Постанова

від 25.06.2009 по справі 6/217/50/35/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/217/50/35/37

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "25" червня 2009 р.,               11 год. 50 хв., м. Чернігів          Справа № 6/217/50/35/37

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                           Блохіної Ж.В.

при секретарі

судового засідання                  Зеленко Л.М.,

за участю представників:

позивача                                    Коленченка О.О., довіреність № 21-06/07від 21.06.2007р.,

відповідача 1                            Усенко Л.М., довіреність №1911/9/10-010 від 18.03.2009р.,

відповідача 2                            Устименко І.Г. , довіреність №55 від 01.06.2009р.,

прокурора                                 Козакової І.М. старшого прокурора відділу прокуратури

                                                   Чернігівської області,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні позов      товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівтекс”,

                                                   м. Чернігів, вул. Щорса, 62-в

до  відповідача 1                      Державної податкової інспекції у м. Чернігові,

                                                   м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28,

до 2-го відповідача                  Головного управління Державного казначейства України у

                                                   Чернігівській області,  м. Чернігів, вул. Комсомольська, 27

про                                              стягнення бюджетної заборгованості в сумі 247962,16 грн.,

                                                             ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Чернігівтекс” подано позов до відповідача 1-го - Державної податкової інспекції  у місті Чернігові та відповідача  2-го - відділення Державного казначейства у місті Чернігові про стягнення з державного бюджету бюджетної заборгованість по  податку на додану вартість у розмірі  1 663 141 грн. за липень 2005 р.

Ухвалою суду від 04.06.2009р.  здійснена заміна другого відповідача –відділення Державного казначейства у місті Чернігові на його правонаступника –Головне управління Державного казначейства України у Чернігівській області.

У судовому засіданні 25.06.2009р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог на 1415178,84 грн. і просить стягнути з державного бюджету бюджетну заборгованість по  податку на додану вартість у розмірі  247 962,16 грн. за липень 2005 р.

Представники відповідачів та прокурор заперечують проти позову.

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити, оскільки дії відповідача суперечать чинному законодавству і порушують права позивача. Так, представник зазначає, що ДПІ у м. Чернігові  було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2006р. №0002062320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування  податку на додану вартість  за 7 місяців 2005р. на суму 1 636 316 грн. Дане податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у м. Чернігові на підставі висновків проведеної виїзної позапланової перевірка з питань достовірності нарахування суми   бюджетного відшкодування  податку на додану вартість  на рахунок платника у банку за  липень 2005р., за результатами якої складено акт №398/23/32711482 від 07.06.2006р.

Позивач, не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, оскільки вони не відповідають первинним документам бухгалтерського та податкового обліку і суперечать нормам чинного законодавства, подав позов до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання  нечинним  податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 08.06.2006р. №0002062320/0.  Постановою господарського суду Чернігівської області від 19 липня 2007р. по справі №6/216а/49а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008р., позов задоволено повністю, визнано нечинним  податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 08.06.2006р. №0002062320/0, яким товариству з обмеженою відповідальність „Чернігівтекс”  зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за липень 2005 року на суму 1 636 316 грн.,   а тому  дана сума  підлягає відшкодуванню позивачу з державного бюджету України відповідно до п.п. 7.7.4, 7.7.5, 7.7.8 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Враховуючи, що в результаті проведеної звірки з першим відповідачем виявилося, що станом на 24.06.2009р. сума ПДВ, яка не відшкодована товариству із заявленої до відшкодування суми за липень 2005 року, складає 247962,16 грн., позивач просить позов задовольнити саме в цій сумі.

Представник першого відповідача просить у позові відмовити, посилаючись на те, що перевіркою позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2005р., за результатами якої ДПІ у м. Чернігові складено акт від 07  червня 2006р. № 398/23/32711482 “Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ “Чернігівтекс” (код за ЄДРПОУ 32711482) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період липень 2005 року.”, встановлено, що в порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону №168 та п.п. 5.12 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ ТОВ “Чернігівтекс” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2005 року на суму 1 636 316 грн.

