Постанова

від 15.04.2015 по справі 916/2571/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 916/2571/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скаргизаступник прокуратура Одеської області на додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 у справігосподарського суду Одеської області за позовомКотовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області дотовариства з обмеженою відповідальністю "Петра Енерго" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаКотовської районної ради провизнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:не з'явились; від відповідача:не з'явились; від третьої особи:не з'явились; від Генеральної прокуратури України:прокурор відділу Збарих С.М., посв. №028728 від 05.09.2014;

ПОСТАНОВИВ:

Рішенням від 01.12.2014 господарського суду Одеської області (судді: Малярчук І.А. - головуючий, Погребна К.Ф., Лічман Л.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Котовському міжрайонному прокурору Одеської області в інтересах держави в особі ГУ Держземагенства в Одеській області до ТОВ "Петра Енерго" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5122980800:01:003:0344) від 27.08.2013 та зобов'язання повернути вказану земельну ділянку до земель державної власності в особі позивача з підстав того, що непроведення нормативної грошової оцінки землі, яка передається в оренду, не має своїм наслідком визнання такого договору недійсним з цієї підстави.

Постановою від 24.02.2015 Одеського апеляційного господарського суду (судді: Будішевська Л.О. - головуючий, Бєляновський В.В., Мишкіна М.А.) рішення від 01.12.2014 господарського суду Одеської області залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями заступник прокуратура Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, мотивуючи тим, що господарськими судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України; ст.ст. 5, 13, 18 Закону України "Про оцінку земель", ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вказує, що господарськими судами не взято до уваги приписи ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" щодо обов'язкового проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

ТОВ "Петра Енерго" подало клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю явки представника відповідача в судове засідання 15.04.2015, однак належних доказів цього Вищому господарському суду не надало, тому колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення. До того ж ухвалою Вищого господарського суду України від 07.04.2015 доведено до відома сторін, що нез'явлення їх представників в засідання судової колегії не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу.

Господарськими судами встановлено, що 06.12.2012 розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації №1327/А-2012 надано ТОВ "Петра Енерго" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 років для будівництва та експлуатації сонячної електростанції на території Борщівської селищної ради Котовського району Одеської області (за межами населеного пункту) орієнтовною площею 20,00 га із земель сільськогосподарського призначення (пасовища), які не надані у власність або користування та перебувають у запасі.

У 2013 році на замовлення відповідача ПП "Бюро проектування та експертизи" розроблений "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ "Петра Енерго" для будівництва та обслуговування сонячної електростанції за адресою: Борщівська сільська рада (за межами населеного пункту), Котовський район, Одеська область".

Наказом Головного управління Держземагентства в Одеській області №ОД/5122980800:01:003/00000039 від 27.08.2013 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Петра Енерго" та надано відповідачу у довгострокову оренду на 49 років земельну ділянку площею 10,3000 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5122980800:01:003:0339, для будівництва та експлуатації сонячної електростанції (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) за адресою: Борщівська сільська рада (за межами населеного пункту), Котовський район, Одеська область.

На підставі вказаного вище наказу, 27.08.2013 Головне управління Держземагенства в Одеській області (орендодавець) та ТОВ "Петра Енерго" (орендар) уклали договір оренди землі №03, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та експлуатації сонячної електростанції, розташовану на території Борщівської сільради Котовського району Одеської області (за межами населеного пункту).

За п.п. 2.1 та 2.2 договору оренди в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення для будівництва та експлуатації сонячної електростанції загальною площею 10,3000 га, у тому числі: пасовища - 10,3000 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 5122980800:01:003:0344; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку енергетики, оборони та іншого призначення. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій.

У пункті 2.4. договору оренди вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена.

Відповідно п.п.3.1 та 3.2 договір оренди укладений строком на 49 років. Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації відповідно до закону, про що свідчать наявні в матеріалах справи Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21.09.2013 за №9764333, від 27.09.2013 за №10064253.

Пунктом 4.1 договору оренди сторони обумовили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Борщівської сільської ради в ВДК у Котовському районі Одеської області у розмірі 12 земельних податків, а саме 28979,40 грн. за один рік, що складає 2414,95 грн. за один місяць. Після проведення та затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі.

За п. 9.4.7 договору оренди орендар зобов'язаний після законодавчого врегулювання порядку проведення нормативної грошової оцінки протягом 1 (одного) року здійснити заходи, спрямовані на виготовлення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується.

Як встановлено господарськими судами предметом спору у даній справі є вимога Котовського міжрайонного прокурора до ТОВ "Петра Енерго" про визнання недійсним договору оренди землі №03 від 27.08.2013 на підставі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України та повернення до земель державної власності в особі ГУ Держземагенства в Одеській області земельної ділянки, загальною площею 10,3000 га, що орендується за цим договором, в порядку ст.216 Цивільного кодексу України.

Відповідно ст.ст. 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно ч.1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата, відповідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі", - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (частина 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України), а центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки, на який індексується нормативна грошова оцінка за станом на 1 січня поточного року за відповідною формулою (пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" у відповідній редакції); за ч. 1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка обов'язково проводиться, зокрема, у разі визначення орендної плати за землі державної та комунальної форми власності.

За ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій"; склад осіб, що можуть бути замовниками та розробниками документації із землеустрою, визначено статтею 26 Закону України "Про землеустрій".

Статтею 22 зазначеного Закону України "Про землеустрій" передбачено, що підставами здійснення землеустрою можуть бути як рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування щодо проведення робіт з землеустрою, так і договори, укладені між землевласниками (землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою. Земельно-оціночні роботи при здійсненні землеустрою виконуються з метою визначення якісних характеристик, економічної цінності та вартості земель у порядку, встановленому законом. Оцінка земель проводиться для порівняльного аналізу і прогнозу ефективності використання землі як природного ресурсу та основного засобу виробництва, а також при здійсненні цивільно-правових угод, для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, справляння державного мита та в інших випадках, визначених законом (стаття 38 Закону України "Про землеустрій").

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що саме відповідач в 2013 році замовив виготовлення ПП "Бюро проектування та експертизи" проект землеустрою відведення земельної ділянки в довгострокову оренду та надав у подальшому виготовлену документацію із землеустрою позивачу для затвердження.

З наведених вище положень вбачається, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно регульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням з порушенням умов та порядку, передбачених чинним законодавством; дотримання порядку визначення орендної плати відповідно до проведеної нормативної грошової оцінки є чинником економічного регулювання земельних відносин, визначення економічно обґрунтованих надходжень до місцевих бюджетів та можливості подальшої індексації відповідних надходжень, виконання вимог ст.627 Цивільного кодексу України щодо справедливості укладеного договору шляхом забезпечення застосування рівного підходу при визначенні орендної плати незалежно від особи - учасника правовідносин; порушення цього порядку суперечить ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", ч.1 п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України.

За змістом статті 93 Земельного кодексу України відповідач набуває права використовувати земельну ділянку та обов'язку сплачувати орендну плату не з прийняття рішення компетентним органом про передачу її в оренду, а з договору оренди землі. За таких обставин, безпідставним є висновки господарських судів, як на підставу для відмови в позові, на чинність наказу позивача, що був підставою для укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки позов подано на захист прав, порушених не наказом позивача (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), а укладеним договором оренди.

Відповідно висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 01.04.2015 у справі № 916/2287/14, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а договір у цій частині суперечить приписам чинного законодавства, оскільки позов подано на захист прав, порушених не наказом позивача, а укладеним договором.

Статтею 111 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

За п. 2 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Беручи до уваги, що господарські суди попередніх інстанцій встановили обставини справи, дослідивши зміст прав та обов'язків сторін спірного договору, однак не застосували положення чинного законодавства відповідно до змісту спірних правовідносин та підстав поданого позову, колегія суддів вбачає підстави для скасування судових рішень у даній справі та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (кадастровий №5122980800:01:003:0344), розташованої на території Борщівської сільської ради загальною площею 10,3000 га, укладеного ТОВ "Петра Енерго" та Головним управлінням Держземагентства в Одеській області 27.08.2013 та про зобов'язання ТОВ "Петра Енерго" повернути земельну ділянку розташовану на території Борщівської сільської ради загальною площею 10,3000 га (кадастровий №5122980800:01:003:0344) за межами населеного пункту, до земель державної власності в особі Головного Управління Держземагенства в Одеській області за наслідками недійсності відповідного договору.

Відповідно ч.1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення та постанова не відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Частинами 1, 2 та 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України про розподіл господарських витрат, зокрема, передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Колегія суддів враховує, що додатковою постановою від 05.03.2015 Одеського апеляційного господарського суду, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2015, стягнено з ТОВ "Петра Енерго" до Державного бюджету України 2436,00 грн. судового збору за подання позовної заяви до господарського суду першої інстанції та 1218,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, тому з ТОВ "Петра Енерго" підлягає стягненню лише судовий збір в розмірі 1705,20 грн. за касаційний перегляд.

Керуючись ст.111 5 , п.2 ст.111 9 , ст.111 11 , ст.111 13 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 24.02.2015 Одеського апеляційного господарського суду та рішення від 01.12.2014 господарського суду Одеської області зі справи №916/2571/14 скасувати.

Прийняти нове рішення. Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий №5122980800:01:003:0344), розташованої на території Борщівської сільської ради, загальною площею 10,3000 га, який укладений ТОВ "Петра Енерго" та Головним управлінням Держземагентства в Одеській області 27.08.2013.

Зобов'язати ТОВ "Петра Енерго" повернути земельну ділянку, розташовану на території Борщівської сільської ради загальною площею 10,3000 га (кадастровий №5122980800:01:003:0344) за межами населеного пункту, до земель державної власності в особі Головного Управління Держземагенства в Одеській області за наслідками недійсності відповідного договору.

Стягнути з ТОВ "Петра Енерго" на користь Державного бюджету України 1705 (одна тисяча сімсот п'ять) грн. 20 коп. судового збору за касаційний перегляд.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази з урахуванням ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.С.Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга