Постанова

від 01.12.2014 по справі 916/2122/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року Справа № 916/2122/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О., суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В. розглянувши касаційні скарги 1. заступника військового прокурора Південного регіону України, 2. Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" постановуОдеського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 у справі№916/2122/13 Господарського суду Одеської області за позовомпершого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до 1. Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Міністерства оборони України, 2. 9 Спортивного клубу Управління спорту Міністерства оборони України провизнання договору недійсним за участю представників сторін від прокуратури:Коркішко В.М. від позивача:Заінчковський Д.А. від відповідача 1:Ягодніков С.Ю. від відповідача 2:не з'явився від третьої особи 1:Павлов С.О. від третьої особи 2:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель загальною площею 5 995,5 м 2 , розташованих за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2а, укладеного 03.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" та Приватним підприємством "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест".

Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України з огляду на відсутність у ТОВ "Грін Коін", яке не було власником спірного нерухомого майна, права відчужувати це майно; недотримання встановленого законодавством порядку відчуження нерухомого військового майна; а також перевищення директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління своїх повноважень, у зв'язку з чим спірне майно вибуло з володіння держави поза її волею.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2014 скасовано рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Рішенням від 23.06.2014 Господарський суд Одеської області (суддя Горячук Н.О.) у позові відмовив, дійшовши висновку про відсутність передбачених ст. 388 ЦК України підстав для витребування спірного майна у ТОВ "Юг-Інвест" як добросовісного набувача.

Постановою від 14.10.2014 Одеський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Журавльов О.О., Ярош А.Ф., Савицький Я.Ф.) рішення суду першої інстанції скасував, а позов задовольнив, визнавши недійсним спірний договір купівлі-продажу з підстав невідповідності його вимогам Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України".

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, заступник військового прокурора Південного регіону України, ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест", ТОВ "Грін Коін" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких посилаються на порушення судами норм матеріального і процесуального права. При цьому у касаційній скарзі ТОВ "Грін Коін" заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції; у касаційній скарзі ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та припинення провадження в справі; а в касаційній скарзі заступника військового прокурора Південного регіону України заявлено вимоги про зміну мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції.

Кабінет Міністрів України у своєму відзиві підтримав касаційну скаргу військового прокурора Південного регіону України та заперечив проти задоволення касаційних скарг відповідачів. Військовий прокурор Південного регіону України також подав відзив на касаційні скарги відповідачів, у якому просить ці скарги залишити без задоволення.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційних скарг, однак ТОВ "Грін Коін" та 9 Спортивний клуб Управління спорту Міністерства оборони України не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи і прокурора, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши, згідно з ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між Міністерством оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Мельник В.Л., та ТОВ "Грін Коін" було укладено договори №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін та №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 №11/007/03-061/ОЦс, а також додаткову угоду №1 від 25.03.2006 до договору №11/008/03-062/ОЦс.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.08.2007 у справі №17/183-07-7032 визнано дійсним договір №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006, укладений між Міністерством оборони України в особі директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) - "Укроборонбуд" та ТОВ "Грін Коін"; визнано за ТОВ "Грін Коін" право власності на майно, розташоване на території військового містечка №216, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, а саме: бойлерну - 311,9 м 2 ; комплекс біля басейну - 1 380,9 м 2 , який складається з басейну 1 - 1 050,0 м 2 та басейну 2 - 425 м 2 ; бігову доріжку - 623,3 м 2 ; казарму - 417,7 м 2 ; спортивний зал №1 - 1 135,4 м 2 ; спортивний зал №2 та адміністративне приміщення - 651,3 м 2 ; також привласнено зазначеному нерухомому майну поштову адресу: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а.

Зважаючи на визнання вказаним судовим рішенням права власності на відповідне майно, ТОВ "Грін Коін" за договором купівлі-продажу від 03.10.2007 відчужило нежитлові будівлі в місті Одесі по пров. Сільськогосподарський, 2, на користь ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" з одночасною зміною їх адреси на пров. Сільськогосподарський, 2-а.

Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 04.10.2007 зареєстровано право власності на об'єкти, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а, за ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" (витяг № 16173852).

