Постанова

від 08.07.2009 по справі 35/403-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/403-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2009 р.                                                           Справа № 35/403-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Білоконь Н. Д. ,  Сіверін В. І.

при секретарі Єгоровій А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Іванов Б.В. - директор, Князев В.О., дор. № 14/2009 від 24.06.2009 р. 

третьої особи - Колков Є.О. - директор

1-го відповідача -  не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

3-го відповідача - не з'явився

4-го відповідача - Немірська І.А., дор. № 999 від 30.06.2009 р.

5-го відповідача - не з'явився

третіх осіб - 1. не з'явився; 2. не з'явилися; 3. Стаднік В.В.; 4. не з'явився; 5. не з'явився; 6. Полторак І.А.; 7. не з'явилися; 8. Нос А.І., Нос Н.А.; 9. Нестеренко В.О. Білоус В.В., дор. № 743 від 23.02.2009 р.; 10. не з'явилися; 11. Шлокін В.М., Шлокін О.В.; 12. не з'явилися; 13. не з'явився; 14. Коваль А.О., Крижановський М.В., дор. № 355 від 21.02.2009 р.; 15. не з'явилися; 16. не з'явився.; 17. Смолякова С.О.; 18. не з'явилися; 19. Коломієць О.Л.; 20. не з'явився; 21. Лазутський А.Ф.; 22. Недашковський Ю.В.; 23. Ставський Ю.М., Ставська В.В., Ставська Я.Ю.; 24. не з'явилися; 25. не з'явився; 26. не з'явився; 27. Назаренко В.О., Крижановський М.В., дор. № 354 від 21.02.2009 р.; 28. не з'явилися; 29. Титаренко І.Г.; 30. не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  позивача вх. № 1117Х/1-9 на рішення господарського суду Харківської області від 10.04.09 по справі № 35/403-08

за позовом Виробничо-комерційної фірми ТОВ "Укрінвестстрой", м. Харків

третя особа - Приватна агропромислова фірма "Нива", м. Харків

до  1. Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області м. Харків   2. ТОВ "ОЛБудімпекс", м. Київ  3. Акціонерного комерційного банку "ОЛБанк", м. Київ  4. Українського державного підприємства "Укртрансамміак", м. Київ   5. Військової частини А-0215 Командування повітряних сил збройних сил України МОУ (правонаступник військової частини А-1206), м. Вінниця

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, фізичні особи - власники квартир в будинку № 171-а по вул. Краснодарській у м. Харкові - 1. Пащенко І.О.; 2. Вохмінцев С.В., Вохмінцева О.М., Вохмінцев Д.С., Вохмінцева О.С.; 3. Стаднік В.В., Стаднік М.В., Стаднік О.В.; 4. Ситник В.С.;5. Ключка О.Ф.; 6. Полторак І.А.; 7. Старков В.В., Старкова С.А., Русанова О.М., Старкова О.В., Русанов В.І.; 8. Нос А.І., Нос Н.А.; 9. Нестеренко О.В.; 10. Бурма В.В., Бурма Н.Г., Бурма В.В.; 11. Шлокін В.М., Шлокіна Н.Ф., Маркітан В.В., Шлокін О.В.; 12. Редька В.І.; 13. Чаплинська Г.О.; 14. Коваль А.О.; 15. Костяний Г.С., Костяна Т.П., Костяна Н.Г., Костяний С.Г., Костяна К.Г.; 16. Кутузова З.О.; 17. Смолякова С.О.; 18. Кульгейко О.В., Кульгейко В.В.; 19. Коломієць О.Л., Коломієць І.М., Коломієць Т.О., Коломієць А.О., Коломієць С.О.; 20. Безгінський М.Є.; 21. Лазутський А.Ф., Лазутська Т.В., Лазутський Б.А., Лазутський І.А.; 22. Недашковський Ю.В., Недашковська С.Д., Недашковська Н.Ю., Недашковський В.Ю.; 23. Ставський Ю.М., Ставська В.В., Ставська Я.Ю.; 24. Мягкоход О.С., Мягкоход В.В., Мягкоход О.О., Мягкоход В.О., Мягкоход С.О.; 25. Думов С.В.; 26. Витєгорова Є.О.; 27. Назаренко В.О.; 28. Рудий В.І., Руда Н.С., Руда О.В., Руда Д.В.; 29. Титаренко І.Г., Титаренко І.І., Титаренко Г.І., Титаренко К.І.; 30. Орлова О.В.

