Рішення

від 03.12.2014 по справі 907/920/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.2014 Справа № 907/920/14

За позовом прокурора Тячівського району , м. Тячів в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації , м. Ужгород

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області

до відповідача 1 Приватного підприємства "Лісмаш", смт. Тересва. Тячівського району

до відповідача 2 Тячівської районної державної адміністрації, м. Тячів

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Держземагенства в Тячівському районі Закарпатської області

про: визнання незаконним та скасування розпорядження голови РДА №224 від 24.03.2009, визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у державному реєстрі земель 15.07.2009 року, нормативно-грошовою оцінкою 195 882,00 грн., зобов'язання ПП "Лісмаш" укласти договір оренди землі з Закарпатською обласною державною адміністрацією, щодо надання у платне тимчасове користування земельної ділянки площею 0,9008 га та 0,112 га за межами населеного пункту с. Бедевля, вул. Дубрівка,4

Суддя Русняк В.С.

Представники, що з'явились у судове засідання:

від позивача - не з'явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явився

від відповідача 1 - Попович В.В., директор, Рішко П.М., довіреність №57 від 09.09.2014р.

від відповідача 2 - не з'явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився

участь прокурора - Домніцький Ю.В., прокурор Відділу прокуратури м. Ужгорода, посвідчення № 024486 від 04.02.2014р.

Суть спору: прокурор Тячівського району , м. Тячів в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації , м. Ужгород ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області звернувся з позовом до відповідача 1 Приватного підприємства "Лісмаш", смт. Тересва. Тячівського району до відповідача 2 Тячівської районної державної адміністрації, м. Тячів;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Держземагенства в Тячівському районі Закарпатської області про визнання незаконним та скасування розпорядження голови РДА №224 від 24.03.2009, визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у державному реєстрі земель 15.07.2009 року, нормативно-грошовою оцінкою 195 882,00 грн., зобов'язання ПП "Лісмаш" укласти договір оренди землі з Закарпатською обласною державною адміністрацією, щодо надання у платне тимчасове користування земельної ділянки площею 0,9008 га та 0,112 га за межами населеного пункту с. Бедевля, вул. Дубрівка,4

У судовому засіданні 03.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України .

Прокурор у поданому суду письмовому поясненні та позовній заяві просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та в обґрунтування доводів вказує на те, що розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області №224 від 24.03.2009 року „Про затвердження документації грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки" затверджено приватному підприємству "Лісмаш" проект відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка намічена для надання в користування на умовах оренди, що розташована за межами населеного пункту с. Бедевля, вул. Дубрівка, 4, пл. 1,0128 га для підприємницької діяльності. Одночасно затверджено звіт грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка намічена для надання в користування на умовах оренди і розташована за межами населеного пункту с. Бедевля, вул. Дубрівка, 4, пл. 1,0128 га для підприємницької діяльності.

Згідно п. 3 розпорядження вказано, що нормативно-грошова оцінка землі складає 195882 грн., а строк оренди становить 49 років.

15.07.09 між Тячівською районною державною адміністрацією та ПП "Лісмаш" укладено договір оренди земельної ділянки що розташована за межами населеного пункту с. Бедевля, вул. Дубрівка, 4, пл. 1,0128 га для підприємницької діяльності строком на 49 років, який зареєстрований Закарпатською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" за №040970900016.

Вважає, що всупереч ст.ст. 122, 123 Земельного кодексу України вказане розпорядження голови Тячівської РДА видано незаконно, що підтверджується також актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 15.01.2014 р.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.01.2014 р. встановлено, що розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області №224 від 24.03.2009 року „Про затвердження документації грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки" затверджено приватному підприємству "Лісмаш" проект відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка намічена для надання в користування на умовах оренди, що розташована за межами населеного пункту с. Бедевля, вул. Дубрівка, 4, пл. 1,0128 га для підприємницької діяльності. Одночасно затверджено звіт грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка намічена для надання в користування на умовах оренди і розташована за межами населеного пункту с. Бедевля, вул. Дубрівка, 4, пл. 1,0128 га для підприємницької діяльності, надано ПП "Лісмаш" в оренду вказану земельну ділянку, нормативно-грошова оцінка якої складає 195882 грн., а строк оренди встановлено 49 років. Пунктом 4 розпорядження запропоновано укласти договір оренди земельної ділянки за межами населеного пункту для здійснення підприємницької діяльності.

