Постанова

від 05.12.2014 по справі 18/496/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2014 року Справа №18/496/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Новіковій Ю.В.,

за участю представників:

позивача - Хоменка С.І., за довіреністю №161 від 16.04.2012р.

1-ої третьої особи - не з'явився,

2-ої третьої особи - не з'явився,

3-ої третьої особи - не з'явився,

відповідача - Зорівчак Н.В., за довіреністю №02/5940 від 28.11.2014р.,

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава, (вх.№3376П/1-40) на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2014 року по справі №18/496/12,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук", м.Кременчук,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехспорт", м.Кременчук,

2. Приватне підприємство "Стандарт Авто", м. Кременчук,

3. Відділ освіти Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, м.Глобино,

до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Полтава,

про визнання недійсним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.09.2014 року по справі №18/496/12 (суддя Погрібна С.В.) позов задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано п. 1 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.01.2012 року №02/10-рш у справі №02-01-50/112-2011 у частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук" антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру), та п. 2 цього рішення в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук" штрафу в сумі 34000,00 грн.

Стягнуто з Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,00 грн.

В решті позову відмовлено.

Відповідач із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2014 року по справі №18/496/12 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ТОВ "АІС-Кременчук" у задоволенні позовних вимог, а рішення адміністративної колегії територіального відділення від 24.01.2012 року №02/10-рш залишити в силі.

В обґрунтування своєї позиції по справі, апелянт вказує, що судом першої інстанції не надано оцінку тому, що дії суб'єктів господарювання, ТОВ "АІС-Кременчук", ТОВ "Автотехспорт" та ПП "Стандарт Авто", які полягали в узгодженні ними своїх дій під час участі у торгах шляхом запиту цінових пропозицій, проведених Відділом освіти Глобинської райдержадміністрації Полтавської області у серпні 2010 року по закупівлі автомобіля ГАЗ 322132-218, призвели до усунення конкуренції між ними, наявність якої є необхідною умовою під час проведення торгів, внаслідок чого право на укладення договору за результатами торгів одним з учасників отримано не на конкурентних засадах, чим були спотворені результати цих торгів, визнано порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Також, відповідач зазначає, що рішення адміністративної колегії територіального відділення від 24.01.2012р. №02/10-рш базувалось не лише на зовнішніх схожостях, як зазначено в рішенні господарського суду Полтавської області, а й на інших доказах, що підтверджують узгодження поведінки ТОВ "Автотехспорт", ТОВ "АІС - Кременчук", ПП "Стандарт Авто" під час участі у процедурі закупівлі.

Відповідач вказує, що справжність змагання при проведенні тендеру забезпечується таємністю інформації, що міститься у тендерних пропозиціях. Тендерні пропозиції повинні містити конкурентні та заздалегідь невідомі іншим учасникам умови. Зазначене вище свідчить про погоджену поведінку учасників під час участі у закупівлях за державні кошти, а характер та кількість збігів виключають можливість того, що зазначені вище документи готувались кожним з них окремо і без обміну інформацією між ними. Тобто, між учасниками на момент участі у процедурі запиту цінових пропозицій існували сталі стосунки та, відповідно, була відсутня конкуренція між ними.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Позивач, ТОВ "АІС - Кременчук", надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№11402 від 28.11.2014 року), в якому просить рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення, у зв'язку з тим, що на думку позивача всі доводи, викладені в рішенні адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.01.2012 року №02/10-рш у справі №02-01-50/112-2011 та в апеляційній скарзі відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях та ніякими доказами не підтверджуються.

Відділ освіти Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, також, надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№11419від 01.12.2014 року), в якому зазначає, що рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2014 року є правомірним; тендер по закупівлі автомобіля ГАЗ 322132-218 був проведений шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій, відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель". Крім того, Відділ освіти Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області просить розглядати справу без участі представника 3-ої третьої особи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехспорт" та Приватне підприємство "Стандарт Авто" письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали, у судове засіданні Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 року не з'явились, однак від ТОВ "Автотехспорт" надійшло клопотання (вх.№11400 від 28.11.2014 року) про відкладення розгляду справи.

