Постанова

від 03.07.2009 по справі 3/301

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИ ВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 год. 50 хв.

03.07.2009 р. № 3/301

Окружний адміністративн ий суд міста Києва у складі го ловуючої судді Блажівсько ї Н.Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І.О.

Розглянув у відкритому су довому засіданні адміністра тивну справу

За позовом Де ржавної податкової адмініст рації у м. Києві

до Т овариства з обмеженою відпов ідальністю «Укрімпекс»,

Товариства з обмеженою від повідальністю «Науково-виро бнича

фірма «Інтермодуль-груп»

про в изнання недійсним договору

У судовому засіданні 3 лип ня 2009 року відповідно до пункт у 3 статті 160 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и проголошено вступну та рез олютивну частину Постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Державна податкова адмін істрація у м. Києві (надалі - П озивач) звернулася до Окружн ого адміністративного суду м іста Києва з позовом до Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Укрімпекс»(надалі - Відповідач 1), Товариства з обм еженою відповідальністю «Ін термодуль-груп»(надалі - Від повідач 2) про визнання догово ру поставки № 18 від 2 серпня 2006 ро ку на загальну суму 12 732 083, 31 грн. м іж Товариством з обмеженою в ідповідальністю «Укрімпекс »та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-в иробнича фірма «Інтермодуль -груп»недійсним відповідно д о статті 207 Господарського Код ексу України; стягнення з Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Укрімпекс»(П/р № 2600430 12035 в АБ «Національні інвестиц ії», МФО 300498) в дохід держави вар тість отриманих тепловозних запчастин за договором пост авки № 18 від 2 серпня 2006 року на з агальну суму 12 732 083, 31 грн.; стягне ння з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-в иробнича фірма «Інтермодуль -груп»(П/р № 26005054998001, в філії № 3 ВАТ А КБ «Капітал», МФО 380407) в рахунок Товариства з обмеженою відп овідальністю «Укрімпекс»гр ошову суму за договором пост авки № 18 від 2 серпня 2006 року на з агальну суму 12 732 083, 31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю «Укрімпекс»та Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю «Інтермодуль-груп»дог овір поставки № 18 від 2 серпня 20 06 року на загальну суму 24 876 069, 52 г рн. є таким, що укладений з пор ушенням норм чинного законод авства України, якими встано влені загальні вимоги, додер жання яких є необхідним для ч инності правочину.

В судовому засіданні пред ставник Позивача посилався н а Постанову Святошинського р айонного суду міста Києва по справі № 2а-49-1/07 від 16 березня 2007 ро ку, відповідно до якої було ви знано недійсним статут та св ідоцтво платника ПДВ з момен ту державної реєстрації, а та кож на те, що протягом діяльно сті Товариства з обмеженою в ідповідальністю «Інтермоду ль-груп»його директором (гро мадянином ОСОБА_1) не було підписано жодної податкової декларації, не було відкрито банківських рахунків, не під писувалося первинних бухгал терських документів, договор ів, актів виконаних робіт, не з дійснювалося внесків в стату тний фонд Товариства з обмеж еною відповідальністю НВФ «І нтермодуль-груп», особистого майна чи коштів, не отримувал ося свідоцтва платника ПДВ т а печатки підприємства.

Таким чином, на думку Пози вача, громадянин ОСОБА_1 н е мав на меті здійснення будь -якої господарської діяльнос ті, і не мав ніякого відношенн я до Товариства з обмеженою в ідповідальністю НВФ «Інтерм одуль-груп». Фактично підпри ємницька діяльність Товарис тва з обмеженою відповідальн істю НВФ «Інтермодуль-груп»п роводилась невідомими особа ми, статут містить недостові рні дані щодо засновника і мі сцезнаходження підприємств а, чим створені умови для здій снення іншими фізичними особ ами діяльності поза державни м контролем з метою ухилення від сплати податків.

Представник Відповідача 1 - Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Укрімпекс» , - проти заявлених позовних вимог заперечила, посилаючи сь на їх необґрунтованість т а безпідставність.

В обґрунтування заперече нь на позов представник Відп овідача 1 зазначила, що Догові р поставки № 18 від 2 серпня 2006 рок у було укладено з дотримання м всіх вимог цивільного та го сподарського законодавства України необхідних для чинн ості правочину, зокрема стат ті 203 Цивільного Кодексу Украї ни та частини 1 статті 55 Господ арського кодексу України.