Отже, за висновками акту  перевірки Державною податковою інспекцією у м. Чернігові  зменшено  ТОВ “Чернігівтекс” суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1 636 316 грн., що на думку ДПІ у м. Чернігові є повністю правомірним.

Представник  другого відповідача проти позовних вимог заперечує та просить у позові відмовити, оскільки у Головного управління Державного казначейства в Чернігівській області відсутні на даний момент правові підстави для відшкодування з бюджету 247 962,16  грн. ПДВ.

Прокурор підтримує позицію першого відповідача і просить у позові відмовити.

Вислухавши представників сторін,  зясувавши всі обставини справи, дослідивши  надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,  ТОВ „Чернігівтекс” скористалося правом на виправлення помилок та 29.09.2005р. подало  до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва  уточнюючий розрахунок  податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2005 року, за даними якого в рядку 8.7 задекларовано до збільшення суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в сумі 1 663 141 грн. з Додатком 3 „Розрахунок  сум бюджетного відшкодування”, в якому заявлено  1 663 414 грн. ПДВ за липень 2005р. до відшкодування на розрахунковий рахунок.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість ТОВ „Чернігівтекс” за період: липень та серпень 2005р., за результатами якої складено довідку від 27.11.2005р. №2308/23-02/32711482.

Як вбачається з розділу 3.3  „Розрахунки з бюджетом” вищевказаної довідки, результатами перевірки не встановлено розбіжностей з даними підприємства, визначеними у декларації з ПДВ з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, поданого товариством 20.09.2005р. за №222329 до декларації з ПДВ за липень 2005р.

Як зазначено в довідці, податковий кредит визначено товариством відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та складається з сум податків нарахованих (сплачених) за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст..8 цього Закону протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Також в довідці ДПІ у Шевченківського району м. Києва зазначено, що відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” товариством віднесено до р.3 р.4 „Розрахунку суми бюджетного відшкодування” (додаток №3 до податкової декларації з ПДВ) та до р.25 (25.1) декларації з ПДВ за липень 2005 р. суму податкового кредиту фактично сплаченого ТОВ „Чернігівтекс” постачальникам товарів (послуг) у розмірі 1 663 141 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

В провадженні господарського суду Чернігівської області знаходилась справа №6/216а/49а, яка була порушена за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівтекс” до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання  нечинним  податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 08.06.2006р. №0002062320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за липень 2005р. на суму 1 636 316 грн.

Постановою господарського суду Чернігівської області по справі №6/216а/49а від 19.07.2007р., яка набрала законної сили (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008р.), позов задоволено повністю, визнано нечинним  податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 08.06.2006р. №0002062320/0, яким товариству з обмеженою відповідальність „Чернігівтекс” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за липень 2005р. на суму 1 636 316 грн.

При цьому судом було встановлено наступне.

ДПІ у м. Чернігові було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2006р. №0002062320/0, яким ТОВ „Чернігівтекс” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за липень 2005р. на суму 1 636 316 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у м. Чернігові на підставі висновків проведеної виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми   бюджетного відшкодування  податку на додану вартість  на рахунок платника у банку за  липень 2005р., за результатами якої складено акт №398/23/32711482 від 07.06.2006р., згідно якого перевіркою встановлено:

- перевіркою підтверджено заявлену ТОВ “Черніговтекс” суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2005р. в сумі 26825 грн.;

-            в порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на  додану вартість” та в порушення п.п.5.12 п.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” ( у редакції наказу ДПА України від 15.06.05р. №213), ТОВ “Чернігівтекс“ завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2005 р. на суму 1 636 316 грн.;

- сума 1 636 316 грн. не підлягає відшкодуванню, а переноситься у рядок 26 Декларації з ПДВ як залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з вищевказаної постанови суду, перевіркою  також було встановлено наступне:

„Згідно з поданою ТОВ „Чернігівтекс” до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за липень 2005 року, уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2005р. та розрахунком сум бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 1 663 141 грн.

Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (червень 2005 року), фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) ТОВ „Чернігівтекс” у попередньому податковому періоді (червень 2005 р.) постачальникам таких товарів (послуг), складає 26824,53 грн. та підтверджена наданими до перевірки платіжними дорученнями і банківськими виписками.

