Рішення

від 06.07.2009 по справі 14/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/90

06.07.09  

Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                                        Тел.678-853

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

02 липня 2009р.                                                                                          справа №14/90

За позовом: Приватного підприємства «АГРО ЛАЙН»,

          вул.Старобілоуська, буд.25-А, м. Чернігів, 14017

До відповідача: Приватного підприємства «Союз-Лідер»,

                 м. Львів, вул. Городоцька, 359, 79040 (вул.Боженка, буд.100, м. Чернігів)

Про  стягнення  15405грн. 27коп.   

Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:  Кононко М.М., комерційний директор, довіреність №111 від 15.06.2009р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14692,56грн. за поставлений товар згідно договору поставки №01/531 від 30.09.08р. та пені в сумі 712,71грн. за період з 10.02.09р. по 20.05.09р.

Представником позивача в судовому засіданні 16.06.09р. подано письмове пояснення №109 від 15.06.09р., в якому повідомлено про підписання акту звірки взаємних розрахунків сторонами, та неповернення відповідачем позивачу станом на 15.06.09р. акта звірки розрахунків з підстав відсутності печатки відповідача.

Представником позивача в судовому засіданні подано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно якої державним реєстратором внесено записи, які свідчать про те, що з 15.06.09р. місцезнаходження Приватного підприємства „Союз-Лідер” (ідентифікаційний код 31895563) є 79040, Львівська обл., м. Львів, Залізничний район, вулиця Городоцька, будинок 359.

Відповідно до частини 2 ст.15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Як свідчить подана представником позивача довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, місцезнаходження відповідача на час порушення провадження у справі (ухвала від 22.05.09р.) було вул.Боженка, буд.100, м. Чернігів.

Відповідно до ч.3 ст.17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

З огляду на викладене, справа №14/90 підлягає розгляду господарським судом Чернігівської області, оскільки 22.05.09р. вона була прийнята до провадження з додержанням правил підсудності, а зміна місцезнаходження відповідача відбулося в процесі розгляду справи, а саме 15.06.09р.

          Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

          Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Відповідач у справі вважається повідомленим про час і місце її розгляду судом, оскільки ухвала про порушення провадження у справі надіслана відповідачу за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві, ухвала про відкладення розгляду справи отримана особисто представником відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Не з'явлення повноважного представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 30.09.08р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №01/531, а також до нього сторони 30.09.08р. підписали та скріпили печатками Додаток №1 Умови торгівлі, Додаток №2 (Протокол узгодження), 19.02.09р. Додаток №3 (Протокол узгодження).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник (позивач по справі) зобов'язується в порядку та в строки, встановлені договором передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар. Відповідно до п.1.3. договору сторони затверджують „Протокол узгодження” (додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю товару та „Умови торгівлі” (додаток №1), що є невід'ємною частиною договору.

Згідно пункту 9.1 договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2009р.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами пункту 4.8 договору перехід права власності на товар та ризик випадкової загибелі товару відбувається в момент передачі товару, що підтверджується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв у грудні 2008р. –січні 2009р. товар згідно видаткових накладних, копії яких додані до матеріалів справи (а.с.14-33) на загальну суму 14887,44грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.6.1. договору розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в строк передбачений додатком №1 до договору або у вексельній формі.

У п.1.1 додатку №1 «Умови торгівлі»до договору поставки №01/531 від 30.09.08р. сторони визначили, що відповідач оплачує товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з відстрочкою платежу 45 календарних днів за умови, що постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, або у вексельній формі оплати за згодою сторін.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовує відповідач, останній не здійснив оплату вартості отриманого товару у строки визначені у п.1.1 додатку №1 до договору. Відповідач здійснив повернення позивачу товару на суму 194,88грн., на яку останній зменшив розмір заборгованості відповідача за отриманий товар.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 14692,56грн., що підтверджується матеріалами справи та двостороннім актом звірки розрахунків складений станом на 21.05.09р., який підписаний сторонами і скріплений їх печатками.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин борг в сумі 14692,56грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 8.3. договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 712,71грн. за період з 10.02.09р. по 20.05.09р. нараховану у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, на суму заборгованості за кожен день прострочення.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в повній сумі –712,71грн.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно та в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 14692,56грн., в частині стягнення пені в сумі 712,71грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 154,05грн. та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 15. 17, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Союз-Лідер” (м. Львів, вул. Городоцька, 359, р/р 26008007677 в „Полікомбанк” м. Чернігів МФО 353100, код 31895563) на користь Приватного підприємства «АГРО ЛАЙН»(вул..Старобілоуська, буд.25-А, м. Чернігів, р/р 26009166148000 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код 32728606) 14692рн.56коп. боргу, 712грн.71коп. пені, 154грн.05коп. державного мита, 312грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 06.07.09р.  

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш