Рішення

від 01.12.2014 по справі 916/2571/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2014 р.Справа № 916/2571/14

За позовом: Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного Управління Держземагентства в Одеській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Петра Енерго"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Котовської районної ради

про визнання недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку

Головуючий суддя: Малярчук І.А.

судді: Погребна К.Ф.

Лічман Л.В.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Прокурора: Шивцова С.А., посвід. № 005251 від 22.09.12 р., Каширін О.Л., посвід. №013392 від 01.12.2012р., Незовибатько О.В., посвід. № 025789 від 23.04.14 р.; ДоброжанН.І., посвідчення №010038 від 17.10.2012р.

Позивача: Шевченко О.М., довіреність №198 від 15.08.2014р.

Відповідача - Дехтяренко О.О., довір. від 17.06.14 р., Остапенко Н.М., довіреність від 17.06.2014р.

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився

В судову засіданні 01.12.14 р. приймали участь представники:

Прокурора: Каширін О.Л., посвід. №013392 від 01.12.2012р.

Позивача: не з'явився

Відповідача - Дехтяренко О.О., довір. від 17.06.14 р., Остапенко Н.М., довіреність від 17.06.2014р.

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився

Суть спору: про визнання недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5122980800:01:003:0344), розташованої на території Борщівської сільської ради, загальною площею 10,3000 га., який укладено між ТОВ „Петра Енерго" та Головним Управлінням Держземагенства в Одеській області 27.08.2013 р. на підставі наказу ГУ Держземагентства в Одеській області від 27.08.2013 р. № ОД/5122980800:01:003/00000039;

про зобов'язання ТОВ „Петра Енерго" повернути земельну ділянку вартістю 5017130грн., що розташована на території Борщівської сільської ради загальною площею 10,3000 га. до земель державної власності в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області.

В процесі розгляду справи по суті прокурор, на заявлених позовних вимогах наполягав, подав до суду заяву про уточнення позовної заяви Котовської міжрайонної прокуратури від 31.07.14 р. за вх.№ 19931/14, пояснення на відзив ТОВ „Петра Енерго" від 23.07.14 р. за вх.№19213/14, в яких обґрунтовує заявлені позовні вимоги із відзначенням, що уклавши спірний договір без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки його сторонами створено умови спричинення шкоди фінансовим інтересам держави у вигляді ненадходження до бюджету коштів через неправильний розрахунок орендної плати на підставі земельного податку, коли у відповідності до вимог діючого законодавства це необхідно робити згідно та після проведення і введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Звідси, прокурор вважає, що договір оренди земельної ділянки від 27.08.13 р. № 3, зареєстрований в 04.09.13 р. реєстраційною службою по м.Котовськ та Котовському районі Котовського МУЮ в Одеські області є недійсним з моменту реєстрації відповідних речових прав і відповідно до ст.216 ЦК України ТОВ „Петра Енерго", що уклало договір з порушенням вимог чинного законодавства, зобов'язано повернути земельну ділянку, розташовану на території Борщівської сільської ради, загальною площею 10,3000 га. до земель державної власності в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області.

Також, прокурор відмічає, що ч.1 ст.13 ЗУ „Про оцінку землі", п.288.1 ст.288, пп.288.5.2 п.288.5 ст.288 ПКУ нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності і є одним із найважливіших економічних регуляторів земельних відносин та застосовується для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності.

За позицією прокурора до спірних взаємовідносин не підлягає застосуванню п.278.1 ст.278 ПКУ, у зв'язку з тим, що п.276.6 ст.276 ПКУ регламентується порядок встановлення ставок земельного податку за земельні ділянки надані для розміщення об'єктів енергетики, а не орендної плати за користування земельними ділянками державної власності. Звідси, прокурор доходить висновку, що з наведених норм чинного законодавства вбачається пряма вказівка при визначенні розміру орендної плати на земельні ділянки надані для розміщення об'єктів енергетики визначати її розмір на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Представник позивача, Головного управління Держземагентства в Одеській області в поясненнях від 18.08.14 р. за вх.№ 21644/14 зазначає, що на підставі розпоряджень Одеської обласної державної адміністрації № 1327/А-2012 від 06.12.12 р., № 357/А-2013 від 19.04.13 р. відповідачем було розроблено проектну документацію на відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення, що не надана у власність або у користування та перебуває у запасі, яка подалі відповідно до наказу Головного управління Дрежземагентства № ОД/5122980800:01:003/00000039 від 27.08.13 р. „Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" Управлінням була затверджена та земельна ділянка надана в довгострокову оренду строком на 49 років, площею 10,3000 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення за адресою Одеська область, Котовський район, Борщівська сільрада (за медами населеного пункту) на підставі чого і був укладений договір оренди землі № 03 від 27.08.13 р.

Відповідач, за супровідним листом від 18.08.14 р. за вх.№ 21574/14 подав витребувані судом документи, заявлений прокурором позов не визнає з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 14.07.14 р. за вх.№ 18176/14, де проаналізувавши положення ст.5 Закону України „Про оцінку земель" від 11.12.03 р. № 1378-ІV, пп.14.1.136 п.14.1 ст.14, п.п.288.1, 288.4, 288.5 ст.288, пп.271.1.2. п.271.1. ст.271, п.278.1 ст.278, п.290.1 ст.290 Податкового кодексу України зазначає, що станом на дату укладення спірного договору чинним законодавством було передбачено можливість визначення орендної плати без проведення нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, наявність чи відсутність технічної документації з бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель жодним чином не впливає на розмір орендної плати. Прокурором не доведений зв'язок між визначенням орендної плати без нормативної грошової оцінки та спричиненням шкоди фінансовим інтересам держави, а також в чому саме полягає зазначена шкода.

Приписи п.288.5 ст.288, пп.271.1.2. п.271.1. ст.271, п.278.1 ст.278 ПКУ визначають, що річна сума орендних платежів, встановлених в договорі оренди: не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ ПКУ; не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел енергії - три відсотки нормативної грошової оцінки. Базою оподаткування для обчислення земельного податку щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких не проведена, є площа земельних ділянок. Ставка податку на землю за земельні ділянки, надані підприємствам енергетики, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, визначають в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по відповідній області.

Звідси, з посиланням на п.5.2. ст.5 ПКУ з врахуванням вищенаведених положень законодавства, відповідач акцентує увагу суду на те, що якщо положення інших актів суперечить положенням ПКУ, для врегулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу, у зв'язку з чим положення ст.13 Закону України „Про оцінку земель" стосовного обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок не повинні прийматися до уваги як такі, що суперечать положенням ПКУ.

Також, на думку відповідача, нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до ст.15 Закону України „Про оренду землі" від 06.10.98 р. № 161-ХІV не є істотною умовою договорів оренди землі, а технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та грошової оцінки земельних ділянок згідно ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 даного закону не являється невід'ємною частиною такого роду договорів.

Здійснивши державну реєстрацію прав на нерухоме майно, підтвердженням чого є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 9764333 від 21.09.13 р. державний реєстратор тим самим підтвердив відповідність договору вимогам діючого законодавства.

З врахуванням на вищевикладене, згідно ст.ст. 321, 386,388 ЦК України відповідач вважає себе добросовісним набувачем права оренди землі за спірним договором і не може бути позбавлений цього права навіть, якщо припустити, що орендодавець допустив порушення при передачі земельної ділянки в оренду. Дану свою позицію відповідач обгрунтовує також з посиланням на ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.06 р. № 3477-ІV, рішення від 24.06.03 р. у справі „Стретч проти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії", визначеними законодавством України підставами для проведення нормативної грошової оцінки землі та укладення договору оренди, а саме на ст. 15 ЗУ „Про оцінку землі", ст. 16 ЗУ „Про оренду землі", відповідно до яких дані дії провадяться тільки в результаті прийняття та реалізації уповноваженим органом відповідних рішень, порушення вимог яких в процесі такого прийняття та реалізації в контексті практики рішень Європейського суду з прав людини не є підставою для задоволення позову про визнання недійсним спірного договору та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку.