На підставі вказаного розпорядження 15.07.09 між Тячівською районною державною адміністрацією та ПП "Лісмаш" укладено договір оренди земельної ділянки, об'єктом якого є земельні ділянки, що розташовані за межами населеного пункту Бедевля, вул. Дубрівка, 4, ділянка №1 пл.0, 9008 га (кадастровий номер 2124480400:02:001:0038) та ділянка №2 пл. 0,1120 га (кадастровий номер 2124480400:02:001:0039), на вказаних земельних ділянках знаходяться об'єкти нерухомого майна (навіс, площадки), строк оренди встановлено 49 років, встановлено, орендна плата вноситься в грошовій формі в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки вказаних земельних ділянок, умовами використання земельних ділянок є передача їх в оренду для підприємницької діяльності, цільове призначення - землі підприємств іншої галузі промисловості, забудовані земельні ділянки.

Вказано, що у поданій управлінням Держземагенства у Тячівському районі копії проекту землеустрою щодо оформлення права користування земельними ділянками наявний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.10.2008 р. №1036/08, підсумкова оцінка результатів державної експертизи: проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок пл. 1,0128 га в оренду для здійснення підприємницької діяльності ПП "Лісмаш" відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно.

Однак, вищевказаним актом перевірки від 15.01.2014 р. встановлено, що розгляд питання щодо затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки для комерційного використання з цільовим призначенням - землі підприємств іншої галузі промисловості не належать до повноважень РДА, повноваження яких визначено ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, такими повноваженнями в даному випадку згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України наділені обласні державні адміністрації.

Таким чином, Держсільгоспінспекція в Закарпатській області дійшла висновку про те, що розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області №224 від 24.03.2009 року „Про затвердження документації грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки" на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки від 15.07.2009 р., прийнято всупереч вимогам ст. 17, ч.1 ст. 116, ч.3 ст. 122, ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України, ч. 4 ст. 4, ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі ".

З огляду на наведене, прокурор просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови РДА №224 від 24.03.2009, та, в зв'язку з цим, визнати недійсним та скасувати договір оренди земельної ділянки, зареєстрованого у державному реєстрі земель 15.07.2009 року, нормативно-грошовою оцінкою 195 882,00 грн.

Представником позивача Закарпатської ОДА подано заяву від 12.11.2014 р. згідно якої у порядку ст. ст. 22, 78, 80 ГПК України відмовляється від позову по даній справі.

Відповідачем Тячівською РДА подано заперечення на позов згідно якого просить відмовити у задоволенні позову. Посилаючись на норми ст. 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 13, 21, 36, 41, 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" , заперечує позовні вимоги.

Зазначає, що статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Однак, зі змісту позовної заяви та матеріалами справи не доведено спричинення шкоди державі в особі Тячівської РДА винесенням спірного розпорядження.

Крім того, вказує, що прокурор звернувся з даним позовом за межами встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.

Представником відповідача ПП "Лісмаш" подано відзив згідно якого вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з тих мотивів, що на спірній земельній ділянці пл. 1,0128 га, в с. Бедевля, вул. Дубрівка, 4, знаходиться будівля ремонтно-механічної майстерні, що належить ПП "Лісмаш" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 29.09.2003 р.

Відповідно до п.п. "в" ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваного розпорядження) РДА на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Вказує, що ПП "Лісмаш" займається такими видами діяльності як технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, вантажний автомобільний транспорт, надання послуг перевезення, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, що свідчить про те, що діяльність відповідача є пов'язаною обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Також зазначено, що прокурор звернувся з даним позовом за межами встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.

З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позову.

