Рішення

від 03.12.2014 по справі 263/10117/14-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Провадження №2/263/3495/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 грудня 2014 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лікфарм» про стягнення грошової компенсації долі в статутному капіталі та частки в майні товариства,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що 23 серпня 2011 року ОСОБА_2 подарував їй належну йому частку в статутному капіталі ТОВ «Лікфарм», про що свідчить укладений договір дарування частки в товаристві з обмеженою відповідальністю від 23.08.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №2742. Згідно п.1.3.1 вказаного договору розмір належної дарувальнику частки в статутному капіталі товариства на момент укладання цього договору складає 50% (п'ятдесят відсотків). В зв'язку з набуттям частки в статутному капіталі ТОВ «Лікфарм» вона звернулася до товариства із заявою про прийняття її до складу товариства, як учасника. 30 вересня 2011 року відбулися загальні збори учасників ТОВ «Лікфарм», на яких серед інших питань, було розглянуто питання про прийом до складу товариства ОСОБА_1. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Лікфарм», оформленим протоколом від 30 вересня 2011 року, їй було відмовлено у прийнятті до складу учасників товариства. Однак, не вирішено питання про компенсацію її частки в статутному капіталі та майні товариства. Це питання не вирішено і дотепер, в зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх майнових прав та просить стягнути з відповідача грошову компенсацію частки в статутному капіталі та майні товариства у сумі 61926,50 гривень.

У судове засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_4 також надав заяву про розгляд справи без його участі, підтримання позовних вимог та незаперечення проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судові засідання не з'явилася без поважних причин, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутності відповідача на підставі ст.224 ЦПК України, заочно.

Суд, дослідивши надані у справі докази, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

27.04.1999 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Лікфарм», засновниками якого виступили ОСОБА_2 та ОСОБА_6. Доля кожного учасника товариства у статутному фонді складає 50%. В подальшому статутний фонд товариства неодноразово змінювався, в зв'язку з чим вносилися відповідні зміни до установчих документів.

23 серпня 2011 року ОСОБА_2 подарував позивачці належну йому частку в статутному капіталі ТОВ «Лікфарм», про що свідчить укладений ними договір дарування частки в товаристві з обмеженою відповідальністю, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №2742. Згідно п.1.3.1 вказаного договору розмір належної дарувальнику частки в статутному капіталі товариства на момент укладання цього договору складає 50% (п'ятдесят відсотків).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.31 постанови №13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» особа, яка придбала частку в статутному капіталі ТОВ чи ТДВ, здійснює права і виконує обов'язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.

30 вересня 2011 року відбулися загальні збори учасників ТОВ «Лікфарм», на яких серед інших питань, було розглянуто питання про прийом до складу товариства позивачки. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Лікфарм», оформленим протоколом від 30 вересня 2011 року, було відмовлено у прийнятті її до складу учасників товариства.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.53 Закону України «Про господарські товариства» учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Аналогічна норма закріплена в ч.2 ст.147 ЦК України.

Зі змісту статуту ТОВ «Лікфарм» такої заборони не вбачається.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до п.17.1 статуту ТОВ «Лікфарм» при виході (виключені) учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна пропорційно його частці у статутному фонді на час його виходу (виключення). Порядок виплати визначається вищим органом товариства з урахуванням вимог діючого законодавства. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю або частково в натуральній формі.

Відповідно до п.17.2 статуту ТОВ «Лікфарм» учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Доказів виплати компенсації частки позиваки в майні товариства відповідачем не надано.

Згідно фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТОВ «Лікфарм» від 01.07.2011 року статутний капітал товариства складає 29,4 тис. гривень, нерозподілений прибуток 103,3 тис. гривень.

Разом з тим згідно п.п.1 п.4 Установчого договору ТОВ «Лікфарм» від 09.04.1999 року статутний фонд товариства складає 9770 гривень, в тому числі 390,00 гривень грошовими коштами, 9380,00 гривень майном: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, згідно з договором купівлі-продажу (біржовий контракт), зареєстрований за №203/01 від 12.03.99р. - 8847,00 гривень; стоматологічний холодильник - 533,00 гривень.

Проте 18 березня 2011 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя визнано недійсним п.3 рішення учасників ТОВ «Фірма Алістер» від 09.04.1999 року про збільшення статутного фонду шляхом внесення в статутний фонд нежилого приміщення, розташованого по АДРЕСА_1; визнано недійсним п.1 установчого договору ТОВ «Лікфарм» від 09.04.1999 р. про передачу до його статутного фонду нежилого приміщення, розташованого по АДРЕСА_1. Дане рішення набрало законної сили 26 липня 2011 року.

Таким чином, частка ОСОБА_1 складає: 29400 - 8847 = 20553 (статутний капітал за вирахуванням вартості квартири № 2 розташованої за адресою: АДРЕСА_1) + 103300,00 грн. = 123853,00 грн. (сума статутного капіталу та нерозподіленого прибутку) : 2 = 61926,50 гривень ( частка 50% в статутному капіталі та майні товариства).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 10, 11, 58-61, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лікфарм» про стягнення грошової компенсації долі в статутному капіталі та частки в майні товариства задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лікфарм» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію частки в статутному капіталі та майні товариства у сумі 61926,50 грн. та судовий збір у сумі 619,27 грн., а всього - 62545 (шістдесят дві тисячі п'ятсот сорок п'ять) гривень 77 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В. Турченко