Ухвала

від 25.11.2014 по справі 823/1353/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2014 р. м. Київ К/800/42465/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Соя»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2014 року

по справі №823/1353/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Соя»

до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У травні 2014р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004672301 від 12.12.2013р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2014р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2014р. та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Також, позивачем було надіслано до суду клопотання, в якому він просив розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, ДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Черкаси Соя» з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських відносинах з ТОВ «Вторметекспорт» за період з 01.06.2013р. по 31.07.2013р., за результатами якої складено акт від 28.11.2013р. №125/23-01-22-06/34863644, в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем:

- ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ТОВ «Черкаси-Соя» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період червень 2013р. на суму 115358,00грн., за рахунок неправомірного відображення в податковому обліку операцій з придбання сої у ТОВ «Вторметекспорт»;

- не підтверджено реальність здійснення господарських операцій у червні - липні 2013р. з контрагентом-постачальником ТОВ «Вторметекспорт» за рахунок неправомірного відображення в податковому обліку операцій з придбання олії соєвої у кількості 136,2 тони на загальну суму 1123455,00грн. та наступному продажу її контрагентам - покупцям у кількості 136,2 тони на загальну суму 1016588,00грн.

На підставі зазначеного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004672301 від 12.12.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 173037,00грн., з яких 57679,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував рішення тим, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження, тому останнім правомірно сформовані дані податкового обліку по господарських операціях з контрагентом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, тому позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по господарським операціям з підприємством «Вторметекспорт».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з викладеними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно укладеного договору поставки №29-06/2013С від 29.06.2012р. між ТОВ «Черкаси-Соя» (покупець) та ТОВ «Вторметекспорт» (продавець), продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (сою українського походження). Загальна кількість товару 127 тон. Ціна товару за даним договором становить 5450,00грн. за 1 тону. Прийняття товару здійснюється на складі покупця. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної. Розрахунок за даний товар здійснювався протягом 15 днів з моменту прийому товару.

Згідно договору поставки №27-06/2013ОС від 27.06.2012р. між ТОВ «Черкаси-Соя» (покупець) та ТОВ «Вторметекспорт» (продавець), продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (олію соєву сиру нерафіновану). Загальна кількість товару 69 тон. Ціна товару за даним договором становить 8000,00грн. за 1 тону. Прийняття товару здійснюється на складі покупця. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної. Розрахунок за даний товар здійснювався протягом 15 днів з моменту прийому товару.

Договором поставки №29-07/2013ОС від 29.07.2012р. укладеного між ТОВ «Черкаси-Соя» (покупець) та ТОВ «Вторметекспорт.» (продавець), продавець зобов'язується передати У власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (олію соєву нерафіновану). Загальна кількість товару 67,230 тон. Ціна товару за даним договором становить 8500,00грн. за 1 тону. Прийняття товару здійснюється на складі покупця. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної. Розрахунок за даний товар здійснювався протягом 15 днів з моменту прийому товару.

Крім того, між зазначеними суб'єктами господарювання були укладені договори відповідального зберігання №27/06-13 від 27.06.2013р., №25/06-13 від 25.06.2013р. та №24/07-13 від 24.07.2013р. відповідно до яких, зберігання товару відбувається за актом приймання-передавання на складі (м.Черкаси, вул.Луценка, 12), які містяться в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що ТОВ «Черкаси-Соя» відсутні складські приміщення, тому між ТОВ «Черкаси-Соя» та ВАТ «Черкаське АТП - 17127» був укладений договір оренди №45 від 01.12.2011р. Розрахунок за цим договором підтверджується платіжними дорученнями.

Реальність придбання позивачем товару у ТОВ «Вторметекспорт» підтверджується і видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, податковими деклараціями сторін договору, книгою обліку довіреностей, витягом з бази-даних картковими рахунками, звітами по складу матеріальної сировини, накладними про передачу у виробництво, актами переробки сої, журналом обліку готової продукції.