про усунення перешкод у здійсненні права власності та визнання недійсними договорів

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2009 р. по справі № 35/403-08 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Хотенець П.В., судді Аюпова Р.М., Жельне С.Ч.) відмовлено у задоволенні позову.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Четвертий та п'ятий відповідачі, Українське державне підприємство "Укртрансамміак",  військова частина А-0215, та треті особи на стороні відповідачів - власники квартир в будинку № 171-а по вул. Краснодарській у м. Харкові вважають рішення суду законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перший, другий, третій відповідачі,  Виконавчий комітет Харківської міської ради,  ТОВ "ОЛБудімпекс", Акціонерний комерційний банк "ОЛБанк", та третя особа на стороні позивача, ПАФ "Нива", відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Представники 1-го, 2-го та 3-го та 5-го відповідачів в судове засідання не з'явилися.   Відомості про отримання відповідачами ухвали суду від 24.06.2009 р. в матеріалах справи відсутні.

В судовому засіданні 06.07.2009 р. позивач заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, дольщиків будівництва житлового будинку по вул. Краснодарській, 171-а в м. Харкові.

Колегія суддів, розглянувши заявлене клопотання та заслухавши думку представників сторін, дійшла висновку про відмову у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

Крім того, до початку судового засідання позивач заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із зверненням ТОВ ВКФ "Укрінвестстрой" до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційної частини Міністерства оборони України про визнання недійсними Свідоцтв про право власності на квартири у житловому будинку по вул. Краснодарській, 171-а в м. Харкові.

Колегія суддів, розглянувши заявлене клопотання та заслухавши думку представників сторін, дійшла висновку про відмову у його задоволенні як такому, що заявлене передчасно, оскільки позивачем не надано доказів того, що вказана позовна заява прийнята до провадження господарським судом Харківської області.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 1999 р. між Національною юридичною академією України та ТОВ "ОЛБудімпекс" було укладено договір дольової участі у реконструкції гуртожитку юридичної академії, розташованого за адресою: вул. Краснодарська, 171а в м. Харкові, в житловий будинок.

За умовами цього договору дольщик в особі ТОВ "ОЛБудімпекс" приймав участь у реконструкції вказаного гуртожитку шляхом внесення грошових коштів, після завершення будівництва повинен був отримати у власність житлові приміщення у реконструйованому гуртожитку. Крім того, даною угодою було передбачено право дольщика - передавати права на свою долю житлової площі третім особам.

Користуючись зазначеним правом, ТОВ "ОЛБудімпекс" 11 травня 1999 р. уклало договір дольової участі у реконструкції гуртожитку з ПАФ "Нива", дана угода також передбачала участь дольщика шляхом внесення коштів для фінансування будівництва та передбачала право дольщика, ПАФ "Нива", передавати права на свою долю житлової площі третім особам.

10 червня 1999 р. ПАФ "Нива" уклала договір дольової участі у реконструкції гуртожитку з Виробничо-комерційною фірмою ТОВ "Укрінвестстрой", дана угода також передбачала участь дольщика шляхом внесення коштів для фінансування будівництва та отримання після завершення реконструкції у власність житлових приміщень, пропорційно внесеним коштам, й передбачала право дольщика - Виробничо-комерційної фірми ТОВ "Укрінвестстрой" передавати права на свою долю житлової площі третім особам.

Таким чином, фактично між ТОВ "ОЛБудімпекс", ПАФ "Нива" та  Виробничо-комерційною фірмою ТОВ "Укрінвестстрой" було укладено договори про сумісну діяльність.

Крім того, 27 квітня 1999 р. між ТОВ "ОЛБудімпекс" та Нацональною юридичною академією України укладався договір купівлі-продажу № 458, відповідно до умов  якого ТОВ "ОЛБудімпекс" повинно постачати юридичній академії будівельні матеріали, за що юридична академія зобов'язувалось передати ТОВ "ОЛБудімпекс" свою долю в реконструйованому гуртожитку за адресою: вул. Краснодарська 171-а в м. Харкові.