У подальшому рішенням Господарського суду Одеської області від 10.01.2008 у справі №15-17/183-07-7032, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2008, скасовано вищевказане рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 у справі №17/183-07-7032 за нововиявленими обставинами, в задоволенні позову ТОВ "Грін Коін" до Міністерства оборони України про визнання договору дійсним і визнання права власності відмовлено.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.06.2008 у справі №15/34-08-725, залишеним без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду 07.04.2009 та Вищого господарського суду України від 27.07.2009, інвестиційний договір №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006, договір №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 та додаткову угоду №1 до цього договору визнано недійсними як такі, що укладені з порушенням вимог чинного законодавства.

Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2009 у справі №6/22-08-441 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 та рішення Господарського суду Одеської області від 05.06.2008, відмовлено в задоволенні позовних вимог Одеської міської ради та військового прокурора Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про: визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.10.2007 нежитлових будівель загальною площею 5995,5 м 2 , що знаходяться у м. Одесі, пров. Сільськогосподарський, 2-а, укладеного між ТОВ "Грін Коін" і ПП "ІК "Юг-Інвест", та зобов'язання ПП "ІК "Юг-Інвест" повернути Міністерству оборони України відповідні нежитлові будівлі загальною площею 5995,5 м 2 (бойлерна 311,9 м 2 , комплекс біля басейну - 1380,9 м 2 , басейн 1 - 1050 м 2 , басейн 2 - 425 м 2 , бігова доріжка - 623,3 м 2 , казарма - 417,7 м 2 , спортивний зал №1 - 1135,4 м 2 , спортивний зал №2 та адміністративне приміщення 651,3 м 2 ). Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.05.2011 заяву військової прокуратури Південного регіону України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 24.11.2009 у справі №6/22-08-441 залишено без задоволення.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.08.2010 у справі №6-15/179-09-6390, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2010, відмовлено у задоволенні позову першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України щодо визнання права власності на об'єкти нерухомості військового містечка №216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а): бойлерну, комплекс біля басейну, басейни №1 і №2, бігову доріжку, казарму, спортивні зали №1 і №2 та адміністративне приміщення, загальною площею 5995,5 м 2 ; задоволено зустрічний позов ПП "ІК "Юг-Інвест" - визнано за ПП "ІК "Юг-Інвест" право власності на вищевказані об'єкти нерухомості військового містечка №216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а).

У даній справі перший заступник прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері заявив позов в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель загальною площею 5 995,5 м 2 , розташованих за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2а, укладеного 03.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" та Приватним підприємством "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест".

Необхідність захисту прав держави саме у такий спосіб заступником прокурора мотивована необхідністю визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним для подальшого оформлення права власності держави на спірне майно. За доводами заступника прокурора, потреба в реституції або віндикації в даному випадку відсутня, оскільки відповідне майно військового містечка №216 із володіння держави в особі 9 Спортивного клубу фактично не вибувало, постійно перебувало в його користуванні, у зв'язку з чим відсутня необхідність для за явлення вимог про повернення цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими (в редакції на момент укладення спірного договору) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що предметом купівлі-продажу за оспорюваним у справі договором від 03.10.2007 є об'єкти нерухомості військового містечка №216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а).

У ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" (в редакції на момент укладення спірного договору) визначено, що Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно із законом. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Статтею 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" передбачено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті); з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна; військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням; облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

За вимогами ч. 2 ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Однак Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України не приймав рішення щодо відчуження відповідного нерухомого майна військового містечка №216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а), про що свідчить, зокрема, вирок Мельнику Б.Л., винесений Шевченківським судом м. Києва, яким встановлено незаконне відчуження майна посадовою особою Міністерства оборони України.

Отже, оскільки попереднім договором №11/007/03-061/Оцс, який визнано недійсним рішенням Господарського суду Одеської області від 06.06.2008 у справі №15/34-08-725, неправомірно було відчужено спірне майно, яке закріплено за Збройними Силами України, то і оспорюваний в даній справі договір купівлі-продажу від 03.10.2007 суперечить викладеним вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним з моменту укладення.

Одночасно суд апеляційної інстанції відхилив доводи ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" щодо застосування позовної давності, оскільки сторонами не надано жодних доказів в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України на підтвердження того, що Кабінету Міністрів України було відомо про порушення його права до звернення прокурора з відповідним позовом до місцевого господарського суду, тоді як згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" жодним чином не спростувало викладені висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності погодження Кабінетом Міністрів України відчуження відповідного нерухомого майна, а також відсутності підстав для застосування позовної давності.