Одночасно представником ПП "Лісмаш" долучено до матеріалів справи акт обстеження земельної ділянки та розташованої на ній будівлі ремонтно - механічної майстерні по вул. Дубрівка, 4 у с. Бедевля від 01.12.2014 р. згідно якого встановлено, що на момент обстеження вказана земельна ділянка знаходиться під будівлею ремонтно - механічної майстерні по вул. Дубрівка, 4 у с. Бедевля та використовується ПП "Лісмаш" для надання послуг населенню - мешканцям с. Бедевля та інших населених пунктів Тячівського району по обслуговуванню та ремонту транспортних засобів - вантажних та легкових автомобілів.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області подано письмові пояснення від 20.11.2014 р. та від 01.12.2014 р. згідно яких повідомлено про проведення на вимогу прокуратури Тячівського району позапланової перевірки з питань дотримання земельного законодавства Тячівською РДА при винесенні спірного розпорядження та було встановлено його невідповідність вимогам ст. 17, ч.ч. 3,4 ст. 122 Земельного кодексу України ( в редакції, чинній на день винесення розпорядження), оскільки до повноважень РДА не входить надання земель у користування для здійснення підприємницької діяльності, вважає, що зазначене питання відноситься виключно до повноважень обласної державної адміністрації.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області №224 від 24.03.2009 року „Про затвердження документації грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки" затверджено приватному підприємству "Лісмаш" проект відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка намічена для надання в користування на умовах оренди, що розташована за межами населеного пункту с. Бедевля, вул. Дубрівка, 4, пл. 1,0128 га для підприємницької діяльності. Одночасно затверджено звіт грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка намічена для надання в користування на умовах оренди і розташована за межами населеного пункту с. Бедевля, вул. Дубрівка, 4, пл. 1,0128 га для підприємницької діяльності.

Згідно п. 3 розпорядження надано ПП "Лісмаш" вказану земельну ділянку в оренду строком оренди на 49 років, нормативно-грошова оцінка землі складає 195882 грн.

На підставі вказаного розпорядження між Тячівською районною державною адміністрацією та ПП "Лісмаш" укладено договір оренди землі: ділянка №1 пл.0, 9008 га та ділянка №2 пл. 0,1120 га, що розташовані за межами населеного пункту с. Бедевля, вул. Дубрівка, 4, для підприємницької діяльності строком на 49 років, який 15.07.09 зареєстрований Закарпатською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" за №040970900016.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.01.2014 р., яка позапланово була проведена Держсільгоспінспекцією в Закарпатській області, встановлено, що розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області №224 від 24.03.2009 року „Про затвердження документації грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки" затверджено приватному підприємству "Лісмаш" проект відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка намічена для надання в користування на умовах оренди, що розташована за межами населеного пункту с. Бедевля, вул. Дубрівка, 4, пл. 1,0128 га для підприємницької діяльності. Одночасно затверджено звіт грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка намічена для надання в користування на умовах оренди і розташована за межами населеного пункту с. Бедевля, вул. Дубрівка, 4, пл. 1,0128 га для підприємницької діяльності, надано ПП "Лісмаш" в оренду вказану земельну ділянку, нормативно-грошова оцінка якої складає 195882 грн., а строк оренди встановлено 49 років. Пунктом 4 розпорядження запропоновано укласти договір оренди земельної ділянки за межами населеного пункту для здійснення підприємницької діяльності.

На підставі вказаного розпорядження 15.07.09 між Тячівською районною державною адміністрацією та ПП "Лісмаш" укладено договір оренди земельної ділянки, об'єктом якого є земельні ділянки, що розташовані за межами населеного пункту Бедевля, вул. Дубрівка, 4, ділянка №1 пл.0, 9008 га (кадастровий номер 2124480400:02:001:0038) та ділянка №2 пл. 0,1120 га (кадастровий номер 2124480400:02:001:0039), на вказаних земельних ділянках знаходяться об'єкти нерухомого майна (навіс, площадки), строк оренди встановлено 49 років, встановлено, орендна плата вноситься в грошовій формі в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки вказаних земельних ділянок, умовами використання земельних ділянок є передача їх в оренду для підприємницької діяльності, цільове призначення - землі підприємств іншої галузі промисловості, забудовані земельні ділянки.

