Рішення

від 25.06.2009 по справі 10/99 (17/86)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/99 (17/86)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" червня 2009 р.                                                  Справа № 10/99(17/86)

Позивача: Закритого акціонерного товариства компанії ”Райз”,

03680,  м. Київ, вул. Заболотного, 152

До відповідача: Приватного підприємства  ”Колосок”,

17400, Чернігівська область, Бобровицький район, м. Бобровиця, вул. Карнаухова, 4

Предмет спору : про стягнення 121695,98 грн.

                                                                                                               Суддя  Мурашко І.Г.

                                                          Представники сторін:

Позивач: не з'явився.

Відповідач: не з'явився.

Господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі №17/86 за позовом Закритого акціонерного товариства компанія ”Райз” до Приватного підприємства  ”Колосок” про стягнення 121695,98 грн., в тому числі 33486,26 грн. основного боргу, 57,89грн. процентів за користування товарним кредитом, 46972,49 грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, 29705,32 грн. відсотків за неправомірне користування коштами, 11474,02 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані  невиконанням відповідачем умов договору поставки  на умовах товарного кредиту № К90610097 від 13.06.06р.

     Розпорядженням голови господарського суду Чернігівської області від 18.05.09р. № 02-01/49 у зв»язку з закінченням повноважень судді Кушніра І.В., справу передано на розгляд судді Мурашко І.Г.   Справі присвоєно номер 10/99(17/86).

     Позивач в судове засідання не з»явився, до початку судового засідання від нього надійшло письмове клопотання (факсом) про розгляд справи по суті  за наявними  матеріалами без участі представника позивача.

     Відповідач двічі був повідомлений про розгляд справи  за адресою його державної реєстрації згідно довідки з ЄДР станом на 05.05.09р., про що свідчать матеріали справи , відзив на позов не надав, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає спір за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу  України.

      Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору,  суд  встановив:

     13.06.2006р. між  дочірнім підприємством позивача ДП «Райз –Агросервіс»та відповідачем був укладений договір поставки на умовах  товарного кредиту № К90610097 ( далі- Договір).

     Відповідно до витягу з протоколу від 10.05.06р. № 2 Загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Райз», діяльність ДП «Райз –Агросервіс»було припинено за рішенням зазначених зборів шляхом реорганізації (приєднання) ДП «Райз – Агросервіс»до ЗАТ Компанії «Райз»та прийнято рішення про повне правонаступництво компанією всіх прав та обов»язків підприємств, що приєднуються до компанії, у тому числі ДП «Райз –Агросервіс» (а.с.26-28).

     На підставі вищезазначеного, позивач просить стягнути з відповідача 121695,98 грн. з підстав неналежного виконання відповідачем зобов»язань за Договором виходячи з наступного.

    Відповідно до  п.1.1. Договору, в терміни, визначені Договором, Постачальник (Позивач) зобов'язується передати у власність Покупця (Відповідача) продукцію виробничо-технічного призначення (надалі-товар), а Покупець (Відповідач) зобов'язується прийняти товар, оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній  відповідно до умов Договору.

      У відповідності до п.1.2. Договору, найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості товару (в т.ч. тієї частини вартості товару, яка сплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами –визначені в договорі та специфікації (додатки №1 та №1а), які є невід'ємною частиною договору.

    Згідно п.п.2.1.-2.2. Договору, вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатку №1а і становить 61619,88 грн. або 12201,96 дол. США ( а.с.22), тобто 1 дол.= 5,05 грн. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті –в доларах США. Ціну договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом. Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору грошові зобов'язання Покупця існують і підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті Покупцем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в доларах США, вказаного в додатках до договору, на офіційний  курс гривні до дол. США, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати Покупцем ціни договору (її неоплаченої частини);

    За умовами п.п.2.3.-2.4. Договору Покупець проводить оплату вартості (ціни) товару та відсотків за користування товарним кредитом шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору, вирахуваної відповідно до положень п.2.2., на банківський рахунок Постачальника. Термін оплати вартості (ціни) частини товару, яка оплачується Покупцем авансом, вказаний в додатку №1 до договору.

   Відповідно до п.2.5. Договору, вартість (ціна) частини товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплачується Покупцем трьома платежами в таких розмірах та в наступні терміни: перший платіж в розмірі 20 відсотків простроченої з оплатою суми –першого вересня року, в якому Покупець отримав товар; другий платіж в розмірі 50 відсотків відстроченої з оплатою суми –першого жовтня року, в якому Покупець отримав товар, третій платіж в розмірі 30 відсотків відстроченої з оплатою суми –першого листопада року, в якому Покупець отримав товар.