На підтвердження легітим ності юридичної особи - Това риства з обмеженою відповіда льністю «Інтермодуль-груп», як зазначила представник Від повідача 2, при укладенні дого вору поставки № 18 від 2 серпня 20 06 року, Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрімпек с»були надані для огляду уст ановчі документи (Статут Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Інтермодуль-груп» , Свідоцтво про державну реєс трацію Товариства з обмежено ю відповідальністю «Інтермо дуль-груп»), на підписанні дог овору поставки був присутнім директор Товариства з обмеж еною відповідальністю «Інте рмодуль-груп»ОСОБА_1, який підписав оспорюваний правоч ин; на час укладення договору поставки № 18 від 2 серпня 2006 року відомості про Відповідача 2 м істилися у Єдиному державном у реєстрі підприємств та орг анізацій України.

Таким чином, на думку пред ставника Відповідача 1, на мом ент укладення договору поста вки № 18 від 2 серпня 2006 року Товар иство з обмеженою відповідал ьністю «Інтермодуль-груп»ма ло необхідний обсяг цивільно ї дієздатності та господарсь кої компетенції, волевиявлен ня його було вільним та відпо відало внутрішній волі.

Також представником Відп овідача 1 було зазначено, що ос порюваний правочин був спрям ований на реальне настання п равових наслідків, що підтве рджується повним виконанням сторонами всіх зобов' язань за даним договором, а саме - Т овариство з обмеженою відпов ідальністю «Інтермодуль-гру п»здійснило належним чином п оставку тепловозних частин, а Товариство з обмеженою від повідальністю «Укрімпекс», в свою чергу, виконало грошове зобов' язання, що підтвердж ується первинними документа ми (банківськими виписками, в идатковими та податковими на кладними). Посилання предста вника Позивача на рішення Св ятошинського районного суду міста Києва, на думку предста вника Відповідача 1, є безпідс тавними, так як ухвалою Київс ького апеляційного адмініст ративного суду міста Києва в ід 16 жовтня 2008 року вищевказану постанову було скасовано, а п ровадження у справі закрито.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальніст ю «Інтермодуль-груп», - відп овідно до Довідки Головного управління статистики у міст і Києві № 13-324 3025 від 20 травня 2008 рок у станом на 26 травня 2008 року вил учено з Єдиного державного р еєстру підприємств та органі зацій України (ЄДРПОУ) 13 травн я 2008 року

Керуючись вимогами части ни 6 статті 71 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни, Суд вирішує справу на підс таві наявних в ній доказів.

Розглянувши подані сторо нами документи і матеріали т а заслухавши пояснення предс тавника Позивача, представни ка Відповідача 1, всебічно і по вно з' ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуєть ся позов, об' єктивно оцінив ши докази, які мають юридичне значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті, Ок ружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

2 серпня 2006 року між Товари ством з обмеженою відповідал ьністю «Укрімпекс»та Товари ством з обмеженою відповідал ьністю «Науково-виробнича фі рма «Інтермодуль-груп»було у кладено Договір поставки № 18, відповідно до якого постачал ьник зобов' язався поставит и та передати у власність, а за мовник прийняти й оплатити П родукцію в асортименті та кі лькості відповідно до специф ікацій до договору.

Згідно з наявними в матері алах справи податковими накл адними (№ № 45, 44, 43, 42, 41, 40, 39, 38, 37, 36, 35, 34, 33, 32, 28, 29, 27, 30, 31) та видатковими накладним и (№ РН-0000049 від 26 грудня 2006 року, № РН-0000048 від 22 грудня 2006 ро ку, № РН-0000047 від 20 грудня 2006 року, № РН-0000046 від 12 грудня 2006 року, № РН-0000 045 від 7 грудня 2006 року, № РН-0000044 від 1 грудня 2006 року, № РН-0000043 від 9 лис топада 2006 року, № РН-0000042 від 2 лист опада 2006 року, № РН-0000041 від 20 жовтн я 2006 року, № РН-0000039 від 11 жовтня 2006 р оку, № РН-0000038 від 25 вересня 2006 року , № РН-0000037 від 14 вересня 2006 року, № Р Н-0000036 від 11 вересня 2006 року, № РН-00000 35 від 7 вересня 2006 року, № РН-0000034 ві д 30 серпня 2006 року, № РН-0000033 від 29 се рпня 2006 року, № РН-0000032 від 22 серпня 2006 року, № РН-00000243 від 14 серпня 2006 ро ку, № РН-0000043 від 9 листопада 2006 рок у, № РН-0000023 від 8 серпня 2006 року) сто ронами було виконано зобов' язання, взяті за договором по ставки № 18 від 2 серпня 2006 року, в повному обсязі (Товариством з обмеженою відповідальніст ю «Інтермодуль-груп»було від вантажено та поставлено тепл овозні частини згідно зі спе цифікаціями, які є частиною д оговору поставки, а Товарист вом з обмеженою відповідальн істю «Укрімпекс»було провед ено оплату поставленого това ру згідно з умовами договору ).