30 грудня 1999 р. був складений Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого об'єкту будівництва, а саме реконструйованого гуртожитку по вул. Краснодарська 171-а в м. Харкові, тобто будівництво було завершено.

Відповідно до умов договору про дольову участь в реконструкції гуртожитку від 27.04.1999 р. між НЮАУ та ТОВ "ОЛБудімпекс" 30 грудня 1999 р. був складений план розподілу житла, згідно з яким на долю НЮАУ припадало 44 квартири загальною площею 3851,33 м2, а ТОВ "ОЛБудімпекс" - відповідно 26 квартир площею 2301,07 м2. На підтвердження виконання умов договору дольової участі був складений Акт про фактичну передачу у власність ТОВ "ОЛБудімпекс" вказаних 26 квартир, а саме квартири № 19, 21, 23, 25, 27, 29, 30-36, 39-50, 52.

На виконання вимог додаткової угоди № 1 від 29.04.1999 р. до договору купівлі-продажу від 27 квітня 1999 р. НЮАУ по Акту прийому-передачі передало ТОВ "ОЛБудімпекс" 31 квартиру (з 44 отриманих по договору дольової участі) №№ 3-18, 20, 22, 24, 26, 28, 37, 38, 51, 53-58, 70, саме таким чином НЮАУ здійснило розрахунок з  ТОВ "ОЛБудімпекс" за часткову поставку будівельних матеріалів на іншу будівну площадку. Крім того, у даному документі зазначено, що квартири за №№ 59-69 будуть передані НЮАУ на користь ТОВ "ОЛБудімпекс" після постачання матеріалів на суму 555000 грн.

У плані про розподіл житла за договором дольової участі та у Акті прийому-передачі міститься вказівка про те, що квартири отримані НЮАУ та ТОВ "ОЛБудімпекс", є їхньою власністю, та вони вправі розпоряджатись ними на свій розсуд.

За таких умов, станом на 30 грудня 1999 р., ТОВ "ОЛБудімпекс" в цілому було отримано 57 квартир в будинку 171-а по вул. Краснодарська в м. Харкові.

У квітні 2000 р. ТОВ "ОЛБудімпекс" отримало в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" всі необхідні документи для оформлення права власності на 57 квартир у будинку 171-а по вул. Краснодарській в м. Харкові, а саме, це квартири за № 3-58, 70, що підтверджується листом КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" № 23-6189 від 03.04.2000 р. на адресу начальника юридичної служби виконавчого комітету Харківської міської ради.

06 червня 2000 р. у зв'язку із закінченням реконструкції гуртожитку між дольщиками ТОВ "ОЛБудімпекс", ПАФ "Нива" та Виробничо-комерційною фірмою ТОВ "Укрінвестстрой" було узгоджено обсяги дольової участі у реконструкції гуртожитку - будинку 171-а по вул. Краснодарській в м. Харкові, про що складено Протокол та Акти прийому-передачі. Відповідно до цих документів сторони дійшли згоди про те, що долі учасників розподілились наступним чином: Виробничо-комерційній фірмі ТОВ "Укрінвестстрой" відходить 49 квартир загальною площею 4832,7 м2; ПАФ "Нива" - 6 квартир загальною площею 499,8 м2; ТОВ "ОЛБудімпекс" - 9 квартир загальною площею 711 м2.

01 червня 2000 р. згідно з Актом № 1 ТОВ "Олбудімпекс" передало, а ПАФ "Нива" прийняла загальну житлову площу 4832,7 м2 у кількості 49 квартир ( №1-18, 25-28, 31-36, 42, 44, 46, 48, 50, 52 - 70) за адресою: м. Харків, вул. Краснодарська, 171-а відповідно до договору дольової участі від 11.05.1999 р. Ті ж самі 49 квартир булі передані від ПАФ "Нива" до ТОВ "Укрінвестстрой" згідно  з адресним переліком додатку № 1 до договору від 10.06.1999 р.

Відомості про фактичний розподіл житла між учасниками спільної діяльності по реконструкції гуртожитку за адресою: м. Харків, вул. Краснодарська 171-а - ТОВ "ОЛБудімпекс", ПАФ "Нива" та Виробничо-комерційною фірмою ТОВ "Укрінвестстрой", не були доведені ТОВ "Олбудімпекс" до відома Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", Харківського міського голови та виконавчого комітету Харківської міської ради.