    Згідно п.2.6. Договору, товар (його вартість, (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий Покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування кредитом Покупець сплачує на користь Постачальника проценти. Умови щодо процентів за користування товарним кредитом викладені в п.п.2.7.-2.12. договору та в додатку №1а.

          Відповідно до п. 2.7. Договору, строк  користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару Покупцем та закінчується  днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються Покупцем та підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (приймання - передачі) послуг товарного кредитування.  

      За умовами п.2.9. Договору та додатку № 1а до договору, розмір  процентів, які Покупець сплачує на користь Постачальника за користування товарним кредитом становить 0,1% річних .

     Згідно п.2.10. Договору, сторони встановлюють, що до процентів застосовується такий порядок визначення розміру грошових зобов'язань Покупця та їх оплати, встановлений п. 2.2., п. 2.3.

     Згідно п. 5.1. Договору, господарські зобов'язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня підписання його тексту представниками сторін, крім зобов'язань Покупця по оплаті вартості товару, процентів за користування кредитом та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням .

    Відповідно до умов договору позивачем було передано Відповідачу у власність товар на загальну суму 61613,26 грн., що підтверджується накладною №ВН/063108-024 від 13.06.06р. та довіреністю ЯКН №591486 від 13.06.06р., виданою Булаху Віктору Сергійовичу (а.с.23,24).

    Зазначений факт заборгованості по видатковій накладній в сумі 61613,36грн., заявленої до стягнення , визнається відповідачем в акті звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.06р, підписаного та скріпленого печатками сторін , в матеріалах справи( а.с.25) .

    Відповідач розрахувався із позивачем частково, в сумі 39651,49 грн., що підтверджується копією банківської виписки в матеріалах справи (а.с. 44-46), а саме: 27.09.06р. на суму 14851,49 грн., 09.07.07р.  на суму 15000,00 грн., 11.10.07р. на суму 9800,00 грн., тобто на момент подання позову до суду,  відповідач має  заборгованість перед позивачем за отриманий товар у сумі 21961,77грн.  Позивачем у відповідності до вимог п. 2.7.-2.12. договору та в додатку №1а. нараховано проценти за користування товарним кредитом у сумі 37,97 грн.

      Враховуючи те, що при отриманні товару курс валюти еквіваленту договору USD становив 505,00 грн. за 100 USD згідно курсу НБУ, а станом на 04.02.09р.( дата вказана в позові )  курс валюти еквіваленту договору USD становив 770,00 грн. за 100 USD згідно курсу НБУ, позивач просить стягнути  основний борг в сумі  33486,26 грн. та проценти за користування товарним кредитом у сумі 57,89 грн.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за  договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну  грошову суму. Статтею 694 Цивільного кодексу України встановлено, що          договором купівлі-продажу може  бути  передбачений  продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу ( ч.1). Товар  продається  в  кредит  за цінами,  що діють на день продажу.  Зміна ціни на товар,  проданий в кредит,  не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.( ч.2)

Відповідно до ч.1.ст. 695 Цивільного кодексу України, договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами  договору  про  продаж  товару  в  кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару,  порядок,  строки і розміри платежів.

  У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 612  Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно ст. 610  Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).     Відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо   у  зобов'язанні  визначено  грошовий  еквівалент  в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений  договором  або  законом  чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу та відсотків за користування товарним кредитом підлягають задоволенню з врахуванням курсу долару США станом на день винесення судового рішення у справі 7,62 грн., тобто в розмірі 33138,35 грн. основного боргу та 57,29 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

Позивач на підставі ст..230 Господарського кодексу України та з урахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 11474,02 грн. згідно розрахунку в позовній заяві ( а.с.4-5).

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.  Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

         Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.  Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.  

        Відповідно до п. 7.3. Договору, Покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу.

         Враховуючі вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог щодо стягнення пені, в розмірі  7525,17 грн., оскільки позивачем  нараховано та заявлено до стягнення пені за конкретний період ( а.с.4-5) , в якому сума заборгованості (вартість товару), з урахуванням умов договору та курсу долару США у зазначеному позивачем періоді, співпадає з її доларовим еквівалентом.(  1дол.=5.05 грн.).

     Позивач на підставі ч.5 ст.225, ч.2 ст..232 Господарського кодексу України та п.7.4 Договору, просить стягнути з відповідача  збитки, завдані неналежним виконанням зобов»язання відповідачем в сумі 46972,49 грн.

     Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків. Згідно ч.1 ст..612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

    У відповідності до вимог  ч.3 ст.22 Цивільного кодексу України,.збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 2 ст.232 Господарського кодексу України зокрема встановлено, що законом  або  договором  можуть  бути передбачені випадки, коли    збитки  можуть  бути  стягнуті у повній  сумі  понад  штрафні санкції.

