Ухвала

від 08.12.2014 по справі 816/3532/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 грудня 2014 року м. Київ В/800/5261/14

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.09.2014

у справі № 816/3532/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.09.2014 з мотивів неоднакового застосування цим судом одних тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах: ухвали, щодо якої подана заява про перегляд, та ухвал цього ж суду: від 13.02.2013 у справі № 2а-5232/12/2670 за позовом ТОВ «АТ Каргілл» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення; від 03.05.2012 у справі № 2а-279/10/1870 за позовом ВАТ «Сумиобленерго» до ДПІ в м.Суми визнання нечинним податкового повідомлення-рішення; від 22.10.2012 у справі № 2-а-38670/09/2070 за позовом ВАТ «Харківгаз» до СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки аналіз наведених судових рішень судів касаційної інстанції не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права при вирішенні справ у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки аналіз наведених судових рішень судів касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ними було неоднаково застосовано норми матеріального права, якими передбачено порядок формування платником податків валових витрат/витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість. Ухвалення різних за змістом рішень судом касаційної інстанції не зумовлено різним розумінням цих норм законів, а зумовлено оцінкою судами доказів у кожній справі, на підставі яких встановлені обставини та з яких виходив суд касаційної інстанції.

У справі, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції виходив з того, що факт реального вчинення господарських операцій з поставки товарів (послуг) підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку.

У справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції навпаки виходив з того, що реальність господарських операцій первинними документами не підтверджено.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судового рішення, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.09.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н.Г. Пилипчук

Л.І. Бившева

Г.К. Голубєва

О.В. Карась

М.О. Федоров