (Код КВЕД 41.20).

СП ТОВ «Основа- Солсиф» відчуло суттєвий вплив останніх подій, що проявилося у виникненні проблем з фінансуванням проектів, зумовлену падінням національної валюти та зростанням цін(зумовлену інфляційними процесами). Зазначене погіршення зачепило потенційних замовників послуг, внаслідок чого зменшився платоспроможний попит, а також можливості Заявника (забудовника), що залучав кредити для реалізації власних проектів. Якщо раніше компанія мала декілька джерел фінансування будівельних проектів - власні кошти, кошти від продажу нерухомості на етапі будівництва та залучені кошти (переважно кредити від банків), то зараз головним джерелом для подальшого фінансування робіт виступили власні грошові кошти.

Заявник зазначає, що на сьогоднішній день відповідач перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання Рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/11278/14 від 06.08.14 року

В обгрунтування складного фінансового стану відповідач посилається на збитковість підприємства, величезні кредитні зобов'язання останнім часом, сильно вплинули на діяльність відповідача та зумовила виникнення боргових зобов'язань за договором. Відповідно до Довідки №1 від 02.10.2014 року станом на 30.09.2014 року кредиторська заборгованість становить 41 357 000,00 грн.

Одним із конституційних обов'язків громадян України (юр. осіб) є обов'язок кожного сплачувати податки й збори в порядку і розмірах, установлених законом, а також щороку подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом (ст. 67 Конституції України).

Також заявник при розгляді заяви просить суд вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, звернути увагу на скорочення об'ємів оборотів компанії. Так у відповідності до звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2014 року, що є додатком Довідки №2 від 02.10.14 року, обороти компанії складають лише 26 433 000, 00 гривень, що у порівнянні з 2008 роком у тридцять два рази менше (857 206 000 грн.) і у шість разів менше в порівнянні з 2013 роком (173 952 000,00 грн.).

Представник заявника в судове засіданні не з'явився.

Представник стягувача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових винятках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Розглянувши заяву Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями "ОСНОВА-СОЛСИФ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2014р. у справі №910/11278/14, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вказаною нормою визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Так, виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатися господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Згідно з пунктом 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» від 12.09.1996р. № 02-5/333 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

Судом встановлено, що в обґрунтування заяви боржник посилається, зокрема, на те, що останній знаходиться у тяжкому фінансовому становищі та має низький рівень платоспроможності.

Між тим, всупереч положенням статті 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, заявник під час вирішення питання про можливість розстрочки виконання рішення суду не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують тяжкий фінансовий стан заявника.

Також суд приймає до уваги, що згідно приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. № 01-8/1427 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).

Cудом встановлено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004р.).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що «затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції» (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004р.).

Крім того, відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

З огляду на наведені приписи вбачається, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Спільним Українсько-Французьким підприємством з іноземними інвестиціями "ОСНОВА-СОЛСИФ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в заяві не обґрунтовані та документально не підтверджені обставини з настанням яких поліпшиться його майновий стан, або обставини, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим, як і не обґрунтовано винятковість випадку, який є підставою для вчинення, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, процесуальних дій.

Враховуючи відсутність підстав, визначених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями "ОСНОВА-СОЛСИФ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/11278/14 від 06.08.2014р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями "ОСНОВА-СОЛСИФ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №№910/11278/14 від 06.08.2014р. відмовити.

Суддя Т.Ю.Трофименко