Вимога прокурора про повернення земельної ділянки з оренди є необгрнутованою з огляду на приписи ст.141 ЗК України, оскільки прокурором не доведено підстав для припинення права користування даною земельною ділянкою і за умови відсутності спору між сторонами щодо застосування наслідків недійсності спірного договору, передбачених ч.1 ст.216, ч.2 ст.208 ЦК України

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Котовська районна рада, не з'являлась в судові засідання, пояснення по суті спору та документи на адресу суду не надіслала. За клопотаннями від 21.07.14 р. за вх.№18826/14, від 28.07.14 р. за вх.№19454/14 третя особа просить суд розглянути дану справу за відсутності представника райради.

Подані сторонами супровідними листами документи були залучені судом до розгляду справи та клопотання сторін про ознайомлення з матеріалами справи також судом задовольнялись.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, оцінивши їх в сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне:

06.12.12 р. Одеською обласною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 1327/А-2012 „Про надання дозволу ТОВ „Петра Енерго" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 р. для будівництва та експлуатації сонячної електростанції на території Борщівської сільської ради Котовського району Одеської області (за межами населеного пункту)" зміст якого уточнено розпорядженням від 19.04.13 р. № 357/А-2013 відповідно до яких ТОВ „Петра Енерго" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду на 49 р. орієнтовною площею 20,00 га із земель сільськогосподарського призначення, з яких 10,3 га - пасовища та 9,70 га - ріллі, що не наданні у власність або користування та перебувають у запасі, для будівництва та експлуатації сонячної електростанції на території Борщівської сільської ради Котовського району Одеської області (за межами населеного пункту).

В матеріалах справи наявні Інженерно-геологічні вишукування (загальна пояснювальна записка 3669-2013-ПЗ графічні документи 3669-2013-РВ.ГР), розроблений на замовлення відповідача „Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 р. ТОВ „Петра Енерго" для будівництва та обслуговування сонячної електростанції за адресою: Борщівська сільська рада (за межами населеного пункту), Котовський район, Одеська область" який також містить узгодження, погодження відповідних державних установ щодо його ведення.

Розроблений на виконання даних розпоряджень Одеської облдержадміністрації відповідачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 р. для будівництва та експлуатації сонячної електростанції був затверджений наказом Головного управління Держземагентства в Одеській області від 27.08.13 р. № ОД/5122980800:01:003/00000039. Пунктами 2, 3, 4 даного наказу визначено про надання ТОВ „Петра Енерго" в довгострокову оренду строком на 49 р. земельну ділянку площею 10,3000 га пасовищ із земель сільськогосподарсьго призначення для будівництва та експлуатації сонячної електростанції (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення); до проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановити орендну плату у розмірі 12 земельних податків за один рік; після проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та затвердження її у встановленому законодавством порядку, встановити річну орендну плату у розмірі 3% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахування її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі.

На підставі вищезазначеного наказу Головного управління Держземагентства в Одеській області від 27.08.13 р. № ОД/5122980800:01:003/00000039 Головне управління Держземагентства в Одеській області (Орендодавець) та ТОВ „Петра Енерго" (Орендар) уклали договір оренди землі № 03 від 27.08.13 р. за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та експлуатації сонячної електростанції, розташовану на території Борщівської сільради Котовського району Одеської області (за межами населеного пункту).

В оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування сонячної електростанції загальною площею 10,3000 га, у тому числі пасовищ: 10,3000 га. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена. Право оренда земельної ділянки виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації (п. 2.1., ч.2 п.2.2., п.п. 2.4., 3.2 договору № 03).

