Рішення

від 16.07.2009 по справі 8/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/107

16.07.09   УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів                                                                                                                            тел.77-99-18

просп.Миру,20                                                                                                                    тел.678-853

=============================================================                                                                         

Іменем   України

Р І Ш Е Н Н Я

14 липня  2009р.                                                                           Справа № 8/107

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Квестор ЛТД”,  пр.Миру, 14/20, м.Чернігів           

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Карма”, вул..Радянська, 8, с.Новий Білоус Чернігівського району Чернігівської області

про стягнення 30225грн.

                                                                                                                     Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ   СТОРІН:

Від позивача: Соколова В.Г. –представник, довір. від 13.07.09р.

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь          С П О Р У:

Позивачем заявлено позов про  стягнення з відповідача 28874грн.50коп. боргу по оплаті нафтопродуктів, поставлених по видаткових накладних №РН-0000300 від 06.04.09р., №РН-0000375 від 16.04.09р., №РН-0000415 від 23.04.09р., №РН-0000530  від 15.05.09р. на підставі договору про постачання нафтопродуктів №47-04/2009 від 06.04.09р., 1040грн.91коп. пені за прострочення виконання зобов'язання, нарахованої за період з 11.04.09р. по 23.06.09р., 177грн.58коп. інфляційних нарахувань,  обчислених за період з 11.04.09р. по 31.05.09р., 132грн.01коп. процентів річних, нарахованих за період з 11.04.09р. по 23.06.09р.

Відповідачем письмового відзиву на позов не надано. Справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням №1312770 про вручення  поштового відправлення. Відповідач уповноваженого представника не направив. Про причини неявки суду не повідомлено.  Враховуючи, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом прийняти участь у господарських засіданнях, судом явка в судове засідання  уповноважених представників сторін обов'язковою не визнавалася, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представником позивача подано клопотання про стягнення з відповідача 4533грн.75коп. витрат, понесених позивачем на оплату послуг адвоката.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи позивача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

6 квітня 2009р. між сторонами укладений договір на постачання нафтопродуктів №47-04/2009, відповідно до умов  якого позивач зобов'язувався поставляти та передати у власність  відповідача нафтопродукти,  а відповідач зобов'язувався приймати товар та своєчасно оплачувати його вартість  на умовах цього договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, положення якого регулюються §1 глави 30 Господарського кодексу України та ст.712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна  сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Аналогічні приписи містяться у ст.712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.5.2. договору нафтопродукти можуть бути доставлені покупцеві  транспортом продавця при умові оплати покупцем вартості доставки.

На виконання умов договору позивачем по видаткових накладних №РН-0000300 від 06.04.09р., №РН-0000375 від 16.04.09р., №РН-0000415 від 23.04.09р., №РН-0000530  від 15.05.09р. поставлено відповідачу дизельне пальне в кількості 9752л. на загальну суму 43274грн.51коп. Факт отримання відповідачем нафтопродуктів  підтверджується підписом уповноважених осіб на видаткових накладних та наявними у справі копіями довіреностей.

Крім того, згідно з п.5.2. договору, нафтопродукти поставлялися відповідачу транспортом позивача, в зв'язку з чим до рахунків-фактур № СФ-0000162 від 06.04.09р., №СФ-0000199 від 16.04.09р., №СФ-0000217 від 23.04.09р., №СФ-0000276 від 15.15.09р. на оплату продукції було включено вартість транспортних послуг на загальну суму 600грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт поставки нафтопродуктів та надання послуг по доставці цих нафтопродуктів відповідачу на загальну суму 43874грн.51коп.

В силу ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін. Оскільки в договорі № 47-04/2009 від 06.04.09р. відсутні будь-які застереження щодо неможливості застосування до відносин між сторонами положень про купівлю-продаж, положеннями Господарського кодексу України не врегульовані відносини щодо порядку передачі, оплати товару, отриманого на підставі договору поставки, то судом застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товари.  