Розглянувши заявлене Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехспорт" клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, відповідно до п.п. 1, 2 зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, та неподання витребуваних доказів.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, ТОВ "Автотехспорт" просило відкласти розгляд справи, у зв'язку з тим, що третя особа була позбавлена можливості надати суду письмовий відзив через неотримання апеляційної скарги відповідача. Однак, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга була надіслана на адреси всіх учасників провадження у справі, в тому числі і на адресу ТОВ "Автотехспорт", що підтверджується наданими апелянтом фіскальними чеками "Укрпошти" та описами вкладення у цінний лист.

При цьому, судова колегія вважає, що ТОВ "Автотехспорт" було надано можливість викласти та обґрунтувати свою позицію у справі, як у суді першої інстанції так і в апеляційному господарському суді. Ухвала про прийняття апеляційної скарги відповідача та призначення її до розгляду винесена апеляційним господарським судом 23.10.2014 року, а згідно повідомлення про поштове відправлення отримана 1-ою третьої особою - 30.10.2014 року. Відповідне вказує на те, що ТОВ "Автотехспорт" мало змогу до судового засідання - 01.12.2014 року ознайомитися з матеріалами справи №18/496/12 та апеляційною скаргою, надати будь-які необхідні на його думку пояснення. Однак, 1-а третя особа не скористалась наданими їй процесуальними правами. Крім того, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Автотехспорт" у клопотанні про відкладення розгляду справи не наведено причин неможливості забезпечення явки уповноваженого представника 1-ої третьої особи в судове засідання для надання пояснень у справі. Враховуючи наведене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що клопотання ТОВ "Автотехспорт" про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на клопотання Відділу освіти Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника та належне повідомлення ПП "Стандарт Авто" про час та місце судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення та неповідомлення останнім належних причин відсутності представника в судовому засіданні, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників третіх осіб у справі.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 01.12.2014 року представник відповідача просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати. Представник позивача просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи учасників процесу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, з урахуванням уточнень до неї, про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.01.2011 року №02/10-рш по справі № 02-01-50/112-2011.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.12.2013 року у справі №18/496/12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук" задоволено частково.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 року рішення господарського суду Полтавської області від 26.12.2013 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 року та рішення господарського суду Полтавської області від 26.12.2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Після нового розгляду господарським судом Полтавської області прийнято рішення від 17.09.2014 року про часткове задоволення позовних вимог, а саме визнано недійсним та скасовано п. 1 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.01.2012 року №02/10-рш у справі №02-01-50/112-2011 у частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук" антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру), та п. 2 цього рішення в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук" штрафу в сумі 34000,00 грн.; в решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення виходив з того, що висновки органу АМК, викладені в оскаржуваному рішенні, що ґрунтуються на недоведених відповідними доказами припущеннях, а не доведених фактах, не можуть бути оцінені судом як об'єктивні і такі, що відповідають дійсності.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідувань за цими заявами і справами; прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

За змістом пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями вважається вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Згідно зі статтею 5 та статтею 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентні узгоджені дії є різновидом узгоджених дій, які можуть здійснюватися шляхом укладення угод між суб'єктами господарювання, прийняття їхніми об'єднаннями рішень або іншої погодженої поведінки (дії чи бездіяльності). Оскільки відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" схожі дії (бездіяльність) вважаються за певних умов різновидом антиконкурентних узгоджених дій, такі антиконкурентні узгоджені схожі дії є узгодженими діями в розумінні статті 5 Закону і факт погодженості таких схожих дій має бути доведений.

Обов'язковою обставиною, яка має бути встановлена для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за частиною 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є погодженість (узгодженість) таких схожих дій між суб'єктами господарювання.

Відповідно до пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" у розгляді справ зі спорів, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних (стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції") господарські суди повинні мати на увазі, що: ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару). Зокрема, суд має з'ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

При цьому, саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов'язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб'єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, Відділом освіти були надіслані листи-запрошення з пропозицією прийняти участь у тендері щодо закупівлі автомобіля ГАЗ-322132-218 або еквівалент для потреб закладу освіти, за процедурою запиту цінових пропозицій, та надати свою комерційну пропозицію, до суб"єктів господарювання ТОВ "Автотехспорт", ПП "Стандарт Авто" та ТОВ "АІС-Кременчук".