Відповідно до Листа Держа вної податкової адміністрац ії у м. Києві до Начальника Дер жавної податкової інспекції у Солом' янському районі мі ста Києва № 305/7/26-5215 від 28 січня 2008 ро ку було доручено здійснити п еревірку Товариства з обмеже ною відповідальністю «Укрім пекс»з питань взаємовідноси н з Товариством з обмеженою в ідповідальністю «Інтермоду ль-груп».

Актом Державної податков ої інспекції у Солом' янсько му районі міста Києва № 3688/23-08-32103271 від 17 березня 2008 року «Про результати виїзної поз апланової перевірки Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Укрімпекс»(код ЄДРПОУ 32103271) з питань правових відноси н з Товариством з обмеженою в ідповідальністю «Науково-ви робнича фірма «Інтермодуль-г руп»(код ЄДРПОУ 34187023) за період з 1 серпня 2006 року по 31 грудня 2006 ро ку»було виявлено порушення Т овариством з обмеженою відпо відальністю «Укрімпекс» Зак ону України «Про податок на д одану вартість», а також було отримано документи про фіна нсово-господарські взаємові дносини з Товариством з обме женою відповідальністю «Нау ково-виробнича фірма «Інтерм одуль-груп».

Посилаючись на Постанову Святошинського районного су ду міста Києва по справі № 2а-49-1 /07 від 16 березня 2007 року за позов ом Державної податкової інсп екції у Святошинському район і міста Києва до ОСОБА_1, То вариства з обмеженою відпові дальністю «Науково-виробнич а фірма «Інтермодуль-груп», т ретя особа Святошинська райо нна у м. Києві державна адміні страція, якою було визнано ст атут та свідоцтво платника П ДВ з моменту державної реєст рації, Позивач вважає, що укла дений між Товариством з обме женою відповідальністю «Укр імпекс»та Товариством з обме женою відповідальністю «Нау ково-виробнича фірма «Інтерм одуль-груп»2 серпня 2006 року дог овір поставки № 18 є таким, що ук ладено з порушенням вимог ци вільного та господарського з аконодавства, а тому даний пр авочин є недійсним.

Суд звертає увагу на те, що , як підтверджується матеріа лами справи, Ухвалою Київськ ого апеляційного адміністра тивного суду від 16 жовтня 2008 ро ку скасовано Постанову Свято шинського районного суду міс та Києва від 16 березня 2007 року т а закрито провадження по спр аві.

Ухвалою Господарського с уду міста Києва по справі № 43/774 від 4 квітня 2008 року затверджен о звіт ліквідатора, затвердж ено ліквідаційний баланс та ліквідовано банкрута - Това риство з обмеженою відповіда льністю «Науково-виробнича ф ірма «Інтермодуль-груп»як юр идичну особу в зв' язку з бан крутством.

Згідно Довідки Головного управління статистики у міс ті Києві № 13-324 3025 від 20 травня 2008 ро ку станом на 26 травня 2008 року То вариство з обмеженою відпові дальністю «Науково-виробнич а фірма «Інтермодуль-груп»ви лучено з Єдиного державного реєстру підприємств та орган ізацій України (ЄДРПОУ) 13 трав ня 2008 року.

Порядок визнання правочи ну недійсним регулюється Цив ільним кодексом України та Г осподарським кодексом Украї ни.

Відповідно до частини 1 ст атті 202 Цивільного кодексу Укр аїни правочином є дія особи, с прямована на набуття, зміну а бо припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Коде ксу України встановлено зага льні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності пр авочину.

Так, відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не м оже суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного зако нодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2 статті 203 Цивільн ого кодексу України встановл ено, що особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатност і.