Вказано, що у поданій управлінням Держземагенства у Тячівському районі копії проекту землеустрою щодо оформлення права користування земельними ділянками наявний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.10.2008 р. №1036/08, підсумкова оцінка результатів державної експертизи: проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок пл. 1,0128 га в оренду для здійснення підприємницької діяльності ПП "Лісмаш" відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно.

Вищевказаним актом перевірки від 15.01.2014 р. встановлено, що розгляд питання щодо затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки для комерційного використання з цільовим призначенням - землі підприємств іншої галузі промисловості не належать до повноважень РДА, повноваження яких визначено ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, такими повноваженнями в даному випадку згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України наділені обласні державні адміністрації.

Таким чином, Держсільгоспінспекція в Закарпатській області дійшла висновку про те, що розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області №224 від 24.03.2009 року „Про затвердження документації грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки" на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки від 15.07.2009 р., прийнято всупереч вимогам ст. 17, ч.1 ст. 116, ч.3 ст. 122, ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України, ч. 4 ст. 4, ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі ".

З огляду на наведене, прокурор просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови РДА №224 від 24.03.2009, та, в зв'язку з цим, визнати недійсним та скасувати договір оренди земельної ділянки, зареєстрованого у державному реєстрі земель 15.07.2009 року, нормативно-грошовою оцінкою 195 882,00 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У силу ст.ст. 13, 19 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 2 ст. 21 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону. Статтею 17 Земельного Кодексу України в п. (а) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин також віднесено розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 п. 12 розділу Х „Перехідні положення" Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частинами 1, 2 ст. 116 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ч. 1 ст. 127 Земельного Кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені у ст. 122 Земельного Кодексу України, згідно з ч.ч. 3, 4 якої районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Натомість, обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно п. „в" ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Об'єктами, пов'язаними з обслуговуванням жителів територіальної громади району відповідно до Земельного Кодексу України можуть бути не тільки перелічені у коментованій статті (школи, заклади культури, лікарні, підприємства торгівлі), а й інші. Коло об'єктів є невичерпним, а можливість віднесення до таких, що пов'язані з обслуговуванням жителів територіальної громади району, законом не врегульована.

Позовна заява обґрунтовується тим, що передана в оренду ПП "Лісмаш" для здійснення підприємницької діяльності земельна ділянка площею 1,0128 га, знаходиться за межами села Бедевля, на території Бедевлянської сільської ради Тячівського району, тобто на території Тячівської РДА, але за межами населеного пункту. На думку прокуратури, повноваження передавати зазначену земельну ділянку у користування належить обласній державній адміністрації.

Зазначену земельну ділянку розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області №224 від 24.03.2009 року „Про затвердження документації грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки" було передано у користування ПП "Лісмаш" терміном на 49 років.

На переданій у користування ПП "Лісмаш" земельній ділянці знаходиться ремонтно- механічна майстерня, яка належить відповідачу1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 29.09.2003 р., укладеного між відповідачем ПП "Лісмаш" та КСП "Бедевлянське".

Долученим до матеріалів справи актом обстеження земельної ділянки та розташованої на ній будівлі ремонтно - механічної майстерні по вул. Дубрівка, 4 у с. Бедевля від 01.12.2014 р. встановлено, що на момент обстеження вказана земельна ділянка знаходиться під будівлею ремонтно - механічної майстерні по вул. Дубрівка, 4 у с. Бедевля та використовується ПП "Лісмаш" для надання послуг населенню - мешканцям с. Бедевля та інших населених пунктів Тячівського району по обслуговуванню та ремонту транспортних засобів - вантажних та легкових автомобілів.

На підтвердження надання послуг населенню відповідачем1 подано суду копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг)№00126 від 17.11.2014р., № 00082 від 09.10.2014р., № 00022 від 11.08.2014р., № 00069 від 25.09.2014р.

Таким чином, ремонтно-механічні майстерні, розташовані на земельній ділянці, наданій в оренду, пов'язані з обслуговуванням жителів територіальної громади та їх потреб. Отож громада отримала робочі місця та платників податків, кошти від господарської діяльності надходять до місцевого бюджету.