Приватне підприємство "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" у своїй касаційній скарзі доводить неправильність застосування судом до спірного договору положень Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" у зв'язку з тим, що на момент укладення спірного договору від 03.10.2007 відповідне майно мало статус приватної, а не державної власності, оскільки належало ТОВ "Грін Коін" на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2007 у справі №15-17/183-07-7032. Проте такі доводи касатора підлягають відхиленню з огляду на те, що вказане судове рішення скасовано рішенням Господарського суду Одеської області від 10.01.2008 у справі №15-17/183-07-7032, у зв'язку з чим договір №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 не є дійсним та не створює юридичних наслідків, як і назване скасоване судове рішення.

Також ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" заперечує проти висновку суду апеляційної інстанції щодо позовної давності, посилаючись на обізнаність Міністра оборони України про укладення спірного договору ще в 2008 році. Але скаржником не спростовано висновок суду про недоведеність обставин обізнаності саме Кабінету Міністрів України про порушення його права до звернення прокурора з позовом у даній справі.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову про визнання недійсним з моменту укладення спірного договору купівлі-продажу.

Разом з тим, у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції також викладено висновки, які колегія суддів вважає хибними. Так, судом зазначено, що ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" є добросовісним набувачем нерухомого майна, що було предметом купівлі-продажу за спірним договором від 03.10.2007, оскільки не знало і не могло знати про відсутність у ТОВ "Грін Коін" права розпоряджатися спірним майном за наявності чинного на той момент рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2007 у справі №17/183-07-7032. А жодної з передбачених ст. 388 ЦК України можливості витребувати вказане майно у ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" не існує.

Направляючи дану справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в постанові від 04.03.2014 вже зазначав про передчасність висновку про те, що ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" є добросовісним набувачем спірного майна з посиланням на рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2007 у справі №15-17/183-07-7032, яке є скасованим. При цьому касаційна інстанція наголошувала на необхідності з'ясування того, у чиєму фактичному володінні перебувають відповідні нежитлові будівлі.

В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що питання користування Міністерством оборони України спірним майном вже було предметом розгляду справи №6-15/179-09-6390, у якій встановлено, що це майно до даного часу знаходиться в користуванні 9 Спортивного клубу та обліковується в КЕВ м. Одеси, але це не спростовує вибуття спірного майна з володіння Міноборони та наявність прав на нього у ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест".

Однак, пославшись на встановлений господарським судом в іншій справі факт перебування спірного майна в користуванні 9 Спортивного клубу та на обліку в КЕВ м. Одеси, суд апеляційної інстанції не навів жодного правового обґрунтування висновку про вибуття цього майна з володіння Міноборони та наявність певних прав на нього у ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" при тому, що преюдиціальне значення згідно зі ст. 35 ГПК України надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Положеннями ст.ст. 387, 388 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння, тобто від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, зокрема, у відповідних випадках витребування його від добросовісного набувача, який не знав і не міг знати про те, що майно придбається за відплатним договором в особи, яка не має право його відчужувати.

Тобто предметом віндикаційного позову виступає вимога власника, який не володіє майном, до невласника, який незаконно володіє цим майном, про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Підставою віндикаційного позову є обставини, що підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача тощо). Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться в незаконному володінні.

Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції під час розгляду даної справи не встановлено жодних обставин, які свідчать про фактичне перебування спірного майна у володінні ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест", висновки суду про добросовісне набуття цього майна вказаною особою, а також відсутність підстав для його витребування є безпідставними, враховуючи також, що ані прокурором, ані Кабінетом Міністрів України віндикаційний позов у даній справі не заявлявся.

Також судова колегія вважає передчасним відхилення судом апеляційної інстанції доводів щодо порушення земельного законодавства у зв'язку з укладенням спірного договору. Зазначивши про ненадання прокурором доказів, що придбане за спірним договором нерухоме майно планувалось для використання ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" в інших цілях, що зумовлює зміну цільового призначення відповідної земельної ділянки, суд апеляційної інстанції не врахував вимоги ст.ст. 19, 20, 77 Земельного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони".

Втім, вищевикладені хибні висновки, викладені в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції, не вплинули на правильність резолютивної частини цієї постанови. Тому оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін з підстав, викладених у мотивувальній частині даної постанови касаційної інстанції. Касаційні скарги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Заступника військового прокурора Південного регіону України, Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 у справі №916/2122/13 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Євсіков

Судді О. Кролевець

О. Попікова