Постанова

від 21.07.2009 по справі 29/114-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/114-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2009 р.                                                           Справа № 29/114-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Істоміна О. А. ,  Шевель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача: Мар'їна І.О., довіреність № 10/132-1393 від 26.05.2009 р.,

відповідача: Ганжа М.Г., довіреність № 44/06 від 09.06.2009 р., Немировський І.А., довіреність № 42/06 від 09.06.2009 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ (вх. № 1285 Х/3-9 від 14.05.2009 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2009 р. у справі № 29/114-09,

за позовом: Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ,

до: Науково-технічного концерну «Інститут проблем машинобудування»Національної Академії Наук України, м. Харків,

про визнання недійсним договору,

встановила:

          В березні 2009 р. Державна інспекція з енергозбереження Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, м. Київ (далі позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Науково-технічного концерну «Інститут проблем машинобудування»Національної Академії Наук України, м. Харків (далі відповідач) про визнання недійсним договору № 150 від 11.09.2008 р. на створення науково-технічної продукції.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2009 р. (суддя Тихий П.В.) в позові відмовлено повністю. Рішення обґрунтовано тим, що відповідно до ст.80 ЦК України позивач мав право укладати подібні договори. Результати виконаних робіт відповідають вимогам технічного завдання і за висновками методичного сектору позивача «Методика визначення та розрахунку втрат та перевитрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах з виробництва цементу, цегли та залізобетонних виробів (ЗБВ)»вдало та стисло розкриває  технологічних процес виробництва, неупереджено спрямовує направленість дій інспектора при проведенні обстеження підприємства, ґрунтовно розкриває технологію виробництва цегли та конструктивні особливості технологічного устаткування та допоможе державним інспекторам у проведенні перевірок та зробить їх роботу більш ефективною. Твердження замовника (позивача) про те, що ним надсилались претензії до роботи, свого підтвердження не знайшли. Позивач також не надав суду доказів направлення на адресу  відповідача зауважень та пропозицій щодо Методики (ІІ етап роботи) у зв'язку з чим робота по цьому етапу вважається виконаною.

Позивач з рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2009 р. не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Державної інспекції з енергозбереження  щодо визнання недійсним договору № 150 від 11.09.2008 р. про створення науково-технічної продукції. Заявник скарги вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що Державна інспекція з енергозбереження відповідно до п.1 «Положення про Державну інспекцію з енергозбереження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 р. № 1039 є урядовим органом державного управління, що діє у складі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (далі НАЕР) і йому підпорядковується. Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження визначено чіткий та вичерпаний перелік її повноважень, у Інспекції відсутні повноваження на створення науково-технічної продукції, що є предметом договору між Державною інспекцією з енергозбереження та Науково-технічним концерном Інститут проблем машинобудування»НАН України від 11.09.2008 р. № 150. Відповідно до п.З ст. 331 ГК України науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб'єктами господарювання (науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо). У п.п. 10 п. 4 Положення про Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, якому підпорядковується Державна інспекція з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2006 р. № 412 зазначено, що НАЕР відповідно до покладених на нього завдань виступає державним замовником науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження. Не відповідає дійсності також і твердження господарського суду Харківської області про те що відповідачем виконані умови договору. Роботи по договору №150 від 11.09.2008 по розробці «Методики визначення втрат та перевитрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах з виробництва цементу, цегли та залізобетонних виробів (ЗБВ)»залишаються не виконаними. Господарським судом Харківської області не враховано вимоги ЦК України, щодо правомірності здійснення правочину.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2009 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено до розгляду на 10.06.2009 р.

05.06.2009 р. відповідач надіслав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2009 р. по справі № 29/114-09 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач зазначив, що ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, дотримання яких необхідно для дійсності угоди. Зміст договору між НТК «Інститут проблем машинобудування»НАН України і Державною інспекцією з енергозбереження не суперечить чинному законодавству і моральним засадам суспільства; договір укладений у письмовій формі й спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним; договір укладений на підставі Рішення технічної ради Державної інспекції з енергозбереження по конкурсному відбору тематики науково-технічних робіт (Протокол від 07 липня 2008 р. №3). Рішення затверджене наказом Інспекції від 07 липня 2008 р. № 114. Технічні вимоги на створення науково-технічної продукції (додаток №1 до договору від 11.09.2008 р. № 150, що є невід'ємною частиною договору) розроблені Замовником, погоджені з директором департаменту нормативно-правового забезпечення НАЕР, затверджені першим заступником голови НАЕР - начальником Державної інспекції з енергозбереження. П.1 договору на створення науково-технічної продукції від 11.09.2008 р. № 150 встановлено, що всі роботи за договором виконуються відповідно до «Положення про укладання Договорів на виконання науково-дослідних робіт і нормативно-методичних документів», затвердженого наказом Державної інспекції з енергозбереження від 27.10.2003 р. № 135. Відповідачем виконані всі умови договору на створення науково-технічної продукції. Відповідно до п.2 Договору від 11.09.2008 р. № 150 на створення науково-технічної продукції Позивачем на розрахунковий рахунок Відповідача був перерахований аванс на виконання першого етапу робіт у сумі 35000 грн. (тридцять п'ять тисяч грн.), що ще раз свідчить про дійсність договору.

          Для розгляду даної справи ухвалою заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 р. було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя  Афанасьєв В.В., суддя Такмаков Ю.В.

          В судове засідання 10.06.2009 р. з'явилися представники відповідача і надали пояснення у справі. Позивач свого представника в судове засідання 10.06.2009р. не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки свого представника суду не повідомив.

          В судовому засіданні 10.06.2009 р. розгляд справи було відкладено на 13.07.2009 р.

В судове засідання 13.07.2009 р. з'явилися уповноважені представники позивача та відповідача і надали пояснення у справі. Так позивач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2009 р. та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної інспекції з енергозбереження не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2008 р. між Державною інспекцією з енергозбереження в особі першого заступника голови НАЕР - начальника Державної інспекції з енергозбереження  Крутя О.А., який діє на підставі Положення (Замовник) та НТК «Інститут проблем машинобудування»НАН України в особі генерального директора, академіка Мацевитого Ю.М. (Виконавець) укладено Договір № 150 на створення науково-технічної продукції на замовлення (далі Договір), відповідно до предмету якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе створення науково-технічної продукції –розробка «Методики визначення та розрахунку втрат та перевитрат паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) на підприємствах з виробництва цементу, цегли та залізобетонних виробів (ЗБВ)»(далі Методика) (п.1.1. Договору).

          Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції, яка є предметом Договору, визначаються Технічним завданням, яке становить невід'ємну частину Договору (п.1.2.)

          Зміст, терміни виконання  етапів роботи визначаються «Календарним планом»(додаток № 2), що є невід'ємною частиною Договору (п.1.4.)

          Всі роботи за Договором виконуються  згідно з «Положенням про укладання Договорів на виконання науково-дослідних, науково-технічних робіт та нормативно-методичних документів», затвердженого наказом Інспекції від 27.10.2003 р. № 135.

          Відповідно до Технічних вимог (Додаток № 1 до Договору) назва роботи: Методика визначення та розрахунку втрат та перевитрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах з виробництва цементу, цегли та залізобетонних виробів. Методика повинна враховувати особливості виробництва цегли, залізобетонних виробів на підприємствах будівельної індустрії. Передбачалося два етапи робіт: на першому етапі здійснювався аналіз наявної технологічної і нормативної документації по виробництву цементу, цегли, ЗБВ, визначалися основні технології виробництва, що застосовуються на Україні, ознайомлення характеристиками енергоємного обладнання і результат повинен бути наданий у формі проміжного звіту. Другий етап виконання робіт передбачав розробку методики визначення та розрахунку втрат та перевитрат паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) на підприємствах з виробництва цементу, цегли та залізобетонних виробів (ЗБВ) і передбачав форму надання результату –методику та заключний звіт.

          За календарним планом виконання робіт за Договором перший етап повинен бути виконаний протягом вересня-жовтня 2008 р., другий етап протягом листопада-грудня 2008 р.

          Загальна вартість виконання робіт сторонами була визначена в розмірі 150 000,00 грн.

          Як вбачається з матеріалів справи, з приводу виконання спірного договору між сторонами відбувалося листування.

          Так, листом від 15.12.2008 р. за  № 06/47-3439 позивач направив відповідачу зауваження, пропозиції та відгуки щодо  1-го етапу розробки Методики. Судова колегія зауважує, що сам факт направлення позивачем листа щодо змісту 1-го етапу свідчить про отримання ним результатів виконаних робіт по 1-му етапу.

          Листом від 22.12.2008 р. за № 102 відповідач повідомив позивача про те, що згідно технічного завдання до Договору Виконавець 23.10.2008 р. передав Замовнику звіт по першому етапу «Аналіз наявної технологічної і нормативної документації по виробництву цементу, цегли, ЗБВ. Визначення основних технологій виробництва, що застосовуються на Україні, ознайомлення характеристиками енергоємного обладнання». Зауваження та пропозиції, що надійшли від територіальних відділень Державної інспекції з енергозбереження, враховані в відредагованому звіті по першому етапу робіт, а також ввійдуть в другий етап роботи, де буде викладена методика.

Листом від 24.12.2008 р. за вих. № 104 відповідач направив позивачу заключний звіт по 2-му етапу робіт по Договору, а також акти виконаних робіт.