Відповідно до частин 3, 4 статті 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті (пункт „б" частини третьої статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом №3404-ІV від 08.02.06);

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті (пункт „в" частини третьої статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законами №3404-ІV від 08.02.06, №3123-VІ від 03.03.11; частина третя статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом №509-VІ від 16.09.08).

Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті (частина четверта статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом №509-VІ від 16.09.08).

Слід зазначити, що об'єктами, пов'язаними з обслуговуванням жителів територіальної громади району відповідно до Земельного кодексу України, можуть бути не тільки перелічені у коментованій статті (школи, заклади культури, лікарні, підприємства торгівлі), а й інші. Коло об'єктів є невичерпним, а можливість віднесення об'єкта до таких, що пов'язані з обслуговуванням жителів територіальної громади району, законом не врегульована.

Отже, орендована земельна ділянка ПП "Лісмаш" з об'єктами, що на ній розміщуються, призначена для обслуговування жителів Тячівського району, чим підтверджується правомірність дій Тячівської РДА в контексті п. в) ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України.

Окрім того, суд констатує наступне.

За приписом частини 1 ст. 1 Господарського кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Із врахуванням того, що „інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 №3-рп/99 у справі №1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) .

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ч. 2 ст. 34 вказаного Кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, прокурором жодних з належних та допустимих доказів не було доведено під час розгляду справи судом першої інстанції, порушення, в зв'язку з прийняттям оскаржених розпоряджень та укладенням спірного договору оренди, інтересів держави в особі Закарпатської ОДА, що випливає з наступного.

В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

А згідно зі ст.ст. 6, 13, 21, 36, 41, 43, 50 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" питання щодо розпорядження землями державної власності підлягає вирішенню відповідною місцевою державною адміністрацією, голова якої в межах своїх повноважень видає розпорядження, що в передбачених законом випадках можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Згідно зі ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Приписами ст. 152 Земельного Кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. При цьому, частиною другою цієї норми встановлено, що, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Звертаючись до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, як органу спеціально уповноваженого на здійснення функцій держави у сфері земельних відносин, прокурор обґрунтовував необхідність захисту державних інтересів тим, що оспорюване розпорядження Тячівської РДА є незаконними, оскільки у повноваження Тячівської районної державної адміністрації не входить розпорядження землями державної власності, що свідчить про порушення інтересів держави на належне їй майно, а саме земельні ділянки.

Статтею 21 Цивільного Кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом або в інтересах якої звернувся відповідний орган (у т.ч. орган прокуратури), відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Неналежність права або інтересу, на захист яких подано позов, так само як і відсутність факту порушення відповідного права або інтересу, є самостійною підставою для відмови у позові.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі тощо.

Відповідно до ст. 116 Земельного Кодексу України (в редакції на момент укладання спірного договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

У силу ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Тобто згідно з вказаними нормами підставою для надання в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору є рішення особи, яка здійснює розпорядження нею від імені власника.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурор в позовній заяві не навів достатніх доказів, яким саме чином було порушено інтереси Закарпатської обласної державної адміністрації.

Закарпатська обласна державна адміністрація, в інтересах якої подано позов, відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", в межах своїх повноважень, здійснює контроль за діяльністю районних державних адміністрацій. Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій , щорічно та на вимогу звітують перед ними.

Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам україни, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Таким чином, Закарпатській обласній державній адміністрації було відомо або могло бути відомо про існування розпорядження та договору оренди земельної ділянки і вона мала можливість у разі виявлення невідповідності розпорядження законодавству скористатися своїм правом скасувати розпорядження чи вжити інші заходи, але таких дій з боку позивача вчинено не було. Відсутність порушення інтересів Закарпатської обласної державної адміністрації підтверджується і заявою про відмову від позову.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Стосовно заяви відповідачів про застосування строку позовної давності господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 № Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом частини першої ст. 261 Цивільного Кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача. за захистом якого той звернувся до суду. У разі. коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необгрунтованості. і лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її порушення.

Враховуючи наведені обставини та висновки господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог прокурора та порушення прав позивача, господарський суд не вбачає підстав для застосування позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2014 р.

Суддя В.С. Русняк