Постанова

від 14.07.2009 по справі 27/29-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/29-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2009 року                                    Справа №  27/29-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів:  Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі:  Стуковенковій О.В.

за участю прокурора : у судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 02.07.09 р.:

від позивача: представник у судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від відповідача: Гончаренко О.О.( дов. б/н  від 01.07.09 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “МАТУА” м. Марганець на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  21.04.2009 р.  у справі № 27/29-09

за позовом  Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора м. Нікополь в інтересах держави в особі Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровська обл., смт. Томаківка

до Товариства з обмеженою відповідальністю “МАТУА” Дніпропетровська обл., м.Марганець

про стягнення збитків

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 21.04.09 р. у справі № 27/29-09, яке підписано 27.04.2009 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Татарчук В.О.), задоволено позов Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора, пред'явленого в інтересах держави в особі Томаківської районної державної адміністрації  смт. Томаківка до Товариства з обмеженою відповідальністю “МАТУА”  м. Марганець про стягнення  113 962 грн. збитків, завданих безоплатним використанням земельної ділянки площею 4,5 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Томаківський р-н, Ново Новокиївська сільська рада, піонерський табір “Мечта”.

Товариство з обмеженою відповідальністю “МАТУА”  не погодилося з вказаним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити  нове рішення, яким відмовити у позові.  

Скаржник вважає судове рішення незаконним в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вважає також, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи,  недоведеність обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції вважає їх встановленими. Висновки суду не відповідають обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу Нікопольський міжрайонний природоохоронний прокурор просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги і залишити рішення, яке оскаржується, без змін, так як вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі таким, що не відповідають дійсності і матеріалам справи.

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що він з часу придбання нерухомості і по цей час без договору оренди земельної ділянки до її використання не приступав і не проводив господарську діяльність на ній.

Невикористання земельної ділянки площею 4,5 га підтверджується актом перевірки від 23.09.2008 р., в якому зазначено, що база відпочинку є недіючою.

Відповідач стверджує, що до цього часу спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні державного підприємства “Марганецький лісгосп”.

Спірна земельна ділянка не вилучалася у державного підприємства “Марганецький лісгосп”.

Процедура вилучення земельної ділянки з лісового фонду та зміни її цільового призначення уповноваженим органом виконавчої влади не проводилось і будь-які рішення з цього приводу землевласником не приймалися.

ТОВ “МАТУА” вказує, що суд першої інстанції помилково вважав встановленим, що земельна ділянка площею 4,5 га є землями рекреаційного призначення і використовується ТОВ “МАТУА” у зазначеному позивачем розмірі.

Відповідач зазначає в апеляційній скарзі, що позивачем не було надано доказів використання земельної ділянки площею 4,5 га для рекреаційних цілей та ведення ТОВ “МАТУА” на ній господарської діяльності.

Не погоджується скаржник з висновком суду про те, що перебування майна відповідача на земельній ділянці вже свідчить про використання такої ділянки. При цьому ТОВ “МАТУА” посилається на договір купівлі-продажу від 16.10.2006 р., укладений між ТОВ “Електрострой” та ТОВ “МАТУА”, згідно якого загальна площа придбаних об'єктів нерухомості, розташованих в м. Марганці Дніпропетровської обл. оздоровчо-піонерський табір “Мечта” (урочище Россоха) складає 4 547,10 кв.м, але на підтвердження своїх доводів не надав вказаній договір.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач вказує, що позивачем неправильно було застосовано Постанову КМУ № 284 при розрахунку заподіяної шкоди, тому як, на його думку, ТОВ “МАТУА” не використовує земельну ділянку і не здійснює господарську діяльність за фактичним розміщенням нерухомого майна, то і підстав застосування цього нормативно-правового акту немає.

Відповідач вказує, що намір ТОВ “МАТУА” у встановленому законом порядку отримувати у користування земельну ділянку площею 4,5 га не є доказом її використання та ведення на ній господарської діяльності, та не може бути підставою для нарахування будь-якої плати чи збитків.

Особа, яка подала скаргу не погоджується з доводами прокурора, вказаними у позові, що ТОВ “МАТУА” за період з 30.01.2007 р. по 01.10.2008 р. використовує земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська обл., Томаківський р-н, Новокиївська сільська рада, піонерський табір “Мечта”, площею 4,5 га без належно оформлених правовстановлюючих документів.

Томаківська районна державна адміністрація Дніпропетровської обл. у відзиві на апеляційну скаргу також просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 21.04.09 р. по даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки ТОВ “МАТУА” 16.10.2006 р. придбало комплекс нежитлових будівель, піонерський табір “Мечта”, розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Томаківський р-н, Новокиївська сільська рада.