Листом від 26.01.2008 р. за вих. № 8/01 відповідач повідомив позивача про те, що ним в повному обсязі виконані умови Договору стосовно направлення результатів робіт за першим та другим етапом. Відповідач також зазначив, що більша частина зауважень територіальних управлінь викликана тим, що проміжний звіт (етап  № 1) був сприйнятий як Методика для роботи інспекцій.

В судовому засіданні 13.07.2009 р.  в присутності представників сторін судом були оглянуті результати робіт за Договором: «Типова Методика визначення та розрахунку втрат та перевитрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах з виробництва цементу, цегли та залізобетонних виробів»Етап І. ««Аналіз наявної технологічної і нормативної документації по виробництву цементу, цегли, ЗБВ. Визначення основних технологій виробництва, що застосовуються на Україні, ознайомлення характеристиками енергоємного обладнання»(проміжний звіт), виконаний групою виконавців на чолі з доктором технічних наук, професором Вінниченко В.І. (76 стор.) Також було оглянуто «Методику визначення та розрахунку втрат та перевитрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах з виробництва цементу, цегли та залізобетонних виробів»Етап 2 «Методику визначення та розрахунку втрат та перевитрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах з виробництва цементу, цегли та залізобетонних виробів»(заключний звіт), виконаний під керівництвом доктора технічних наук, професора Вінниченко В.І., кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника Немировського І.А. (164 стор.)

З наведеного вище вбачається, що відповідач свої зобов'язання за спірним договором виконав.

Позивач, обґрунтовуючи недійсність укладеного між ним та відповідачем договору, послався на недодержання в момент укладання правочину вимог ст.203, ст.215 ЦК України. Позивач зазначав, що у нього відсутні повноваження на укладання договорів про створення науково-технічної продукції.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не можу суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем в суді.

Згідно ч. 2 ЦК України, юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права і юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до Положення про Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2006 р. № 412 НАЕР є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів. (п.1. Положення).

НАЕР очолює голова , якого призначає та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Голова Агентства має заступників, які призначаються та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Агентства (п.8 Положення.)

НАЕР є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. (п.14 Положення).

Відповідно до абз.10 п.4 Положення НАЕР відповідно до покладених на нього завдань виступає державним замовником науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2000 р. № 1039 «Питання Державної інспекції з енергозбереження», та затвердженого Положення про Державну інспекцію з енергозбереження вона є урядовим органом державного управління, що діє у складі НАЕР.

Згідно п.6 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, Інспекцію очолює начальник, який за посадою є першим заступником Голови НАЕР та призначається і звільняється Кабінетом Міністрів України за поданням Голови НАЕР.

Оцінюючи доводи позивача щодо відсутності у Державної інспекції з енергозбереження повноважень на укладання договорів на створення науково-технічної продукції, судова колегія приймає до уваги те, що:

державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі НАЕР;

договір № 150 від 11.09.2008 р. зі сторони позивача підписаний першим заступником голови НАЕР, який є одночасно начальником Державної інспекції з енергозбереження (саме в такому порядку зазначено в Договорі);

технічні умови на створення науково-технічної продукції (Додаток № 1 до Договору), погоджені крім Виконавця і Замовника, директором Департаменту нормативно-правового забезпечення НАЕР;

в період жовтень-грудень 2008 р. (після зміни керівництва у позивача) сторони вчинювали дії, направлені на виконання укладеного договору (листування);

позивач не надав доказів того, що відносно осіб, які підписали та виконували Договір, прийняті будь-які заходи впливу чи реагування;

одним із основних видів діяльності відповідача відповідно до  Довідки ЄДРПОУ від 01.09.2000 р. є дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук.

Викладене вище дає підстави для висновку про те, що доводи позивача про укладання договору № 150 з перевищенням наданих йому повноважень не відповідають матеріалам справи і діючому законодавству. Згідно ст.82 ЦК України, на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Наведені  позивачем в апеляційній скарзі доводи недійсності укладеного договору не можуть бути підставою для визнання його недійсним.

          Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач в апеляційній скарзі допускає вільне трактування змісту статей Цивільного кодексу України, і, враховуючи вищевикладене, погоджується з висновком господарського суду  першої інстанції про те,  що позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області прийняв оскаржуване рішення відповідно до матеріалів справи, фактичних обставин та чинного законодавства, а заперечення, викладені в апеляційній скарзі позивача, є необґрунтованими і не можуть бути підставою для  скасування рішення суду першої інстанції по даній справі, через що апеляційна скарга  залишається без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, п.1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України,  колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, м. Київ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2009 р. по справі № 29/114-09 –залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Погребняк В. Я.  

                                 Судді                                                                    Істоміна О. А.  

                                                                                                               Шевель О. В.