Пунктом 6.1. договору від 06.04.09р. встановлено, що оплата за поставлені нафтопродукти  та надані послуги по доставці нафтопродуктів здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.  Аналогічна норма міститься у ст.526 Цивільного кодексу України. Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Отже, виходячи із умов договору поставки,  відповідач мав сплатити  вартість нафтопродуктів,  отриманих по вищевказаних накладних  в строки до: 09.04.09р. включно, 21.04.09р. включно, 28.04.09р. включно, 20.05.09р. включно.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з банківських виписок від 07.04.09р., 10.04.09р., 17.04.09р., 12.05.09р., 15.05.09р. з рахунку позивача, відповідач свої зобов'язання виконав частково,  сплативши в рахунок оплати отриманих нафтопродуктів 15000грн.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість по оплаті товару  становила 28874грн.50коп.

Оскільки відповідач належним чином свої зобов'язання за договором не виконав, що підтверджується матеріалами справи, на момент вирішення спору по суті доказів сплати заборгованості в повному обсязі суду не надав, з нього має бути стягнуто 28874грн.50коп.  боргу.

            Відповідно до п.7.2. договору поставки  від 06.04.09р. за прострочення оплати за товар покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

          З урахуванням цієї умови договору позивач просить стягнути з відповідача 1040грн.91коп. пені, нарахованої за період з 11.04.09р. по 23.06.09р.

          Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і сплата неустойки.

          Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

           Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав належним чином прийняті на себе зобов'язання, у встановлений договором строк товар не оплатив, заявлена до стягнення сума пені обчислена з урахуванням умов договору щодо строків платежів, проведеними відповідачем платежами, із застосуванням облікової ставки НБУ в розмірі, що діяла під час прострочення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення  пені є обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача має бути стягнуто 1040грн.91коп. пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання встановлена відповідальність такого боржника у вигляді сплати ним на вимогу кредитора суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Позивачем заявлено до стягнення 177грн.58коп. інфляційних нарахувань, які обчислені за період з 11.04.09р. по 31.05.09р., із застосуванням офіційних індексів інфляції за весь час прострочення, та з урахуванням проведених відповідачем платежів на часткову оплату товару.

Аналіз договору поставки від 06.04.09р. показує, що сторонами не встановлений інший розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому позивачем заявлена до стягнення сума процентів річних –132грн.01коп., яка   обчислена за період з 11.04.09р. по 23.06.09р.  саме виходячи із встановленого законом розміру - 3% та з урахуванням проведених відповідачем платежів на часткову оплату товару.

Як встановлено судом вище, відповідач припустився прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому  вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних є обґрунтованими та правомірними, в зв'язку з чим з відповідача має бути стягнуто 177грн.58коп. інфляційних нарахувань та 132грн.01коп. процентів річних.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат віднесені витрати, пов'язані, в тому числі, з  оплатою послуг адвоката, які згідно зі ст.49 цього ж Кодексу при задоволенні позову покладаються на відповідача. Враховуючи, що позивачем надано суду докази, які підтверджують надання юридичних послуг саме адвокатом та докази фактичної сплати адвокату вартості цих послуг у розмірі,  визначеної у договорі про надання юридичних послуг, суд приходить до висновку, що на відповідача мають покладені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 4533грн.75коп. Також в силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.193,265 Господарського кодексу України, ст.ст.526,530,549,611,625,692,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Карма”, Чернігівський район, с.Новий Білоус, вул..Радянська, 8 (ідентифікаційний код 31337099, відомості про номери рахунків не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Квестор ЛТД”, м.Чернігів, пр.Миру, 14/20 (ідентифікаційний код 228210116, п/р 26005301830543 в ЦВ „Промінвестбанку” м.Чернігова, МФО 353456) 28874грн.50коп. боргу, 1040грн.91коп. пені, 177грн.58коп. інфляційний нарахувань, 132грн.01коп. процентів річних, 302грн.25коп. держмита, 312грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4533грн. 75коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                        Т.Г.Оленич