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Борщівської сільради в ВДК у Котовському районі Одеської області, у розмірі 12 земельних податків, а саме 28979,40 грн. за один рік, що складає 2414,95грн. за один місяць. Після проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється щорічно з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є: розпорядження Одеської облдержадміністрації від 06.12.12р. № 1327/А-2012 зі змінами внесеними розпорядженням Одеської облдержадміністрації від 19.04.13 р. № 357/А-2013. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем протягом 5 робочих днів, починаючи з дня державної реєстрації права оренди за актом приймання-передачі (п.п. 6.1., 6.2., 6.4. договору № 03).

Умови п.п. 9.4.7., 9.4.8. договору визначають, що Орендар зобов'язаний після законодавчого врегулювання порядку проведення нормативно-грошової оцінки земель протягом 1 року здійснити всі передбачені законодавством заходи, спрямовані на виготовлення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується. Самостійно, щорічно обчислювати орендну плату з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року та, враховуючи вимоги п.286.2 ст.286 ПКУ, не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному органу доходів і зборів за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.

Додатком № 1 до договору № 03 від 27.08.13 р. є розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку державної власності, грошова оцінка якої не проведена станом на 27.08.13р., в якому визначено розмір орендної плати на рік в 28979,40 грн.

Також, на виконання даного договору було встановлено та передано на зберігання межові знаки, складено ситуаційну схему кадастрового плану земельної ділянки, фактично передано земельну ділянку в оренду, зареєстровано земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, що підтверджується актом прийму-передачі межових знаків на зберігання від 11.03.13 р., ситуаційною схемою кадастрового плану земельної ділянки, актом приймання-передачі земельної ділянки від 27.09.13 р., витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.09.13р. №НВ-5100486222013.

Відповідачем здійснено оплату орендних платежів в підтвердження чого надано до справи платіжні доручення та проведено державну реєстрацію договору оренди, про що свідчать наявні у справі витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21.09.13 р. за № 9764333, від 27.09.13 р. за №10064253, де вказано реєстрацію за ТОВ „Петра Енерго" права оренди земельної ділянки згідно з договором оренди землі № 03 від 27.08.13 р.

Крім того, відповідачу було видано Інспекцією ДАБК в Одеські області декларацію про початок виконання будівельних робіт від 22.11.13 р. № ОД 082133260737 та в доведення проведення робіт по розробленню нормативної грошової оцінки землі на виконання умов договору оренди землі №03 від 27.08.13 р. подано до справи договір № 259 на виконання землевпорядних (земле оціночних) робіт від 13.02.14 р., вартість розроблення якої узгоджена протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт, кошторисом на проектні (вишукувальні) роботи, оплачена платіжним дорученням № 148 від 23.07.14 на суму 6047,75 грн.

Укладення договору оренди землі №03 від 27.08.13 р. без врахування нормативної грошової оцінки, на думку прокурора, є порушенням положень Закону України „Про оцінку землі", що є відповідно до положень ст.ст.203, 218 ЦК України підставою для визнання його недійсним з моменту державної реєстрації.

За позицією відповідача, визначення орендної плати за спірним договором провадилось у передбаченому законодавством порядку, зокрема за приписами Податкового кодексу України, реєстрація цього права мала місце в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, у зв'язку з чим позбавлення товариства даного права, шляхом визнання недійсним договору оренди землі №03 від 27.08.13р. суперечить вимогам чинного законодавства та є неприпустимим з огляду на практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права.

Проаналізувавши вищенаведені матеріали даної справи, заслухавши правові позиції сторін щодо предмету спору, оцінивши їх в сукупності, суд, дійшов висновку про відмову в задоволенні з заявлених прокурором позовних вимог з врахуванням наступних положень законодавства.

Спірні взаємовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ч.4 ст.122 ЗК України (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЗУ „Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

За положеннями ч.1 ст.153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору), державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Під час розгляду справи сторонами були надані до її матеріалів витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №9764333 від 21.09.2013р., №10064253 від 27.09.2013р., з яких вбачається, що за ТОВ „Петра Енерго" зареєстровано право оренди земельної ділянки на 49 років, загальною площею 10,3000 га, у тому числі: пасовищ 10,3000 га за адресою Борщівська сільрада Котовського району Одеської області, підставою виникнення даного права вказано договір оренди землі №03 від 27.08.13 р.