Таким чином, перевіркою встановлено, що на порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на  додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР (далі –Закон №168) ТОВ „Чернігівтекс” неправомірно визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за поточний звітний період –липень 2005 року в розмірі 1 663 141 грн. при наявній сплаті у попередньому податковому періоді (червень 2005 року) постачальникам товарів (послуг) в розмірі 26824,53 грн.”

Господарський суд Чернігівської області у постанові  по справі №6/216а/49а від 19.07.2007р. зазначив, що ДПІ у м. Чернігові безпідставно зменшила ТОВ „Чернігівтекс” суму бюджетного відшкодування за липень 2005 року на суму 1 636 316 грн.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з підпунктами 1.7,  п. 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі –Закон №168) податковий  кредит  -  сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне  відшкодування  - сума,  що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок  визначення суми податку,  що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, строки розрахунків з бюджетом передбачені п.7.7 ст. 7 Закону №168.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону №168 сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

    а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

    б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168 платник   податку,   який   має   право  на  одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

У відповідності до п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закон №168 протягом  30  днів,  наступних   за   днем   отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено п.п.7.7.8 п.7.8 ст. 7 Закону №168 сума бюджетного відшкодування, не сплачена у строки, визначені цим пунктом, вважається бюджетною заборгованістю.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість ТОВ „Чернігівтекс” за період: липень та серпень 2005р., за результатами якої складено довідку від 27.11.2005р. №2308/23-02/32711482.

Як зазначено в довідці, податковий кредит визначено товариством відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та складається з сум податків нарахованих (сплачених) за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст..8 цього Закону протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Також в довідці ДПІ у Шевченківського району м. Києва зазначено, що відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” товариством віднесено до р.3 р.4 „Розрахунку суми бюджетного відшкодування” (додаток №3 до податкової декларації з ПДВ) та до р.25 (25.1) декларації з ПДВ за липень 2005 р. суму податкового кредиту фактично сплаченого ТОВ „Чернігівтекс” постачальникам товарів (послуг) у розмірі 1 663 141 грн.

Постановою господарського суду Чернігівської області по справі №6/216а/49а від 19.07.2007р., яка набрала законної сили (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008р.),  визнано нечинним  податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 08.06.2006р. №0002062320/0, яким товариству з обмеженою відповідальність „Чернігівтекс” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за липень 2005р. на суму 1 636 316 грн.

Таким чином, сума податку на додану вартість  1 663 141грн., задекларована позивачем  до відшкодування на розрахунковий рахунок за липень 2005 року і не відшкодована першим відповідачем,  вважаються бюджетною заборгованістю.

Як вбачається з акту звірки від 24.06.2009р., проведеної між позивачем та першим відповідачем, карток особового рахунку позивача - платника ПДВ,  із бюджетної заборгованості  по податку на додану вартість в сумі 1 663 141 грн. на день вирішення спору не відшкодовано позивачу податок на додану вартість в сумі 247 962,16 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з державного бюджету 247 962,16 грн. бюджетної заборгованості по  податку на додану вартість за липень 2005р.  є повністю обґрунтованими і  підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

        С У Д    П О С Т А Н О В И В:    

   1. Позов задовольнити повністю.

   2. Стягнути з державного бюджету України на користь   товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівтекс” (м. Чернігів,  вул. Щорса, 62-в, код 32711482, рахунок 26007028501980 в банку ПЕКАО (Україна) ТзОВ в м. Києві) 247 962,16 грн. бюджетної заборгованості по  податку на додану вартість за липень 2005р.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь   товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівтекс” (м. Чернігів,  вул. Щорса, 62-в, код 32711482, рахунок 26007028501980 в банку ПЕКАО (Україна) ТзОВ в м. Києві)  1700 грн. судових витрат.

 4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

            Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений  Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

           У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

        5. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

      Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

      Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення вищевказаних строків залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

      Постанова в повному обсязі виготовлена 30.06.2009р.

Суддя                                                                                                   Ж.В. Блохіна