Позивач зазначає, що ці обставини ТОВ "ОЛБудімпекс" були приховані на підставі документів, що було подано ТОВ "ОЛБудімпекс" ще у квітні 2000 р. про реєстрацію права власності, 20 липня 2001 р. Харківським міським головою було видано Розпорядження  № 1319 про видачу ТОВ "ОЛБудімпекс" Свідоцтва на право власності на квартири №№ 3-58, 67, 69, 70 у будинку 171-а по вулиці Краснодарська в м. Харкові.

23 липня 2001 р. виконавчим комітетом Харківської міської ради ТОВ "ОЛБудімпекс" було видано Свідоцтво на право власності на квартири за № 3-58, 67, 69, 70 у будинку 171-а по вулиці Краснодарській в м. Харкові.

Позивач посилається на те, що ТОВ "ОЛБудімпекс" шляхом приховування обставин, що мають значення та перешкоджають реєстрації за цим товариством права власності на квартири за № 3-58, 67, 69, 70 у будинку 171-А по вул. Краснодарська в м. Харкові, оскільки це житло фактично було побудовано у результаті дольової участі ТОВ "Укрінвестстрой" на підставі відповідного договору та передано останньому за Актом прийому-передання, увів в оману зазначені органи державної влади та незаконно отримав вищезгадане Свідоцтво про право власності від 23 липня 2001 року.

Позивач також вважає, що  саме ТОВ "Укрінвестстрой" мало право на реєстрацію у власність квартир, вказаних у свідоцтві про право власності від 23.07.2001 р., а свідоцтво про право власності ТОВ "ОЛБудімпекс" від 23.07.2001 р., видане виконавчим комітетом Харківської міської ради на квартири за № 3-58, 67, 69, 70 у будинку 171-А по вулиці Краснодарській в м. Харкові отримано ТОВ "ОЛБудімпекс" із застосуванням омани і є недійсним.

17 серпня 2001 р. ТОВ "ОЛБудімпекс" уклало з АКБ "ОЛБанк" договір купівлі-продажу   квартир  №№ 8-17, 20, 25-36, 42, 46, 50-55, 57, 59, 67, 69, 70 (усього 35 квартир) у будинку 171-А по вулиці Краснодарській в м. Харкові. В п. 4 вказаного договору зазначено, що продавець свідчить, що до укладання цього договору, згадане нерухоме майно нікому іншому не продано, не подаровано, іншим способом не відчужено, ніякі інші особи не мають на нього будь-яких прав.

Позивач зазначає, що це по суті не відповідає дійсності, оскільки ТОВ "Укрінвестстрой" відповідно до договору про дольову участь у будівництві мав права на це майно, а відповідно до протоколу розподілу ТОВ "ОЛБудімпекс" мало право на долю у реконструйованому гуртожитку тільки на 9 квартир та договір купівлі-продажу від 17.08.2001 р. між ТОВ "ОЛБудімпекс" та АКБ "ОЛБанк" було укладено з порушенням діючого законодавства, фактично було здійснено продаж майна (квартир), належних ТОВ "Укрінвестстрой", будівництво яких зазначеним товариством було профінансовано.

Тому, на думку позивача, оскільки недійсна угода не породжує для сторони угоди прав та обов'язків, всі подальші угоди, укладені стосовно майна, що є предметом договору купівлі-продажу від 17 серпня 2001 року є недійсними.

12.10.2001 р. АКБ "ОЛБанк" уклав договір купівлі-продажу з Українським державним підприємством "Укрхімтрансамміак", предметом якого є квартири  №№ 8-17, 20, 25-36, 42, 46, 50, 51, 53-55, 57, 58, 67, 69, 70 у будинку 171-А по вул. Краснодарська в м. Харкові.