Отже, в разі визнання недійсним договору оренди землі № 03 від 27.08.13 р. ТОВ „Петра Енерго" буде позбавлено права оренди на земельну ділянку державний захист якого провадиться нарівні із захистом права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який набув чинності 11.09.97 р. згідно ратифікації Україною, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Приписи ч.1 ст.141 ЗК України визначають, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; конфіскації земельної ділянки; примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Між тим, доказів існування підстав припинення права оренди ТОВ „Петра Енерго" чи підстав для примусового припинення такого права, як то передбачено наведеними нормами ЗК України, прокурор, позивач суду не довели та не обґрунтували.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що спірний договір оренди землі №03 був укладений на підставі наказу Головного управління Держземагентства в Одеській області від 27.08.13р. №ОД/5122980800:01:003/00000039, розпорядження Одеської облдержадміністрації від 06.12.12р. №1327/А-2012 зі змінами внесеними розпорядженням Одеської облдержадміністрації від 19.04.13р. № 357/А-2013, які є такими, що вичерпали свою дію, оскільки як судом вище встановлено, ТОВ „Петра Енерго" набув право оренди спірною земельною ділянкою на підставі договору оренди землі № 03 від 27.08.13 р., укладеного на виконання даних розпоряджень, наказу, яке у подальшому зареєстровано у відповідності до чинного законодавства. Аналогічна позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 16.04.09 р. у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.19, ст..144 Конституції України, ст. 25, ч.14 ст.46, ч.ч.1, 10 ст.59 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні"(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), в якому Конституційний Суд України постановив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Дані ненормативні акти індивідуальної дії не були визнані недійсними чи скасовані в судовому порядку.

За положеннями ч.1 ст.4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п.8 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012р. „Про судове рішення" у разі необхідності в мотивувальній частині рішення суд може зазначити про урахування ним: рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення Конституції та законів України, які підлягають застосуванню в даній справі, а також рішення про відповідність Основному Закону України нормативно-правових актів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 150 Конституції України, якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечення; прийнятих відповідно до Конституції України і Закону України "Про судоустрій і статус суддів" постанов пленуму Вищого господарського суду України; рішення Верховного Суду України, прийнятого за наслідками розгляду заяви про перегляд судових рішень господарських судів з підстав, передбачених статтею 111 16 ГПК. Якщо суд застосував у розгляді справи як джерело права Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), то про це також зазначається в мотивувальній частині рішення.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, господарський суд при вирішенні справи має керуватись принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, суд має застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні „Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" від 24.06.03 р. вказав про те, що є неприпустимим визнання недійсним договору, відповідно до якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон. Європейський суд з прав людини дотримується такого погляду, що дії органу влади можуть бути розцінені як такі, що перешкоджають законним очікуванням заявника згідно із договором та позбавляють його частково тих міркувань на підставі, яких було укладено договір.

Отже, ТОВ „Петра Енерго", а прокурор не може відповідати за помилку державного органу при укладенні договору оренди землі, зокрема, органу Держкомзему, який є безпосередньо стороною спірного договору, не може вимагати припинення набутого права оренди, посилаючись на те, що саме при укладенні правочину було порушено вимоги законодавства.

Разом з цим, порушення договором оренди землі вимог законодавства прокурор ставить сторонам цього договору за провину відсутність нормативної грошової оцінки землі, однак, згідно положень ст.ст,15, 23 Закону України „Про оцінку землі" підставою для проведення оцінки землі є саме рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, затверджене відповідною сільською, селищною, міською, районною радами. У зв'язку з цим, відсутність даної нормативної грошової оцінки землі не є виною на момент укладення договору ані Держземагентства ані ТОВ „Петра Енерго".