    Частиною 5 ст.225 Господарського кодексу України визначено, що сторони  господарського  зобов'язання   мають   право   за взаємною  згодою  заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що  підлягають відшкодуванню  у  твердій  сумі  або  у   вигляді відсоткових  ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків  порушення   зобов'язання   сторонами. При цьому, згідно Роз»яснень ВАСУ від 30.03.95р. № 02-5/218 ( із змінами і доповненнями) «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних   з  відшкодуванням  збитків,  завданих  невиконанням або     неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки», зазначена  умова  договору означає, що у кожному випадку порушення зобов'язання  кредитор  не повинен доводити  дійсний  розмір  своїх  збитків,  однак  у  разі застосування залікової неустойки ці збитки підлягають стягненню  в частині, не покритій неустойкою (штрафом, пенею).

      Згідно п.7.4. Договору Покупець відшкодовує збитки, завдані Постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків Постачальника в твердій сумі 50 (п'ятдесят) процентів вартості (ціни) товару. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

     Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку про те, що сторонами у договорі досягнуто згоди про розмір збитків не в твердій сумі, яка не зазначена в договорі взагалі, а у вигляді відсоткової ставки –50%, а тому, суд приймаючі рішення, вважає за необхідне застосувати припис ч.1 ст.83 Господарсько-процесуального Кодексу України, та визнати недійсною частину Договору, який є підставою позову, що розглядається,  а саме, визнати недійсною частину п.7.4 Договору : „...вартості (ціни) товару ...”,  яка суперечить ч.5 ст. 225 Господарського кодексу України та застосувати до відповідача відповідальність у вигляді стягнення збитків в розмірі, визначеному у договорі –50%, але  від обсягу невиконання зобов'язання , що на момент винесення рішення по справі складає 50% від суми основного боргу ( 33138,35 грн.), тобто  16569,18 грн..

Позивач на підставі п. 7.5 Договору просить стягнути з відповідача відсотки за неправомірне користування коштами у розмірі 29705,32 грн. згідно розрахунку, викладеному у позові ( а.с.6).

Відповідно до п.7.5. Договору, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28  (двадцять вісім) процентів річних з простроченої суми.  

  Згідно ч.3 ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення  оплати  товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

  Відповідно до вимог ч.5 ст. 694 Цивільного кодексу України, що регулює продаж товару в кредит, якщо покупець прострочив  оплату  товару,  на  прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня,  коли товар мав бути оплачений,  до  дня  його  фактичної оплати.

Згідно  ст. 536 Цивільного кодексу України, за   користування   чужими   грошовими   коштами   боржник зобов'язаний   сплачувати   проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими  коштами встановлюється  договором,  законом  або  іншим  актом  цивільного законодавства.

       Виходячи з вищезазначеного, суд вважає. що заявлені вимоги щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами підлягають стягненню в розмірі визначеному в Договорі - 28% річних, але, враховуючи те, що позивачем в розрахунку зазначених позовних вимог застосовані конкретні періоди ( а.с.6) , у тому числі з 01.11.06р. по 09.07.07р. та з 09.07.07р. по 11.10.07р., в яких грошові зобов»язання по оплаті вартості товару, з урахуванням умов договору та курсу долару США у зазначеному позивачем конкретному періоді, співпадає з її доларовим еквівалентом (1дол.=5.05 грн.), суд доходить висновку про задоволення вимог щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 23648,92 грн.( з 01.11.06р. по 09.07.07р.- 9003,89 грн.; з 09.07.07р. по 11.10.07р.- 2290,33 грн.; з 11.10.07р. по 09.02.09р.: 21961,77 грн. : 5,05 х 7,62 х 28%  Х 486 : 365 =12354,70 грн.).    

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару по договору та  доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Визнати  недійсною та такою, що не підлягає застосуванню, частину „...вартості (ціни) товару ...” п.7.4 Договору поставки  на умовах товарного кредиту № К90610097 від 13.06.06р.  , як таку, що суперечить вимогам ч.5 ст. 225 Господарського кодексу України .

2.  Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства  ”Колосок” (17400, Чернігівська область, Бобровицький район, м. Бобровиця, вул. Карнаухова, 4, код ЄДРПОУ 33190302, р/р 26006540254001 в Акціонерному банку „Чернігівбанк”, МФО 353489) на користь Закритого акціонерного товариства компанія ”Райз”  (03680,  м. Київ, вул. Заболотного, 152, код ЄДРПОУ 13980201, р/р 26003070016675 в ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 322313) 33138,35 грн. основного боргу, 57,29 грн. процентів за користування товарним кредитом, 16569,18 грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, 23648,92 грн. відсотків за неправомірне користування коштами, 7525,17 грн. пені,  державного мита 809,39 грн., 78,48 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення  судового процесу.

          В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

              Суддя                                                                      І.Г. Мурашко

25.06.09