12 жовтня 2001 року, УДП "Укрхімтрансамміак" уклало угоду № 178-3и/207 з Військовою частиною А-1206 Міністерства оборони України "Про часткове покладення виконання зобов'язань на співінвестора 1 по Договору № 996/160-3/и207 від 19 квітня 2001 р. та № 9/1-7-3и/2007 від 07 лютого 1997 р. "Про інвестування коштів на будівництво житла військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей", та передало за цією угодою по Акту прийому - передачі від 18 жовтня 2001 р. 35 квартир загальною площею 3386,3 м2 №№ 8-17, 20, 25-36, 42, 46, 50-55, 57, 58, 67, 69, 70 у будинку 171-А по вул. Краснодарська в м. Харкові.

Також позивач в позові посилається на  пункт 3.3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12 березня 1999 року, де зазначено, що недійсні угоди, як правило, не породжують для сторін прав та обов'язків, тому до вимог про визнання недійсними таких угод строки позовної давності не застосовуються.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні від 10 квітня 2009 р.,  виходячи з наступного.

Посилання позивача на пункт 3.3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними"  є недоцільним, оскільки ці норми мають рекомендаційний характер, а чинне цивільне законодавство не передбачає винятків щодо застосування позовної давності до вищезазначених позовних вимог. Зокрема, ст. 83 Цивільного кодексу УРСР та ст. 268 Цивільного кодексу України встановлено вичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, і до цього переліку не входять вимоги про визнання угод (правочинів) недійсними.

Позивач стверджує, що строк позовної давності щодо визнання угод недійсними не застосовується, але в позовних заяві міститься вимоги про усунення перешкод в користуванні власністю та визнання свідоцтва про права власності недійсним, по яких також пропущено строк позовної давності.

Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі норми Цивільного кодексу України поширюється на господарські відносини, що мають вказані ознаки.

Відповідно до ст.ст. 256 та 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з п.п. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 71 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент виникнення спірних відносин, ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

За правилами пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень чинного Цивільного кодексу України до позовів про визнання спірного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 р., застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Згідно зі ст. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Статтею 71 Цивільного кодексу України в редакції 1963 р. загальний строк позовної давності встановлений у три роки.

Перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Перебіг строку позовної давності є підставою для відмови в позові (ст.ст. 76, 80 Кодексу).

Пропущений строк позовної давності відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності є самостійною підставою для відмови в позові.

Згідно з ч. 5 статті 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Виходячи з вимог вказаних норм Цивільного кодексу України, відмова у задоволенні позовних вимог можлива лише за наявності заяви однієї із сторін справи про застосування позовної давності, а також причини такого пропуску повинні бути визнані судом неповажними.

Поважність причин пропуску повинна встановлюватись судом у кожному окремому випадку з урахуванням обставин конкретної справи, які свідчать про відсутність у заявника об'єктивної можливості здійснити захист своїх прав або інтересів.

Між тим чинне законодавство не містить приписів щодо можливості поновлення строку позовної давності.

Крім того, з огляду на зміст ст.ст. 267, 258 Цивільного кодексу України, їх положення про правові наслідки спливу строку позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведене існування самого суб'єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання.

Відповідно до п. 25 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 р.  "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачає можливість застосування цього правового інституту лише за заявою сторони. Господарський суд за власною ініціативою не має права застосовувати позовну давність.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем позовна заява подана з порушенням строків позовної давності, оскільки за загальним правилом такий строк складає три роки,  клопотання про відновлення процесуального строку не подавалося,  позивач приймає участь в спорах по спірним договорам ще з 2002 року. Отже, позивач був обізнаний про порушення свого права заздалегідь і мав право звернутися за його захистом у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, оскільки позивачем не були надані суду докази на підтвердження тих фактів, на які він посилався в апеляційній скарзі відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, позивач в суді апеляційної інстанції не довів, що йому чинять перешкоди у здійсненні права власності та не обгрунтував підстави визнання недійсними спірних договорів.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2009 р. по справі № 35/403-08 прийняте у відповідності до чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 22, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

постановила:

У задоволенні клопотань позивача про залучення до участі у справі  третіх осіб та про зупинення провадження у справі відмовити.

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 10 квітня 2009  р. по справі № 35/403-08 залишити без змін.

         Головуючий суддя                               (підпис)                                     Бондаренко В.П.  

                                 Судді                                (підпис)                                    Білоконь Н. Д.  

                                                                            (підпис)                                   Сіверін В. І.  

Постанову підписано 10.07.2009 р.