Рішення

від 03.12.2014 по справі 522/26793/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/8866/14

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Ісаєвої Н.В., Комлевої О.С.,

при секретарі Сілукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАНДР -Н» про захист прав споживача та стягнення коштів зі договором про надання послуг, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАНДР-Н» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2014 року,

встановила:

У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 20.07.2012 року між нею та ТОВ «АЛЕКСАНДР -Н» було укладено договір у відповідності до умов якого позивач-замовник доручає відповідачу-виконавцю здійснити збір інформації щодо наявних на ринку пропозицій про продаж нерухомості, спрямований на пошук квартири необхідної замовнику для особистих потреб, а виконавець здійснює дії з пошуку квартири, у відповідності з вимогами замовника. В той же день позивачка сплатила відповідачу 30000 грн., що еквівалентно 3750 дол. США.

Позивачем було вибрано об'єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Строк договору був встановлений з 20.07.2012 року по 24.07.2012 року, але відповідач свої зобов'язання до договору не виконав та на сьогоднішній день уникає від виконання. Позивачка неодноразово усно зверталася до відповідача, але відповідач не став з нею розмовляти, після чого, вона звернулася до відповідача з претензією від 28.08.2012 року щодо невиконання умов договору та повернення коштів у розмірі 30000 грн., але до теперішнього часу відповіді не отримала.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2014 року позов ОСОБА_3 було задоволено.

Стягнуто з ТОВ «АЛЕКСАНДР-Н» на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором від 20.07.2012 року у розмірі 30000,00 грн., що еквівалентно 3750 доларів США на момент його укладання. Стягнуто з ТОВ «АЛЕКСАНДР-Н» на користь ОСОБА_3 пеню у розмірі 186300,00 грн. Вирішено питання судових витрат.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ТОВ «АЛЕКСАНДР-Н».

В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію (послугу) для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника є споживачем, виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід та якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 20.07.2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Александр-Н» в особі ОСОБА_4 було укладено договір про надання послуг, а саме доручено виконавцю здійснити збір інформації відносно наявних на ринку пропозицій щодо продажу нерухомості, направленої на пошук квартири необхідної замовнику для особистих потреб, а виконавець приймає дії щодо пошуку об'єкту нерухомості, згідно вимогам Закону.

Тобто, між сторонами був укладений договір, за якими сторони взяли на себе відповідні зобов'язання, які згідно з законом мають виконуватись належним чином, в порядку визначеному договором.

Предметом вказаного договору є інформаційне обслуговування замовника, спрямоване на пошук квартири необхідної замовнику для особистих потреб, яке передбачає надання послуг замовнику в обумовлених договором обсягах і строк, зазначений в договорі.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини за договором про надання послуг.

Відповідно до п. 2.1. договору, виконавець зобов'язаний повідомляти замовнику на його вимогу всі данні про хід виконання взятих на себе зобов'язань згідно даного договору, провести рекламну кампанію для пошуку об'єкта нерухомості.

Згідно із п. 3.1. договору, за надані послуги, вказані в п.1.1. договору, замовник виплачує виконавцю суму в розмірі 30 000 грн., що еквівалентно 3750 дол. США по курсу банка станом на 20.07.2012 року.

Оплату за договором від 20.07.2012 року позивачка здійснила в той же день у сумі 30000,00 грн., що еквівалентно 3750 дол. США.

Позивачкою були визначені квартири за адресою, а саме АДРЕСА_1 що було вказано в п. 3.3. договору.

Також, п. 6.2. договору передбачено, що договір діє з 20.07.2012 року по 24.07.2014 року. Зазначене також передбачено і п. 8.1. договору.

З урахуванням показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судом також було встановлено, що ріелтори ТОВ «АЛЕКСАНД-Н» квартири АДРЕСА_1, які зазначені в п. 3.3. договору від 20.07.2012 року, особисто позивачці ОСОБА_7, яка є стороною по договору не показували.

Належних та допустимих доказів які б спростовували встановлені обставини, відповідачем з посиланням на належні та допустимі докази не надано.

За таких обставин, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що послуги позивачці ОСОБА_3 ріелторами ТОВ «АЛЕКСАНДР-Н» не надавалися, тому доводи апелянта про те, що позивачу були надані всі послуги за договором є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення. Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Одночасно, рішення суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 3% вартості послуги за кожний день прострочення починаючи з 24.07.2012 року у розмірі 186300,00 грн. (207 днів) є помилковим.

Відповідно до п. 6.2. договору передбачено, що договір діє з 20.07.2012 року по 24.07.2014 року. Зазначене також передбачено і п. 8.1. договору.

Згідно із п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (пристрочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3 відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі 3% загальної вартості замовлення.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи встановлене, судова колегія приходить до висновку про можливість задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 3% вартості послуги за кожний день невиконання договору, тобто з 20.07.2012 року по 24.07.2012 року у розмірі 4500,00 грн. (30,000 грн.-3% /900,00грн.х5діб), тому рішення суду першої інстанції в цій частині на підставі ч. 1 п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні зі зменшенням розміру стягнення до 4500,00 грн.

В решті рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 305, 307, 309 ч. 1 п.п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАНДР-Н» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2014 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАНДР-Н» на користь ОСОБА_3 пені в розмірі 186300,00 грн. змінити, зменшивши розмір стягнення до 4500,00 грн.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання ним законної сили.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

Н.В.Ісаєва

О.С.Комлева