ТОВ “МАТУА” 01.03.2007 р., відповідно до розпорядження голови Томаківської районної державної адміністрації № 93-р, отримало  погодження на відведення земельної ділянки площею 4,5 га. Протягом  2007-2008 р.р. ТОВ “МАТУА” погоджувало відведення земельної ділянки у державних органах, в тому числі в Дніпропетровській обласній державній адміністрації та Дніпропетровській обласній раді.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Не оформивши відповідно повний  пакет документів в повному обсязі, ТОВ “МАТУА” безоплатно, без правовстановлюючих документів, користувалося землями державної власності, внаслідок чого державі було заподіяно збитки у сумі 113 962 грн.

Томаківська районна державна адміністрація Дніпропетровської обл. подала клопотання про розгляд справи за відсутності її представника, відповідно до чинного законодавства.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 02.07.09 р. до 14.07.09 р. до 15 год. 10 хвилн.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що 23.09.2008 р. Нікопольським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ “МАТУА”.

У результаті перевірки встановлено, що ТОВ “МАТУА”  використовує комплекс нежитлових будівель, піонерський табір “Мрія” на території Новокиївської сільської ради Томаківського району, згідно договору купівлі-продажу від 16.10.2006 р. № 4699 та витягу № 13386928 від 30.01.2007 р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка відноситься до земель державного лісового фонду Марганецького лісгоспу за фактичним розміщенням нерухомого майна відсутні, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України.

У акті перевірки зазначено, що база відпочинку не діюча.

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 19.06.2003 р. № 963-ІУ “Про державний контроль за використанням та охороною земель” будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу в власність або у користування (оренду) або за відсутності вчиненого право чину щодо такої земельної ділянки є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Відповідачем право користування спірною земельною ділянкою не оформлено, тобто земельна ділянка фактично використовується без правових підстав, в зв”язку з чим даний режим користування слід кваліфікувати як самовільний, що тягне за собою відповідні правові наслідки.

Як вбачається з висновку Томаківського районного відділу земельних ресурсів від 05.11.2007 р. № 3/08-372 (а.с. 43) та листа Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства від 02.08.2007 р. № 444 (а.с. 45) земельна ділянка площею 4,5 га, яку просить передати в оренду ТОВ “МАТУА”, відноситься до земель державного  лісового фонду –Марганецького лісництва Марганецького лісгоспу (номер рядка 8, шифр рядка 88, графа 44 по ф. 6-зем.). Склад угідь - забудовані землі змішаного використання.

З вищевказаного листа Дніпропетровського обласного управління лісового мисливського господарства, яке адресовано ТОВ “МАТУА” та директору ДП “Марганецький лісгосп” вказано, що управління заперечує проти оформлення земельної ділянки в постійне користування площею 4,5 га для рекреаційних цілей, яка розташована на території державного лісового фонду Марганецького  лісництва Марганецького лісгоспу в кварталі 46, відділ 6.

Надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельної ділянки, що перебуває у державній власності, площею більш як 1 гектар, знаходиться в повноваженні Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин (Лісовий кодекс України, 08.02.2006р. ст. 27), з обов'язковим попереднім погодженням землекористувачів.

Згідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

В матеріалах справи відсутні докази того, що було змінено цільове призначення спірної земельної ділянки і що приймалося рішення про передачу цих земель у користування ТОВ “МАТУА”. У відповідача відсутні документи, що посвідчують право користування вищезазначеною земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні  є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються  до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Статтею 156 Земельного кодексу України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, тимчасового зайняття ... лісових земель, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно до ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам  землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Розмір збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу обчислюється за спеціальною методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу” від 25.07.2007 р. № 963.

Позивачем збитки розраховані виходячи з затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який до правовідносин щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, не застосовується.

Таким чином, розмір заподіяної відповідачем шкоди визначений не у відповідності з вимогами чинного законодавства, в зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягали.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд зазначеного не врахував.

Крім того, в позовній заяві прокурора вказано, що ТОВ “МАТУА” за період з 30.01.2007 р. по 01.10.2008 р. використовує спірну земельну ділянку площею 4,5 га без належно оформлених правовстановлюючих документів, а у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.63) відповідач вказує, що відповідно до угоди купівлі-продажу від 16.10.2006 р., укладеної між ним і ТОВ “Електрострой” загальна площа придбаних об'єктів нерухомості, розташованих в м. Марганці, Дніпропетровської обл. оздоровчо-піонерський табір “Мечта” (урочище Россоха) складає 4 547,10 кв.м.

В порушення вимог статей 33, 34 ГПК України судом першої інстанції цей факт не було досліджено.

Згідно до вимог ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій, незалежно від їх участі у справі, документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.  

          З огляду на викладене, рішення прийнято господарським судом з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

          Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “МАТУА” м.Марганець задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 р. у справі № 27/29-09 скасувати.

У позові відмовити.

Стягнути з Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровська обл., смт. Томаківка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МАТУА” м.Марганець 569 грн. 81 коп. державне мито, сплачене при поданні апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської обл., відповідно до вимог ст.ст. 116-117 ГПК України, видати наказ.

Головуючий                                                                                        Р.М. Бахмат

Судді:                                                                                   Л.О. Лотоцька  

О.С. Євстигнеєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                    І.Г.Логвиненко

14.07.2009 р.