Подальше використання товарів у господарській діяльності ТОВ «Черкаси-Соя» підтверджується укладеними договорами поставки №3 від 03.01.2013р. між ТОВ «Черкаси-Соя» та ТОВ «Агро-Рось» про постачання готової продукції (макухи соєвої); договором №4 від 03.01.2013р. між ТОВ «Черкаси-Соя» та ПП ОСОБА_1 про надання авто послуг по перевезенню макухи соєвої та сої автомобілем КАМАЗ НОМЕР_1 приц. НОМЕР_2 на виконання договору поставки №3; укладеними договорами поставки №25 від 11.03.2013р. між ТОВ «Черкаси-Соя» та СТОВ «Ломовате» про постачання готової продукції (макухи соєвої); договором №5 від 05.01.2013р. між ТОВ «Черкаси-Соя» та СТОВ «Світанок» про постачання готової продукції (макухи соєвої); договором №20 від 18.02.2013р. між ТОВ «Черкаси-Соя» та СТОВ «Агроко» про постачання готової продукції (макухи соєвої); договором №59 від 19.07.2013р. між ТОВ «Черкаси-Соя» та СТОВ «Чигиринська Аграрна Компанія» про постачання готової продукції (макухи соєвої); договором поставки №58 від 19.07.2013р. між ТОВ «Черкаси-Соя» та ТОВ «Черкаська м'ясна компанія» про постачання готової продукції (макухи соєвої) - поставка продукції по даним договорам здійснювалась транспортом покупця; договором поставки №130112 від 20.06.2013р. укладеним між ТОВ «Черкаси-Соя» (постачальник) та ТОВ «Ігро-Ленд» (покупець), постачальник передає, а покупець оплачує та приймає товар (олію соєву нерафіновану), кількість ціна та строки поставки узгоджуються сторонами та зазначаються у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору; укладеним договором поставки №30 від 21.03.2013р. між ТОВ «Черкаси-Соя» (постачальник) та ПАТ «Птахокомбінат Бершадський» (покупець) відповідно до якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (олію соєву), кількість ціна визначається у видаткових накладних та рахунках - фактурах, що є невід'ємною частиною договору; укладеним договором постачання №2309-2013 від 23.09.2013р. між ТОВ «Черкаси-Соя» (постачальник) та ТОВ «Нео Форте» (покупець) відповідно до якого, постачальник зобов'язується протягом дії цього договору передавати у власність покупця товар, у кількості і в асортименті відповідно до специфікацій, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар; договором купівлі-продажу №72-03/П від 14.10,2013р. між ТОВ «Черкаси-Соя» (продавець) та ТОВ «Грейн Компані» (покупець) передбачено, що продавець зобов'язується передати окремими партіями у власність покупцеві товар (олію соєву, макуху соєву), а покупець повинен прийняти і оплатити товар.

Виконання вказаних договорів підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, рахунками фактури, платіжними дорученнями, актами здачі-прийняття робіт, товарно-транспортними накладними, довіреностями, специфікаціями.

Судом першої інстанції встановлено, що первинні документи оформлені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства, а також наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

За таких обставин, слід погодитись з судом першої інстанції щодо безпідставності посилання податкового органу на відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Стосовно тверджень відповідача про відсутності товарно-транспортних накладних, то судом першої інстанції встановлено, що товарно-транспортні накладні у позивача при поставці товару від контрагента-постачальника були відсутні у зв'язку з тим, що останні при укладенні угод з поставки сої українського походження та соєвої олії між ТОВ «Черкаси-Соя» та ТОВ «Вторметекспорт» не складалися, і не могли складатися, оскільки товарно-матеріальні цінності вже знаходилися на складі ТОВ «Черкаси-Соя» і перебували там згідно договорів відповідального зберігання.

Щодо посилання відповідача на отримання від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві акта від 13.09.2013 №953/22-01/30127924 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вторметекспорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Квентін» у березні 2013р., ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» у квітні 2013р., ТОВ «Честерхауз» за березень, травень 2013р., ТОВ «Фірма Інтер-Проект» у січні 2013р., ТОВ «Олімпекс купе інтернейшнл» у червні 2012р., ТОВ «Укрформ», ТОВ «Честерхауз», СК ім. Шевченка, ТОВ «Квентин», ПП «Схід Пропроект» за період: січень 2012 - липень 2013р., висновками якого встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Втормсіскепорі» з контрагентами-постачальниками та покупцями, і як наслідок відсутність об'єктів оподаткування ПДВ у розумінні ПК України, безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

Слід зазначити, що право платника податку на формування податкового кредиту не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо сплати податків іншими контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови.

Доказів, щодо визнання господарських договорів укладених між контрагентами недійсними, податковим органом до суду не надано.

Враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2014р. підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Соя» - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2014 року скасувати та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

І.В. Приходько