Законодавець також надав можливість проведення нормативної грошової оцінки землі на підставі договору, укладеного в порядку встановленому законом (ч.ч.2,3 ст.15 Закону України „Про оцінку землі"), що в даних правовідносинах мало місце, про що свідчить зміст п.п.9.4.7., 9.4.8. п.9.4. договору оренди землі №03 від 27.08.2013р.

Крім того, правова позиція прокурора щодо укладення договору оренди в порушення вимог чинного законодавства за відсутності нормативної грошової оцінки землі на підставі якої мала визначатись орендна плата, є недоречною в контексті таких приписів законодавства.

Відповідно до пп.4.1.136 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки. (п.288.1., п.288.4., п.288.5. ст.288 ПК України в редакції станом на момент укладення спірного договору).

Відповідно до пп.271.1.2. п.271.1. ст.271 ПК України базою оподаткування є: площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Положення п.278.1. ст.278 ПК України передбачають, що ставка податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту за винятком земельних ділянок залізничного транспорту, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди), зв'язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (п.290.1. ст.290 ПК України).

Згідно до ст.13 Закону України „Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України „Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Отже, положення чинного на момент укладення спірного договору законодавства, зокрема Податковий кодекс України, передбачають можливість визначення орендної плати за користування землями державної власності у договорі оренди землі за відсутності розробленої орендної плати, і дані положення були сторонами відображені безпосередньо в умовах спірного договору, а за відсутності належного обґрунтування прокурором існування фінансових порушень договором інтересів держави, ненадходження коштів до відповідних бюджетів, суд, вважає позовні вимоги прокурора недоведеними та необґрунтованими. При цьому, як судом було вказано вище, положення ч.ч.2, 3 ст.15 ЗУ „Про оцінку земель" передбачають можливість проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі договору, укладеного із заінтересованою особою, що мало місце в договорі оренди землі №03 від 27.08.2013р. та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами здійснення відповідачем заходів про розроблення нормативної грошової оцінки землі, зокрема, договір №259 на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт від 13.02.2014р., кошторис, протокол погодження договірної ціни на виконання робіт, платіжні доручення.

За таких обставин, суд відмовляє Котовському міжрайонному прокурору Одеської області в задоволенні заявлених позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі №03 від 27.08.2013р. за недоведеністю та необґрунтованістю. Як наслідок відмови у задоволенні позову прокурора про визнання договору недійсним, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання повернути орендовану земельну ділянку в порядку ст.216 ЦК України.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вище викладене, суд відмовляє в задоволенні заявлених прокурором позовних вимог щодо визнання недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5122980800:01:003:0344), розташованої на території Борщівської сільської ради, загальною площею 10,3000 га., який укладено між ТОВ „Петра Енерго" та Головним Управлінням Держземагенства в Одеській області 27.08.2013 р. на підставі наказу ГУ Держземагентства в Одеській області від 27.08.2013 р. №ОД/5122980800:01:003/00000039; зобов'язання ТОВ „Петра Енерго" повернути земельну ділянку, що розташована на території Борщівської сільської ради загальною площею 10,3000 га. до земель державної власності в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області.

Відповідно до ст.49 ГПК України, п.4.6. Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", за умови відмови судом в задоволенні заявлених прокурором позовних вимог, з позивача до державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 2436 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити Котовському міжрайонному прокурору Одеської області в інтересах держави в особі Головного Управління Держземагентства в Одеській області в задоволені заявлених позовних вимог повністю.

2. Стягнути з Головного управління Держземагентства в Одеській області (65078, м.Одеса, вул. Космонавтів,32, код 38296300) на користь державного бюджету України (рахунок №31210206783008, Одержувач: ГУДКСУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ - 37607526, Банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код бюджетної класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області: 03499997) через ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (65104, м. Одеса, вул. Академіка Глушка,17/2, код 20991607) 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість)грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.12.14 р.

Головуючий суддя І.А. Малярчук

Суддя К.Ф. Погребна

Суддя Л.В. Лічман

Повне рішення складено 05 грудня 2014 р.