Згідно з частиною 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника прав очину має бути вільним і відп овідати його внутрішній волі .

Відповідно до частини 4 ст атті 203 Цивільного кодексу Укр аїни правочин має вчинятися у формі, встановленій законо м.

Частиною 5 статті 203 Цивільн ого кодексу України передбач ено, що правочин має бути спря мований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним.

Згідно з частиною 6 статті 203 Цивільного кодексу України правочин, що вчиняється бать ками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтере сам їхніх малолітніх, неповн олітніх чи непрацездатних ді тей.

Статтею 215 Цивільного коде ксу України встановлено, що п ідставою недійсності правоч ину є недодержання в момент в чинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - треть ою, п'ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу. Недійсним є прав очин, якщо його недійсність в становлена законом (нікчемни й правочин). У цьому разі визна ння такого правочину недійсн им судом не вимагається. У вип адках, встановлених цим Коде ксом, нікчемний правочин мож е бути визнаний судом дійсни м. Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Таким чином, відповідно до вимог Цивільного кодексу Ук раїни, підставами недійсност і правочину є:

- суперечність змісту право чину Цивільному кодексу Укра їни, іншим актам цивільного з аконодавства, а також мораль ним засадам суспільства;

- вчинення правочину особою , яка не має необхідного обсяг у цивільної дієздатності;

- відсутність вільного воле виявлення учасника правочин у та відповідності його внут рішній волі;

- правочин, що укладається, н е спрямований на реальне нас тання правових наслідків, що ним обумовлені;

- правочин, що вчиняється ба тьками (усиновлювачами), супе речить правам та інтересам ї хніх малолітніх, неповнолітн іх чи непрацездатних дітей.

Загальні умови укладання договорів, що породжують гос подарські зобов' язання, вст ановлений статтею 179 Господар ського кодексу України.

Так, відповідно до частини 7 статті 179 Господарського код ексу України господарські до говори укладаються за правил ами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуван ням особливостей, передбачен их цим Кодексом, іншими норма тивно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 ст атті 207 Господарського кодекс у України господарське зобов 'язання, що не відповідає вимо гам закону, або вчинено з мето ю, яка завідомо суперечить ін тересам держави і суспільств а, або укладено учасниками го сподарських відносин з поруш енням хоча б одним з них госпо дарської компетенції (спеціа льної правосуб'єктності), мож е бути на вимогу однієї із сто рін, або відповідного органу державної влади визнано суд ом недійсним повністю або в ч астині.

Таким чином, серед підстав недійсності оспорюваних зоб ов' язань, передбачених Госп одарським кодексом України, законодавець виділяє наступ ні:

- невідповідність вимогам з акону;

- вчинення з метою, яка завід омо суперечить інтересам дер жави і суспільства;

- укладення їх учасниками го сподарських відносин з поруш енням хоча б одним із них госп одарської компетенції (спеці альної правосуб' єктності).

Згідно з частиною 1 статті 208 Господарського кодексу Укр аїни якщо господарське зобов 'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, то за наявності наміру в обох стор ін - у разі виконання зобов'я зання обома сторонами - в до ход держави за рішенням суду стягується все одержане ним и за зобов'язанням, а у разі ви конання зобов'язання однією стороною з другої сторони ст ягується в доход держави все одержане нею, а також все нале жне з неї першій стороні на ві дшкодування одержаного. У ра зі наявності наміру лише у од нієї із сторін усе одержане н ею повинно бути повернено др угій стороні, а одержане оста нньою або належне їй на відшк одування виконаного стягуєт ься за рішенням суду в доход д ержави.

В судовому засіданні пред ставник Позивача підставами недійсності договору постав ки № 18 від 2 серпня 2006 року вказув ав те, що оспорюваний правочи н було укладено особою (Товар иством з обмеженою відповіда льністю «Інтермодуль-груп»), яка не має необхідного обсяг у цивільної дієздатності, а т акож на те, що вказаний правоч ин було укладено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства.

Так, посилання представни ка Позивача на недостатній о бсяг цивільної дієздатності Відповідача 2 при укладенні д оговору поставки № 18 від 2 серп ня 2006 року (виходячи із Постано ви Святошинського районного суду міста Києва по справі № 2 а-49-1/07 від 16 березня 2007 року за поз овом Державної податкової ін спекції у Святошинському рай оні міста Києва до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відп овідальністю «Науково-вироб нича фірма «Інтермодуль-груп », третя особа Святошинська р айонна у м. Києві державна адм іністрація) є безпідставними та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказану пост анову Святошинського районн ого суду міста Києва було ска совано Ухвалою Київського ап еляційного адміністративно го суду від 16 жовтня 2008 року, а п ровадження по справі закрито .

Суд звертає увагу на те, що станом на час укладення дого вору поставки № 18 від 2 серпня 2006 року Товариство з обмежено ю відповідальністю «Науково -виробнича фірма «Інтермодул ь-груп»володіло достатнім об сягом цивільної дієздатност і, необхідним для укладення г осподарських договорів.

Відповідно до частини 1 ст атті 18 Закону України «Про дер жавну реєстрацію юридичних о сіб та фізичних осіб - підприє мців»якщо відомості, які під лягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були вне сені до нього, то такі відомос ті вважаються достовірними і можуть бути використані в сп орі з третьою особою, доки до н их не внесено відповідних зм ін.

Стосовно посилання предс тавника Позивача на суперечн ість мети оспорюваного право чину інтересам держави і сус пільства, як на підставу його недійсності, Суд вважає за не обхідне зазначити наступне.

Недійсним визнається гос подарське зобов' язання, вчи нене з метою, яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства. Зі змісту вказа ного положення слідує, що нео бхідними умовами для визнанн я недійсним господарського з обов' язання є його укладенн я з метою завідомо суперечно ю інтересам держави і суспіл ьства та наявність наміру хо ча б у однієї із сторін щодо на стання відповідних наслідкі в.

До вищезазначених зобов' язань, зокрема, належать прав очини, спрямовані на незакон не відчуження або незаконне користування, розпорядження об' єктами права державної власності; на придбання всуп ереч встановленим правилам п редметів, які вилучені з обіг у або обіг яких обмежено тощо .

Для визнання правочину не дійсним на тій підставі, що йо го укладено з метою завідомо суперечною інтересам держав и та суспільства, суд дослідж ує в чому конкретно полягало завідомо суперечна інтереса м держави і суспільства мета укладення правочину, якою із сторін і в якій мірі виконано правочин, а також вину сторін у формі умислу.

Під наявністю умислу у сто рін (сторони) правочину суд ро зуміє те, що вони (вона), виходя чи з обставин справи, усвідом лювали або повинні були усві домлювати протиправність пр авочину, який укладався, і суп еречність його мети інтереса м держави та суспільства і пр агнули або свідомо допускали настання протиправних наслі дків.

Позивачем не було надано С уду обґрунтованих пояснень т а не наведено конкретних док азів на підтвердження того, щ о договір поставки № 18 від 2 сер пня 2006 року було укладено відп овідачами з метою, завідомо с уперечною інтересам держави і суспільства та не вказано, в чому саме проявилася супере чність мети договору поставк и № 18 від 2 серпня 2006 року інтерес ам держави і суспільства.

Суд також звертає увагу на те, що санкції, встановлені ча стиною 1 статті 208 Господарськ ого кодексу України не можут ь застосовуватися за сам фак т несплати податків (зборів, і нших обов' язкових платежів ) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушен ням є несплата податків, а не у кладення правочину.

Водночас, з матеріалів спр ави вбачається, що договір по ставки № 18 від 2 серпня 2006 року бу в спрямований на реальне нас тання правових наслідків, ос кільки сторонами було у повн ій мірі виконано свої зобов' язання за договором, що підтв ерджується податковими накл адними (№ № 45, 44, 43, 42, 41, 40, 39, 38, 37, 36, 35, 34, 33, 32, 28, 29, 27, 30, 31) та видатковими накладним и (№ РН-0000049 від 26 грудня 2006 року, № Р Н-0000048 від 22 грудня 2006 року, № РН-0000047 в ід 20 грудня 2006 року, № РН-0000046 від 12 г рудня 2006 року, № РН-0000045 від 7 грудн я 2006 року, № РН-0000044 від 1 грудня 2006 ро ку, № РН-0000043 від 9 листопада 2006 рок у, № РН-0000042 від 2 листопада 2006 року , № РН-0000041 від 20 жовтня 2006 року, № РН -0000039 від 11 жовтня 2006 року, № РН-0000038 ві д 25 вересня 2006 року, № РН-0000037 від 14 в ересня 2006 року, № РН-0000036 від 11 вере сня 2006 року, № РН-0000035 від 7 вересня 2006 року, № РН-0000034 від 30 серпня 2006 ро ку, № РН-0000033 від 29 серпня 2006 року, № РН-0000032 від 22 серпня 2006 року, № РН-0000 0243 від 14 серпня 2006 року, № РН-0000043 від 9 листопада 2006 року, № РН-0000023 від 8 серпня 2006 року), наявними в мате ріалах справи.