ТОВ "Автотехспорт", ПП "Стандарт Авто" та ТОВ "АІС-Кременчук" надали на вказані листи свої комерційні пропозиції.

Переможцем тендеру визнано ТОВ "Автотехспорт", яким було запропоновано найбільш економічно вигідну пропозицію та з яким 04.10.2010 року укладено договір про придбання автомобіля №401.

Рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.01.2012 року №02/10-рш у справі №02-01-50/112-2011, що є предметом розгляду у даній справі, обґрунтоване тим, що між учасниками торгів під час підготовки документів, які були подані у складі тендерних пропозицій ТОВ "Автотехспорт", ПП "Стандарт Авто" та ТОВ "АІС-Кременчук" відбувся обмін інформації, або про те, вказані документи були підготовлені однією особою. Як зазначає відповідач, вказані дії є погодженими, що призвели до спотворення результатів торгів (тендеру) .

Однак, колегія суддів, дослідуючи обставини справи щодо схожості пропозицій конкурсних торгів учасників ТОВ "Автотехспорт", ПП "Стандарт Авто" та ТОВ "АІС-Кременчук", зазначає, що твердження відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки формально однакове заповнення тендерної документації не є доказом узгодженості дій з іншими учасниками тендеру.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що одночасна дата на комерційних пропозиціях позивача та третіх осіб ніяким чином не свідчить про узгодженість дій при їх підготовці. А твердження відповідача про те, що вказаний факт є підтвердженням змови є лише нічим не обґрунтованим припущенням.

Щодо посилань відповідача як на доказ антиконкурентних узгоджених дій на ціну пропозиції кожного з учасників, яка відрізняється на 1 тисячу гривень колегія суддів зазначає, що адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при розгляді справи про порушення позивачем конкурентного законодавства не доведено впливу цінової поведінки ТОВ "Автотехспорт", ПП "Стандарт Авто" та ТОВ "АІС-Кременчук" на наявність чи можливість недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринку реалізації автомобілю, що є необхідною ознакою вчинення антиконкурентних узгоджених дій, як і не надано жодних розрахунків, що ціна автомобіля, запропонована кожним учасником торгів, повинна бути іншою.

Наявність господарських відносин між ТОВ "Автотехспорт", ПП "Стандарт Авто" та ТОВ "АІС-Кременчук" ніяким чином не свідчить про наявність згоди між учасниками торгів.

Суд апеляційної інстанції, також, не погоджується з посилання відповідача як на доказ існування антиконкурентних узгоджених дій на те, що ТОВ "Стандарт-Авто" протягом 2010 року автомобілями ГАЗ-322132-218 не торгувало, а отже в разі потреби придбало б такий автомобіль у ТОВ "АІС-Кременчук", оскільки замовник не ставив заборони реалізації автомобіля, придбаного у іншого підприємства.

Таким чином, судова колегія зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не довів факту схожості в діях позивача та третіх осіб, зокрема, наявності антиконкурентних узгоджених дій, які можуть мати негативний вплив на стан конкуренції на цьому ринку у вигляді настання певних негативних наслідків для інших суб'єктів господарювання, зокрема, призвести до спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, а відтак не довів обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, що відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для визнання недійсним (скасування) такого рішення. А тому оскаржуване рішення прийнято виходячи з припущень, а не підтверджено фактами.

Отже, дослідивши всі належні докази, які мають відношення до даного спору, з урахуванням приписів ст.ст. 4-3, 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом законно та обґрунтовано прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наявність підстав для визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.01.2012 року №02/10-рш у справі №02-01-50/112-2011 у частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук" антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру), та п. 2 цього рішення в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук" штрафу в сумі 34000,00 грн.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційний скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2014 року по справі №18/496/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2014 року по справі №18/496/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.