Таким чином, Судом встанов лено, що на момент укладення д оговору поставки № 18 ві д 2 серпня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «І нтермодуль-груп»знаходилос ь в Єдиному державному реєст рі підприємств та організаці й, мало свідоцтво платника по датку на додану вартість, код ЄДРПОУ 34187023, було зареєстрован о Святошинською районною у м істі Києві державною адмініс трацією 28 лютого 2006 року.

Умови договору поставки № 18 від 2 серпня 2006 року було викон ано в повному обсязі його сто ронами, що не заперечувалося сторонами в судовому засіда нні.

В судовому засіданні вста новлено, що укладений між Тов ариством з обмеженою відпові дальністю «Укрімпекс»та Тов ариством з обмеженою відпові дальністю «Науково-виробнич а фірма «Інтермодуль-груп»до говір поставки № 18 від 2 серпня 2006 року, відповідає вимогам ци вільного та господарського з аконодавства.

Суд також вважає за необхі дне зазначити, що відсутніст ь законних підстав для задов олення позовної вимоги про в изнання оспорюваного догово ру недійсним виключає можлив ість задоволення позовної ви моги про стягнення в дохід де ржави грошових коштів, отрим аних за таким договором.

Тому позовні вимоги про ст ягнення з Товариства з обмеж еною відповідальністю «Укрі мпекс»(П/р № 260043012035 в АБ «Націонал ьні інвестиції», МФО 300498) в дохі д держави вартість отриманих тепловозних запчастин за до говором поставки № 18 від 2 серп ня 2006 року на загальну суму 12 732 0 83, 31 грн. та стягнення з Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Науково-виробнича фірм а «Інтермодуль-груп»(П/р № 2600505499 8001, в філії № 3 ВАТ АКБ «Капітал» , МФО 380407) в рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпекс»грошову суму за договором поставки № 18 від 2 се рпня 2006 року на загальну суму 12 732 083, 31 грн., є необґрунтованими та безпідставними, а тому зад оволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинс тва України визначено, що роз гляд і вирішення справ в адмі ністративних судах здійснює ться на засадах змагальності сторін та свободи в наданні н ими суду своїх доказів і у дов еденні перед судом їх переко нливості, а частиною 1 статті 7 1 Кодексу адміністративного судочинства України зазначе но, що кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яких ґ рунтуються її вимоги та запе речення.

Відповідно до частини 1 ст атті 71 Кодексу адміністратив ного судочинства України кож на сторона повинна довести т і обставини, на яких ґрунтуют ься вимоги та заперечення, кр ім випадків, встановлених ст аттею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з ме ж заявлених позовних вимог, с истемного аналізу положень ч инного законодавства Україн и та матеріалів справи, суд ді йшов висновку про те, що позов ні вимоги Позивача є необгру нтованими, та відповідно так ими, що задоволенню не підляг ають.

На підставі викладеного, к еруючись статтями 2, 6, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171, 254 Кодексу адміністрат ивного судочинства України, Окружний адміністративний с уд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні адміністр ативного позову - відмовити повністю.

Постанова набирає закон ної сили після закінчення ст року подання заяви про апеля ційне оскарження, встановлен ого Кодексом адміністративн ого судочинства України, якщ о таку заяву не було подано. Як що було подано заяву про апел яційне оскарження, але апеля ційна скарга не була подана у встановлений строк постанов а набирає законної сили післ я закінчення цього строку.

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції протягом десяти днів з за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни, шляхом подання через суд п ершої інстанції заяви про ап еляційне оскарження з наступ ним поданням протягом двадця ти днів апеляційної скарги. А пеляційна скарга може бути п одана без попереднього подан ня заяви про апеляційне оска рження, якщо скарга подаєтьс я у строк, встановлений для по дання заяви про апеляційне о скарження.

Головуюча Суддя Н. Є. Блажівська